Ухвала суду № 139037994, 17.08.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4726/25

2/703/1820/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Криви Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Холодняк Л.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа, судове засідання в якій призначено на 12 серпня 2026 року.

24 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому вона просить суд винести окрему ухвалу про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 182 КК України, а саме розголошення та використання персональних даних ОСОБА_1 службовими особами ПАТ КБ «ПриватБанку» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр». Окрему ухвалу направити Смілянському міжрайонному прокурора для організації досудового розслідування.

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

У поданій заяві відповідач заперечує факт укладення з ТОВ «Споживчий центр» кредитного договору (оферти) № 29.10.2024-100001981 та отримання кредитних коштів у розмірі 8 000,00 грн. Зазначає, що позивач посилається на перерахування 29 жовтня 2024 року вказаної суми на банківську картку № НОМЕР_1 , однак зазначена банківська картка, за твердженням відповідача, була видана їй ПАТ КБ «ПриватБанк» лише 31 жовтня 2024 року у зв`язку із закінченням строку дії попередньої картки.

Відповідач звертає увагу суду на те, що до позовної заяви позивачем долучено персональні дані відповідача, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків, дату народження, відомості про місце реєстрації проживання, серію, номер та дату видачі паспорта, а також номер банківської картки. При цьому відповідач стверджує, що не передавала ТОВ «Споживчий центр» зазначених персональних даних, кредитного договору з позивачем не укладала, а на дату, зазначену позивачем, як дату перерахування кредитних коштів, банківської картки № НОМЕР_1 у неї не було.

У зв`язку з цим відповідач висловлює припущення щодо можливого незаконного отримання та використання її персональних даних працівниками банківської установи та їх подальшої передачі ТОВ «Споживчий центр» для оформлення кредитного договору та пред`явлення вимог про стягнення коштів.

Посилаючись на положення статті 32 Конституції України та статті 182 Кримінального кодексу України, відповідач зазначає, що незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу може мати ознаки кримінального правопорушення.

З огляду на наведені обставини відповідач просить суд, у разі встановлення під час розгляду справи відповідних порушень законодавства, постановити окрему ухвалу в порядку статті 262 ЦПК України та направити її до органу досудового розслідування для вирішення питання щодо наявності в діях службових осіб ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Споживчий центр» ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 182 КК України, у зв`язку з можливим незаконним отриманням, використанням та поширенням персональних даних відповідача.

Сторони у справі призначене судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином у порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України.

Відповідно до положень частини першої статті 223 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити судове засідання за відсутності учасників справи, які не з`явились.

Дослідив подане клопотання, матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Окрема ухвала суду - це процесуальне судове рішення, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Отже, підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо судом встановлено склад правопорушення. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для окремої ухвали немає.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення (частина п`ята статті 262 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі №438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) вказано, що «суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (частина перша статті 262 ЦПК України).

Отже, постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 у справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що «при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком».

Розглянувши клопотання відповідача про постановлення окремої ухвали, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Зі змісту частини першої статті 262 ЦПК України вбачається, що постановлення окремої ухвали є процесуальною формою реагування суду на встановлені під час розгляду справи порушення законодавства або недоліки в діяльності відповідних осіб. При цьому сама по собі наявність у сторони припущень щодо можливого порушення законодавства не є достатньою підставою для постановлення окремої ухвали.

У поданому клопотанні відповідач посилається на те, що не укладала з ТОВ «Споживчий центр» кредитного договору та не отримувала кредитних коштів, а також звертає увагу на невідповідність дати перерахування коштів даті, з якої, за її твердженням, їй було видано банківську картку. На цій підставі відповідач припускає можливе незаконне отримання та передачу її персональних даних працівниками ПАТ КБ «ПриватБанк» ТОВ «Споживчий центр».

Разом з тим, зазначені обставини самі по собі не свідчать про встановлений судом факт незаконного збирання, використання чи поширення персональних даних відповідача конкретними службовими особами.

Матеріали цивільної справи не містять належних та достатніх доказів, які б підтверджували факт передачі персональних даних відповідача працівниками ПАТ КБ «ПриватБанк» ТОВ «Споживчий центр», обставини, за яких така передача могла відбутися, а також конкретних осіб, причетних до таких дій.

Сам факт наявності у позивача персональних даних відповідача, у тому числі реквізитів банківської картки, не дає суду достатніх підстав для висновку про незаконний спосіб їх отримання. Питання щодо джерела отримання таких відомостей, законності їх обробки та наявності або відсутності у діях конкретних осіб складу кримінального правопорушення потребує відповідної перевірки та встановлення обставин у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку.

Суд також враховує, що відповідно до частини одинадцятої статті 262 ЦПК України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування. Водночас наведена норма не передбачає обов`язку суду постановляти окрему ухвалу виключно на підставі заяви учасника справи про можливе вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, з огляду на те, що під час розгляду цивільної справи судом не встановлено конкретних фактів незаконного отримання, використання чи поширення персональних даних відповідача службовими особами ПАТ КБ «ПриватБанк» або ТОВ «Споживчий центр», а доводи клопотання ґрунтуються переважно на припущеннях відповідача, передбачені статтею 262 ЦПК України підстави для постановлення окремої ухвали відсутні.

За таких обставин у задоволенні клопотання відповідача про постановлення окремої ухвали щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 182 КК України, слід відмовити.

Керуючись статтею 262 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: Ю.В. Крива