Постанова № 139032706, 17.08.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа 521/3204/26

Номер провадження 3/521/1592/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Поліщук І.О., при секретарі Коржеван В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

15 лютого 2026 року о 16 годин 30 хвилин в м. Одесі, вул. Кордонна, 6, ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Mondeo державний номерний знак НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у медичному закладі у лікаря нарколога, зі згоди водія, у встановленому законом порядку. Стан наркотичного сп`яніння підтверджується висновком КП «ООМЦПЗ» ООР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції номер 000314 складеному 15.02.2026 р. 17: 30 год., чим ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

За даним фактом інспектором відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №598917 від 23 лютого 2026 року, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 участі не приймав, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення судової повістки на адресу, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення.

05.05.2026 року ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення в яких зазначив, що 15.02.2026 року перебував поблизу місця дорожньо-транспортної пригоди за участю інших транспортних засобів, після чого працівники поліції попросили його перегнати автомобіль далі та припаркувати його. Після цього працівники поліції повідомили про необхідність проїхати до медичного закладу, однак, причини такого направлення йому не повідомили та не роз`яснили, які саме ознаки наркотичного сп`яніння були у нього виявлені. Також ОСОБА_1 зазначив, що у день події почувався погано, повідомив про це працівників поліції, а також про те, що проходить військову службу. Після прибуття до медичного закладу він погодився пройти медичний огляд, оскільки, за його твердженням, не вживав наркотичних засобів. При цьому ОСОБА_2 зазначив, що у нього не відбирали кров для проведення дослідження, вину не визнавав, оскільки не вживав наркотичних речовин. Крім того, ОСОБА_1 просив суд, у разі визнання його винним, не застосовувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, посилаючись на проходження військової служби та необхідність використання транспортних засобів під час виконання службових обов`язків.

05.05.2026 року через «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Юськова М.С. надала клопотання про визнання результатів огляду недійсним, обґрунтовуючи свою позицію тим, що на відеозаписі чітко видно, що для проведення аналізу за допомогою експрес-тесту, у ОСОБА_1 , будь - який інший біологічний матеріал окрім сечі, лікарем не відбирався. Згідно офіційних відомостей сайту Верховної Ради України, до Інструкція №1452/735 внесено зміни та нова редакція набрала законної сили 04.07.2025, згідно якої пункт 9 зазнав змін. Відтак, на час відібрання (15.02.2026) у ОСОБА_1 зразків біологічного середовища (сечі), лікар зобов`язаний був відібрати окрім 80 мл сечі ще і 20 мл крові, що останній зроблено не було. Дослідження - газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи, не проводились. Отже матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, в розумінні Інструкції №1452/735, які б підтверджували перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п. 21 розділу ІІІ Інструкції №1452/735).

05.05.2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Юськова М.С. надала клопотання про визнання доданих до справи відеозаписів недопустимими та недостовірними доказами, обґрунтовуючи свою позицію вказувала, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 міститься відео на якому не зафіксовано факт руху автомобіля та його зупинку у встановленому законом порядку, відео не містить. О 16:40 між поліцейськими виникла розмова про освідування ОСОБА_1 на наркотичне сп`яніння (цей час вказаний як час направлення особи у висновку лікаря). Надалі все спілкування з ОСОБА_1 на відео не фіксується. о 17:07 вже везуть до медзакладу та вказують про виявленні ознаки (які саме - не названо). Таким чином до суду надано відеозапис, який не є належним та допустимим доказом у справі. Крім того, надані до суду відеодокази через втручання в них сторонніх осіб є недостовірними, оскільки нарізані хаотично та не містять повного перебігу обставин та подій, а також не видалено проміжки, на яких видно хто керував транспортним засобом.

06.05.2026 року через «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Юськова М.С. надала клопотання про закриття адміністративного провадження, обґрунтовуючи свою позицію зазначає, що в матеріалах справи відносно ОСОБА_1 наявні відеозаписи з нагрудних боді камер, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №598917 від 23.02.2026 року. Згідно протоколу 15.02.2026 року об 16 год. 30 хв. в м.Одеса, по вул. Кордонна, 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння. Адвокат звертає увагу суду, що відеозапис не містить моменту, коли поліцейські зупинили транспортний засіб у встановлений законодавством порядок.

Разом з тим, адвокат зазначає, що навіть якщо ОСОБА_1 керував транспортним засобом, то після його незаконної зупинки всі наступні вимоги працівників поліції він не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП.

За таких обставин у разі порушення співробітниками поліції процедури зупинення транспортного засобу всі подальші докази які зібрані в ході оформлення матеріалів справи є недійсними. З матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проводився в медичному закладі, де дослідження проводилося за допомогою швидкого тесту а лабораторне дослідження зразків біоматеріалу (сечі) ОСОБА_1 у КНП "Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я" Одеської обласної ради. Разом з тим, вище вказаний тест забезпечує лише якісний попередній результат, при отриманні попередніх позитивних результатів зразки сечі повинні бути підтверджені більш специфічним методом. Відповідно до п. 8 Розділу ІІІ Інструкції має проводитися лабораторне дослідження - газової (рідинної) хроматомас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи, до винесення кінцевого висновку. Будь-які результати тесту на наркотичні речовини підлягають клінічному розгляду і професійній оцінці, особливо у випадку позитивних попередніх результатів. Цей тест представляє собою якісне скринінгове дослідження. Він не призначений для визначення кількісних значень концентрації наркотичних речовин або рівня інтоксикації, Існує ймовірність технічних або процедурних помилок, а також потрапляння інших речовин у зразок сечі, що може призвести до отримання хибних результатів. За допомогою аналізу неможливо відрізнити наркотичні речовини від деяких лікарських засобів. Позитивний результат може бути отриманий при вживанні певних продуктів харчування або харчових добавок.

Більше того, матеріали справи не містять сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку тесту, а також даних, що він дозволений МОЗ для використання в закладах охорони здоров`я для проведення медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Наведене вище свідчить про те, що при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння лікарем закладу охорони здоров`я не було дотримано передбаченої законом процедури, адже лабораторне дослідження біологічного середовища на визначення наркотичного засобу, яке згідно з вимогами Інструкції є обов`язковим, не проводилось.

З урахуванням вищенаведеного дані висновку від 21.02.2026 року щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, за обставин не проведення лабораторного дослідження, відповідно до вимог п. 21 Розділу ІІІ Інструкції є недійсними і не можуть бути покладені в обґрунтування доведеності вини особи, а відтак мають бути визнані недостовірним та недопустимим доказом у справі.

Інших належних, достовірних та допустимих доказів, які б об`єктивно доводили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, що було б зафіксовано у спосіб, передбачений чинним законодавством, в матеріалах справи немає.

Відповідно до матеріалів справи працівники поліції о 16:40 год. ніби виявили ознаки наркотичного сп`яніння та направили на проведення огляду до закладу охорони здоров`я. І лише о 20:23 год ОСОБА_1 тільки почали проводити клінічний огляд, о 20:34 год ОСОБА_3 здав біоматеріал. Отже, з моменту виявлення підстав для огляду та проведення самого огляду минуло більше 3-ох годин, що дає підстави вважати огляд недійсним.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено 23.02.2026 року, висновок лікаря від 21.02.2026 року, а подія сталася 15.02.2026 року. Тобто протокол складений на 9 день після самої події: що є порушенням процедури оформлення протоколів про адміністративне правопорушення.

04.08.2026 року через «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Юськова М.С. надала клопотання про визнання доданих до справи відеозаписів недопустимими та недостовірними доказами, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 міститься відео (3 шт.) які на думку сторони захисту, не містять доказів на обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. З вище перерахованих дев`ятьох відеозаписів, які долучені до матеріалів протоколу, не можливо встановити на яких підставах у працівників поліції виникли підозри щодо перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, як працівники поліції повідомили ці ознаки та порядок направлення особи на медичний огляд, також не можливо встановити, направлення ніхто не виписував, ознаки для проведення огляду не повідомляли. ОСОБА_1 не був зупинений працівниками поліції у встановлений законодавством порядок, факт руху транспортного засобу за керуванням ОСОБА_1 - відсутній. Крім того, в порушення вищевказаної інструкції відеозйомка велась не безперервно. Відео переривається з 16:52 по 17:06, не фіксує повідомлення ознак сп`яніння та пропозицію огляду. Надалі все спілкування з клієнтом на відео не фіксується, та на наступному відео ОСОБА_1 вже везуть до медзакладу. До матеріалів справи долучено відеофайл з назвою "ЕПРl 598917 ОСОБА_1 " який містить дату 01.02.2026 час 02:35 год., що не відповідає обставинам справи. Викладене вище унеможливлює повний та всебічний розгляд справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується кількістю та тривалістю відеофайлів. Враховуючи вищенаведене, просить суд визнати наявні відео матеріали, які долучені до матеріалів протоколу серії ЕПРl №598917 недопустими та недостовірними доказами та не приймати їх при ухваленні судового рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис події, наявний в матеріалах справи, заслухавши пояснення інспектора УПП в Одеській області, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою: керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп`яніння.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, доведена:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №598917 від 23 лютого 2026 року складено відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- довідкою про отримання (неотримання) особою посвідчення водія відповідно до звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика», станом на 15 лютого 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_2 з 23.09.2025 по 23.09.2027 р.;

- довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення щодо відповідності до звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика», станом на 15 лютого 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000314 від 15 лютого 2026 року о 17 годині 23 хвилин, дата заповнення 21 лютого 2026 року, ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, викликане вживанням канабіноїдів, бензодіазепінів;

- відеозаписом з місця події, камера №471211 на якому зафіксовано (час на відео 15/02/2026 17:07:20) поліцейський повідомив ОСОБА_4 , що у нього наявні ознаки сп`яніння і необхідно проїхати до медичного закладу для проходження огляду у лікаря, на що останній погоджується. Час на відео 15/02/2026 17:30:50 ОСОБА_4 було доставлено до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Час на відео 15/02/2026 20:36:10 лікар зробив експрес тест, який виявився позитивний, потім опечатав біологічний матеріал, і направив в лабораторію на додаткове дослідження.

- показами в судовому засіданні інспектора 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Колос Ольга Василівна, яка розповіла суду, що 15.15.02.2026 року екіпаж патрульної поліції отримав повідомлення по лінії «102» про дорожньо-транспортну пригоду без потерпілих та виїхав на місце події. Під час спілкування з ОСОБА_1 були виявлені характерні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей та неприродна блідість шкірних покривів обличчя. Вказані ознаки були зафіксовані засобами відеофіксації. У зв`язку з наявністю зазначених ознак ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що останній погодився. Перед направленням до закладу охорони здоров`я було оформлено письмове направлення на медичний огляд, оскільки без такого направлення проведення медичного огляду є неможливим. ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу одразу після оформлення необхідних матеріалів, орієнтовно через тридцять хвилин після виявлення ознак сп`яніння. Під час проведення медичного огляду не була присутня, оскільки до кабінету лікаря особу супроводжує працівник поліції однієї статі з особою, яка проходить освідування. Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не складається одразу після доставлення особи до медичного закладу, оскільки працівники поліції очікують отримання висновку медичного огляду. Після отримання відповідного висновку протокол складається працівником поліції, який здійснював доставлення особи до закладу охорони здоров`я, коли такий працівник заступив на зміну. В даному випадку висновок медичного огляду був готовий 21 лютого 2026 року, це був вихідний день, а склала протокол 23 лютого 2026 року, коли заступила на зміну. Під час оформлення матеріалів було встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем. Права, передбачені чинним законодавством, йому були роз`яснені, копію протоколу про адміністративне правопорушення вручено.

Щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказів, суд зазначає наступне.

Статус доказів, перелік джерел, правила їх допустимості визначаються виключного національним законом. Конвенційне право та його тлумачення ЄСПЛ залишає правила допустимості доказів на розсуд держав, з поправкою на вимогу загальної справедливості судового провадження.

Національний припис закону ст. 251 КУпАП встановлює абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі "будь - які фактичні дані". Також, на відміну від правил кримінального провадження, КУпАП не містить критеріїв недопустимості доказів.

В ході перегляду відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції судом встановлено, що відео фіксація послідовно відображає обставини спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , зафіксовано повідомлення ОСОБА_1 про необхідність проходження медичного огляду та його згоду на такий огляд, а надалі проведення експрес-дослідження лікарем, отримання позитивного результату та пакування біологічного матеріалу для подальшого лабораторного дослідження.

Фіксація події здійснювалася працівниками поліції за допомогою нагрудних відеореєстраторів. Використання таких технічних засобів передбачено ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкцією, затвердженою наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року.

Наявність декількох відеофайлів або часових проміжків між окремими фрагментами сама по собі не свідчить про недостовірність зафіксованої інформації та не є безумовною підставою для виключення таких доказів із сукупності доказів у справі.

За таких обставин підстав для визнання відеозаписів недопустимими чи недостовірними доказами суд не вбачає.

Щодо доводів адвоката про недоведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що працівники патрульної поліції прибули за адресою: м. Одеса, вул. Кордонна, 6, не внаслідок самостійного зупинення ними транспортного засобу Ford Mondeo, а у зв`язку з отриманням повідомлення по спецлінії «102» про дорожньо-транспортну пригоду без потерпілих.

Ця обставина підтверджена безпосередньо у судовому засіданні інспектором УПП в Одеській області ОСОБА_5 , яка повідомила, що екіпаж поліції здійснив виїзд саме за викликом про ДТП.

Крім того, сам ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 05.05.2026 року які направлені ОСОБА_1 на адресу суду, він вказує, що 05.02.2026 року перебував на узбіччі дороги по вулиці Кордонній та був свідком ДТП, яке відбулося на дорозі за участю інших водіїв. З пояснень ОСОБА_1 , судом встановлено, що після приїзду патрульної поліції на місце ДТП за вказаною адресою, автомобіль ОСОБА_1 заважав оформлювати документи, тому його попросили перегнати автомобіль далі та припаркуватися. Тільки після того, як він виконав вимоги поліцейських, у працівників поліції виникли сумніви, щодо його перебування у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння.

Враховуючи вищевикладене, сам водій ОСОБА_1 не заперечував факту перебування за кермом зазначеного транспортного засобу, зазначивши, що на прохання працівників поліції перегнав автомобіль та припаркував його в іншому місці.

Таким чином, твердження сторони захисту про повну відсутність доказів керування транспортним засобом не узгоджується у тому числі з письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , якими фактично підтверджено здійснення ним керування автомобілем безпосередньо під час подій, що мали місце 15.02.2026 року.

Щодо доводів захисника про незаконність направлення ОСОБА_1 на медичний огляд, суд зазначає наступне.

Допитана у судовому засіданні інспектор ОСОБА_5 пояснила, що під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції були встановлені ознаки, характерні для наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, їх неналежна реакція на світло та неприродна блідість шкірних покривів обличчя.

У зв`язку із виявленням зазначених ознак ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я, на проведення якого він погодився.

Факт надання такої згоди підтверджується також дослідженим судом відеозаписом з нагрудної камери, на якому працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про наявність ознак сп`яніння та необхідність проїхати до медичного закладу для проходження відповідного огляду, на що ОСОБА_1 погоджується.

Сам ОСОБА_1 у письмових поясненнях також не заперечує ані факту доставлення до медичного закладу, ані факту своєї добровільної згоди на проходження медичного огляду.

За таких обставин суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність правових підстав для направлення особи на огляд.

Щодо доводів сторони захисту про недійсність результатів медичного огляду, суд зазначає наступне.

За клопотанням адвоката судом було витребувано у КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради первинну медичну документацію, результати лабораторного дослідження та відомості щодо кваліфікації лікаря, який проводив огляд.

Із наданих документів убачається, що ОСОБА_1 добровільно пройшов медичний огляд, лікарем було проведено клінічне обстеження, виконано експрес-тест біологічного матеріалу, який дав позитивний результат на канабіноїди та бензодіазепіни, після чого відібраний біологічний матеріал було упаковано та направлено для подальшого лабораторного дослідження.

За результатами проведеного дослідження медичним закладом складено висновок №000314, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, викликаного вживанням канабіноїдів та бензодіазепінів.

При цьому під час судового розгляду стороною захисту не надано будь-якого доказу, який би спростовував факт виявлення у біологічному матеріалі ОСОБА_1 канабіноїдів та бензодіазепінів, не надано альтернативного результату дослідження чи висновку спеціаліста, який би ставив під сумнів отримані медичним закладом результати.

Отже, посилання сторони захисту виключно на невідібрання у ОСОБА_1 зразка крові саме по собі не спростовує фактично отриманого позитивного результату дослідження сечі на канабіноїди та бензодіазепіни, встановлених у нього клінічних ознак та висновку лікаря за результатами проведеного медичного огляду.

Разом з тим, під час розгляду справи встановлено, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 лютого 2026 року №000314 з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував та дії працівників медичного закладу у встановленому законом порядку не оспорював.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що підстав не надавати віри вказаному вище медичному висновку немає, а, отже, відсутні обставини, що зумовлюють визнання такого висновку недопустимим доказом.

Щодо доводів про порушення двогодинного строку проведення огляду, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд особи у закладі охорони здоров`я має бути здійснений не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його проведення; огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, визнається недійсним.

З матеріалів справи встановлено, що після виявлення у ОСОБА_1 ознак, характерних для наркотичного сп`яніння, останньому було запропоновано пройти огляд у спеціалізованому закладі охорони здоров`я, на що він погодився. З відеозапису вбачається, що близько 17:07 працівником поліції ОСОБА_1 повідомлено про необхідність пройти медичний огляд, а вже о 17:30 останнього доставлено до закладу охорони здоров`я.

Таким чином, доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу відбулося невідкладно та у межах двогодинного строку з моменту встановлення підстав для проведення огляду.

Крім того, дослідженим відеозаписом підтверджено, що затримка з отриманням зразка сечі була пов`язана з тим, що ОСОБА_1 протягом певного часу не міг надати необхідний біологічний матеріал, а не з бездіяльністю працівників поліції чи медичного персоналу.

За таких обставин суд не вбачає підстав вважати, що двогодинний строк, встановлений ч. 4 ст. 266 КУпАП, було порушено.

Щодо доводів про складення протоколу лише 23.02.2026 року, суд зазначає, що медичний висновок про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння був оформлений після отримання результатів дослідження.

Інспектор Колос О.В. у судовому засіданні також пояснила, що протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП у випадку встановлення наркотичного сп`яніння у медичному закладі складається після отримання остаточного висновку медичного огляду. Висновок у даному випадку був отриманий 21.02.2026 року, а протокол складений нею 23.02.2026 року після заступання на чергову зміну.

Сам по собі проміжок часу між подією та складенням протоколу, за умови необхідності отримання результатів дослідження, не спростовує фактичних обставин правопорушення та достовірності результатів проведеного огляду.

За таких обставин, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Переконливих доводів, які б спростовували зазначений висновок суду і були підставами для закриття провадження в справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення на правопорушника суд враховує: характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень Правил дорожнього руху України, як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, особу правопорушника, ступінь його вини, з метою виховання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, попередження здійснення ним нових правопорушень, суд дійшов висновку, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає одночасне застосування накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», ОСОБА_1 необхідно звільнити від сплати судового збору, оскільки він є військовослужбовцем.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 266, 283, 284, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», Правилами дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

(Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК в Од. обл./Одеська обл./21081300 Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку (МФО):899998, Номер рахунку: UA848999980313080149000015001 Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору, оскільки він є військовослужбовцем.

Роз`яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду (судді) у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Головуючий І.О. Поліщук