Рішення № 139035741, 17.08.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"17" серпня 2026 р. Справа № 363/2993/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

17 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лукач О.П.,

за участю секретаря Ставиченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

14.05.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 15.05.2026), представником позивача Мохир Я.В., подано вищевказану позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №15.01.2022-100002439 від 15.01.2022 у розмірі 7986,22 грн., а також понесені судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн., витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 150,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 15.01.2022 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти)

№15.01.2022-100002439. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі

8 000,00 грн строком на 70 днів, з датою повернення 25.03.2022, під фіксовану процентну ставку у розмірі 1 % за один день користування кредитом. Комісія, пов`язана з наданням кредиту, визначена договором у розмірі 1 200,00 грн. Позивач посилається на те, що кредитний договір укладено в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», а документи, які складають Кредитний договір, підписані відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора L375, надісланого у SMS-повідомленні на фінансовий номер телефону відповідача 0984343830. На виконання договору ТОВ «Споживчий центр» 15.01.2022 перерахувало позичальнику кредитні кошти у розмірі 8 000,00 грн, що, за твердженням позивача, підтверджується квитанцією про виплату коштів. Натомість відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала. Позивач також зазначає, що відповідачем здійснювалися платежі за договором: 900,00 грн 28.01.2022 та 3 400,00 грн 08.02.2022. Вказані платежі враховано позивачем під час визначення заявленого до стягнення розміру заборгованості, а сам факт часткового виконання договору позивач розцінює як поведінку, що підтверджує існування між сторонами кредитних правовідносин. За розрахунком позивача станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за Кредитним договором №15.01.2022-100002439 становить 7 986,22 грн, з яких: 7 130,51 грн заборгованість за тілом кредиту та 855,71 грн заборгованість за процентами. Проценти, включені до розрахунку, нараховані за період з 15.01.2022 по 25.03.2022.

Після виконання судом вимог частин шостої та восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою суду від 09.06.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи та призначено до розгляду на 13.08.2026 о 09:45, про що повідомлено учасників провадження.

Позивачу та його представнику, у порядку, встановленому статтею 14 ЦПК України, було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та судову повістку про виклик до суду, після чого, сторона позивача з будь-якими заявами по суті спору до суду не зверталася.

З урахуванням того, що 08.05.2026, відповідно до статей 43, 177 ЦПК України, позивачем надіслано відповідачу копію позовної заяви з додатками, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі разом із судовою повісткою про виклик до суду, відповідачу було надіслано на адресу зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання: АДРЕСА_1 , яку йому вручено особисто 11.07.2026.У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України не скористалася своїм процесуальним правом та не направила до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

У судове засідання, призначене на 13.08.2026, учасники провадження, будучи належним чином повідомлені про день час та місце розгляду справи, не з`явилися. Відповідач поважності причин неявки суду не повідомив, заяв/клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Вирішуючи питання про можливість розгляду у справи у відсутності учасників провадження, суд враховує наявність у прохальній частині позову клопотання представника позивача про розгляд справи без участі позивача та представника, які не заперечують проти ухвалення заочного рішення суду, а також відсутність підстав, передбачених статтею 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи.

Також, враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30.09.2022 у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин у їх сукупності, судом встановлено, що 15.01.2022 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №15.01.2022-100002439 у формі електронного правочину.

З наданих позивачем документів убачається, що кредитний договір складається з взаємопов`язаних електронних документів: пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), паспорта споживчого кредиту, графіка платежів та підтвердження укладення кредитного договору.

Відповідно до умов оферти відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) формується на сайті кредитодавця та підписується позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого у SMS-повідомленні на номер телефону, вказаний при ідентифікації позичальника.

Паспорт споживчого кредиту від 15.01.2022 оформлено на ім`я ОСОБА_1 . Ним визначено тип кредиту фінансовий кредит, суму кредиту 8 000,00 грн, строк кредитування 70 днів, процентну ставку 365 % річних, тип процентної ставки фіксована, комісію, пов`язану з наданням кредиту, 1 200,00 грн, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача 13 184,42 грн.

У цьому ж документі міститься підтвердження отримання та ознайомлення ОСОБА_1 з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту. Для підписання документа на фінансовий номер +380984343830 було направлено код підтвердження L375; документ містить відомості про його підписання 15.01.2022 одноразовим ідентифікатором L375.

Додаток до анкети позичальника також оформлено на ім`я ОСОБА_1 , у ньому зазначено її фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , бажану суму кредиту 8 000,00 грн та строк 70 календарних днів; документ підписано тим самим одноразовим ідентифікатором L375.

Заявкою, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, визначено: суму кредиту 8 000,00 грн; строк кредитування 70 днів з дня його надання; період користування кредитом кожні наступні 14 днів; фіксовану процентну ставку у розмірі 1 % за один день користування кредитом; комісію, пов`язану з наданням кредиту, у розмірі

1 200,00 грн. Заявкою визначено порядок розрахунку процентів та графік платежів.

У відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепті) ОСОБА_1 підтверджено, що вона однозначно та безумовно приймає пропозицію про укладення кредитного договору №15.01.2022-100002439 від 15.01.2022 та розуміє, що підписує і укладає кредитний договір на визначених у заявці та оферті умовах. Акцепт містить відомості про підписання одноразовим ідентифікатором L375, надісланим на фінансовий номер 0984343830.

Підтвердженням укладення Кредитного договору №15.01.2022-100002439 від 15.01.2022 ТОВ «Споживчий центр» підтверджено укладення між сторонами електронного кредитного договору на суму 8 000,00 грн строком на 70 днів із фіксованою процентною ставкою 1 % за один день користування кредитом.

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та графіком платежів передбачено п`ять розрахункових періодів, а останню дату платежу визначено 25.03.2022. Загальний розмір процентів за умови виконання договору відповідно до погодженого графіка становив

3 984,42 грн.

Квитанцією про виплату коштів підтверджено, що 15.01.2022 о 17:17 здійснено операцію на суму 8 000,00 грн із призначенням платежу «Видача за договором №15.01.2022-100002439» на платіжний інструмент VISA 444111*22 через АТ КБ «ПриватБанк».

На підтвердження механізму здійснення таких виплат позивачем надано Договір №4507 про надання послуг в системі LiqPay від 01.11.2020, укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Споживчий центр». За умовами цього договору банк, зокрема, надає клієнту послуги з переказу грошових коштів за методом «масові виплати» на поточні або карткові рахунки одержувачів. Договір підписано кваліфікованими електронними підписами сторін.

Суд оцінює наведені докази у взаємному зв`язку. Відомості про номер кредитного договору, дату його укладення, суму кредиту, особу позичальника, фінансовий номер телефону, одноразовий ідентифікатор L375 та строк кредитування є послідовними в паспорті споживчого кредиту, заявці, акцепті, додатку до анкети та підтвердженні укладення договору, а квитанція про виплату містить той самий номер договору та суму кредиту.

Крім того, з позовної заяви та розрахунку позивача вбачається фактичне часткове виконання відповідачем зобов`язань за цим договором шляхом здійснення платежів 900,00 грн 28.01.2022 та 3 400,00 грн 08.02.2022, що додатково узгоджується з доводами позивача про виникнення та виконання сторонами правовідносин саме за спірним кредитним договором.

Довідкою-розрахунком про стан заборгованості за Кредитним договором

№15.01.2022-100002439 від 15.01.2022 визначено залишок заборгованості: 7 130,51 грн основного боргу та 855,71 грн процентів, усього 7 986,22 грн. У довідці зазначено, що проценти нараховані за період з 15.01.2022 по 25.03.2022.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, якими обмінялися сторони, та якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

В силу частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Частиною другою статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За змістом частин третьої, шостої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції другою стороною; акцепт може бути наданий шляхом заповнення електронної форми або вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції, а електронний договір, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Подібні висновки щодо можливості укладення кредитного договору в електронній формі та використання одноразового ідентифікатора як електронного підпису викладені у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 04.02.2026 у справі №758/14925/23 звернув увагу на необхідність перевірки цілісності та незмінюваності електронного договору у випадку, коли його автентичність заперечується стороною, а документ підписано іншим електронним підписом, ніж КЕП чи УЕП. У цій справі відповідач автентичність поданих позивачем електронних документів не заперечувала, належність їй зазначеного фінансового номера не спростовувала, а відомості електронних документів узгоджуються між собою та підтверджуються фактичним перерахуванням кредитних коштів і частковим виконанням договору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 15.01.2022 укладено кредитний договір у письмовій електронній формі, яким сторони погодили всі істотні умови кредитування.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник є таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Частина друга статті 1050 ЦК України передбачає право кредитодавця у разі прострочення повернення чергової частини позики вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних процентів.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, а розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 сформулювала висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування; після цього права кредитодавця охороняються положеннями статті 625 ЦК України.

У даному випадку позивач заявив до стягнення проценти у розмірі 855,71 грн, нараховані виключно за період з 15.01.2022 по 25.03.2022, тобто в межах погодженого сторонами 70-денного строку кредитування. Проценти за період після закінчення строку кредитування, неустойка або суми, передбачені статтею 625 ЦК України, предметом позову

не є.

Пунктом 11.1 пропозиції про укладення кредитного договору сторони погодили, що до правовідносин, пов`язаних з укладенням, виконанням та невиконанням договору, застосовується позовна давність тривалістю десять років. Відповідно до частини першої

статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, укладеною у письмовій формі. Оскільки спірний договір укладено у письмовій електронній формі, звернення позивача до суду у травні 2026 року відбулося у межах погодженого сторонами строку.

Оцінюючи розрахунок заявленої заборгованості, суд враховує, що він містить визначення залишку основного боргу та процентів, а також період нарахування процентів. Позивачем у позовній заяві наведено відомості про два здійснені відповідачем платежі, які були враховані при визначенні залишку боргу. При цьому матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем суми, більшої за враховану позивачем, чи інших доказів повного виконання договору.

Сам по собі факт неподання відповідачем відзиву не є підставою для задоволення позову, однак за правилами статей 12, 81 ЦПК України відповідач не надала суду жодного доказу, який би спростовував факт укладення договору, отримання кредитних коштів, розмір заявленого залишку основного боргу та процентів або підтверджував погашення заборгованості.

Надані позивачем докази у їх сукупності підтверджують виникнення між сторонами кредитних правовідносин, виконання кредитодавцем обов`язку з надання кредиту, часткове виконання договору позичальником та наявність непогашеного залишку зобов`язання. Довідка-розрахунок у частині періоду нарахування процентів узгоджується з визначеним договором строком кредитування та іншими письмовими доказами у справі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №15.01.2022-100002439 від 15.01.2022 у розмірі 7 986,22 грн, з яких 7 130,51 грн заборгованість за тілом кредиту та 855,71 грн заборгованість за процентами, є обґрунтованими, підтвердженими належними та достатніми доказами та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00104069 від 11.05.2026.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки вимоги про стягнення заборгованості задовольняються у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

Крім цього, позивач просить стягнути 150,00 грн витрат, пов`язаних із надсиланням відповідачу копії позовної заяви з додатками у паперовій формі.

Згідно з частиною третьою статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Частиною сьомою статті 43 та статтею 177 ЦПК України на особу, яка подає позов в електронній формі, покладено обов`язок надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, а у разі відсутності електронного кабінету направити їх у паперовій формі.

Квитанцією ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» №2050435 від 08.05.2026 та описом вкладення підтверджено направлення ОСОБА_1 копії позовної заяви та доданих документів. Водночас квитанцією підтверджено загальну вартість такого відправлення у розмірі 120,18 грн, яка складається з 72,00 грн плати за пересилання, 46,08 грн плати за друк документів та 2,10 грн сервісного збору.

Отже, документально підтверджений розмір витрат, пов`язаних із виконанням позивачем процесуального обов`язку щодо направлення відповідачу копії позовної заяви та додатків, становить 120,18 грн. Доказів понесення таких витрат у заявленому розмірі 150,00 грн матеріали справи не містять, тому вони підлягають відшкодуванню лише у документально підтвердженій сумі 120,18 грн, а у частині 29,82 грн задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 202, 205, 207, 259, 525, 526, 530, 598, 599, 610, 612, 626, 628, 629, 638, 639, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 43, 76-81, 89, 133, 141, 174, 177, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279-284, 287, 288, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором

№15.01.2022-100002439 від 15.01.2022 у розмірі 7 986,22 грн.,з яких: 7 130,51 грн заборгованість за тілом кредиту; 855,71 грн заборгованість за процентами. а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 гривень, та витрати, пов`язані з надсиланням копії позовної заяви і доданих до неї документів, у розмірі 120,18 грн., а всього стягнути

10 768 (десять тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код в ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 .

Суддя О.П. Лукач