Постанова № 139037228, 10.08.2026, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 3/537/834/2026

Справа № 537/3974/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2026 суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Фадєєва Світлана Олександрівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 1 КРУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 993255 04.06.2026 близько 20 год. 43 хв. за адресою проживання: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство фізичного і психологічного характеру відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме висловлювалася нецензурною лайкою на її адресу, хапала за руки.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вини не визнала, суду пояснила, що вона проживає разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_2 , у них гарні відносини, вони розуміють та підтримують один одного, але донька має психологічні проблеми, відвідує психолога. Напередодні події вона помітила, що донька, ОСОБА_2 , перебувала у ненормальному для неї стані, вона багато розмовляла, наспівувала дивні пісні, поводилася неадекватно. Вона, ОСОБА_1 , зрозуміла, що з донькою щось відбувається, та викликала екстрену медичну допомогу, наполягла на тому, щоб дитину відвезли у лікарню. У лікарні лікарі оглянули дочку і сказали, що все з дитиною нормально, треба приділяти увагу дитині та проконсультуватися у психіатра, після чого відправили додому. Вона записала доньку на прийом до психіатра на 05 червня, а 04 червня знов донька почала кричати і безперервно говоритипротягом кількох годин, після чого вона, ОСОБА_1 , викликала екстрену медичну допомогу, разом зі якою приїхала і поліція. Вказала, що вона ніколи нецензурно не висловлювалася в бік дочки і взагалі не вживає нецензурних слів. Не заперечувала того, що хапала дочку за руки та зупиняла, оскільки та збиралася йти на вулицю у неадекватному стані. Доньку не хотіли залишати у лікарні і саме тому, як їй пояснили, викликали поліцію.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Шаповал В.Д. клопотав про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення у діях ОСОБА_1 .

Опитана у присутності представника служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області неповнолітня ОСОБА_2 суду пояснила, що певний час назад вона відчула потребу у спілкуванні з психологом, а тому знайшла психолога через Інтернет. Після заняття з психологом та «копанням у собі» вона відчувала агресію до матері, проте ця агресія була «тільки в голові», зовні вона контролювала себе. У неї стявся психологічний зрив і тому її мама викликала екстрену медичну допомогу, але разом зі швидкою приїхали поліцейські. Для того, щоб її залишили у лікарні, працівники поліції провели її опитування, під час якого вона говорила неправду, що саме пам`ятає погано. Вказала, що мама дійсно хапала її за руку, але для того, щоб вона, ОСОБА_2 , не пішла з дому у такому стані. Нецензурних слід її мама не вживає взагалі,в неї з мамою, ОСОБА_1 , дійсно гарні відносини, вони разом гуляють, проводять спільно вільний час.

Вислухавши ОСОБА_1 ,її захисника адвоката Шаповал В.Д., неповнолітню ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Частиною 2 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суддя вважає, що особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, не доведено достатніми доказами наявності в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Свідчення опитаної неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 спростовують застосування відносно неї матір`ю ОСОБА_1 фізичного чи психічного насильства. З долученого до матеріалів справи рапорту поліцейського ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області від 05.06.2026 вбачається, що 04.06.2026 за викликом екстреної медичної допомоги на місце події здійснювався виїзд під час патрулювання військовослужбовців Національної гвардії України. Згідно з рапортом командиру 3-го відділення вч НГУ : «Прибувши на місце події, було виявлено неповнолітню дівчину, яка поводила себе дивним чином. Останню було доставлено до дитячої лікарні з подальшою госпіталізацією в реанімаційне відділення». З виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 вбачається. що вона знаходилася на стаціонарному лікуванні з 04.06.2026 по 12.06.2026 в КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька». Долучена до справи форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства не підтверджує факту вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП. Копія свідоцтва про здобуття базової середньої освіти з відзнакою, характеристики з навчальних закладів підтверджують, що ОСОБА_2 гарно навчається, батьки належним чином слідкують за навчанням і вихованням дитини, підтримували зв`язок із класним керівником. Будь-яких інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення матеріали справи не містять.

Згідно ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Приймаючи до уваги те, що у справі відсутні достатні, належні та достовірні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, суд дійшов висновку, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 173-2 ч.2,247, 283 , 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду напротязі 10 днів з моменту її винесення.

Суддя: С.О.Фадєєва

Повний текст постанови складено 14.08.2026