Рішення № 139038446, 09.06.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/1257/23

Провадження № 2-о/673/1/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 р. м.Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючий суддя Дворнін О.С.

за участі секретаря судового засідання Карабановій Д.В.

з участю заявника ОСОБА_1 , її представника адвоката Банделюка І.Л., заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , з участю Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як заінтересованих осіб, про встановлення юридичного факту перебування на утриманні,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , починаючи з 2006 року і до 09.12.2022 перебувала з ОСОБА_5 у фактичних шлюбних відносинах, проживали разом в будинку ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя, тобто проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка.

Протягом кількох останніх років спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_5 . ОСОБА_1 фактично перебувала на утриманні свого чоловіка - ОСОБА_5 , в тому числі станом на дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В період з 19.12.2018 по 07.10.2019 року ОСОБА_1 востаннє перебувала на обліку в Деражнянському центрі зайнятості як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю.

Починаючи з 08.10.2019 року ОСОБА_1 офіційно ніде не працює і не має жодного офіційного заробітку. При цьому ОСОБА_5 офіційно працював в ФГ «Батьків Сад» (включно до 07.06.2021) робітником. Ця робота була для нього офіційним місцем роботи згідно з відомостями, що зазначені в його трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

З початком повномасштабної збройної агресії росії проти України, ОСОБА_5 добровільно вступив на військову службу до лав ЗСУ для захисту Батьківщини.

Відтак, заявниця стверджує, що дохід чоловіка ОСОБА_5 , зокрема як військовослужбовця, був для ОСОБА_1 постійним і основним джерелом засобів до існування протягом спільного проживання однією сім`єю, зокрема з ІНФОРМАЦІЯ_3 і до дня його смерті включно.

ОСОБА_1 ще не досягла пенсійного віку, а тому поки що не має права на призначення та виплату пенсії за віком. Однак, вважає, що вона є особою, яка має право на призначення та отримання (оформлення) передбачених чинним законодавством пільг і виплат, зокрема пенсії по втраті годувальника, внаслідок загибелі ОСОБА_5 , як особа, яка є членом його сім`ї, а також особа, яка на день смерті загиблого перебувала на його утриманні. Однак, у ОСОБА_1 наразі відсутні необхідні для цього документи.

Вважаючи дійсним факт спільного проживання однією сім`єю (як членів сім`ї) та факт перебування на утриманні свого цивільного чоловіка - військовослужбовця ОСОБА_5 станом на дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , маючи право на призначення (оформлення) і виплату їй пенсії по втраті годувальника, просила суд встановити факт перебування її на утриманні ОСОБА_5 станом на дату його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді від 14.11.2023 року було відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 за участі Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області як заінтересованої особи про встановлення факту перебування на утриманні, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 10.01.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_6 , залишено без задоволення. Ухвалу Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2023 року залишити без змін.

Постановою Верховного Суду від 19.02.2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 січня 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Деражнянського районного суду від 20.06.2025 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив. Залучено Міністерство оборони України до участі у справі в якості заінтересованої особи.

29.08.2025 року через систему «Електронний суд» надійшло пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з якого вбачається, що ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії по втраті годувальника за покійного військовослужбовця ОСОБА_5 не зверталась.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 36 Закону пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, незалежно від тривалості страхового стажу. Згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Крім того, було зазначено, що пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5 рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство.

Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Така позиція висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постанові по справі №531/295/19 від 08.12.2021. Враховуючи наведене, головне управління просить об`єктивно дослідити усі матеріали справи і та прийняти обґрунтоване рішення.

07.10.2025 року від представника Міністерства оборони України Панасюка В.М. через систему електронний суд надійшли пояснення з якого вбачається, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ) право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (ст.16-1 Закону №2011-ХІІ у редакції чинній станом на 09.12.2022). Згідно статті 30 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-ХІІ у редакції станом на 09.12.2022 (далі - Закон № 2262-ХІІ) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні. Непрацездатними членами сім`ї відповідно до Закону вважаються: а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з

інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків; б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю; в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб, військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби; г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати; д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Крім того, статтею 31 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Перебування особи на утриманні досліджував Верховний Суд, який у постанові від 13.01.2021, ухваленій у справі № 592/17552/18 зазначив, що повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім наданої допомоги. Якщо крім допомоги, що надавалася, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, годувальник взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку годувальника та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 210/343/19, від 22.05.2019 у справі №520/6518/17, від 27.06.2018 у справі № 210/2422/16-ц.

Крім того, в зазначеному клопотанні Міністерство оборони України просило залучити до участі у справі в якості заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Ухвалою судді від 05 листопада 2025 року клопотання представника заінтересованої особи - Міністерства оборони України, задоволено та залучено до участі в даній цивільній справі інших заінтересованих осіб, якими є члени родини померлого ОСОБА_5 , зокрема, його дружину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 і синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Банделюк І.Л. в судовому засіданні підтримали подану заяву та просили її задовольнити, оскільки даний факт потрібен заявниці для оформлення пенсії по втраті годувальника.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 1992 року до дня його смерті. Зазначила, що не визнає вимог заявниці, оскільки вони, на її думку, не відповідають фактичним обставинам справи. Пояснила, що їхні сімейні відносини мали специфічний характер: чоловік періодично приїжджав до неї на кілька місяців в період сінокосів, після чого знову від`їжджав. Зазначила, що вони зареєстровані за однією адресою. Під час його перебування вони проживали разом, вели спільне господарство та підтримували сімейні стосунки. Також ОСОБА_2 зазначила, що чоловік не мав наміру розривати шлюб.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 також не підтримав. Заперечує факт перебування заявниці на утриманні його батька. Стверджує, що із його матір`ю ОСОБА_2 постійно не проживав, проте періодично приїжджав на декілька місяців, вели спільне госоподарство.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 дійсно проживали як сім`я, вели спільне господарство із ОСОБА_1 . За її словами, вони проживали разом близько 16 років і до дати загибелі. Періодів довготривалої відсутності ОСОБА_5 вона не замічала. Вказує, що після того, як долучився до лав ЗСУ у відпустку приїжджав до ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_8 також підтвердив, що ОСОБА_3 проживав разом із заявницею, він працював біля дому, допомагав на городі.

Відповідно до положень статей 293, 315 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, перебування фізичної особи на утриманні. Частиною 2 вказаної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові від 11 лютого 2026 року, справа №308/17634/23, провадження № 14-40цс25 Велика Палата Верховного Суду (п.п. 125, 126) сформувала такий висновок: «Аналізуючи у сукупності предмет та характер відносин щодо встановлення факту, що має юридичне значення для реалізації прав заявника, їх суб`єктний склад, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, окрім як в порядку цивільного судочинства. Отже, в розумінні статті 6 Конвенції судом, встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, є суд цивільної юрисдикції відповідно до статті 19 ЦПК України та пункту 2 частини першої статті 315 ЦПК України».

Отже, в судовому порядку можливо встановити факти, коли ці факти безпосередньо породжуватимуть юридичні наслідки, тобто вони повинні мати юридичне значення, а саме: від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення.

Так, метою встановлення факту у даній справі, зокрема, перебування на утриманні ОСОБА_5 заявниці ОСОБА_1 , є отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

В свою чергу, судом встановлено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , 23.02.1992 року був зареєстрований шлюб, після укладення шлюбу чоловіку та дружині присвоєно прізвище ОСОБА_10 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Авдіївка Покровського району Донецької області(а.с.150).

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні.

Згідно з ч.2 ст.36 Закону, непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Частиною 3 ст.36 Закону передбачено, що члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні.

Згідно з ч.2 ст.36 Закону, непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Частиною 3 ст.36 Закону передбачено, що члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до приписів статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Доказами дослідженими під час судового розгляду, а саме показаннями свідків, доводиться, що заявниця та ОСОБА_5 дійсно час від часу проживали разом, проте ОСОБА_5 також періодично проживав і з своєю законною дружиною ОСОБА_2 .

При цьому, суд відмічає, що згідно із роз`ясненнями які містяться в п. 8 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають

непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні. Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Тобто, постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів.

Разом із тим, матеріалами справи підтверджується, що на момент загибелі ОСОБА_5 заявниця була працездатною. Жодних доказів, які б підтверджували її належність до категорії непрацездатних осіб, що мають право на призначення пенсії у разі втрати годувальника відповідно до вимог ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суду не надано. Відсутні також належні докази того, що допомога, яку вона отримувала від ОСОБА_5 , була для неї єдиним або основним джерелом засобів існування, а не додатковою підтримкою.

Судом встановлено, що на рахунок ОСОБА_1 дійсно перераховувались грошові кошти 01.06.2022 року в сумі 10 000 грн., 19.10.2022 року в сумі 10 000 грн., 22.10.2022 року в сумі 10 000 грн., та 03.11.2022 року в сумі 10 000 грн., однак із витребуваних документів не можливо встановити, що такі кошти були перераховані саме ОСОБА_5 . Водночас, такі виплати носять епізодичний характер, вони не здійснювалися регулярно та не можуть свідчити про наявність обов`язку чи постійної практики утримання заявниці.

Разом з тим, із витребуваної виписки за договором №б/н за період з 08.10.2019-09.12.2022 року вбачається, що на рахунок заявниці надходили кошти 10.09.2022 року у сумі 10 050 грн. Відправник ОСОБА_12 . 14.04.2022 року в сумі 10 025,06 грн. Відправник ОСОБА_12 (а.с.281),що ставить під сумнів твердження заявниці про те, що грошові кошти, які з її слів відправляв ОСОБА_5 були єдиним та основним джерелом існування.

Сам факт надання окремих грошових сум не є достатнім підтвердженням того, що військовослужбовець протягом життя взяв на себе обов`язок утримувати заявницю та забезпечував її основні потреби. Відповідно до вимог закону, утримання має передбачати систематичність і сталість наданої допомоги, а також те, що ця допомога була основним і постійним джерелом засобів до існування для особи, яка претендує на статус утриманця.

За таких обставин, твердження заявниці про перекази коштів свідчать лише про окремі факти фінансової підтримки, але не підтверджують наявність правових підстав для визнання ОСОБА_1 утриманкою загиблого військовослужбовця у розумінні ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку, що заявниця не надала доказів того, що ОСОБА_5 повністю утримував її, надавав їй постійну, систематичну допомогу, яка була б для неї основним та єдиним джерелом засобів до існування, і відповідно не довела належними і допустимими доказами факту перебування на його утриманні, а тому у задоволенні її вимог слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 315-319 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , з участю Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як заінтересованих осіб, про встановлення юридичного факту перебування на утриманні - відмовити.

Складання повного рішення було відкладено на строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи, у зв`язку з чим строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Деражнянський районний суд Хмельницької області

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи, які при проголошенні рішення суду суддя не оголошує:

заявник ОСОБА_1 ,

зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області,

адреса: вул. Чекірди Гната,10, м. Хмельницький;

заінтересована особа Міністерство оборони України,

адреса: проспект Повітряних Сил, будинок, 6 місто Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022;

заінтересована особа ОСОБА_2 ,

зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

заінтересована особа ОСОБА_3 ,

зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

заінтересована особа ОСОБА_4 ,

зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_7 ,

адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено 17.08.2026 року.

Суддя: О. С. Дворнін