Рішення № 139034841, 17.08.2026, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

278/2048/26

2/290/711/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 серпня 2026 рокуселище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Шакалова А.В., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ТОВ "Новий колектор", ЄДРПОУ 43170298, вул. Генерала Алмазова, буд. 13, оф. 601, м. Київ, до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року представник ТОВ "Новий колектор" звернувся до Житомирського районного суду Житомирської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просив стягнути з останнього на користь ТОВ "Новий колектор" заборгованість за Кредитним договором № 1053-1429 у розмірі 36 050,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 5 000,00 грн та за процентами 31 050,00 грн, а також судові витрати у розмірі 8 972,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 17.02.2022 між ТОВ "Укр кредит фінанс" та відповідачем було укладено Кредитний договір № 1053-1429, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 000 грн строком на 300 календарних днів (дата повернення 14.12.2022), зі сплатою процентів за стандартною ставкою 3 % на день та зниженою (пільговою) ставкою 2 % на день. Пунктом 4.10 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на весь строк кредитування визначена в сумі 50 000 грн, з яких 45 000 грн проценти. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань станом на дату подання позову (02.04.2026) утворилася заборгованість у розмірі 36 050,00 грн.

Право вимоги за вказаним кредитним договором передано позивачу на підставі Договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024, укладеного між ТОВ "Укр кредит фінанс" (первісний кредитор, фактор-клієнт) та ТОВ "Новий колектор" (новий кредитор, фактор), та реєстру боржників № 1 до нього, і про відступлення права вимоги відповідач був повідомлений.

Ухвалою судді Житомирського районного суду від 18 травня 2026 року справу передано до Романівського районного суду Житомирської області за територіальною підсудністю. Ухвалою від 12 червня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження; клопотань про призначення справи до розгляду в судовому засіданні не надходило, у зв`язку з чим суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

17.02.2022 між ТОВ "Укр кредит фінанс" та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Кредитний договір № 1053-1429, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 5 000 грн строком на 300 календарних днів. ТОВ "Укр кредит фінанс" виконало свої зобов`язання, перерахувавши кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується довідкою від 17.02.2022. Відповідач узятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

На підставі Договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024 та реєстру № 1 до нього право вимоги за кредитним договором щодо ОСОБА_1 перейшло від ТОВ "Укр кредит фінанс" до ТОВ "Новий колектор", яке з моменту переходу права вимоги є єдиним належним кредитором за спірним зобов`язанням.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов`язання умов. Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом. Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Щодо стягнення тіла кредиту у розмірі 5 000 грн

Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином узяті на себе зобов`язання за кредитним договором і суму отриманих від кредитодавця грошових коштів не повернув, позовна вимога в частині стягнення 5 000 грн тіла кредиту є доведеною належними та допустимими доказами (довідкою про перерахування коштів, розрахунком заборгованості) і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом

Позивач просить стягнути 31050 грн процентів, нарахованих за період з 17.02.2022 по 02.04.2026, тобто приблизно за чотири роки. Суд звертає увагу, що йдеться саме про плату за користування кредитними коштами (компенсаційні проценти за статтями 1048, 1054 ЦК України), а не про неустойку (штраф, пеню) за порушення строків виконання зобов`язання, а тому загальні правила зменшення неустойки (стаття 551 ЦК України, стаття 21 Закону України "Про споживче кредитування") до цієї вимоги напряму незастосовні і мають братися до уваги лише за аналогією, у частині, що стосується оцінки пропорційності фінансового навантаження на споживача.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Договором визначено строк кредитування (300 днів, до 14.12.2022) та розмір процентної ставки (3 % на день за стандартною ставкою).

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Суд звертає увагу, що застосування цього висновку саме по собі не обмежує заявлену позивачем суму 31 050 грн, оскільки навіть повне нарахування процентів за стандартною ставкою за весь погоджений сторонами 300-денний строк кредитування теоретично могло б сягати суми, співмірної із зазначеною в пункті 4.10 Договору орієнтовною вартістю кредиту (45 000 грн). Отже, саме лише посилання на припинення нарахування процентів після спливу строку кредитування не є достатньою підставою для зменшення заявленої суми і потребує додаткової оцінки на предмет справедливості й пропорційності самої договірної умови про розмір процентної ставки.

Оцінюючи умову договору про розмір процентної ставки, суд враховує, що споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України "Про захист прав споживачів", є фізична особа, яка отримує кредит для особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю (пункт 22 частини першої статті 1 цього Закону). Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 № 15-рп/2011, дія цього Закону поширюється на правовідносини між кредитодавцем і позичальником, що виникають як під час укладення, так і виконання договору споживчого кредиту. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про захист прав споживачів" умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача; за усталеною судовою практикою у справах про стягнення заборгованості за договорами споживчого мікрокредитування цей критерій застосовується не лише до штрафних санкцій, а й безпосередньо до розміру договірної процентної ставки, якщо він є настільки високим, що порушує принципи справедливості, добросовісності та розумності як складові конституційного принципу верховенства права (частина третя статті 509, частини перша, друга статті 627 ЦК України).

Суд констатує, що встановлена договором стандартна ставка 3 % на день еквівалентна понад 1 000 % річних, а заявлена до стягнення сума процентів (31 050 грн) перевищує суму отриманого кредиту (5 000 грн) у 6,21 раза. Орієнтовна загальна вартість кредиту за пунктом 4.10 Договору (50 000 грн за кредитом у 5 000 грн) також свідчить про очевидну диспропорцію між сумою наданих коштів та сукупним фінансовим навантаженням на позичальника. Установлення такого дисбалансу не потребує доведення позивачем чи судом суб`єктивної обізнаності або мотивів відповідача під час укладення договору юридичне значення має об`єктивна невідповідність умов договору критеріям справедливості, добросовісності та розумності, яка вбачається із самого змісту договору.

Керуючись принципом пропорційності та вимогами розумності й справедливості, а також ураховуючи логіку законодавчого регулювання споживчого мікрокредитування, згідно з якою сукупні платежі споживача за короткостроковим мікрокредитом не повинні на порядок перевищувати суму наданих коштів (за аналогією зі статтею 21 Закону України "Про споживче кредитування"), суд вважає справедливим і таким, що не порушує розумного балансу інтересів сторін, обмежити розмір процентів, які підлягають стягненню з відповідача, сумою, еквівалентною сумі отриманого кредиту, тобто 5 000 грн. Це не є довільним визначенням суми: воно відображає верхню межу пропорційного фінансового навантаження на споживача за короткостроковим кредитом такого розміру і узгоджується з підходом, послідовно застосовуваним судами у справах цієї категорії.

У решті вимоги про стягнення процентів (26 050 грн) суд відмовляє з наведених вище мотивів.

Щодо судових витрат

У силу приписів статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Загальний розмір задоволених вимог становить 10 000 грн з 36 050 грн заявлених, тобто 27,74 %.

Позивачем понесено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та поштові витрати у розмірі 309,78 грн, пов`язані з надісланням копії позовної заяви з додатками відповідачу. Пропорційно до задоволеної частини позову з відповідача підлягають стягненню: судовий збір 738,50 грн (2 662,40 ? 27,74 %); поштові витрати 85,93 грн (309,78 ? 27,74 %).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі 6 000 грн суд, ураховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19, а також те, що справа є незначної складності, у цій категорії справ наявна усталена судова практика та відпрацьована адвокатська практика, а обсяг досліджених доказів є невеликим, дійшов висновку про зменшення суми таких витрат до 2 000,00 грн, що відповідає критерію співмірності обсягу наданих послуг заявленій сумі.

Керуючись статтями 2, 7, 10, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий колектор" (ЄДРПОУ 43170298, вул. Генерала Алмазова, буд. 13, оф. 601, м. Київ) заборгованість за Кредитним договором № 1053-1429 від 17.02.2022 у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн, з яких: 5 000 грн тіло кредиту; 5 000 грн проценти за користування кредитом.

3. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення процентів у розмірі 26 050 грн відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий колектор" судові витрати у загальному розмірі 2 824,43 грн, з яких: 738,50 грн судовий збір; 85,93 грн поштові витрати; 2 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СуддяАндрій ШАКАЛОВ