Рішення № 139039004, 17.08.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"17" серпня 2026 р. Справа № 363/1801/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

17 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лукач О.П.,

за участю секретаря Ставиченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

20.03.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд», представником позивача - Пєсковою С.В. подано вказану позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором №530424-KC-002 про надання кредиту від 17.06.2025, що становить 19 510,00 грн., та судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 17.06.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №530424-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позивач указував, що цього дня ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти кредитний договір, яку ОСОБА_1 прийняла (акцептувала) на запропонованих умовах. Для підписання договору на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений позичальником під час реєстрації в особистому кабінеті, було направлено одноразовий ідентифікатор UA-1587, який введено/відправлено відповідачем. На переконання позивача, цими діями сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору та уклали його в електронній письмовій формі. Позивач посилався на те, що відповідно до умов договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 7 000,00 грн на засадах строковості, поворотності та платності. Строк кредитування становив 16 тижнів, дата видачі кредиту - 17.06.2025, дата повернення - 07.10.2025, стандартна процентна ставка - 1 % на день, фіксована, а комісія за видачу кредиту - 1 400,00 грн, яка нараховується одноразово у дату видачі кредиту. Кредитні кошти у сумі 7 000,00 грн, за твердженням позивача, були перераховані на банківську картку № НОМЕР_2 , зазначену відповідачем в анкеті клієнта. Також позивач зазначав, що відповідач належним чином не виконувала графік платежів. Відповідно до поданого розрахунку заборгованості за договором №530424-КС-002 відповідач здійснила часткову оплату у сумі 300,00 грн, яку позивач зарахував у рахунок процентів. Станом на 15.02.2026, за твердженням позивача, непогашеною, залишилася заборгованість у загальному розмірі 19 510,00 грн, яка складається з 7 000,00 грн тіла кредиту, 7 610,00 грн процентів за користування кредитом, 1 400,00 грн комісії та 3 500,00 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України. Штрафні санкції окремо до стягнення у позовній заяві не заявлені. Обґрунтовуючи дійсність електронного правочину, позивач посилався на положення статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та зазначав, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором є передбаченим законом способом підписання електронного договору. На підтвердження процедури укладення договору до позову долучено оферту, акцепт, текст договору, паспорт споживчого кредиту, анкету клієнта та візуальну форму послідовності дій клієнта в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця. Щодо комісії позивач зазначав, що вона прямо передбачена договором як одноразова комісія за видачу кредиту, включена до загальної вартості кредиту і графіка платежів та, на думку позивача, відповідає положенням Закону України «Про споживче кредитування». З огляду на невиконання відповідачем зобов`язань за договором позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.

Після виконання судом вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 03.04.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи та призначено до розгляду на 04.06.2026 о 10:40.

Також, вказаним судовим рішення, за клопотання позивача, у порядку статті 84 ЦПК України, витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (адреса: ЄДРПОУ 14360570, місце реєстрації: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) докази на підтвердження випуску банківської карти № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), а також виписку про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської карти № НОМЕР_2 за період з 17.06.2025 (дата видачі кредиту) по 07.10.2025 (дата закінчення терміну кредитування).

Позивачу та його представнику, у порядку, встановленому статтею 14 ЦПК України, було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та судову повістку про виклик до суду, після чого, сторона позивача з будь-якими заявами по суті спору до суду не зверталася.

З урахуванням того, що 06.03.2026, відповідно до статей 43, 177 ЦПК України, позивачем надіслано відповідачу копію позовної заяви з додатками, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі разом із судовою повісткою про виклик до суду, відповідачу було надіслано на адресу зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання: АДРЕСА_1 , а також на електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену позивачем у позові, та згідно довідки про доставку електронного листа - судова повістка-повідомлення доставлено до електронної скриньки 13.04.2026.

11.05.2026 на виконання вимог ухвали суду від 03.04.2026 засобами поштового зв`язку надійшла відповідь від АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 , долучивши виписку по рахунку № НОМЕР_4 за період з 17.06.2025 по 07.10.2025.

У судові засідання, призначені на 04.06.2026 та 03.08.2026, учасники провадження не з`явились.

Як убачається із матеріалів справи, судова кореспонденція, надіслана відповідачу на адресу її зареєстрованого місця проживання, повернулась на адресу суду без вручення з причин «адресат відсутній».

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18.

Вирішуючи питання про можливість розгляду у справи у відсутності учасників провадження, суд враховує наявність клопотання представника позивача у прохальній частині позовної заяви про розгляд справи без його участі та не заперечують проти ухвалення заочного рішення суду, вжиті судом заходи для забезпечення участі відповідача під час розгляду справи і положення пункту 4 частини восьмої та частини одинадцятої статті 128 ЦПК України щодо належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи, а також відсутність підстав, встановлених статтею 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи.

Також, враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30.09.2022 у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до статей 12, 13, 76, 77, 81 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд установив, що 17.06.2025 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» сформувало пропозицію (оферту) укласти з ОСОБА_1 . Договір №530424-КС-002 про надання кредиту (споживчий кредит, електронна форма). Цього самого дня позичальник прийняла пропозицію та підписала акцепт електронним підписом одноразовим ідентифікатором

UA-1587. У тексті акцепту зазначені ПІБ, РНОКПП, паспортні дані, адреса проживання, номер телефону НОМЕР_1 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 та номер платіжного засобу

НОМЕР_5 .

Візуальна форма послідовності дій клієнта відображає вхід ОСОБА_1 до особистого кабінету за номером телефону, передачу обраних умов кредитування, надання їй паспорта споживчого кредиту, направлення окремого одноразового ідентифікатора для підписання паспорта споживчого кредиту, формування оферти, направлення одноразового ідентифікатора UA-1587 для підписання договору, акцептування умов оферти, формування підтвердження вчинення електронного правочину, направлення документів на електронну пошту та їх розміщення в особистому кабінеті.

Анкета клієнта містить ті самі ідентифікаційні відомості про ОСОБА_1 , а також зазначену нею бажану суму кредиту 7 000,00 грн і повний номер банківської картки

НОМЕР_2 для перерахування кредитних коштів.

За пунктом 2.1 Договору №530424-КС-002 кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 7 000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію у порядку й на умовах, визначених договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Строк кредитування становить

16 тижнів; стандартна процентна ставка - 1 % на день, фіксована; комісія за видачу кредиту -

1 400,00 грн, яка нараховується одноразово у дату видачі кредиту. Строк дії договору встановлено до 07.10.2025, дата видачі кредиту - 17.06.2025, дата повернення - 07.10.2025.

Орієнтовна загальна вартість кредиту за договором становить 14 218,24 грн, загальні витрати за кредитом - 7 218,24 грн, денна процентна ставка - 0,91 %, а реальна річна процентна ставка визначена договором у розмірі 9 780,38 %. Водночас графіком платежів, складеним за умови застосування зниженої процентної ставки, передбачено вісім платежів із загальною сумою 14 126,42 грн, з яких 7 000,00 грн - повернення тіла кредиту, 5 726,42 грн - проценти та

1 400,00 грн - комісія.

Умовами пунктів 4.2, 4.2.4 та 10.3 договору передбачено, що за умови своєчасного внесення платежів позичальник користується кредитом за зниженою процентною ставкою. Якщо передбачений графіком платіж не внесений у повному обсязі та прострочення не погашене протягом семи днів, з восьмого дня подальше нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування.

Факт надання кредитних коштів підтверджується не лише внутрішніми документами позивача, а й доказами, що походять від інших осіб та банківської установи. Так, у підтвердженні ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу зазначено, що 17.06.2025 о 11:19 на картку НОМЕР_5 , емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК», успішно перераховано

7 000,00 грн; платником указано ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», а призначенням переказу - перерахування коштів ОСОБА_1 за кредитним договором №530424-КС-002 від 17.06.2025.

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підтвердив, що картка № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 . У наданій банком виписці за рахунком 17.06.2025 відображено зарахування 7 000,00 грн із зазначенням у деталях операції «Tov Biznes Pozika». Отже, відомості документа платіжного посередника узгоджуються з незалежною банківською випискою щодо дати, суми, одержувача і джерела переказу.

Подальший рух коштів за рахунком свідчить про активне використання картки та коштів на ній для численних розрахункових операцій і переказів. Відомостей про оспорювання ОСОБА_1 операції із зарахування 7 000,00 грн, повернення цього переказу як помилкового чи несанкціонованого або повідомлення банку про компрометацію картки матеріали справи не містять.

Таким чином, надані позивачем та витребувані судом докази у своїй сукупності є взаємоузгодженими та достатньо підтверджують як укладення між сторонами кредитного договору, так і виконання позивачем обов`язку з надання відповідачу 7 000,00 грн кредитних коштів.

Відповідно до статей 11, 509, 525, 526, 629 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 626, 627, 628, 638 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов, а договір вважається укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Статтями 205, 207 та частиною другою статті 639 ЦК України передбачено можливість вчинення правочину у письмовій, у тому числі електронній, формі. Правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, якими обмінялися сторони або які надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Відповідно до пунктів 5, 6, 12 частини першої статті 3, частин третьої, шостої, восьмої, дванадцятої статті 11 та статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти однієї сторони та її акцепту іншою стороною; акцепт може надаватися, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення, заповнення електронної форми або вчинення дій, зміст яких чітко роз`яснений в інформаційній системі. Електронний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Оферта, акцепт, договір, паспорт споживчого кредиту, анкета клієнта та візуальна форма послідовності дій містять взаємопов`язані ідентифікаційні дані ОСОБА_1 , той самий номер телефону, електронну адресу та номер платіжної картки. Випуск указаної картки на ім`я відповідача та зарахування на неї саме суми кредиту підтверджені безпосередньо банком. Тому суд вважає доведеним укладення сторонами Договору №530424-КС-002 у передбаченій законом електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі статтями 1048, 1049, 1056-1 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути одержану суму у строк та в порядку, встановлених договором, а розмір, тип процентної ставки та порядок сплати процентів визначаються договором.

Поданий позивачем детальний розрахунок заборгованості містить щоденні відомості про залишок основної суми кредиту, застосовану процентну ставку, нараховані проценти, комісію, суму прострочення, надходження та залишок боргу. З розрахунку вбачається, що за період кредитування з 17.06.2025 по 07.10.2025 позивач нарахував 7 910,00 грн процентів. 14.07.2025 у розрахунку відображено надходження 300,00 грн, зараховане на погашення процентів, унаслідок чого непогашений залишок договірних процентів становить 7 610,00 грн.

Нарахування договірних процентів припинено 07.10.2025 - в останній день погодженого строку кредитування; після цієї дати суми тіла кредиту, договірних процентів та комісії у розрахунку не збільшуються. Отже, заявлені 7 610,00 грн є платою за користування кредитом у межах строку кредитування, а не відповідальністю за прострочення після його закінчення.

Відповідач не подала відзиву, не надала альтернативного розрахунку та доказів повернення основної суми кредиту чи сплати договірних процентів понад ураховані позивачем 300,00 грн. За таких обставин вимоги про стягнення 7 000,00 грн основного боргу та

7 610,00 грн процентів за користування кредитом є обґрунтованими.

Щодо вимоги про стягнення 1 400,00 грн комісії суд виходить із такого.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом віднесено, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Водночас закон передбачає безоплатність надання споживачу визначеної законом інформації про стан заборгованості, а тому умова договору про оплатність саме такої інформаційної послуги є нікчемною, на що звернула увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

У цій справі пунктом 2.5 Договору №530424-КС-002 передбачено не періодичну плату за інформування чи обслуговування заборгованості, а одноразову комісію за видачу кредиту у фіксованому розмірі 1 400,00 грн, що нараховується у дату видачі кредиту. Її розмір безпосередньо зазначений у тексті договору, включений до графіка платежів, паспорта споживчого кредиту та загальних витрат за кредитом. Матеріали справи не містять даних про те, що під назвою цієї комісії фактично стягувалася плата за інформацію, яка відповідно до закону повинна надаватися безоплатно.

За таких обставин підстав для висновку про нікчемність погодженої сторонами одноразової комісії за видачу кредиту суд не встановив, а вимога про стягнення 1 400,00 грн комісії підлягає задоволенню.

Водночас вимога про стягнення 3 500,00 грн, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати суми кредиту, процентів або комісії позичальник повинен сплатити кредитодавцю проценти річних відповідно до статті 625 ЦК України; при цьому договором установлено граничний розмір таких нарахувань. Із детального розрахунку вбачається, що нарахування за статтею 625 ЦК України розпочато з 02.07.2025 у зв`язку з простроченням першого платежу за графіком, а станом на 26.07.2025 їх сума досягла

3 500,00 грн, після чого не збільшувалася.

Разом із тим пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Правовий режим воєнного стану діяв в Україні протягом усього періоду, за який позивач здійснив спірне нарахування. Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 у справі №706/68/23 застосував пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України до зобов`язань за кредитним договором. Аналогічне розуміння цієї норми наведено у постанові Пленуму Верховного Суду від 07.02.2025 №6, де зазначено, що її дія поширюється, зокрема, на договори про споживчий кредит та звільняє позичальника від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України.

Суд також звертає увагу, що в довідці про стан заборгованості сума 3 500,00 грн відображена у графі «заборгованість по штрафам», тоді як у прохальній частині позову та детальному розрахунку вона прямо визначена як проценти за статтею 625 ЦК України. Незалежно від такого різного найменування ця сума нарахована позивачем саме як наслідок прострочення грошового зобов`язання у період дії воєнного стану, а тому в силу імперативного припису пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України стягненню не підлягає.

Отже, оцінивши надані та витребувані судом докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач довів факт укладення кредитного договору, надання відповідачу

7 000,00 грн кредитних коштів та невиконання нею обов`язку щодо повернення кредиту і сплати погоджених договором процентів та комісії. Разом з тим заявлена до стягнення сума

3 500,00 грн відповідальності за статтею 625 ЦК України нарахована у період, коли закон прямо звільняє позичальника від такої відповідальності.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню у сумі 16 010,00 грн, з яких

7 000,00 грн - основний борг, 7 610,00 грн - проценти за користування кредитом та 1 400,00 грн - комісія. У задоволенні вимоги про стягнення 3 500,00 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 16 010,00 грн із заявлених 19 510,00 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню

2 184,78 грн судового збору.

Керуючись статтями 11, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 610-612, 625-629, 638-642, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 128, 141, 174, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-281, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором №530424-КС-002 про надання кредиту від 17.06.2025 у розмірі 16 010,00 грн, з яких: 7 000,00 грн - сума заборгованості за кредитом; 7 610,00 грн - сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 1 400,00 грн - сума заборгованості за комісією, та понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 184,78 грн., а всього стягнути 18 194 (вісімнадцять тисяч сто дев`яносто чотири) гривні 78 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс, 411;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса місця реєстрації:

АДРЕСА_1 .

Суддя О.П. Лукач