Рішення № 139032773, 22.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14953/25-Е

Провадження № 2/522/3695/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Андрієвської М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 12.07.2027-100002396 від 12.07.2024 у розмірі 43620,00 гривень та судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

Позовна заява обґрунтована тим, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» укладений договір 12.07.2027-100002396 від 12.07.2024 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого відповідач отримав 15000,00 гривень. Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» умови договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну суму. Відповідач не виконав умов кредитного договору, термін повернення кредиту настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не повернута. Станом на момент подання позову заборгованість відповідача становить 43620,00 гривень, що складається з заьборгованості по тілу кредиту - 13000,00 гривень, 21120,00 гривень - заборгованості по процентам, 3000,00 гривень - комісії, 7500,00 гривень - неустойка.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передані для розгляду судді Донцову Д.Ю.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На підставі розпорядження № 1893/25 від 04.12.2025 «Щодо здійснення повторного автоматизованого розподілу справи» на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 25.11.2025 щодо тимчасового відсторонення судді Приморського районного суду м. Одеси Донцова Д.Ю. від здійснення правосуддя, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 522/14953/25-Е провадження № 2/522/7039/25.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи № 522/14953/25-Е провадження № 2/522/7039/25 (№ 2/522/3695/26) передані на розгляд судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.01.2026 справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 17.02.2026, яке пізніше відкладено на 15.04.2026 та пізніше на 11.06.2026.

У судові засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. У позовній заяві позивач просив суд розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення, а у разі розгляду справи з повідомленням сторін просив розглянути справу за відсутності представника.

Оскільки судом вжито всіх заходів для забезпечення належного сповіщення відповідача про судовий розгляд, однак відповідач до суду не з`являвся, про причини неявки до суду не повідомляв, не подав відзив, враховуючи, що позивач не заперечує проти винесення заочного рішення судом, суд дійшов висновку про необхідність розглядати справу по суті за відсутності відповідача, за правилами заочного розгляду справи та на підставі наявних у справі доказів, згідно з вимогами ч. 4 ст. 223 ЦПК України та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України 11.06.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав проголошення судового рішення до 22.06.2026.

У зв`язку з неявкою у судові засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, не здійснювалось.

Повно і всебічно з`ясувавши обставин, дослідивши докази, наявні у справі, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Положеннями ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1055 ЦК України встановлює вимоги до форми кредитного договору, зокрема кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закону України № 675-VIII) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України № 675-VIII).

Згідно з ч. ч. 3, 12 ст. 11 Закону України № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України № 675-VIII).

Суд встановив, що 12.07.2024 року між ОСОБА_1 (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (товариство/кредитодавець) укладений договір №12.07.2024-100002396, згідно з умовами якого товариство зобов`язалось надати відповідачу кредит, а відповідач зобов`язався його повернути.

Сторони погодили такі умови кредитування: сума кредиту 15 000,00, строк кредитування 140 днів, дата повернення кредиту 28.11.2024, процента ставка за користування кредитом 1% в день.

Згідно умов договору кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі. Відповідач зазначив у договорі свій номер картки НОМЕР_1 .

Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором Е458.

У матеріалах справи наявна довідка сервісу онлайн платежів про перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" на картку № НОМЕР_2 коштів у розмірі 15 000,00 гривень.

Отже, наявні у справі докази у сукупності свідчать про перерахування первісним кредитором відповідачу грошових коштів у сумі 15 000,00 гривень на виконання умов договору про надання

У матеріалах справі відсутні докази сплати заборгованості відповідачем за кредитним договором. Відповідач не скористався правом подати відзив на позовну заяву, надати докази на спростування тверджень, наведених у позовній заяві, подати контррозрахунок заборгованості.

Згідно довідки розрахунку заборгованості за кредитним договором заборгованість про кредитному договору №12.07.2024 №12.07.2024-100002396 складає: 43 620,00 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 13 000,00 гривень; заборгованість за відсотками 20 120,00 гривень, заборгованість по комісії 3 000,00 гривень, неустойка 7 500,00 гривень

Щодо неустойки, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022«Про введення воєнного станув Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював нарахування неустойик у період дії в Україні воєнного стану. За таких обставин, нарахована позивачем неустойка за вказаний період не підлягає стягненню з відповідача.

Отже, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню. В іншій частині позовна заява є обґрунтовантою, у зв`язку з чим, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 36 120,00 гривень, з яких заборгованість за кредитом 13 000,00 гривень; заборгованість за відсотками 20 120,00 гривень, заборгованість по комісії 3 000,00 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До матеріалів справи додана копія платіжної інструкції про сплату позивачем судового збору у розмірі 2 422,40 гривень. Факт зарахування сплаченої суми грошових коштів до спеціального фонду державного бюджету України встановлений судом та підтверджений відповідною випискою.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2 005,89 гривень, пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам.

Повний текст рішення суду складений 10.08.2026 з урахуванням значної навантаженості та періоду перебування судді у щорчній відпустці.

Керуючись ст. ст. 2, 4-5, 76-83, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 625, 626, 629, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором № 12.07.2024-100002396 від 12.07.2024 у розмірі 36120,00 гривень (тридцять шість тисяч сто двадцять гривень 00 коп.), яка складається з: 13000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 20120,00 гривень - заборгованість за відсотками, комісії з наданням кредиту - 3000,00 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2005,89 гривень (дві тисячі п`ять гривень 89 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складений 10.08.2026.

Суддя Юлія ЧОРНУХА