Рішення № 139038182, 17.08.2026, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1095/26

Провадження № 2/710/961/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.08.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Побережної Н.П.,

секретаря судового засідання Слободяник І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

26.06.2026 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 5519306 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.05.2025. Позивач просить стягнути 153 699,00 грн. заборгованості, з яких: 34 000,00 грн. основний борг, 116 299,00 грн. проценти, 3 400,00 грн. комісія, а також 2 662,40 грн. судового збору та 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стислий виклад позиції позивача.

Позов обґрунтовано тим, що 07.05.2025 ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачка уклали в електронній формі договір № 5519306, підписаний одноразовим ідентифікатором 76741, за яким надано 30 000,00 грн. строком на 360 днів, до 02.05.2026, зі стандартною фіксованою процентною ставкою 0,95 % на день. 14.05.2025 сторони уклали додатковий договір, підписаний одноразовим ідентифікатором 16960, та збільшили суму кредиту на 4 000,00 грн. Кошти перераховано на зазначену відповідачкою платіжну картку № НОМЕР_1 . Позивач посилається на неналежне виконання відповідачкою обов`язків із повернення кредиту та сплати процентів, а також на набуття ним права вимоги за договором факторингу № 30/12/2025 від 30.12.2025.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомила, відзиву на позов не подала.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 02.07.2026 відкрито провадження у справі, її визнано справою незначної складності, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 30.07.2026. Цією ж ухвалою в АТ КБ «ПриватБанк» витребувано відомості щодо особи, на ім`я якої емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , та щодо зарахування 14.05.2025 на відповідний рахунок 4 000,00 грн. за додатковим договором.

На виконання ухвали суду 22.07.2026 надійшла відповідь АТ КБ «ПриватБанк» від 14.07.2026 № 20.1.0.0.0/7-260710/38700-БТ. Банк повідомив, що платіжну картку № НОМЕР_1 емітовано на ім`я ОСОБА_1 , а 14.05.2025 на відповідний рахунок зараховано 4 000,00 грн. із призначенням платежу «FUIB MoneyTransfer, Visa Direct». Отже, ухвалу суду в частині надання витребуваної інформації виконано.

17.08.2026 Шполянським районним судом Черкаської області постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

Суд установив, що відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, без повідомлення поважних причин не з`явилася, відзиву не подала, а представник позивача проти заочного вирішення справи не заперечував. Тому наявні всі умови, передбачені статтями 280, 281 ЦПК України, для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин із посиланням на докази.

З наданої до справи роздруківки електронного договору № 5519306 убачається, що 07.05.2025 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 погодили суму кредиту 30 000,00 грн., строк кредитування 360 днів до 02.05.2026, стандартну фіксовану процентну ставку 0,95 % на день, порядок повернення кредиту та сплати процентів. Договір містить реквізити сторін і відомості про його підписання відповідачкою одноразовим ідентифікатором 76741.

Додатковий договір від 14.05.2025 містить погодження сторін про збільшення суми кредиту на 4 000,00 грн. та відомості про його підписання відповідачкою одноразовим ідентифікатором 16960. Отже, загальна сума наданого кредиту за основним і додатковим договорами становить 34 000,00 грн.

Документи платіжного провайдера містять відомості про успішне перерахування 30 000,00 грн. і 4 000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , реквізити якої були зазначені під час оформлення кредиту. За сумами та датами ці документи узгоджуються з основним і додатковим договорами.

Одержана на виконання ухвали суду відповідь АТ КБ «ПриватБанк» підтверджує належність картки № НОМЕР_1 саме відповідачці та факт зарахування на неї 14.05.2025 коштів у сумі 4 000,00 грн. Водночас у відповіді банку не зазначено, що ініціатором цього переказу було ТОВ «Лінеура Україна» або що переказ проведено через ТОВ «Пейтек»; призначення платежу наведено як «FUIB MoneyTransfer, Visa Direct». Тому суд не надає банківській відповіді ширшого змісту, ніж у ній викладено, та оцінює її у взаємному зв`язку з додатковим договором і документами платіжного провайдера. Повний збіг дати, суми й реквізитів картки в цих доказах підтверджує надання відповідачці додаткових 4 000,00 грн.

Договір факторингу № 30/12/2025 від 30.12.2025 визначає правову підставу відступлення ТОВ «Лінеура Україна» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» прав грошової вимоги. Витяг із реєстру боржників індивідуалізує передану вимогу даними ОСОБА_1 , номером і датою кредитного договору та складовими боргу: 34 000,00 грн. основного боргу, 76 570,00 грн. процентів, 3 400,00 грн. комісії та 17 000,00 грн. штрафу.

Штраф у сумі 17 000,00 грн. позивач до стягнення не заявив. Після набуття права вимоги позивач нарахував 39 729,00 грн. процентів за 123 дні з 31.12.2025 до 02.05.2026: 34 000,00 грн. ? 0,95 % ? 123 дні = 39 729,00 грн. Отже, загальна сума заявлених процентів становить 116 299,00 грн. (76 570,00 грн. + 39 729,00 грн.), а розрахунок закінчується останнім днем погодженого строку кредитування.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір від 10.12.2024, заявку на надання правничої допомоги у цій справі, рахунок та акт, у яких вартість послуг визначена в сумі 10 000,00 грн. Ці документи підтверджують договірний розмір гонорару та зв`язок заявлених витрат із розглядом справи.

Наведені докази взаємно узгоджуються щодо сторін, номера договору, реквізитів платіжної картки, сум і дат видачі коштів та переходу права вимоги. Відповідачка не подала доказів погашення заборгованості, контррозрахунку або заперечень щодо належності їй картки чи використання одноразових ідентифікаторів. Водночас відсутність відзиву не звільняє суд від перевірки доведеності кожної складової заявленої суми.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог, а кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положення статей 7680, 89 ЦПК України вимагають оцінити належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності. Жоден доказ не має для суду заздалегідь установленої сили. Неподання відповідачкою відзиву не є безумовним визнанням позову, тому суд перевіряє як виникнення зобов`язання, так і розмір кожної його складової.

Відповідно до статей 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 629 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору, мають виконуватися належним чином у встановлений строк, одностороння відмова від їх виконання не допускається, а укладений договір є обов`язковим для сторін.

Зміст статей 205, 207, 626, 627, 638, 639 ЦК України допускає укладення договору в електронній формі. Договір є укладеним, коли сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх істотних умов; правочин, учинений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається вчиненим у письмовій формі.

Статті 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають укладення електронного договору шляхом направлення пропозиції та її прийняття, а моментом підписання може бути використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. У постанові від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19 Верховний Суд зауважив, що без одержання особою одноразового ідентифікатора та здійснення акцепту електронний договір не був би укладений.

Касаційний цивільний суд у постанові від 04.02.2026 у справі № 758/14925/23 звернув увагу, що паперова копія електронного доказу приймається судом, якщо не виникає обґрунтованих сумнівів щодо її відповідності оригіналу; за наявності заперечень суд повинен перевіряти цілісність і незмінюваність електронного документа. У цій справі відповідачка відповідності копій електронним оригіналам не заперечувала й оригіналів не просила витребувати, а факт видачі коштів додатково підтверджений платіжними документами та відповіддю банку.

Статті 1048, 1049, 1054, 1056? ЦК України покладають на позичальника обов`язок повернути кредит у строк і в порядку, встановлених договором, та сплатити проценти, розмір, тип і порядок сплати яких визначаються договором.

Електронні договори містять істотні умови кредитування та відомості про їх підписання різними одноразовими ідентифікаторами. Документи платіжного провайдера підтверджують виконання кредитодавцем обов`язку з видачі коштів, а відповідь банку незалежно підтверджує належність картки відповідачці та зарахування на неї додаткових 4 000,00 грн. За сукупністю цих доказів суд вважає доведеним одержання відповідачкою загалом 34 000,00 грн.

Доказів повернення 34 000,00 грн. або зарахування зустрічних однорідних вимог матеріали справи не містять. Тому вимога про стягнення основного боргу є обґрунтованою.

Відповідно до статей 512516, 10771079, 1082 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, зокрема за договором факторингу. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу. Неповідомлення боржника про заміну кредитора саме по собі не робить відступлення недійсним, а лише покладає на нового кредитора ризик виконання боржником зобов`язання первісному кредитору. Доказів такого виконання у справі немає.

Договір факторингу та витяг із реєстру боржників підтверджують перехід до позивача права вимоги за договором № 5519306. Проценти первісного кредитора 76 570,00 грн. і проценти нового кредитора 39 729,00 грн. нараховані в межах погодженого строку кредитування до 02.05.2026. Розрахунок нового кредитора арифметично відповідає сумі основного боргу, ставці 0,95 % на день та 123 дням нарахування. Контррозрахунку відповідачка не подала. Тому 116 299,00 грн. процентів підлягають стягненню.

Вимогу про стягнення 3 400,00 грн. комісії суд оцінює окремо. Закон України «Про споживче кредитування» не виключає комісій із загальних витрат за споживчим кредитом, однак сама назва платежу не звільняє кредитодавця від обов`язку визначити конкретну послугу, за яку він сплачується, а позивача довести фактичне надання такої послуги споживачеві.

У договорі 3 400,00 грн. визначено як комісію за надання кредиту. Проте надання коштів є основним обов`язком кредитодавця за кредитним договором, а умови договору не конкретизують окремої додаткової чи супровідної послуги та результату, отриманого відповідачкою за цю плату. Матеріали справи не містять актів, заяв, звітів або інших доказів надання такої послуги. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 наголосила на необхідності перевіряти фактичний зміст послуги, за яку встановлена комісія. Оскільки надання відповідачці самостійної послуги вартістю 3 400,00 грн. не доведено, ця частина позову задоволенню не підлягає.

Штраф у сумі 17 000,00 грн., зазначений у реєстрі боржників, до прохальної частини позову не включено. З огляду на принцип диспозитивності суд не виходить за межі позовних вимог і питання про його стягнення в цій справі не вирішує. Отже, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 150 299,00 грн., що складається з 34 000,00 грн. основного боргу та 116 299,00 грн. процентів.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив 2 662,40 грн. судового збору. Позов задоволено на 97,79 % (150 299,00 грн. ? 153 699,00 грн. ? 100 %). Тому з відповідачки підлягає стягненню 2 603,50 грн. судового збору (2 662,40 грн. ? 97,79 % = 2 603,50 грн.).

Положення статей 133, 137 та частини третьої статті 141 ЦПК України вимагають під час розподілу витрат на професійну правничу допомогу враховувати їх зв`язок зі справою, обґрунтованість, розумність і пропорційність. Договірний розмір гонорару визначає зобов`язання між клієнтом і адвокатом, але не означає автоматичного покладення всієї суми на іншу сторону. Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц виходила з необхідності компенсації фактичних, необхідних і розумних за розміром витрат.

Суд ураховує, що спір є типовим для цієї категорії, не містить складних або нових питань права, розглянутий у спрощеному провадженні; представник позивача в судові засідання не з`являвся, а основний обсяг матеріалів складають стандартні для кредитного спору договір, платіжні документи, договір факторингу, реєстр боржників і розрахунок. Тому заявлені 10 000,00 грн. у повному обсязі не є пропорційними фактичній складності справи й необхідному обсягу роботи. Суд не змінює гонорару у відносинах позивача з адвокатом, а визначає частину витрат, яку справедливо покласти на відповідачку. Розумним базовим розміром є 3 000,00 грн.; з огляду на задоволення позову на 97,79 % стягненню підлягає 2 933,64 грн. (3 000,00 грн. ? 97,79 % = 2 933,64 грн.).

Заходи забезпечення позову або доказів судом не вживалися.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 178, 211, 247, 259, 263265, 268, 274281, 284, 288, 352, частиною першою статті 354 ЦПК України, статтями 11, 205, 207, 509, 512516, 525, 526, 530, 610, 611, 626629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1056?, 10771079, 1082 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» заборгованість за договором № 5519306 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.05.2025 у розмірі 150 299,00 грн. (сто п`ятдесят тисяч двісті дев`яносто дев`ять гривень нуль копійок), з яких: 34 000,00 грн. - основний борг; 116 299,00 грн. - проценти.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» судовий збір у розмірі 2 603,50 грн. (дві тисячі шістсот три гривні п`ятдесят копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 933,64 грн. (дві тисячі дев`ятсот тридцять три гривні шістдесят чотири копійки).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Шполянським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення. Строк може бути поновлений і в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822; інші відомості про особу суду не відомі.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; інші відомості про особу суду не відомі.

Суддя Н.П. Побережна