Ухвала суду № 139038365, 12.08.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2825/25

Провадження № 1-кс/456/908/2026

УХВАЛА

про розгляд заяви про відвід судді

12 серпня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию заяву ОСОБА_4 про відвід судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141130000062 по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України. Вказане провадження розглядається головуючим суддею ОСОБА_5 в справі № 456/2825/25.

04.08.2026 обвинувачений ОСОБА_4 в справі № 456/2825/25 подав заяву про відвід судді ОСОБА_5 .

В обґрунтування заяви, покликається на наступне.

З самого початку розгляду справи суддя ОСОБА_7 допустив дії, які вказують на його явну упередженість та не об?єктивність, тим самим суддею порушено вимоги ч.1 ст. 21 КПК України, ст. 56 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» (обов`язок судді бути справедливим, безстороннім та неупередженим), та ст.ст.8,9,10,12 Кодексу суддівської етики (суддя повинен виявляти тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб; не допускати дискримінації за ознакою стану здоров?я; виконувати обов?язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності суддів та присяжних під час здійснення правосуддя; проявляти стриманість, виваженість, обачність та поміркованість у висловленні своїх поглядів і думок за будь-яких обставин).

Також поведінка судді ОСОБА_8 суперечить п.1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод ,яка є частиною національного законодавства та має пріоритетне значення при розгляді цивільних та кримінальних справ, яка передбачає: « Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов?язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Серед підстав для відводу виділяє таке.

1. упередженість судді, порушення ним презумпції невинуватості та обвинувальний ухил, що відображався в наступному. З самого початку розгляду справи суддя дозволяв собі іронічні зауваження на часткове визнання вини заяваником, переходячи на особистості, систематично висловлював суб`єктивні судження щодо показань свідка, зокрема, обвинуваченого ОСОБА_6 та заявника, що стосуються справи, поставив під сумнів законні підстави неможливості його мобілізації до ЗСУ через фізичний стан, вважаючи, що він якимось чином відкупився від мобілізації, чинив тиск з приводу того, чому не визнає вину в повному об`ємі висунутого обвинувачення, а саме - організацію за попередньою змовою незаконної порубки деревини із ОСОБА_9 та її вивезення з лісу у кварталі N? 326 виділу N? 213 Лотатницького лісництва Дрогобицького надлісництва ДП «Ліси України». Заявник стверджує, що визнавав і визнає свою вину частково, оскільки фактично ним було вивезено 2 колоди деревини (які зрештою по дорозі викинув). Зокрема, після дачі показань підсудним ОСОБА_6 , без перевірки правдивості показань суддя відреагував на його показання так «...бачите, спокійно говорить, а той вже мудрує....» Також, коментуючи показання обвинуваченого ОСОБА_6 вказує на таке: «Ті що усвідомлюють вони повністю визнають свою вину, а тут один з них не усвідомлює ... взяв політику варити борщ»; «... чоловік дуже мудрий, начитаний, хлоп розумний, будемо бачити..». Що означає словосполучення «будемо бачити» - не цілком зрозуміло. Проте заявник розцінюю це як погрозу судді на максимальне покарання по вироку суду за небажання на вимогу судді признати в повному об`ємі абсурдність обвинувачення щодо попередньої змови із ОСОБА_6 та організацію незаконної порубки деревини у державному лісовому фонді та її перевезення. (судове засідання 27.06.2026). Стверджує про психологічний тиск скерований на визнаня вину у вчиненні злочину, якого як стверджує заявник він не вчиняв. При цьому суддя порівнював покази двох обвинувачених безпосередньо під час судового засідання, даючи негативну характеристику позиції заявника захисту.

Суддя ОСОБА_7 , маючи у своєму розпорядженні долучений до справи витяг із військового квитка про непридатність до військової служби заявника, поставив у вину те, що заявник не служив у Афганістані, та став виясняти посаду його батьків, даючи такий коментар: «А в армію чого його не беруть служити...Повісток на його адресу не приходило ...До всіх приходить окрім нього, ану встаньте ОСОБА_10 , Ви служили колись в армії ....! що ви не можете ходити..... Вас в якому році мали забирати в армію в 87 році так тоді ще в Афганістан брали, то ви собі що робили, що ви не придатні щоб в Афганістан не попасти?...Так чи як? Батьки ваші де працювали? В людей купа поломаних ніг навіть голова була поломана, але служили.... Ким були ваші батьки... Водій точно водій чи більше ніж водій? Кого возив голову колгоспу?». (судове засідання 17.02.2026).

Вияснення в публічному форматі питання не проходження строкової служби в армії та місце праці батьків (батько був водієм у колгоспі) з неприхованим натяком про те, що заявник ніби то відкупився від служби в армії, вважає кидає на нього тінь як ухилянта від служби в армії та, зрештою, це немає ніякого відношення до обвинувачення у цій справі.

Розцінює такі висловлювання судді виключно як інструмент психологічного тиску, маніпуляції та дискредитації в очах присутніх.

2. Грубе порушення права на захист та зневага до адвоката.

Суддя безапеляційно та безпідставно без перевірки медичних документів розцінив перебування адвоката на стаціонарному лікуванні як зловживання. Цитата: «Та він старий, йому довідку зробити що він хворий... Нехай йде на пенсію», «Може він ще цілий рік буде хворіти як не на голову то на ноги». І одночасно чинив тиск на заявника та змушував відмовитись від обраного адвоката, висловлюючись так: «Ми вам призначимо нового адвоката, а на нього напишемо в комісію ... Ви будете міняти адвокат чи що просите» (судове засідання від 31.03.2026).

3. Порушення порядку допиту обвинуваченого та свідків (крик, нетактовне відношення, задавання навідних питань та підказування). Допитуючи свідка, суддя прямо підказував йому, які відповідь він хоче почути від нього. Згідно аудіозапису під час мого допиту суддя, висловлюючи репліки, переходив на крик та неприпустимий тон «Визнаєш вину чи не визнаєш», звертається на «ти» або зверхньо «чоловіче», «хлоп», використовує зневажливі та саркастичні інтонації.

4. порушення вимог всебічності, повноти й неупередженості дослідження обставин справи. Заявник повідомляє, що ОСОБА_6 попередньо за власною ініціативою автомобілем вже привозив заявнику колоди деревини, які необхідні для виготовлення рамок для вуликів прямо додому. Вказану обставину міг підтвердити свідок і це має важливе значення для усвідомлення характеру відносин із ОСОБА_6 щодо його зобов`язання вдруге без нав`язування доставити заявнику колоди для виготовлення рамок для вуликів. Цими свідченнями могло бути спростовано обвинувачення щодо дій по організації вчинення незаконної порубки деревини у попередньому зговорі із ОСОБА_6 .

Проте суд відмовив у задоволені клопотання про виклик такого свідка, вказавши, що доставка ОСОБА_6 деревини першого разу на початку січня 2025 немає відношення до пред`явленого обвинувачення щодо незаконної порубки деревини в кінці січня 2025. Проте у цій відмові проявляється небажання судді дослідити повно та всебічно всі обставини мого обвинувачення, і в першу чергу так званої організації вчинення мною цього злочину за попередньою змовою із ОСОБА_6 .

Підсумовуючи, заявник стверджує, що суддя ОСОБА_7 протягом всього часу розгляду справи систематично демонстрував обвинувальний ухил по об`єму пред`явленого обвинувачення та відкрито ігнорував презумпцію невинуватості, чинив тиск на заявника через невизнання ним вини в повному об`ємі, відмовився викликати на допит заявленого ним свідка.

Подана заявником заява, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу між суддями, 04.08.2026 розподілена судді ОСОБА_1 та невідкладно передана судді до розгляду. Розгляд заяви відбувся 12.08.2026 за участю прокурора, заявника та його представника.

В судові засіданні заявник та його представник підтримали подану заяву, просили її задоволити з підстав викладених в ній.

Прокурор Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_3 виступив проти задоволення заяви про відвід, зазначивши, що протоколи судових засідань не підтверджують застосування суддею тиску на учасників провадження, примушування до визнання вини чи інших проявів упередженості. На переконання прокурора, заява зумовлена, зокрема, наданням іншим обвинуваченим викривальних показань щодо себе та заявника. Прокурор наголосив, що наведені доводи стосуються оцінки доказів, порядку розгляду справи та незгоди із процесуальними діями суду, а не об`єктивних обставин, які можуть свідчити про упередженість судді.

Суд, дослідивши доводи поданої заяви про відвід судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_5 , заслухавши думку процесуального прокурора ОСОБА_3 , оглянувши матеріали справи №456/1368/19 дійшов висновку, що підстав для задоволення заявленого відводу немає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно з ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього кодексу.

Суд звертає увагу, що вичерпний перелік підстав для відводу слідчого судді, судді передбачений ст. 75 КПК України.

Так, частиною 1 вказаної статті передбачено, що слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваною, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, у випадку, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід вказати на те, що у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України` зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» від 10.12.2009).

Як на підставу для задоволення заяви про відвід, заявник покликається на ряд саркастичних та не етичних реплік судді, які в сукупності з відмовою в задоволені клопотання про виклик свідка були розцінені обвинуваченим ОСОБА_4 як тиск з метою визнання ним вини та, як наслідок, породили сумнів в об`єктивності та неупередженості судді. Також зазначає, що поведінка судді свідчить про його попередньо сформовану думку щодо винуватості обвинуваченого та може вплинути на результат розгляду справи. Як правову підставу відводу зазначено п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Також у заяві наведено посилання на ст. 21 КПК України, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», Кодекс суддівської етики та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 75 КПК України підставою для відводу судді є не будь-яка незгода учасника кримінального провадження з його поведінкою, висловлюваннями чи процесуальними діями, а лише такі обставини, які об`єктивно можуть викликати обґрунтований сумнів у його неупередженості.

Отже, посилання на порушення суддею правил професійної етики саме по собі не зумовлює необхідності його відводу. Відвід не є способом притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, перевірки дотримання ним правил суддівської етики або перегляду законності його процесуальних рішень. Такі питання, за наявності відповідних підстав, можуть бути предметом розгляду в іншому, передбаченому законом порядку.

Для вирішення питання про відвід має значення не суб`єктивне сприйняття учасником судового провадження окремих висловлювань чи дій судді, а встановлення того, чи свідчать вони в конкретному контексті про сформоване ставлення судді до обвинуваченого, заздалегідь сформовану думку щодо його винуватості, особисту заінтересованість у результатах провадження або надання переваги одній зі сторін.

Судом перевірено доводи заявника за змістом наявних у матеріалах провадження записів судових засідань. Зазначені записи не підтверджують, що суддя застосовував до обвинуваченого психологічний чи інший незаконний тиск, примушував його до визнання вини, підказував свідкам відповіді, допускав зневажливе ставлення до захисника або іншим чином демонстрував прихильність до сторони обвинувачення.

Натомість із технічних записів убачається, що висловлювання та запитання судді були зумовлені необхідністю з`ясування обставин, які мають значення для судового розгляду, забезпечення належного порядку судового засідання та перевірки позицій учасників провадження. Сам факт того, що заявник сприйняв окремі висловлювання судді як образливі, іронічні чи такі, що мають обвинувальний характер, без підтвердження їх відповідним контекстом та об`єктивними даними не свідчить про наявність упередженості.

При цьому суд не заперечує, що суддя під час здійснення правосуддя має дотримуватися вимог коректності, стриманості, тактовності, поваги до честі та гідності всіх учасників судового провадження. Однак можливе недотримання окремих етичних вимог, не свідчить про особисту заінтересованість або обвинувальний ухил судді, не може саме по собі бути підставою для його відводу.

Таким чином, наведені заявником твердження про неетичну поведінку судді фактично ґрунтуються на його суб`єктивній оцінці перебігу судових засідань, не підтверджуються технічними записами та не містять об`єктивних даних, які б давали підстави для розумного й обґрунтованого сумніву в неупередженості судді ОСОБА_5 . У зв`язку з цим такі доводи не можуть бути визнані підставою для відводу, передбаченою п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Суд вважає за необхідне наголосити, що до компетенції суду, який вирішує відвід слідчого судді, не належить надання оцінки процесуальним рішенням або діям судді, якщо їх систематичні порушення, не свідчить про явну зацікавленість судді в розгляді справи. Вирішуючи питання про відвід, суд повинен встановити, чи вказані дії можуть потягти сумніви у заявниці в об`єктивності та неупередженості суду, та чи підлягають у даному випадку застосуванню правові приписи ст. 75 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія, 17.10.2015) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади, як однієї з трьох гілок державної влади у прийнятті рішень.

Суд наголошує, що незгода сторони із прийнятими суддею процесуальними рішеннями або діями суду не є підставою для недовіри останньому.

Таким чином, доводи заявника не можуть бути розцінені як такі, що дають підстави для відводу судді, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами, не підтверджують ні особистої зацікавленості судді, ні наявності інших підстав для сумніву у його неупередженості, відтак у даному конкретному випадку не встановлено обставин, які б викликали розумний, об`єктивний, обґрунтований сумнів в неупередженості судді при розгляді справи.

На підставі викладеного вище, в силу положень ст. 75 КПК України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_5 в справі в справі № 456/2825/25.

Керуючись ст. 75, 80, 81, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_5 в справі № 456/2825/25 по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали складено 17.08.2026.

Суддя ОСОБА_11