Ухвала суду № 139038713, 17.08.2026, Чернівецький районний суд Вінницької області

17.08.2026

Справа №150/484/26

Провадження по справі №2/150/407/26

УХВАЛА

17 серпня 2026 року Чернівецький районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Цимбалюк Л.П.

при секретарі Савковій С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Чернівецького районного суду Вінницької області перебуває вище зазначена цивільна справа.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10.03.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №489662867 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Фактор) уклали Договір факторингу №28/1118-01 згідно умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №489662867.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №282 від 30.04.2024 від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

28.05.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №28/0525-01 згідно умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №489662867 від 10.03.2024.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 28.05.2025 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

16.07.2025 між ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №16/07/25-Е згідно умов якого ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №489662867 від 10.03.2024.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 16.07.2025 за договором факторингу №16/07/25-Е від ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 40874 грн. 00 коп.

Суд звертає увагу, що згідно розрахунку заборгованості первісного кредитодавця ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», відсотки за користування кредитними коштами згідно договору №489662867 нараховувалися з 10.03.2024 по 29.04.2024, розмір яких склав 11985,00 грн.

Окрім того, в матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості, проведений ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», до якого перейшло право грошової вимоги до відповідача від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Так, як вбачається із вище вказаного розрахунку заборгованості нарахування відсотків за користування кредитними коштами за Кредитним договором №489662867 від 10.03.2024 проведено з 30.04.2024 по 22.07.2024, розмір відсотків складає 31490,00 грн.

Позивач просить стягнути із відповідача, як боржника за кредитним договором №489662867 від 10.03.2024, 31474,00 грн. заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом.

Як слідує із вище зазначених обставин, ТВ «ФК «ЕЙС» просить стягнути із ОСОБА_1 суму заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом, яка зазначена в розрахунку заборгованості, проведеному ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за період з 30.04.2024 по 22.07.2024, тоді як згідно розрахунку заборгованості первісного кредитодавця ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», відсотки за користування кредитними коштами згідно договору №489662867 нараховувалися з 10.03.2024 по 29.04.2024, розмір яких склав 11985,00 грн.

Згідно пункту 1.1.25. Кредитного договору продовження Дисконтного періоду або Пролонгація умова Договору, яка дає можливість Позичальнику продовжити строк Дисконтного періоду шляхом здійснення оплати всіх нарахованих на день платежу процентів за користування Кредитом з відповідним призначенням платежу.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 25.03.2024, а саме протягом 15 (п`ятнадцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.

В обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин (пункт 7.2 Договору).

Як вбачається з рохрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором м, відповідачем жодного погашення заборгованості не здійснено, тобто кредитний договір не було пролонговано.

Однак, після 29.04.2024 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було продовжено нарахування відсотків з 30.04.2024, які нараховувалися до 22.07.2024 включно.

Разом з тим, як зазначено у висновках, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа N 444/9519/12), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведений підхід до вирішення спорів у подібних відносинах підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року (справа N 910/4518/16), де викладені такі правові сновки.

Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні. Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

Належних доказів продовження строку дії договору після 29.04.2024 матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З метою правильного, всебічного, об`єктивного розгляду вище вказаної цивільної справи та правильного вирішення спірного питання суд визнає явку в судове засідання позивача обов`язковою.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Частиною 1 статті 84 ЦПК України встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З огляду на вище зазначене, з метою повного, об`єктивного та всебічного її розгляду суд приходить до висновку про доцільність та необхідність визнання явки позивача обов`язковою.

Згідно ч.2 ст.258 ЦПК України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

З врахуванням того, що в даному судовому засіданні спір, про який заявлено ТОВ «ФК «ЕЙС», не може бути вирішено, у зв`язку із необхідністю отримання доказів, суд в силу положень статті 240 ЦПК України приходить до висновку про відкладення розгляду справи.

На підставі наведеного вище, керуючись ст., ст.4, 12, 13, 84, 223, 240, 260, 261, 277, 352-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Явка позивача (його повноважного представника) товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» визнається судом обов`язковою.

Учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (п.3 ч.2 ст.43 ЦПК України).

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України (ч.3 ст.43 ЦПК України).

Розгляд справи відкласти до 12 години 30 хвилин 16 жовтня 2026 року.

Про дату і час нового судового засідання повідомити учасників справи.

Провадження у справі після відкладення розгляду продовжити зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст.18 ЦПК України).

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК