Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 527/1308/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року Колегія суддів Кременчуцького районного суду Полтавської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 ОСОБА_9
представника потерпілої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_10
обвинуваченого ОСОБА_11
захисника адвоката ОСОБА_12
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в м.Кременчуці (в режимі ВКЗ) кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025170510000540 від 19.09.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Погреби Глобинського району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, працюючого машиністом парової газової котельні ТОВ НВП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.152, ч.6 ст.152 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_11 , проживаючи однією сім`єю, як вітчим і падчерка, з квітня 2018 року по грудень 2025 року в АДРЕСА_1 , а в подальшому в АДРЕСА_2 з малолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 2023 року по травень 2025 року, точніше часу встановити не надалось можливим, залишаючись з нею на одинці з систематично вчиняв щодо неї домашнє насильство сексуального характеру.
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із сексуальних мотивів, з метою задоволення власної статевої пристрасті, протиправно, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та недоторканість, ОСОБА_11 , достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої ОСОБА_8 , з якою він перебував у сімейних відносинах, як вітчим і падчерка, користуючись її безпорадним станом, відсутністю життєвого досвіду в інтимних питаннях, рівнем інтелектуального розвитку та індивідуальними особливостями, в зв`язку з чим вона не могла чинити йому реальний опір, вчиняючи психологічний тиск під час реалізації свого злочинного наміру, систематично, з періодичністю кілька разів на місяць, упродовж періоду з 2023 року по травень 2025 року вчиняв щодо неї дії сексуального характеру, пов`язані з вагінальним, анальним та оральним проникненням в її тіло з використанням своїх геніталій, тим самим ґвалтуючи її.
Вказаними діями ОСОБА_11 порушив права малолітньої потерпілої ОСОБА_8 на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно якої будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.
Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , а також характер насильства відповідають критеріям, визначеним у ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.
Крім цього, ОСОБА_11 , продовжуючи свої злочинні дії сексуального характеру, в другій половині травня 2025 року, більш точніше часу встановити не надалось можливим, проживаючи однією сім`єю з малолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як вітчим і падчерка, в АДРЕСА_2 , перебуваючи наодинці з ОСОБА_8 в одній із кімнат за вказаним місцем проживання, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з сексуальних мотивів, з метою задоволення власної статевої пристрасті, протиправно, ігноруючи загальноприйняті норми моралі і поведінки в суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та недоторканість, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої, користуючись її безпорадним станом, відсутністю життєвого досвіду в інтимних питаннях, рівнем інтелектуального розвитку та індивідуальними особливостями, у зв`язку з чим вона не могла чинити йому реальний опір, застосовуючи психологічний тиск під час реалізації свого злочинного наміру, повторно, використовуючи свої геніталії (статевий член) здійснив вагінальне проникнення в тіло потерпілої ОСОБА_8 , порушуючи її статеву недоторканість, принизивши її гідність та спричинивши фізичний біль й моральні страждання, тим самим зґвалтувавши її, внаслідок чого вона завагітніла.
Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , а також характер насильства відповідають критеріям, визначеним у ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.
В судовому засіданні ОСОБА_11 винним себе в пред`явленому обвинуваченні не визнав. Посилаючись на положення ст.63 Конституції України, відмовився від дачі показань, позов визнав, згоден відшкодовувати моральну шкоду спричинену малолітній потерпілій ОСОБА_8 .
Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_11 , його вина у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю та об`єктивно підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами:
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , що 19.09.2015 близько 10 год до чергової частини відділу поліції надійшло повідомлення від лікаря з медичної установи ІНФОРМАЦІЯ_4 , що на прийом прийшла мама з малолітньою дівчинкою, яка вагітна, вона виїхала в складі оперативної групи на місце події, дівчинка з мамою і бабусею були на вулиці біля ІНФОРМАЦІЯ_5 , вона спілкувалася з дівчинкою, яка розповіла, що вона проживає з мамою і вітчимом, говорила, що вітчим до неї приставав, про три рази говорила й про те, що вона про це розповіла мамі, мама вітчима сварила і вона потрапила до лікарні, говорила, що це було в її кімнаті, в кімнаті батьків та в кімнаті її сестри ОСОБА_15 , що їй було боляче, хвилювалася розповідаючи, що мама буде її сварити, що вона про це розказує їм, при розмові була присутня слідча, а оперативний працівник вів відео зйомку з свого мобільного телефону, вона має другу освіту психолога,
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 , що вона працювала з 2005 року по 2021 рік на посаді діловода і вчителя логопеда в ІНФОРМАЦІЯ_6 , а зараз працює на посаді спеціаліста у справах дітей в ІНФОРМАЦІЯ_7 , знає ОСОБА_17 з 2021 року, коли вона стала навчатися в ІНФОРМАЦІЯ_6 , була в складі комісії з дослідження умов проживання дівчинки, їх зустріла мама, умови проживання були добрі, було все необхідне для навчання, ОСОБА_18 була весела, необхідності встановлення контролю за сім`єю не було встановлено, була потреба в спеціалістах для корекції поведінки Юлі в зв`язку з вадами її розумового розвитку, в 2023 році сім`я стала проживати за іншою адресою, вона теж там була, умови для проживання дівчинки були ще кращі: для дівчинки була виділена окрема кімната, де вона проживала і навчалася, з 2025 року навчання в школі проводилось дистанційно, 08 жовтня 2025 року вона була у складі комісії для обстеження умов проживання дитини ОСОБА_17 після подій, що з нею сталися, що вона була вагітна, після повернення її з лікарні, вдома був тато ОСОБА_19 , який їм показав будинок, Юля була на другому поверсі, готувалася до уроків, зраділа коли її побачила, мами вдома не було, була ще бабуся, дівчинці було вдома комфортно, батько мовчав,
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_20 , що 19.09.2025 швидкою до ІНФОРМАЦІЯ_5 , де вона працює лікарем, була доставлена ІНФОРМАЦІЯ_8 , де вона була оглянута, та було зроблено УЗД, дівчинка була неповнолітня і вагітна, вона поверхнево оглянула дівчинку, яка була знервована і оглянути її повноцінно не далася, мати пояснила, що з 15 вересня дівчинка жалілась на болі в животі та кров`яні виділення, температура тіла 39 градусів і що позитивний тест на вагітність у неї, зібрався консіліум лікарів, бо дівчинці було 14 років, кровотеча, низький гемоглобін, шийкова вагітність і прийняли рішення про її госпіталізацію до Полтави до ІНФОРМАЦІЯ_9 , шийкова вагітність може бути після штучного переривання вагітності, коли маються залишки плоду,
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_21 , що 19.09.2025 близько 10 год в складі оперативної групи він виїжджав за повідомленням від чергової частини відділу поліції до медичного закладу в м.Кременчуці, що там знаходиться малолітня вагітна, дівчинка з мамою і бабусею були на вулиці біля ІНФОРМАЦІЯ_5 , стали спілкуватися, мати сказала, що дівчинка їздила в гості і це сталося, з дівчинкою спілкувався психолог, мати й бабуся були поряд метрів за 3 від них, він знімав на мобільний телефон, дівчинка на питання психолога розповіла, що мала сексуальні відносини з вітчимом, боялась, відповідаючи, дивилась на маму та бабусю, видно було, що має розумові вади,
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_22 , що ОСОБА_23 її донька від першого шлюбу, вона має розумові вади, навчатися в звичайній школі вона не змогла і тому з 2019 року стала навчатися в ІНФОРМАЦІЯ_6 і там проживала, з 2025 року навчання там ведеться дистанційно, тому ОСОБА_18 знаходиться вдома, з ОСОБА_24 вони стали проживати однією сім`єю і ОСОБА_18 з ними з 2016 року, в 2018 році вони одружились і народилась донька ОСОБА_15 , яка теж проживає з ними. Спочатку вони проживали в АДРЕСА_3 , з 2023 року проживають всі разом в АДРЕСА_2 через діагноз не завжди може дати собі ради, тому одну вона її ніколи не залишає і нікуди не відпускає без супроводу дорослих, коли вона працювала в нічну зміну діти залишались з чоловіком ОСОБА_25 , а коли вони вдвох працювали в нічну зміну з дітьми залишалась його мати ОСОБА_26 . Десь в вересні, коли вона була у відпустці, запримітила, що в ОСОБА_27 не має місячних, зробила тест на вагітність і він виявися позитивним, вона звернулась до лікарні з метою перервати вагітність, де їй пояснили, що оскільки дівчинка неповнолітня, вони повідомлять про це правоохоронні органи, і вона не відвела ОСОБА_28 до лікарні, а знайшла в інтернеті інформацію про пігулки, які викликають викидень, купила їх і дала ОСОБА_27 дві штуки під язик, ще робила ОСОБА_27 кілька клізм від закрепу. 17 вересня у ОСОБА_27 почалася кровотеча, піднялася висока температура, і вони поїхали до лікарні в м.Кременчук, там ОСОБА_29 лікарі, зробили УЗД, підтвердили вагітність і на швидкій відвезли до роддому. Там була вже поліція, їх відвезли в Полтаву до лікарні, де ОСОБА_27 зробили операцію, ОСОБА_18 наводила різні версії від чого це сталося, а потім сказала, що це було з батьком, вона не повірила, бо ОСОБА_18 могла фантазувати, зараз, після експертизи ДНК, вона розуміє, що це зробив ОСОБА_30 , вона з ним вже розлучилася, зараз з ОСОБА_31 все добре, вони проживають втрьох: вона, ОСОБА_18 і донька ОСОБА_15 , їй допомагає мати ОСОБА_32 , чому при затримці місячних у ОСОБА_27 , яка не виходила з дому одна, не звернулась до лікаря, а зробила тест на вагітність не змогла пояснити,
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_33 , що ОСОБА_22 її рідна сестра, а ОСОБА_23 племінниця, про її діагноз, що вона має розумові вади, стало відомо в 2018 році, раніше з нею в дитинстві все було добре, про вагітність ОСОБА_27 їй повідомила 19.09.2025 їх менша сестра ОСОБА_34 , вона зразу подумала на ОСОБА_35 , десь в серпні 2023 року ОСОБА_36 просила її відвезти в м.Хорол з Юлею до гінеколога, зі слів ОСОБА_37 , ОСОБА_18 їй розповідала, що батько до неї пристає, про результати огляду лікарем ОСОБА_38 їй не повідомила, а сказала, що ОСОБА_18 все придумала, раніше в 2017 році, коли їй було 17 років і вона проживала з ними, ОСОБА_19 пропонував їй вступити в інтимні відносини, коли був п`яний, він вів себе неадекватно, і в 2023 році сестра ОСОБА_39 їй показувала переписку ОСОБА_27 в телефоні, де вона писала, що в неї був секс з батьком разів 10,
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_40 , що ОСОБА_19 її син, з 2016 року він проживав з ОСОБА_41 і з її донькою ОСОБА_31 , розумові вади ОСОБА_27 проявилися в 2018 році, коли вона пішла до школи і не змогла там навчатися і її перевели на навчання до Градизького інтернату, де вона і проживала, вона не вірить, що її син міг таке зробити з нею, про те, що ОСОБА_18 вагітна вона дізналася від ОСОБА_37 , коли в ОСОБА_27 почалася кровотеча, і вони 19 вересня поїхали з нею до лікарні в м.Кременчук, приїжджала поліція, вони спілкувалися з ОСОБА_31 , з роддому ОСОБА_28 відправили до лікарні в м.Полтава, вона залишалася з дітьми, коли ОСОБА_36 і ОСОБА_30 працювали в нічну зміну, а коли ОСОБА_36 працювала в нічну зміну ОСОБА_30 був з дітьми, ОСОБА_18 погано орієнтувалась, куди їй йти, що робити, тому ОСОБА_36 її нікуди одну не відпускала, її завжди хтось супроводжував,
- показаннями свідка ОСОБА_42 , що ОСОБА_43 її рідна сестра, а ОСОБА_23 племінниця, про розумові вади якої їй стало відомо в 2018 році, як і всім, 19 вересня 2025 року їй зателефонувала ОСОБА_36 і сказала, що ОСОБА_18 вагітна і якщо їх з матір`ю буде питати поліція про ОСОБА_28 , то щоб вони сказали, що все літо ОСОБА_18 була в них, пізніше, коли ОСОБА_18 була в лікарні в м.Полтава, ОСОБА_36 зізналась їх матері, що ОСОБА_18 вагітна від ОСОБА_32 , коли в 2023 році ОСОБА_36 їй розповіла, що ОСОБА_18 переписується з чоловіками і говорить про секс, щоб перевірити це, вона в листопаді 2023 року створила акаунт в «Інстаграмі» під псевдонімом « ОСОБА_44 » і почала переписуватись з ОСОБА_31 , яка на її питання, чи був в неї вже секс, написала, що був з батьком разів 10, вона показала цю переписку ОСОБА_45 , яка сказала, що ОСОБА_18 все видумала і щоб вона все видалила, вона видалила, але зробила скріншоти переписки, які передала слідчому, коли вона дізналась, що ОСОБА_18 вагітна, то зразу подумала на ОСОБА_32 , бо ОСОБА_18 сама нікуди не ходила, ОСОБА_36 її не відпускала, їй відомо зі слів ОСОБА_37 , що коли вона працювала в ніч, з дітьми залишався ОСОБА_30 , і коли вона жила з сестрою Вітою в м.Глобине, до них приїзжав ОСОБА_30 , був п`яний, пропонував їй інтимні відносини, вона йому відмовила і пішла з дому,
а також дослідженими в судовому засіданні документами:
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що 19.09.2025 зареєстроване кримінальне провадження за ч.6 ст.152 КК України, обставинами вказано, що в другій половині травня 2025 року ОСОБА_11 повторно вчинив дії сексуального характеру пов`язані з вагінальним проникненням в тіло потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 з використанням своїх геніталій, внаслідок дій якого малолітня завагітніла та те, що досудовим розслідуванням встановлено, що з 2023 року по травень 2025, точніше часу не встановлено, ОСОБА_46 , залишаючись наодинці з потерпілою ОСОБА_47 , 2011 року народження за місцем спільного проживання, умисно, систематично, вчиняв щодо неї домашнє насильство сексуального характеру і що ОСОБА_11 повідомлено про підозру (а.с.104 т.1),
- рапортами, що 19.09.2025 о 09:58, 12:30 надійшло повідомлення зі служби 102 від лікаря ІНФОРМАЦІЯ_11 про те, що на прийомі дівчинка 14 років, вагітність 11 тижнів, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , з матір`ю, зі слів матері дівчинка має психічні відхилення, інформації про батька немає, про насильство чи змушування до статевих стосунків не повідомлялось (а.с.105-107 т.1),
- постановою старшого слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області про перекваліфікацію кримінального правопорушення по кримінальному провадженню за № 12025170510000540 від 19.09.2025 з ч.3 ст.152 КК України на ч.4 ст.152 КК України (а.с.115,116 т.1),
- постановою керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області від 04.05.2026 про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень №12025170510000540 від 19.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.152 КК України та №12026170510000193 від 04.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.152 КК України в одне провадження під №12025170510000540 (а.с.122 т.1),
- постановою заступника начальника СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області від 04.05.2026 про перекваліфікацію кримінального правопорушення по кримінальному провадженню за № 12025170510000540 від 19.09.2025 з ч.4 ст.152 КК України на ч.6 ст.152 КК України (а.с.123,124 т.1),
- ухвалою слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 25.09.2025 про надання тимчасового доступу до речей, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають (або можуть перебувати) у володінні КП « ІНФОРМАЦІЯ_12 » ( АДРЕСА_4 ), а саме: до плоду видаленого під час операційного втручання у потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.133-135 т.1),
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 29.10.2025 та описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, що отримано тимчасовий доступ та вилучено наявний у КП « ІНФОРМАЦІЯ_12 » плідний матеріал хірургічно видалений 19.09.2025 у ОСОБА_8 ( а.с.136-138 т.1),
- ухвалою слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 06.10.2025 про надання тимчасового доступу до речей, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають (або можуть перебувати) у володінні КНП « ІНФОРМАЦІЯ_13 » ( АДРЕСА_5 ), а саме: до медичної картки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (яка перебуває на обліку в лікаря-психіатра) з можливістю ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити виїмку) (а.с.139-140 т.1),
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.10.2025 та описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, що отримано тимчасовий доступ та вилучено медичну картку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.141-142 т.1),
- ухвалою слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 20.10.2025 про надання тимчасового доступу до речей, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають (або можуть перебувати) у володінні КП « ІНФОРМАЦІЯ_12 » ( АДРЕСА_4 ), а саме: історію хвороби ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебувала на стаціонарному лікуванні в гінекологічному відділенні в період часу з 20.09.2025 по 29.09.2025 з можливістю ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити виїмку) (а.с.143-144 т.1),
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 05.11.2025 та описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, що отримано тимчасовий доступ та вилучено медичну картку ОСОБА_8 на 28 арк (а.с.145,146 т.1),
- довідками Погребівського старостинського округу від 03.10.2025 та від 16.02.2026, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 , де проживають з нею ОСОБА_22 , ОСОБА_48 і ОСОБА_11 (а.с.156 т.1,73 т.2),
- довідкою КНП « ІНФОРМАЦІЯ_13 » від 13.10.2025, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом F 07; F 81; F 90.1 (а.с.157 т.1),
- постановою начальника відділу розслідування злочинів, учинених дітьми СУ ГУ НП в Полтавській області від 26.09.2025 про залучення у кримінальному провадженні №12025170510000540 від 19.09.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України спеціаліста, а саме: лікаря психіатра КП « ІНФОРМАЦІЯ_14 » відокремлений підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_15 для участі в проведенні допиту неповнолітньої ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 29.09.2025 поза залом судового засідання в іншому приміщенні у «Просторі захисту та підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства» (модель Барнахус) (а.с.158,159 т.1),
- постановою старшого слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області від 26.09.2025 про залучення в якості потерпілої неповнолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170510000540 від 19.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України (а.с.160 т.1),
- свідоцтвом про народження, що ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_16 в м.Глобине Глобинського району Полтавської області, батьками якої є ОСОБА_49 і ОСОБА_50 (а.с.165 т.1),
- постановою старшого слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області від 26.09.2025 про залучення в якості законного представника потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_9 до кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170510000540 від 19.09.2025 (а.с.166-168 т.1),
- постановою старшого слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області від 19.02.2026 про залучення адвоката ОСОБА_10 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 10.01.2013 №1358) як представника потерпілої неповнолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у кримінальному провадженні №12025170510000540 відповідно до доручення центру з надання безоплатної правової (а.с.171-174 т.1),
- протоколом допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 від 29.09.2025 в присутності психолога спеціалізованої служби « ІНФОРМАЦІЯ_18 в процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель Барнахус) ОСОБА_51 , законного представника начальника ІНФОРМАЦІЯ_19 ОСОБА_9 , психіатра комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_52 , який записаний на носій інформації, який прослуханий в судовому засіданні, яка, відповідаючи на питання психолога пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_2 з папою мамою і маленькою сестричкою ОСОБА_15 , якій 7 років, що папа її не обіжає, але мама їй говорила цього не казати, але вона вже не витерплює, бо він таке з нею робить, коли мама йде в нічну зміну, нап`ється, коли лягаєм спати, п`яний заходить в кімнату, каже ОСОБА_15 спати, бо вона його рідна, а він їй не рідний батько, її батько жив в Устимівці, коли вона в кроваті вже спить лягає біля неї і просить чухати йому голову, вона чухає бо не красіво йому відмовити, а він знімає їй труси, лізе до неї статевим органом, був з папою статевий акт, робив це декілька разів: то на старій хаті, то на дивані, то вона ставала раком, в туалеті, вона його боїться, він на неї не кричить, але їй не подобається те, що він з нею робить, було боляче, скільки разів це було не пам`ятає, в туалеті було, в кімнаті папи мати, в її кімнаті, в ОСОБА_15 в кімнаті, 19 листопада були родичі в них, він напився пива, коли всі лягли спати, прийшов до неї, трогав за груди, і статевий орган засовував в попу, і палець, це було дуже боляче, і в пісю сунув, вона плакала, хлопчиків у неї ніяких не було, і це з нею робив тільки вітчим, говорив, щоб не розповідала мамі, бо він не буде їй нічого купляти, вона мамі говорила, в неї груди налилися, мама на нього кричала, обіщав мамі такого не робити і все одно робив, коли він перший раз це робив не пам`ятає, ну може сказати 24 січня в тому році, 2 якого там це забула і 24 травня це на той год, не на цей, в цьому году було 3, 1 липня було, мамі кожен раз говорила коли це було, мама говорила нікому не казати, болів живіт, мама робила клізьму не один раз в пісю, щоб не болів, і дитинка вискочила і отой пузир, вона його проколола, там кишки, була ванна вся в крові, поїхали в лікарню, мама робила тест на вагітність 10 вересня в понеділок, там були дві красні полосочки, в попу і пісю ліз статевим органом, заставляв її трогати його руками, він був то твердий, то м`який, це було 10 разів коли мами не було вдома, вона працювала в нічну зміну (а.с.174-199 т.1),
- висновком психолога ОСОБА_51 за результатами проведення опитування ОСОБА_8 , яке проводилось 29.09.2025 з 10:43 по 11:23 год та тривало 40 хв., що до простору Барнахус 29.09.2025 о 10:43 ОСОБА_8 прийшла з законним представником, що дитина не відповідає віковим стандартам, не може висловити свою думку, прив`язати подію до дати, вибудувати причинно-наслідковий зв`язок, що дівчинка залякана, постійно повторює, що боїться вітчима, те, що з нею відбувалося не усвідомлює, не може відтворити послідовність подій та власного травмування, на питання відповідала, була відкритою та позитивною, але емоційно-вольова сфера не сформована, дитина інклюзивна, має негнучкі моделі мислення, когнітивний розвиток не відповідає нормі, має соціальну дезадаптацію, на момент допиту ознак психологічного шоку не виявлено (ступор, різке зниження або відсутність дихальних рухів, реакції на зовнішні подразники, світло, шум, істерика, панічний страх напруга), наявність скарг на ГРВІ або погане почуття не виявлено (а.с.201 т.1),
- висновком судово-психіатричного експерта №811/1756 від 21.11.2025, що у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у період часу, що відноситься до вчинення відносно неї кримінальних правопорушень, виявляла ознаки недоумства рівня легкої розумової відсталості зі значними порушеннями поведінки, що потребують догляду та лікування, що наявний у неї вказаний психічний розлад позбавляв її здатності розуміти характер і значення вчинених відносно неї кримінальних дій та чинити опір, що на даний час вона виявляє ознаки психічного розладу у вигляді легкої розумової відсталості із значними порушеннями поведінки, що потребують догляду та лікування і що даний психічний розлад не виник внаслідок протиправних дій скоєних проти неї (а.с.203-208 т.1),
- протоколом огляду відеозапису від 17.01.2026 переглянутого в судовому засіданні, де мається розмова 19.09.2025 на подвір`ї біля ІНФОРМАЦІЯ_5 між старшим інспектором ІНФОРМАЦІЯ_20 ОСОБА_14 та потерпілою неповнолітньою ОСОБА_8 , яка розповіла, що її вітчим ОСОБА_11 вчиняв неодноразово з нею дії сексуального характеру (а.с.209-212 т.1),
- постановою старшого слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_53 від 06.10.2025 про відібрання у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 біологічних зразків, а саме: букального епітелію (а.с.213 т.1),
- заявою ОСОБА_22 про надання згоди на відібрання зразків букального епітелію у її доньки ОСОБА_8 (а.с.214 т.1),
- постановою слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 14.10.2025 про надання дозволу ст. слідчому СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_53 на примусове здійснення відібрання біологічних зразків букального епітелію у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за участю медичного працівника КНП « ІНФОРМАЦІЯ_13 » (а.с.215-216 т.1),
- протоколом отримання зразків для експертизи від 17.10.2025, що в присутності представника потерпілого - начальника ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_9 , сімейної медичної сестри КНП « ІНФОРМАЦІЯ_13 » ОСОБА_54 в присутності понятих проведено примусове відібрання зразків у неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із застосуванням двох стерильних ватних паличок шляхом проведення близько 10 разів кожною по внутрішніх поверхнях правої та лівої щоки, які поміщено до паперового конверту, на якому нанесені пояснювальний текст та підписи учасників, клапан якого заклеєно та скріплено печаткою (а.с.217, 218 т.1),
- протоколом від 01.10.2015, що під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії негласного отримання зразків необхідних для порівняльного дослідження у ОСОБА_11 , проведено оперативну комбінацію. 01.10.2025 об 11 год 46 хв перебуваючи на робочому місці ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_6 під час розмови з працівниками поліції ОСОБА_11 добровільно пройшов тест на стан алкогольного сп`яніння на спецзасобі DRAGER, використовуючи новий запакований в плівку одноразовий пластиковий мундштук наданий працівником поліції в стерильних рукавичках, який після користування ним ОСОБА_11 після проходження вказаного тесту вилучено та поміщено до паперового конверту, на який нанесено пояснювальний напис та опечатано (а.с.218,219 т.1),
- висновком експерта №4252/4571-БД від 18.11.2025, що з біологічних слідів на мундштуку, який використав ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_21 під час проведення негласної слідчої дії, отримані препарати ДНК чоловічої статевої належності, встановлені їх генетичні ознаки за аутосомними STR-локусами та STR-локусами Y-хромосоми (чоловічої статевої хромосоми) (а.с.220-222 т.1),
- висновком експерта №4251/4570-БД від 13.11.2025, що зі зразка букального епітелію потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 отримані препарати ДНК, встановлений їх генотип за аутосомними STR-локусами (а.с.223,224 т.1),
- висновком експерта №4253/4572-БД від 21.11.2025, що з семи об`єктів (№1,2,3,4,5,6,8,9) плаценти, вилученої в ході оперативного втручання в КП « ІНФОРМАЦІЯ_12 » у неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , отримані препарати ДНК жіночої статевої належності, встановлений їх генотип за аутосомними STR-локусами, що ще з двох об`єктів (№5,7) цієї плаценти отримані препарати жіночої ДНК з незначною домішкою чоловічої ДНК (ембріона), ідентифікувати яку за результатами дослідження аутосомних STR-локусів не можливо, встановлені генетичні ознаки за STR-локусами Y-хромосоми (чоловічої статевої хромосоми), і що таким чином індивідуальний генотип ембріона в плаценті потерпілої ОСОБА_8 за аутосомними STR-локусами не встановлений, встановлені його генетичні ознаки за STR-локусами Y-хромосоми (чоловічої статевої хромосоми), що проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадання генетичних ознак семи об`єктів (№1,2,3,4,6,8,9) плаценти неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 і переважаючих генетичних ознак змішаної ДНК двох об`єктів (№5,7) цієї плаценти з генетичними ознаками самої потерпілої ОСОБА_8 , також співпадання виявлених мінорних генетичних ознак в об. №5 цієї плаценти з генетичними ознаками біологічних слідів на мундштуці, яким користувався ОСОБА_11 , в об.№7 генотип чоловічої ДНК встановлений за одиничними аутосомними STR-локусами, що порівняльним аналізом встановлено співпадання генетичних ознак Y-хромосоми в слідах ембріона в плаценті потерпілої ОСОБА_8 з генетичними ознаками Y-хромосоми біологічних слідів на мундштуці, яким користувався ОСОБА_11 , що свідчить про наявність кровної спорідненості між особами від яких походять ці сліди (а.с.225-228 т.1),
- висновком експерта №243 від 15.12.2025, що згідно записів в медичній картці стаціонарного хворого №32866 на ім`я ОСОБА_8 термін вагітності станом на 19.09.2025 може відповідати терміну близько 20-21 тижн. на що вказують дані отримані при інструментальному видаленні залишків плідного яйця 19.09.2025, довжина порожнини матки 16 см, плацента видалена з шийки матки, зовнішнє вічко відкрите розміром 15х8х3 з нашаруванням фібрину та темними згортками крові, що стінки матки: шорсткі, видалено залишки плідного яйця, отриманий зіскоб: плідне яйце, залишки плідного яйця, матка скоротилась, кровотечі не має, слизова прямої кишки гладка без ознак пошкодження (а.с.234-237 т.1),
- ухвалою слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 19.01.2026 про надання тимчасового доступу до речей, а саме: вологого архіву, у разі його наявності, парафінових блоків та скелець мікропрепаратів видалених у потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , під №60893-94, які належним чином зберігаються в КП « ІНФОРМАЦІЯ_22 » (а.с.239, 240 т.1),
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 23.01.2026 та описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, що отримано тимчасовий доступ та вилучено скельце та парафіновий блок в кількості 1 шт (а.с.241,242 т.1),
- висновками комісійної судово-медичної експертизи №39 від 10.02.2026 за матеріалами справи та медичної документації, що будь-яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 не виявлено, що зачаття дитини від ОСОБА_11 відбулося в другій половині травня 2025 року, коли вік підекспертної становив 13 років, що розвиток анемії тяжкого ступеня у ОСОБА_8 є наслідком масивної маткової кровотечі після позалікарняного аборту, що неповний інфікований позалікарняний аборт зі значною матковою кровотечою, розвитком ендометриту та анемії тяжкого ступеня є станом небезпечним для життя потерпілої і у разі ненадання їй кваліфікованої медичної допомоги міг закінчитися летальним випадком (а.с.1-10 т.2),
- постановою старшого слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_53 від 06.10.2025 про відібрання у підозрюваного ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , біологічні зразки, а саме: зразки букального епітелію (а.с.11 т.2),
- заявою ОСОБА_11 про відмову надати згоду на відібрання у нього зразків букального епітелію (а.с.12 т.2),
- постановою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_23 від 12.02.2026 про надання дозволу на примусове відібрання букального епітелію у ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , який на даний час утримується в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_24 » за участю працівників ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_24 » та медичного працівника філії державної установи « ІНФОРМАЦІЯ_25 » в Полтавській області (а.с.13-15 т.2),
- протоколом отримання зразків для експертизи від 25.02.2026, що за участю підозрюваного ОСОБА_11 , його захисника адвоката ОСОБА_12 , спеціаліста - медичного працівника філії державної установи « ІНФОРМАЦІЯ_25 » в Полтавській області, оперуповноваженого СКАП ВП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області, у зв`язку з відмовою добровільного надання зразків букального епітелію відповідно до ухвали суду проведено примусове відібрання зразків у підозрюваного ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , який на даний час утримується в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_24 » здійснення мазків по 10 разів внутрішньої поверхні правої та лівої щоки, які поміщено до паперового конверту, на якому нанесені пояснювальний текст та підписи учасників, клапан якого заклеєно та скріплено печаткою (а.с.16-18 т.2),
- висновком експерта №СЕ-19/117-26/4231-БД від 11.03.2026, що встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) аутосомальної ДНК та Y-хромосоми наданого на дослідження зразка букального епітелію ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_21 (об`єкт №1), які наведені в таблицях результатів дослідження 1.1, 2.1 додатків 1,2, що генетичні ознаки (ДНК-профіль) аутосомальної ДНК зразка букального епітелію ОСОБА_11 (об`єкт №1) збігаються з генетичними ознаками біологічних слідів на мундштуці, яким користувався ОСОБА_11 згідно висновку експерта №4253/4572-БД від 21.11.2025, ймовірність даної події становить не менше ніж 99,99999999%, також генетичні ознаки (ДНК-профіль) Y-хромосоми зразка букального епітелію ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_21 (об`єкт №1) збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) Y-хромосоми біологічних слідів на мундштуці, яким користувався ОСОБА_11 , згідно висновку експерта №4253/4572-БД від 21.11.2025, що генетичні ознаки (ДНК-профіль) ОСОБА_11 (об`єкт №1) за Y-хромосомою збігається з генетичними ознаками (ДНК-профілем) Y-хромосоми у висновку експерта №4253/4572-БД від 21.11 2025 (об`єкти №5,7) (а.с.20-29 т.2),
- ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_23 від 19.03.2026 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025170510000540, відомості про яке внесено до ЄРДР 19.09.2025 за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України до п`яти місяців, а саме до 23.05.2026 (а.с.50-52 т.2),
- ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_26 від 22.09.2025 про надання дозволу на втручання у приватне спілкування та проведення стосовно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 негласних слідчих (розшукових) дій (а.с.108-111 т.2),
- дорученням на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, що працівникам сектору кримінальної поліції ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області доручено проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.112 т.2),
- ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_26 від 17.11.2025 про надання дозволу на втручання у приватне спілкування та проведення стосовно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 негласних слідчих (розшукових) дій (а.с.116-118 т.2),
- дорученням на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, що працівникам сектору кримінальної поліції ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області доручено проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.119 т.2),
- ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_26 від 22.09.2025 про надання дозволу на втручання у приватне спілкування та проведення стосовно ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_27 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 негласних слідчих (розшукових) дій (а.с.124-127 т.2),
- дорученням на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, що працівникам сектору кримінальної поліції ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області доручено проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_27 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 негласних слідчих (розшукових) дій (а.с.128 т.2),
- протоколом за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій від 23.12.2025, де об`єктом спостереження була ОСОБА_22 , який записаний на носій інформації, який прослуханий в судовому засіданні, що під час розмови з абонентом Б ОСОБА_22 повідомляє, що потерпіла ОСОБА_8 вагітна, що вона провела їй тест на вагітність, і що вона буде вживати заходів для переривання вагітності (а.с.129-134 т.2),
- актами обстеження житлово-побутових умов №196 від 05.10.2023 (а.с.240 т.2), № 21 від 28.09.2024 (а.с.239 т.2), №173 від 08.10.2025 (а.с.148 т.1), що ОСОБА_11 та ОСОБА_8 упродовж 2023-2025 років проживали за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 .
Відповідно до висновку експерта №130 за результатами судово-психіатричної експертизи 05.03.2026, ОСОБА_11 у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждав, як і не знаходився в стані тимчасового розладу психічної діяльності, не виявляв ознак недоумства чи іншого хворобливого стану психіки, за своїм психічним станом міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, на даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждає, як і не виявляє ознак тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства чи іншого хворобливого стану психіки і за своїм психічним станом здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує ( а.с. 84-87 т.2).
Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_8 ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона працює на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_17 і 26 вересня 2025 року була залучена у справі законним представником неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 , тому що її мати ОСОБА_22 з самого початку перешкоджала досудовому розслідуванню, що суперечило інтересам неповнолітньої дитини і це виразилось в тому, що вона не повідомили правоохоронні органи про вчинення щодо її доньки сексуального насильства, вживали заходи щодо переривання її вагітності поза лікувальні установи, не надала згоди для відібрання у дитини зразків букального епітелію для проведення генетичної експертизи, відмовилась доставити дитину для проведення психолого-психіатричної експертизи, вона, як законний представник, брала участь у всіх слідчих діях: при відібранні біологічних зразків у дитини, при її допиті, при проведенні психолого-психіатричної експертизи, де була присутня і її мама, і Юля відповідаючи на питання про вітчима зверталась до матері, була розслаблена і відповідала стверджуюче, а після закінчення експертизи вже в коридорі сказала їй, що вона говорила йому не робити цього, а тепер його посадять, вважає, що ОСОБА_11 заслуговує самого суворого покарання, він знав про малолітній вік дитини і про її розумові вади, що перешкоджало їй чинити опір, однак продовжував вчиняти щодо неї сексуальне насильство, що призвело до її вагітності.
За погодженням з усіма учасниками судового провадження з метою уникнення повторної травматизації дитини, колегією суддів визнано недоцільним повторний допит малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , врахувати відеозапис допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_8 у «Просторі захисту та підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства» (модель Барнахус) під час досудового розслідування та висновок спеціаліста-психолога.
Суд вказані надані прокурором докази визнає належними та допустимими.
Відповідно до ч.1,2 ст. 62 Конституції України, ч.2 ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Як вказується в п. 161,150,100 рішення Європейського суду з прав людини у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України, «Салман проти Туреччини», при оцінці доказів суд застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Суд при оцінці доказів має керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Колегія суддів, повно та неупереджено з`ясувавши всі обставини, встановлені під час розгляду кримінального провадження, дійшла висновку, що всі перераховані вище докази у своїй сукупності повністю підтверджують винуватість ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об`єктивність та правдивість.
Посилання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_12 , що протокол допиту неповнолітньої ОСОБА_8 29 вересня 2025 року у «Просторі захисту та підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства» (модель Барнахус) під час досудового розслідування є очевидно недопустимим доказом, так як орган досудового розслідування достеменно знаючи про особливості психічного, когнітивного та емоційного розвитку потерпілої не залучив до участі при її допиті адвоката, участь якого, вважає, відповідно до п.1,3 ч.2 ст.52 КПК України є обов`язковою, оскільки злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_11 є особливо тяжкими та потерпіла є особою, яка через психічні і фізичні вади не здатна повною мірою реалізувати свої права, а залучив адвоката тільки 19 лютого 2026 року, та цей доказ є ключовим первинним джерелом формування фабули та подальшої доказової конструкції обвинувачення, посилається на доктрину похідних доказів відому як « ІНФОРМАЦІЯ_28 », суд відхиляє з огляду на положення ст.58 КПК України, що потерпілого у кримінальному провадженні може представляти особа, яка у кримінальному провадженні може бути захисником, та, якщо потерпілим є неповнолітня особа або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з нею залучається її законний представник (ч.1 ст.59 КПК України).
Так, допит малолітньої потерпілої ОСОБА_8 поза залом судового засідання в іншому приміщенні у «Просторі захисту та підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель Барнахус») проводився за участі лікаря-психіатра КП « ІНФОРМАЦІЯ_14 » відокремлений підрозділ - ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_52 , законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 ОСОБА_9 , психолога спеціалізованої служби « ІНФОРМАЦІЯ_18 в процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель «Барнахус») і підстави для визнання цього доказу недопустимим у суду відсутні.
Посилання захисника, що положення п.1,3 ч.2 ст. 52 КПК України про обов`язкову участь захисника у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів і щодо осіб, які через психічні або фізичні вади не здатні повною мірою реалізувати свої права стосуються і прав неповнолітніх потерпілих суд вважає некоректними, та вказує, що захисник допустив своє трактування положень цієї норми права в вигідному для себе світлі. Положення вказаної статті розповсюджуються на права підозрюваних і обвинувачених.
Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити з огляду на досліджені в судовому засіданні докази подані стороною обвинувачення, що протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 не є ключовим доказом обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Щодо такого доказу, як довідки про результати використання поліграфа, то, оскільки сторона обвинувачення не покладається на неї як на доказ, а її дослідження в судовому засіданні не є порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, то колегія суддів не вважає за необхідне надавати йому оцінку, як і посиланням захисника про порушення адвокатської таємниці, відсутність ухвали на проведення НСРД щодо нього, так як сторона обвинувачення не посилається на його спілкування зі свідком ОСОБА_22 відносно якої проводились НСРД на підставі ухвали ІНФОРМАЦІЯ_26 від 22.09.2025 і потрапило до протоколу за результатами проведення НСРД від 23.12.2025.
В визнанні недопустимим доказом протоколу огляду відеозапису бесіди ювенальної поліцейської з потерпілою ОСОБА_8 суд відмовляє захиснику, враховуючи, що бесіда не є слідчою дією в розумінні положень кримінального процесуального кодексу, істотного порушення прав та свобод людини під час її проведення не було допущено і цей доказ не є вирішальним у справі.
Як слідує із матеріалів справи, досліджених в ході судового розгляду, медична документація, а саме: оригінал медичної карта стаціонарного хворого №32866 ОСОБА_8 , документально підтверджено законний порядок її отримання, руху, збереження та процесуального використання відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України.
Так, ухвалою слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 20.10.2025 надано дозвіл на тимчасовий доступ до історії хвороби ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебувала на стаціонарному лікуванні в гінекологічному відділенні в період часу з 20.09.2025 по 29.09.2025, яка заходиться у володінні КП « ІНФОРМАЦІЯ_12 » з можливістю ознайомитися з нею, зробити її копії та вилучити. Згідно протоколу від 05.11.2025 та описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, вилучено медичну картку ОСОБА_8 на 28 арк. В протокольній частині комісійної судово-медичної експертизи №39 від 10.02.2026 вказується, що надано медичну карту стаціонарного хворого № 32866 КП « ІНФОРМАЦІЯ_12 » на ім`я малолітньої ОСОБА_8 , прошита, пронумерована.
Відсутність відомостей про її повернення до архіву закладу охорони здоров`я не значить, що вона не була повернута закладу охорони здоров`я і не свідчить про недопустимість, неналежність чи недостовірність її, як доказу.
Колегія суддів критично відноситься до тверджень захисника про не підтвердження безперервного ланцюга збереження речового доказу: плідного матеріалу, який було видалено під час оперативного втручання у потерпілої ОСОБА_8 та який зберігався у КП « ІНФОРМАЦІЯ_12 », оскільки відомості про вилучення, пакування, опечатування та доставку до експертної установи були предметом дослідження в судовому засіданні.
Таким чином, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, колегія суддів приходить до висновку про винуватість ОСОБА_11 у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи, з якою він перебував в сімейних відносинах, з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтуванні) та у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи, з якою він перебував в сімейних відносинах, з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтуванні) вчинені повторно і його дії кваліфікує за ч.4 ст.152 та ч.6 ст.152 КК України.
Визначаючи вид та міру покарання, яку слід призначити обвинуваченому, колегія суддів виходить з положень ст. 50 КК України, ст. 65 КК України та роз`яснень п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», де вказано, що суди, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Окрім цього, судова колегія, також виходить з правових позицій ЄСПЛ, практика якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» при розгляді справ застосовується, як джерело права.
Зокрема, ст. 1 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, ратифікованої 20.06.2012 Верховною Радою України, визначено, що цілями цієї Конвенції є: запобігання сексуальній експлуатації та сексуальному насильству стосовно дітей і боротьби із цими явищами; захист прав дітей, які стали жертвами сексуальної експлуатації та сексуального насильства; сприяння національному та міжнародному співробітництву в боротьбі із сексуальною експлуатацією та сексуальним насильством стосовно дітей. На виконання положень цієї Конвенції Верховна Рада України ухвалила Закон України від 19.12.2019 № 409-ІХ, яким внесенi зміни до ст. 152, 153 КК України, зокрема посилено кримінальну відповідальність за ці кримінальні правопорушення в разі їх повторного вчинення стосовно малолітніх осіб шляхом призначення покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до пп. 12, 13, 21 Директиви 2011/93/ЄС Європейського парламенту та Ради від 13.12.2011 про боротьбу із сексуальним насильством і сексуальною експлуатацією дітей та дитячою порнографією всі серйозні форми сексуального насильства та сексуальної експлуатації дітей повинні підлягати ефективним, пропорційним та переконливим покаранням. Максимальний термін позбавлення волі, передбачений цією Директивою для злочинів, зазначених у ній, повинен застосовуватися до найсерйозніших форм таких злочинів.
Аналогічних висновків дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, який неодноразово наголошував, що ступінь суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, що посягають на статеву свободу і недоторканість дітей та є руйнівними для їх здоров`я і психосоціального розвитку, є надзвичайно високим.
Відповідні правові позиції Верховний Суд виклав у постановах від 14.05.2025 (справа № 726/51/24), від 18.02.2026 (справа № 676/507/24), від 2025.03.2026 (справа № 575/996/23) тощо.
При призначенні покарання ОСОБА_11 суд також враховує ті обставини, що злочин вчинено особою, яка перебувала з потерпілою у сімейних відносинах, - її вітчимом, тобто особою, на яку покладено обов`язки щодо піклування, виховання, забезпечення безпеки та захисту прав дитини. Обвинувачений, використовуючи своє становище, авторитет дорослого, а також довіру та залежність малолітньої потерпілої діяв з особливим цинізмом, що істотно підвищує ступінь тяжкості вчиненого.
Таким чином, обвинувачений не лише посягнув на статеву свободу та недоторканість дитини, а й зловжив її довірою з огляду на їх сімейні відносини, змусивши дитину підкорюватися, фактично позбавивши її можливості захистити свої права та інтереси.
Також суд враховує висновок судово-психіатричного експерта №811/1756 від 21.11.2025, що ОСОБА_8 у період часу, що відноситься до вчинення відносно неї кримінальних правопорушень, виявляла ознаки недоумства рівня легкої розумової відсталості зі значними порушеннями поведінки, що наявний у неї вказаний психічний розлад позбавляв її здатності розуміти характер і значення вчинених відносно неї кримінальних дій та чинити опір, що вона виявляє ознаки психічного розладу у вигляді легкої розумової відсталості із значними порушеннями поведінки, в якому відображений психоемоційний стан потерпілої під час обстеження, який слід визнавати безпорадним, вона не розуміла характеру вчинюваних з нею обвинуваченим дій, не могла чинити опір. Обвинуваченому ОСОБА_11 достовірно було відомо про розлад психічної діяльності падчерки та її діагноз, однак скористався її станом, що вона не могла чинити опір, систематично її ґвалтуючи тривалий час, внаслідок чого вона завагітніла.
Загальновідомий факт, що травматичний досвід істотно порушує нормальний процес психоемоційного розвитку дитини, негативно впливає на формування її особистості, базової довіри до оточуючих, відчуття безпеки та власної гідності.
Завдана психологічна шкода дитині має тривалий, а фактично довічний характер та істотно впливає на її подальший психоемоційний розвиток і соціалізацію.
Отже, з урахуванням наведених обставин, вчинені ОСОБА_11 злочини колегія суддів розцінює як такі, що мають виражений психотравмуючий характер, спричиняють істотну шкоду психічному здоров`ю потерпілої та підлягають оцінці з урахуванням принципу забезпечення найкращих інтересів дитини.
Оцінюючи особу обвинуваченого колегія суддів звертає увагу на відсутність щирого каяття ОСОБА_55 щодо вчиненого та будь-якого осуду своєї протиправної поведінки стосовно малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , що свідчить про не усвідомлення ним рівня суспільної небезпечності кримінальних правопорушень та відсутність у нього жодного бажання виправитись.
Колегія суддів враховуючи у повному обсязі надзвичайно високий ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, який визначається сукупністю встановлених у кримінальному провадженні обставин та досліджених доказів; сукупності кримінальних правопорушень, яка складається з особливо тяжких злочинів; відсутності обставин, що пом`якшують покарання, та наявних обставин, які обтяжують покарання: вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, даних про особу обвинуваченого, який на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, працевлаштований, одружений, має малолітню дитину, який є суспільно небезпечною особою, оскільки посягнув на статеву свободу та статеву недоторканість дитини, з якою перебував у сімейних стосунках, своїми діями принизив честь і гідність потерпілої та спричинив їй моральну травму.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Довічне позбавлення волі - це найбільш суворий захід примусу з основних видів покарань, яке відповідно до ст. 64 КК України встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк. Цей вид покарання є ефективним рішенням у боротьбі з найтяжчими злочинами у суспільстві, оскільки, ізолюючись від зовнішнього світу, злочинець не лише отримує покарання, а й має нагоду проаналізувати свої вчинки та можливість виправитися, тим самим відповідно до законодавства прокласти шлях на волю.
Недостатня суворість покарання не забезпечує належного стримуючого ефекту, не сприяє формуванню належного рівня правосвідомості у суспільстві та фактично нівелює превентивну функцію кримінального покарання.
Також судом враховується позиція законного представника потерпілої ОСОБА_8 ОСОБА_9 та представника потерпілої адвоката ОСОБА_10 про призначення ОСОБА_11 найбільш суворого покарання, передбаченого санкцією ч. 6 ст. 152 КК України.
З урахуванням зазначеного, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, а також того, що обвинувачений як особа становить підвищену небезпеку для суспільства, суд приходить до висновку про неможливість призначення ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі на певний строк та вважає, що його виправлення неможливе, а тому обвинуваченому повинно бути призначено покарання в межах санкцій інкримінованих йому злочинів за ч.4 ст.152 КК України у виді позбавлення волі, а за ч. 6 ст. 152 КК України у виді довічного позбавлення волі із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України та обрати поглинення менш суворого покарання більш суворим. Саме таке покарання відповідатиме вимогам ст. 65 КК України, буде гарантувати безпеку для суспільства, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень та іншими особами.
Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду» встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Цивільний позов законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 ОСОБА_9 та представника потерпілої адвоката ОСОБА_10 заявлений в інтересах малолітньої ОСОБА_8 до ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки знайшов своє підтвердження в судовому засіданні та визнаний обвинуваченим.
Так, малолітній ОСОБА_8 була спричинена моральна шкода від дій ОСОБА_11 у вчиненні яких він обвинувачується та від яких вона зазнала душевних хвилювань та переживань і фізичних страждань внаслідок вагітності та подальших ускладнень, з розміром якої в сумі 300 000 грн погоджується суд керуючись принципами гуманності та справедливості, саме такий розмір моральної шкоди відповідатиме отриманим нею стражданням та вимогам розумності, справедливості та співмірності.
В відповідності до п.4 ст.122 КПК України слід стягнути з ОСОБА_11 процесуальні витрати по справі, розмір яких становлять витрати на проведення експертиз в сумі 40 977,35 грн, що підтверджено документально.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 370, 374-376 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
ОСОБА_13 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.152, ч.6 ст.152 КК України, призначивши покарання:
за ч.4 ст.152 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років.
за ч.6 ст.152 КК України у виді довічного позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_56 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою, строк відбування покарання обчислювати з 24.12.2025.
На підставі п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України включити інформацію щодо обвинуваченого ОСОБА_11 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
Цивільний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_11 моральну шкоду на користь ОСОБА_8 в розмірі 300 000 (триста тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_11 процесуальні витрати на рахунок держави в сумі 40 977 (сорок тисяч дев`ятсот сімдесят сім) грн 35 коп.
Речові докази:
оптичний диск «DVD» 4,7Gb серійний номер MFP658ХК12 (а.с.200 т.1), оптичний диск «DVD» 4,7Gb серійний номер MFP658ХК120437 (а.с.212 т.1), зразки букального епітелію ОСОБА_11 (а.с.30 т.2) залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження,
мундштук, яким користувався ОСОБА_11 , зразки букального епітелію ОСОБА_8 , залишки плаценти ОСОБА_8 , пакет з полімерного матеріалу, в середині якого знаходиться первинне пакування та скляна банка, в якій було доставлено плідний матеріал «Плаценту», який було вилучено в ході оперативного втручання від ОСОБА_8 , а саме: банка з залишками рідини в об`ємі 50 мл та марлевий матеріал (фрагмент бинта), поміщені на зберігання до кімнати збереження речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_29 за адресою: АДРЕСА_7 знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб через Кременчуцький районний суд Полтавської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції з моменту проголошення всіма учасниками судового провадження, засудженим ОСОБА_11 в той ж строк з часу отримання копії вироку.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3
Судове рішення № 139037218, Кременчуцький районний суд Полтавської області було прийнято 17.08.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 527/1308/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: