Рішення № 139038108, 12.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №707/1915/26

Провадження №2/712/4311/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Чапліної Н.М., за участю секретаря судового засідання Дремлюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №43738-10/2023 від 31.10.2023 у розмірі 26 000 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

У обґрунтування позовних вимог зазначає, що 31.10.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 43738-10/2023, на підставі якого відповідачу було надано кредит у сумі 10 000,00 грн.

12.06.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №14062024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, зокрема, до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 43738-10/2023 від 31.10.2023 на заборгованість у сумі 26 000,00 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 10 000,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 16 000,00 грн.

Оскільки відповідач не виконала своїх грошових зобов`язань з повернення кредитної заборгованості, то позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором № 43738-10/2023 від 31.10.2024 в сумі 26 000,00 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання, задоволене клопотання про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк» щодо платіжної картки відповідача та руху коштів.

Відповідачем у системі «Електронний суд» 13.05.2026 сформований відзив на позовну заяву, у якому вказано, що позивач ТОВ Діджи Фінанс не надав судові ліцензію про право займатися факторинговою діяльністю в Україн, позивачем ТОВ Діджи Фінанс не було вказано про оплату часткової заборгованості відповідачем в розмірі 15 тисяч 500 гривень про що свідчить виписка з особового рахунку НОМЕР_1 25.11.2024 (14:11) сума в розмірі 1500 грн. 27.11.2024 (9:20) сума в розмірі 1500 грн. 27.11.2024 (9:24) сума в розмірі 12500 грн., що являється грубим порушенням вимог щодо змісту позовної заяви (частина 3, ст.175 ЦПК України). Також відповідачем ОСОБА_1 здійснювалася оплата пролонгацій на рахунок ТОВ Аванс Кредит в сумі 19 000,12 грн. про що свідчить виписка з особового рахунку відповідача за 24.11.2023, 19.12,2023 та 13.01.2024 року. Відзив аналогічного змісту направлений відповідачем 19.06.2026.

Представником позивача 30.06.2026 у системі «Електронний суд» сформовані пояснення, у яких представник позивача вказав, що Відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та факту перерахування кредитних коштів Відповідачу. Більше того, надані Відповідачем платіжні документи, які підтверджують здійснення платежів на погашення заборгованості за зазначеним кредитним договором, свідчать про фактичне визнання ним існування відповідних кредитних правовідносин. З метою усунення будь-яких можливих непорозумінь щодо наявності у Позивача права на здійснення відповідної діяльності, Позивач додатково надає підтвердження того, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» має чинну безстрокову ліцензію на здійснення діяльності з факторингу та надання коштів і банківських металів у кредит. На підтвердження зазначених обставин до письмових пояснень долучається Витяг із Державного реєстру фінансових установ, виданий Національним банком України, відповідно до якого 20 березня 2024 року до Державного реєстру фінансових установ внесено запис про переоформлення ліцензії ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». 12.06.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» відповідно до вимог чинного законодавства України було укладено Договір факторингу № 12062024, на підставі якого до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшли права грошової вимоги до ОСОБА_1 . Згідно із зазначеним витягом, станом на дату відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становила 40 000,00 грн. Таким чином, саме у вказаному розмірі право грошової вимоги перейшло від первісного кредитора ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» до нового кредитора ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». З метою врегулювання питання погашення заборгованості між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ОСОБА_1 20 грудня 2024 року було укладено гарантійний лист, відповідно до умов якого Позивач погодився на погашення заборгованості у зменшеному розмірі 38 500,00 грн, за умови належного та своєчасного виконання Відповідачем погодженого графіка платежів. Разом з тим, ВІДПОВІДАЧ УМОВИ ГАРАНІЙНОГО ЛИСТА НЕ ВИКОНАЛА. Так, відповідно до Скріншоту з автоматизованої CRM-системи Позивача (Terrasoft), який долучений до письмових пояснень, на рахунок Позивача фактично надійшло лише два платежі: 27 листопада 2024 року у розмірі 12 500,00 грн та 25 листопада 2024 року у розмірі 1 500,00 грн, тобто загальна сума сплачених коштів становить лише 14 000,00 грн. Отже, матеріалами справи підтверджується, що право вимоги до Відповідача правомірно перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», розмір заборгованості на момент відступлення права вимоги становив 40 000,00 грн, Відповідачу було надано можливість погасити борг на пільгових умовах шляхом укладення гарантійного листа, однак остання своїх зобов`язань не виконала. Незважаючи на це, Позивач врахував усі фактично отримані від Відповідача кошти, у зв`язку з чим до стягнення заявлено лише залишок непогашеної заборгованості у розмірі 26 000,00 грн.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, у позові зазначає про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про наявність поважних причин неявки до судового засідання не повідомила, направила до суду відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши подані сторонами заяви по суті справи та письмові докази у справі у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 31.10.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 43738-10/2023, відповідно до якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит у розмірі 10 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що кредит надається строком на 360 днів. Дата погашення кредиту 24.10.2024.

Пунктом 1.4.1. Договору визначено сплату процентів за користування кредитом у розмірі 2,50% в день, що застосовується у межах строку кредитування, вказаного у п. 1.2. цього Договору.

Згідно графіку платежів за договором про надання фінансового кредиту 43738-10/2023 від 31.10.2023, що є Додатком №1 до Договору, загальна вартість кредиту становить 100000 грн, з яких 10 000,00 грн. сума кредиту за договором, 90 000,00 грн. проценти за користування кредитом.

Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 02.07.2026 № 20.1.0.0.0/7-260702/56317-БТ, наданої на виконання ухвали суду повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 імітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , надано виписку за рахунком, у якій відображене зарахування в сумі 10000 грн 31.10.2023.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором 43738-10/2023 ТОВ «Аванс Кредит» нарахувало ОСОБА_1 заборгованість за період з 31.10.2023 по 12.06.2024 у сумі 40 000,00 грн., з яких тіло кредиту 10 000,00 грн., проценти за користування кредитом 30 000,00 грн.

14.06.2024 між ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор) та ТОВ «Аванс Кредит» (клієнт) укладено договір факторингу №12062024, згідно якого Клієнт передав Фактору, а Фактор прийняв і зобов`язується оплатити Клієнту права вимоги за грошовими зобов`язаннями у загальному розмірі 17 682 740, 37 грн., що виникли у Клієнта за Основними договорами, укладеними між боржниками та первісним кредитором (пункт 1.1. договору факторингу).

Згідно п. 1.2. договору факторингу Фактор стає Новим кредитором в зобов`язаннях, що виникли із Основних договорів, та отримує права вимоги за Основними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті боргу за Основними договорами, строк платежу за якими настав, відповідно до Акту прийому-передачі (додаток №2 до Договору), а також вимоги по Основним договорам, які виникнуть в майбутньому.

З акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 12 червня 2024 року до Договору факторингу № 12062024 від 12 червня 2024 року вбачається, що Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників Клієнта від 12 серпня 2024 року, складений відповідно до умов Договору. Кількість відступлених прав грошової вимоги 982.

До позовної заяви позивачем долучений витяг з реєстру боржників, у якому вказано, що до позивача перейшло право вимоги на загальну суму 26000 грн, з яких: 10000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 16000 сума заборгованості за процентами.

У подальшому представником позивача у системі «Електронний суд» 19.06.2026 подане клопотання про долучення доказів, до якого долучені сторінки реєстру боржників до договору факторингу № 12062024 від 12 червня 2024 року: перша, із ОСОБА_1 та остання, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 (№ 488) за договором № 3738-10/2023 в загальній сумі 40000 грн, з яких: 10000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 30000 грн сума заборгованості за відсотками. Крім того, позивачем долучений розрахунок заборгованості, складений первісним кредитором.

Отже, суд вважає, що позивачем доведений перехід від первісного кредитора за договором № 3738-10/2023 від 31.10.2023 у загальній сумі 40000 грн.

Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судом встановлено, що за умовами Договору про надання фінансового кредиту № 3738-10/2023 відповідачу було надано кредитні кошти у сумі 10 000,00 грн.

З розрахунку заборгованості за договором № 3738-10/2023 вбачається, що відповідачем вчинялися дії щодо сплати заборгованості за кредитом, однак заборгованість за тілом кредиту не погашена, отже позовна вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 10 000,00 грн. обґрунтована та пі підлягає задоволенню.

З розрахунку заборгованості за договором № 3738-10/2023 вбачається, що відповідачем вчинялися дії щодо сплати заборгованості за кредитом первісному кредитору в загальній сумі 26000 грн та позивачу в загальній сумі 14000 грн, які зараховані у рахунок погашення процентів за кредитом.

Відповідач у відзиві вказала про сплату 1900,12 грн на рахунок первісного кредитора та 15 500 на рахунок позивача. Водночас, платіжних документів про сплату таких платежів не надавалося, подані фото із перерахуваннями, які не є платіжними документами, клопотань про витребування доказів не подавалося. Отже, суд вважає, що доведеними суми сплат, вказані позивачем.

Згідно зазначеного розрахунку позивачем нараховані відсотки за період з 31.10.2023 по 12.06.2024 у сумі 56500,00 грн.

Указаний розмір відсотків нараховано згідно умов договору та у межах строку його дії.

Однак, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2013, що набрав чинності 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до пункту 17розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (тобто, з 24.12.2023 до 21.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 22.04.2024 до 19.08.2024 включно); починаючи з 20.08.2024 та надалі -1%.

Відповідно до Договору № 3738-10/2023 встановлено розмір процентної ставки протягом строку кредитування 2,50%/день (п. 1.4.1. Договору).

Частиною 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Суд, проаналізувавши умови Кредитного договору, в контексті щоденної відсоткової ставки за користування кредитом протягом строку кредиту, за який нараховано відсотки, тобто з 31.10.2023 до 12.06.2024, у взаємозв`язку із положеннями ч. 5 ст. 8, ч. 5 ст.12 та п. 17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», встановив, що умова Кредитного договору щодо сплати щоденних відсотків за користування сумою кредиту протягом строку (21.04.2024 до 12.06.2024, тобто протягом 53 днів) в розмірі 2,50%/день є нікчемною, оскільки порушує права відповідача як споживача кредитних послуг щодо відповідності умов Кредитного договору положенням Закону України «Про споживче кредитування»в контексті максимальної щоденної відсоткової ставки, що визначена цим нормативно-правовим актом, починаючи з 24.12.2023.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що за період часу з 21.04.2024 до 12.06.2024 включно, відсотки за користування відповідачем як споживачем сумою кредиту підлягають перерахунку з призми щоденної відсоткової ставки в розмірі 1,5% замість 2,50%.

Таким чином, розмір відсотків, які підлягають сплаті відповідачем на користь ТОВ «Діджи Фінанс», згідно умов Кредитного договору, є наступним:

1) за період з 31.10.2024 до 20.04.2024 (за 173 календарних дні слід розраховувати згідно умов договору за ставкою 2,50%, розмір відсотків становить 43250,00 грн. (10 000,00 грн.*2,5%*173 дні);

2) за період з 21.04.2024 до 12.06.2024 (за 53 календарних дні слід розраховувати згідно положень ч. 5 ст. 8, ч. 5 ст.12 та п. 17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» за ставкою 1,5%, розмір відсотків становить 7950,00 грн. (10 000,00 грн.*1,5%*53днів).

Отже, сукупний розмір відсотків, що підлягає сплаті відповідачем, у період строку кредиту з 31.10.2023 до 12.06.2024, з урахуванням положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», складає 51200,00 грн.

З урахуванням здійснених відповідачем сплат на загальну суму 40500 грн, розмір заборгованості відповідача має складати 10700 грн (51200-40500).

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що розмір відсотків, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача сукупно в розмірі 16 000,00 грн., підлягає задоволенню частково, а саме у сумі 10700,00 грн.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, ураховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу у повному обсязі не повернуті, позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту 43738-10/2023 у сумі 20700,00 грн., з яких 10 000,00 грн. заборгованість за основним боргом, 10700, 00 грн. заборгованість за відсотками.

У решті позовних вимог слід відмовити.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Договір №42649746/01 від 02.01.2026, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс», в особі директора Романенка Михайла Едуардовича, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , Додаткову угоду №43738-10/2023 від 10.04.2026, акт про надання послуг від 10.04.2026.

Розглядаючи вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

У акті про надання послуг, виконаних ФОП ОСОБА_2 , зазначено, що ТОВ «Діджи Фінанс» були надані наступні послуги: усна консультація клієнта щодо спірних правовідносин вартістю 300,00 грн., правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» вартістю 500,00 грн., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості вартістю 4 500,00 грн., формування додатків до позовної заяви вартістю 700,00 грн., всього 6 000,00 грн.

У ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2026 №910/7523/25 зазначено, що укладення договору як фізичною особою-підприємцем не позбавляє статусу адвоката, а тому в розумінні приписів процесуального закону і не впливає на правильність розподілу витрат у справі, у разі, якщо наявні докази, що він приймав участь при розгляді справи як адвокат.

З наданих позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу вбачається, що ФОП ОСОБА_2 були надані послуги щодо консультацій, складання позовної заяви та формування додатків до позовної заяви.

Позовна заява подана та підписана Романенком Михайлом Едуардовичем, який є керівником ТОВ «Діджи Фінанс», інші заяви у справі від імені позивача також подані ОСОБА_3 , судове засідання проведено без участі позивача, адвокат не приймав участь у судовому засіданні як представник позивача, за таких обставин відсутні підстави для задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем не доведено, що у справі приймала участь адвокат Лівак І.М.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом задоволено позовні вимоги частково, а отже з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у сумі 2 119,68 грн пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №43738-10/2023 у сумі 20 700,00 грн. та судовий збір у сумі 2 119,68 грн., всього 22 819, 68 грн (двадцять дві тисячі вісімсот дев`ятнадцять грн 68 коп)

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н.М. Чапліна