Рішення № 139037929, 17.08.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 754/3588/26

Провадження № 2/700/735/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Бесараб Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №754/3588/26 провадження №2/700/735/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», представник позивача Колодь Владислав Анатолійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А H О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.05.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір №2307952, підписанням якого відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання кредиту та банківських металів у кредит ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», які розміщені на веб-сайті, повністю приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих правил.

16.12.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №16122025, у відповідності до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 16.12.2025 до договору факторингу №16122025 від 16.12.2025 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28200,00 грн, з яких: 10000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 18200,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. сума заборгованості за пенею.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання та після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора, в зв`язку з чим має непогашену заборгованість за кредитним договором №2307952 в розмірі 28200,00 грн. Посилаючись на викладене, просять стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 28200,00 грн та понесені судові витрати.

28.07.2026 року представником відповідача через систему «Електронний суд» направлено відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» відмовити частково, оскільки відповідачем 17.06.2025 року було здійснено часткове погашення заборгованості в сумі 5700,00 грн, які позивач зарахував на погашення штрафних санкцій в сумі 2500,00 грн, на погашення відсотків 3200,00 грн., на погашення тіла кредиту 0,00 грн., що вважає грубим порушенням імперативних норм. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором №2307952 у загальному розмірі 16965,12 грн., з яких: 6016,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 10949,12 грн. заборгованість за відсотками. До відзиву долучела контррозрахунок заборгованості за кредитним договором.

03.08.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача надіслано відповідь на відзив, в якому просить відзив на позовну заяву відповідача у справі № 754/3588/26 залишити без розгляду та задоволення. Підписавши договір, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений

ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору. Враховуючи те, що Договір позики був укладений після набраннячинності Закону No 3498-IX, заборгованість по зазначеним договорам була нарахована Первісним кредитором згідно вимог чинного законодавства.

04.08.2026 представником відповідача ОСОБА_2 направлено заперечення на відповідь на відзив в якому просить відхилити аргументи позивача, викладені у відповіді на відзив. Позивач ігнорує дію пунктів 18 та 19 Прикінцевих та перехідних

положень Цивільного кодексу України, які є чинними і передбачають, що у

період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення

чи скасування у разі прострочення виконання грошового зобов`язання позичальник

звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, а також від

обов`язку сплачувати на користь кредитодавця неустойку (штраф, пеню). Оскільки Позивач протиправно зарахував 2 500,00 грн на штрафи, а не на зменшення тіла кредиту, це призвело до штучного завищення бази для нарахування подальших процентів. До заперечення додано обґрунтування контррозрахунок заборгованості за кредитним договором, який вважає здійснений відповідачем з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування», а також принципів розумності, добросовісності та справедливості, а розрахунок заборгованості позивача просить відхилити як необґрунтований та спростований контр розрахунком відповідача.

Ухвалою суду від 20.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Представник позивача просила про розгляд справи без її участі, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Дослідивши матеріали даної справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.05.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір №2307952 про надання споживчого кредиту за продуктом «New Short», відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало відповідачу кошти у кредит, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту - 10000,00 грн, строк кредиту -360 днів, періодичність платежів кожні 15 днів. Тип процентної ставки фіксована, Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.3. договору. Знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується у випадку, якщо споживач як учасник Програми лояльності товариства, в день першого платежу 31.05.2025 або протягом наступного календарного дня, що слідує за вказаною датою, сплатить кошти у сумі першого платежу, визначеному у Графіку платежів. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кошти кредиту в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору на платіжний засіб споживача № НОМЕР_1 , вказаному у договорі, що підтверджується інформацією надавачем платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК» від 16.12.2025 вих.№20251216-2695 про перерахування коштів на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на суму 10000,00 грн., 16.05.2025.

16.12.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №16122025, у відповідності до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 16.12.2025 додаток 1 до договору факторингу №16122025 від 16.12.2025 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2307952 у сумі 28200,00 грн, з яких:

10000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу;

18200,00 грн сума заборгованості за відсотками;

0,00 грн сума заборгованості за пенею;

Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), неустойку (пеню, штраф) за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно з п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Отже, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення ним зобов`язання щодо їх повернення.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до вимог статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою, також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, обґрунтовуючи у відзиві зазначив, що відповідачем 17.06.2025 року було здійснено часткове погашення заборгованості в сумі 5700,00 грн, які позивач зарахував на погашення штрафних санкцій в сумі 2500,00 грн, на погашення відсотків 3200,00 грн., на погашення тіла кредиту 0,00 грн., що вважає грубим порушенням імперативних норм. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 16965,12 грн., з яких: 6016,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 10949,12 грн. заборгованість за відсотками, долучивши проведений контррозрахунок заборгованості за кредитним договором.

Заперечуючи, позивач посилається на норми статті 534 Цивільного кодексу України щодо загальної черговості погашення вимог кредитора (витрати, проценти/неустойка, тіло боргу).

Проте, статтею 534 Цивільного кодексу України визначено:

«У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу».

Тому, суд відхиляє доданий до позовної заяви позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором та бере до уваги наданий представником відповідача контррозрахунок заборгованості за кредитним договором, згідно якого сума заборгованості складає 16965,12, з яких: 6016,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10949,12 грн - заборгованість за відсотками. Оскільки суд вважає, що сторони у договорі узгодили черговість погашення виконання зобов`язання за договором. Зокрема, в кредитному договорі зазначено:

«п.5.6.Споживач здійснює платежі з повернення заборгованості за Договором у розмірі та у строки визначені Договором. Уразі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Товариства у черговості визначеній в Законі України «Про споживче кредитування», зокрема:

5.6.1. у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

5.6.2. у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом;

5.6.3. у третю чергу здійснюється сплата неустойки та інших платежів відповідно до Договору».

Зокрема, у рішенні Верховного Суду у справі № 910/9482/24 від 02.06.2026 досліджувалося питання, чи можуть сторони кредитного договору змінити встановлену ст.534 ЦК України черговість зарахування платежів, якщо сплаченої суми недостатньо для повного виконання грошового зобов`язання.

Вирішуючи це питання, КГС ВС зазначив, що ст.534 ЦК України є диспозитивною нормою. Встановлена нею черговість застосовується лише тоді, коли інший порядок не передбачений договором або законом.

Принцип свободи договору дозволяє сторонам урегулювати свої відносини на власний розсуд і відступити від диспозитивних положень цивільного законодавства, якщо така можливість прямо не заборонена законом і відповідні відносини не регулюються імперативними нормами.

У цій справі кредитними договорами було встановлено власну послідовність погашення заборгованості. Крім того, позичальники погодили право банку самостійно визначати іншу черговість зарахування платежів.

ВС наголосив, що такі умови були погоджені сторонами за взаємною згодою, не містили нечіткості чи суперечностей і є обов`язковими для виконання.

Отже, у межах ст.534 ЦК України та принципу свободи договору сторони вправі встановити іншу черговість погашення заборгованості, а також погодити право кредитора змінювати її у передбаченому договором порядку.

Здійснюючи нарахування штрафних санкцій позивач покликався на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, на підставі якого, на думку позивача, дозволено здійснювати нарахування штрафу за договором про надання споживчого кредиту Проте поза увагою позивача залишились положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно яких: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафу за договором №2307952 від 16.05.2025року.

Суд оцінивши та дослідивши докази, дійшов переконання, що позов слід задовольнити частково, стягнувши із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №2307952 від 16.05.2025 року в розмірі 16965,12, з яких: 6016,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10949,12 грн - заборгованість за відсотками.

Крім того, з платіжної інструкції кредитового переказу коштів №153446 від 20.02.2026 вбачається, що позивачем при подачі позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1601,70 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог, розмір яких склав 60,16%.

Керуючись ст.ст.12, 13, 141, 142, 259, 268, 279, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», представник позивача Король Владислав Анатолійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №2307952 від 16.05.2025року в розмірі 16965,12 грн (шістнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять гривень 12 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1601,70 грн (одна тисяча шістсот одна гривня 70 копійок) - у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження юридичної особи: вул. Лісова,2 м. Бровари Київської області, 07400.

Представник позивача Король Владислав Анатолійович, реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_3 , місцезнаходження: вул. Лісова, 2, поверх №4 м. Бровари Київської області;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія БЕСАРАБ