Рішення № 139034535, 17.08.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3302/26

Провадження № 2/279/2376/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Пацко О.О., з секретарем Гончаровою Ю.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «Новий колектор» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2129524 від 28.02.2025 року, укладеного з ТОВ «Селфі кредит» та відповідачем, у розмірі 51261,98 грн., сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 255,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 28.02.2025 р. між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2113334 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» у розмірі 10000,00 грн строком на 360 днів, процентна ставка 1% в день, які було перераховано на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 . Крім того, між ТОВ «Селфі кредит» а ОСОБА_1 03.03.2025 року укладена Додаткова угода до Договору № 2129524 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 28.02.2025 року, відповідно до умов якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 4200,00 гривень.

ТОВ «Селфі кредит» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти, проте останні умови договору не виконав у результаті чого за ним утворилася заборгованість у розмірі 51261,98 грн.

26.11.2025 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Новий колектор» було укладено Договір факторингу №261125/1, згідно із умовами якого до останнього перейшло право вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2129524 від 28.02.2025 р. Посилаючись на наведені обставини та не погашення заборгованості відповідачем позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Згідно з ухвали суду від 04.06.2026 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив.

Відповідач про розгляд справи була належним чином повідомлена, відзиву на позовну заяву та інших клопотань не надходило.

Дослідивши письмові матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 28.02.2025 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2129524 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», який підписано електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А088, відповідно до умов якого відповідачу надано кошти, на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 , у розмірі 10000,00 грн строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 14 днів, зі сплатою стандартної відсоткової ставки 1% в день.

Крім того, між ТОВ «Селфі кредит» а ОСОБА_1 03.03.2025 року укладена Додаткова угода до Договору № 2129524 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 28.02.2025 року, відповідно до умов якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 4200,00 гривень.

Перед укладенням Договору ТОВ «Селфі кредит» було здійснено ідентифікацію відповідача, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка про ідентифікацію.

На підтвердження факту перерахування коштів на банківську картку, зазначену відповідачем в договорі про надання споживчого кредиту № 2129524 від 28.02.2025 року та Додаткової угоди від 03.03.2025 до Договору № 2129524 від 28.02.2025 року Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 14200 грн., що належним чином підтверджується доказами про перерахунок коштів, що містяться в Реєстрі платіжної інфраструктури ТОВ «ПЕЙТЕК», код ЄДРПОУ 44103264, яке надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Згідно з наданим ТОВ «Селфі кредит» розрахунком заборгованості за договором №2129524 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 28.02.2025 р. станом на 26.11.2025 р. загальний залишок заборгованості ОСОБА_1 становить 51261,98 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 14199,98 грн. та за відсотками 29962,00 грн., штраф 7100,00 грн.

26.11.2025 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Новий колектор» було укладено Договір факторингу №261125/1, відповідно до умов якого Клієнт (первісний кредитор) відступає (передає) Фактору (новий кредитор) Права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №261125/1 від 26.11.2025 р. ТОВ «Новий колектор» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 51261,98 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 14199,98 грн. та за відсотками 29962,00 грн., штраф 7100,00 грн.,

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст.626,629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (ст.1 Закону України «Про електронний цифровий підпис»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом установлено, що для підписання договору №2129524 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором А088, який йому було відправлено 28.02.2025, відповідно до вимог частини 6 та 8 ст.11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Отже, між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.ст.1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 належним чином виконував кредитні зобов`язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора.

Судом встановлено, що за договором факторингу №261125/1 від 26.11.2025 р. право вимоги за договором позики, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі кредит», від первісного кредитора перейшло до позивача - ТОВ «Новий колектор». На підтвердження факту відступлення права вимоги до позову долучено платіжну інструкцію про сплату коштів за вказаним договором, Акт приймання-передачі Реєстру боржників до вказаного договору та Реєстр боржників.

Договір факторингу ніким не оскаржений, визнаний недійсним в цілому чи за окремими пунктами не був, тобто в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору, відтак позивач має право на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відповідним договором позики.

Враховуючи, що відповідач отримав кошти за договором №2129524 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 28.02.2025 р., проте не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені договором, отримані в кредит кошти не повернув, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Новий колектор» до якого, за договором факторингу перейшло право вимоги, в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за тілом кредиту та відсотками у загальному розмірі 44161,98 грн, що у своїй заяві про часткове визнання позову не заперечує і сам відповідач.

Вирішуючи питання стягнення штрафу в розмірі 7100,00 грн, суд зважає на наступне.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на те, що на підставі договору №2129524 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 28.02.2025 р, штраф у розмірі 7100,00 грн нараховано в період дії воєнного стану в України, у відповідності до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України нарахована сума підлягала списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому заявлена вимога про її стягнення з відповідача є неправомірною.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку частковим задоволенням позовних вимог (86,14%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2293,39 грн. та витрати пов`язаних з надсиланням відповідачу позовної заяви у розмірі 220,32 грн, що входять до складу судових витрат.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,81,141,206,258-259,265,268,273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» заборгованість за договором №2129524 від 28.02.2025 р., у розмірі 44161 (сорок чотири тисячі сто шістдесят одна) грн 98 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» витрати на оплату судового збору в сумі 2293 (дві тисячі двісті дев`яносто три) грн 39 коп та витрати пов`язаних з надсиланням відповідачу позовної заяви у розмірі 220 (двісті двадцять) грн 32 коп.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», код ЄДРПОУ 43170298, 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Пацко О.О.