Рішення № 139034652, 14.08.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/3401/26

провадження у справі №2/0285/2345/26

14 серпня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б. за участі секретаря судового засідання Кородчук О.О. та осіб, які беруть участь у справі:

позивач: представник не прибув,

відповідач: не прибув,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

03.06.2026 ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за двома кредитними договорами в загальній сумі 67 124 грн 94 коп., судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп.

В обґрунтування позову зазначає, що 09.05.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7810812, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 17 283 грн зі сплатою 0,0010% річних, що становить 0,0000027% в день, та строком користування кредитними коштами 345 днів, тобто до 18.04.2026. Кредитодавець виконав умови кредитного договору, надавши кредитні кошти в порядку та згідно умов договору. На підставі договору факторингу позивач набув право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 49 469 грн 94 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 16 632 грн 24 коп.; комісія за обслуговування кредиту в розмірі 24 196 грн 20 коп.; неустойка (штраф, пеня) в розмірі 8 641 грн 50 коп., які позивач просить стягнути з відповідача.

Також в обґрунтування позову зазначає, що 21.06.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7796663, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 5 500 грн зі сплатою 0,01% в день та строком користування кредитними коштами 30 днів, тобто до 20.07.2025. Кредитодавець виконав умови кредитного договору, надавши кредитні кошти в порядку та згідно умов договору. На підставі договору факторингу позивач набув право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 17 655 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 500 грн; проценти за користування кредитом в розмірі 15 грн 95 коп.; пеня в розмірі 11 000 грн; комісія в розмірі 1 139 грн 05 коп., які позивач просить стягнути з відповідача.

Короткий зміст відзиву на позов

У відзиві на позов відповідач частково заперечила щодо задоволення позову. Просила суд врахувати скрутне матеріальне становище та виняткові сімейні обставини, у зв`язку із чим, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, зменшити розмір нарахованих пені, комісій за двома кредитними договорами до «0» грн. Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за тілом кредитів - задовольнити. Зазначає, що неналежне виконання умов кредитних договорів виникло внаслідок непередбачуваних та вкрай тяжких обставин. Малолітній онук відповідача має тяжку вроджену ваду розвитку, через що переніс 2 оперативні втручання з висіченням (резекцією) частини кишківника і тривалу реабілітацію. Усі доходи родини та відповідачки, яка отримує мінімальну пенсію, витрачалися виключно на медикаменти, медичні послуги та рятування життя дитини.

Короткий зміст відповіді на відзив

Зміст відповіді на відзив позивача зводиться до того, що заборгованість за двома кредитними договорами нарахована відповідно до умов договорів та положень закону, а тому позов є обґрунтованим, а обставини, викладені у відзиві на позов є необґрунтовані та не заслуговують на увагу.

Короткий зміст заперечення на відповідь

Відповідач зазначає, що умови кредитного договору від 09.05.2025 в частині нарахування комісії за обслуговування кредиту в розмірі 53 231 грн 64 коп. є нікчемними і протиправними. Також вказує, що проценти підлягають нарахуванню лише в межах строку кредитування. Також позивачем недоведено розмір заборгованості за відсутності первинної бухгалтерської документації. Також просить застосувати наслідки спливу строків позовної давності.

Доводи сторін у справі

Представник позивача просив проводити розгляд справи без його участі, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання не прибула, про час і місце судового розгляду була повідомлена вчасно та належним чином, подала відзив на позов, клопотань про розгляд справи за її відсутності та/або про відкладення розгляду справи не подавала.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

І. Судом встановлено, що 09.05.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7810812, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 17 283 грн зі сплатою 0,0010% річних, що становить 0,0000027% в день, та строком користування кредитними коштами 345 днів, тобто до 18.04.2026.

Цього ж дня ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 17 283 грн.

24.11.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» набула право грошової вимоги за вказаним кредитним договором.

Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 49 469 грн 94 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 16 632 грн 24 коп.; комісія за обслуговування кредиту в розмірі 24 196 грн 20 коп.; неустойка (штраф, пеня) в розмірі 8 641 грн 50 коп.

ІІ. Судом також встановлено, що 21.06.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7796663, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 5 500 грн зі сплатою 0,01% в день та строком користування кредитними коштами 30 днів, тобто до 20.07.2025.

Цього ж дня ТОВ «Сіроко Фінанс» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 5 500 грн.

29.08.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» набула право грошової вимоги за вказаним кредитним договором.

Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 17 655 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 500 грн; проценти за користування кредитом в розмірі 15 грн 95 коп.; пеня в розмірі 11 000 грн; комісія в розмірі 1 139 грн 05 коп.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

І. Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності

У запереченнях відповідач заявила про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини.

Згідно із ч. 2 ст. 263 ЦК України у разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 ЦК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Згідно із ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до умов кредитного договору № 7810812 від 09.05.2025 відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 17 283 грн зі строком користування кредитними коштами 345 днів, тобто до 18.04.2026.

Відповідно до умов кредитного договору № 7796663 від 21.06.2025 відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 5 500 грн зі строком користування кредитними коштами 30 днів, тобто до 20.07.2025.

Таким чином, відповідно до умов вказаних правочинів, відповідач зобов`язана була повернути кредитні кошти у повному обсязі 20.07.2025 (за договором 21.06.2025), а також 18.04.2026 (за договором від 09.05.2025).

Отже право на звернення до суду із вказаним позовом у кредитора виникло на наступний день після невиконання відповідачкою грошового зобов`язання за кожним із кредитних договорів, тобто 21.07.2025 і 19.04.2026 відповідно.

Із вказаним позовом товариство звернулось 03.06.2026, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Крім того, 02.04.2020 набув чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірсної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірсної хвороби (COVID-19), строки визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин.

Дію карантину неодноразово було продовжено по всій території України та Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 30.06.2023 - відмінено.

Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, в редакції, яка діяла з 17.03.2022 до 03.09.2025, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки визначенні статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

04.09.2025 набрав чинності Закон України № 4434-IX від 14.05.2025, яким пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено.

Тобто, лише з 04.09.2025 почав діяти трирічний строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України.

Оскільки трирічний строк позовної давності розпочав свій відлік з 04.09.2025, а із зазначеним позовом позивач звернувся 03.06.2026, тому позивачем не пропущено строк позовної давності.

IІ. Позовні вимоги щодо кредитного договору № 7810812 від 09.05.2025

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджується, що кредитний договір між сторонами укладено в електронному вигляді відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивачем надано належні докази на підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів, укладення кредитного договору, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за обслуговування кредиту в розмірі 24 196 грн 20 коп., суд виходить з наступного.

Встановлено, що 09.05.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7810812, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 17 283 грн.

У той же час, комісія за обслуговування кредиту, яку просить стягнути позивач, становить 24 196 грн 20 коп., що перевищує розмір самого кредиту (17 283 грн).

Так, відповідно до п. 1.5.2. зазначеного кредитного договору, позичальник зобов`язаний сплатити комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) в розмірі 53 231 грн 64 коп., що нараховується за ставкою 14% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до ч. 2 та п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У кредитному договорі № 7810812від 09.05.2025 не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які кредитором встановлена комісія за обслуговування кредиту, розмір якої перевищує розмір самого кредиту.

Ураховуючи, що кредитор не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а розмір комісії перевищує розмір самого кредиту, то положення п. 1.5.2.кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч. 2 та п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення. Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.09.2022 № 755/11636/21, від 08.02.2023 № 168/349/20, та постанові Верховного Суду від 16.11.2022 № 755/9486/21.

У зв`язку із тим, що пункт 1.5.2. кредитного договору є нікчемним в силу ч. 2 та п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки (пені)

У задоволенні позовних вимог про стягнення (неустойки) пені необхідно відмовити, оскільки відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

IІІ. Позовні вимоги щодо кредитного договору № 7796663 від 21.06.2025

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позивачем надано належні докази на підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів, укладення кредитного договору, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування кредитом є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії в розмірі 1 139 грн 05 коп.

Встановлено, що відповідно до умов кредитного договору № 7796663 від 21.06.2025 відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 5 500 грн зі сплатою 0,01% в день та строком користування кредитними коштами 30 днів, тобто до 20.07.2025.

При цьому, п. 2.4. кредитного договору передбачено обов`язок позичальника сплатити комісію в розмірі 1 139 грн 05 коп.

Суд звертає увагу, що Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію (пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо) (п. 31.18. Постанови Верховного Суду від 13.07.2022 № 496/3134/19).

Оскільки сторони у справі погодили істотні умови договору, яким зокрема передбачено сплату позичальником комісії, правових підстав вважати вказані положення договору несправедливими немає, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені

У задоволенні позовних вимог про стягнення (неустойки) пені необхідно відмовити, оскільки відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд звертає увагу відповідача на те, що її доводи про виникнення непередбачуваних та вкрай тяжких обставин (хворба та лікування онука) і мінімальний розмір її пенсії, не є підставою для звільнення її виконання грошових зобов`язань за кредитними договорами відповідно до ст.ст. 525, 1048, 1049 ЦК України. Разом із тим, за наявності на те обґрунтованих підстав та належних доказів, відповідач не позбавлена можливості звернутися до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду відповідно до вимог ст. 435 ЦК України. Згідно із ч. 3 зазначеної статті підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан.

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги частково підтверджуються належними доказами, є частково обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (вул. Лісова, 2, м. Бровари Київської області, 07400, ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитними договорами в загальній сумі 23 287 грн 24 коп., яка складається із:

1) заборгованості за кредитним договором № 7810812 від 09.05.2025 в розмірі 16 632 грн 24 коп. (заборгованість за тілом кредиту);

2) заборгованості за кредитним договором № 7796663 від 21.06.2025 в сумі 6 655 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 500 грн; проценти за користування кредитом в розмірі 15 грн 95 коп.; комісія за надання кредиту в розмірі 1 139 грн 05 коп.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення комісії за обслуговування кредиту, пені - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (вул. Лісова, 2, м. Бровари Київської області, 07400, ЄДРПОУ 35625014) судовий збір в розмірі 923 грн 64 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14.08.2026.

Суддя Т.Б. Сташків