Ухвала суду № 139031530, 05.08.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/23055/24

Провадження № 1-кс/686/7714/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт Віньківці Хмельницької області, громадянин України, з вищою освітою, військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_2 , старший солдат, оператор системи електронного документообігу дев`ятого відділу, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 31.07.2018 органом 6802, раніше не судимий,

у кримінальному провадженні №62024240010000463,

встановив:

Старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 406 КК України, з покладенням визначених ст.194 КПК України обов`язків, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме: ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування від органу досудового розслідування та перешкоджати кримінальному провадженню.

Заслухавши думку прокурора та слідчого, які підтримують клопотання, підозрюваного який не заперечив щодо задоволення клопотання, дослідивши надані матеріали кримінального провадження слідчий суддя приходить до такого висновку.

Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024240010000463 від 19.08.2024, у межах якого 30.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 406 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 по особовому складу від 09.05.2024 № 29-РС старшого солдата ОСОБА_4 призначено на посаду оператора групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_5 , а відповідно до наказу по стройовій частині від 10.05.2024 № 138 він 10.05.2024 прийняв справи і посаду та приступив до виконання службових обов`язків.

Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, ОСОБА_4 відповідно до статей 11, 16, 49 і 50 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України був зобов`язаний додержуватися Конституції України, законів України, Військової присяги та військових статутів, сумлінно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поважати честь і гідність інших військовослужбовців, додержуватися статутних правил взаємовідносин та не допускати застосування щодо них протиправного насильства.

12.08.2024 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 з основної діяльності № НОМЕР_2 солдата запасу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - ОСОБА_6 ), призвано на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_3 . У зв`язку з нереалізацією відправлення 13.08.2024 наказом № 202 попередній наказ у частині призову ОСОБА_6 скасовано. 14.08.2024 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 з основної діяльності № 203 ОСОБА_6 повторно призвано на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_3 та включено до поіменного списку команди, сформованої для відправлення до 156 навчального центру у с. Мала Любаша Рівненського району Рівненської області.

Увечері 14.08.2024 розпочато фактичне відправлення сформованої команди з ІНФОРМАЦІЯ_5 до навчального центру. ОСОБА_6 повідомлено про включення до складу команди та необхідність прослідувати до автомобіля для вибуття до місця проходження військової служби. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з дня відправлення з районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки він набув статусу військовослужбовця, призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

ОСОБА_4 та старший сержант ОСОБА_7 не були командирами (начальниками) ОСОБА_6 , а останній не перебував у їхньому службовому підпорядкуванні, у зв`язку із чим між ними були відсутні відносини підлеглості у розумінні статей 29-34 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. 14.08.2024 близько 22 години ОСОБА_6 перебував у приміщенні казарми для тимчасового розміщення мобілізованих військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 . Після повідомлення про необхідність вибуття у складі сформованої команди він заявив, що до навчального центру не поїде, та відмовився самостійно прослідувати до транспортного засобу.

Офіцер ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 , який забезпечував супроводження сформованої команди, звернувся до ОСОБА_7 та ОСОБА_4 з проханням провести ОСОБА_6 до автомобіля. Це прохання стосувалося виключно супроводження та не надавало права завдавати ОСОБА_6 побоїв, застосовувати насильство або інші не передбачені законом заходи фізичного примусу.

Перебуваючи у казармі, ОСОБА_4 побачив, як ОСОБА_7 без законних підстав завдав ОСОБА_6 удар кулаком у ділянку обличчя та носа. Усвідомлюючи очевидно протиправний і насильницький характер дій ОСОБА_7 , ОСОБА_4 не припинив їх, а на ґрунті конфлікту, що виник у зв`язку з відмовою ОСОБА_6 прослідувати до автомобіля, безпосередньо під час розвитку події сформував умисел на порушення статутних правил взаємовідносин шляхом завдання ОСОБА_6 побоїв та вчинення щодо нього іншого насильства і конклюдентними, узгодженими діями приєднався до ОСОБА_7 .

Реалізуючи спільний умисел, ОСОБА_4 почав умисно завдавати ОСОБА_6 удари кулаками і взутими ногами у голову, обличчя, грудну клітку, живіт, поперек, плечі та інші частини тіла. Діючи спільно й узгоджено з ОСОБА_7 , ОСОБА_4 притиснув ОСОБА_6 до ліжка та стискав рукою його шию, обмежуючи можливість потерпілого вільно рухатися, чинити опір і захищатися, а також продовжував завдавати йому удари по різних частинах тіла, тоді як ОСОБА_7 використовував створені ним умови та продовжував завдавати удари, у тому числі у праву бічну поверхню грудної клітки і тулуба.

Дії ОСОБА_4 та ОСОБА_7 були взаємопов`язаними, послідовними та взаємообумовленими. Кожен із них безпосередньо виконав частину об`єктивної сторони кримінального правопорушення, бачив і усвідомлював насильницькі дії іншого, підтримував їх власною активною поведінкою та використовував створені іншим співвиконавцем умови для продовження побиття.

Унаслідок умисних спільних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ОСОБА_6 спричинено множинні підшкірні крововиливи і садна голови, обличчя, верхньої губи, тулуба, поперекової ділянки, плечового суглоба та плеча; закритий перелом спинки носової кістки; підшкірний крововилив правої бічної поверхні черевної стінки з поширенням на праву бічну поверхню грудної клітки; закриті переломи 8-го, 9-го та 10-го ребер правої половини грудної клітки по пахвових лініях без зміщення.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи крововилив правої бічної поверхні тулуба та закриті переломи 8-го, 9-го і 10-го ребер праворуч у сукупності належать до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Закритий перелом спинки носової кістки, крововиливи повік, гематома навколоочної ділянки та інші ушкодження належать до легких тілесних ушкоджень. Указані ушкодження утворилися не менш як від восьми травматичних впливів тупих предметів.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося в завданні побоїв та вчиненні іншого насильства, заподіяло потерпілому легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження та вчинене групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 406 КК України.

Санкцією ч. 3 ст. 406 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років. Відповідно до ст. 12 КК України інкриміноване ОСОБА_4 умисне кримінальне правопорушення належить до категорії тяжких злочинів.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 , який послідовно повідомив обставини застосування до нього насильства та роль ОСОБА_4 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших військовослужбовців, показання яких узгоджуються між собою щодо перебування учасників у казармі, стану потерпілого до та після події й подальшого виклику поліції та медичної допомоги; протоколами огляду відеозаписів та інших електронних носіїв інформації, що відображають обстановку і переміщення учасників події; наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 12.08.2024 № 200, від 13.08.2024 № 202 та від 14.08.2024 № 203, а також поіменними списками команди на відправлення, які підтверджують призов та відправлення ОСОБА_6 ; наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 по особовому складу від 09.05.2024 № 29-РС та по стройовій частині від 10.05.2024 № 138, які підтверджують військовий статус і посаду ОСОБА_4 ; медичною документацією щодо госпіталізації та лікування ОСОБА_6 ; висновком судово-медичної експертизи щодо локалізації, механізму утворення та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Усвідомлення реальної перспективи призначення тривалого покарання об`єктивно може спонукати його уникати явки за викликами або змінити місце перебування без повідомлення органу досудового розслідування. Водночас наявність постійного місця проживання, проходження військової служби та відсутність судимостей зменшують інтенсивність цього ризику і свідчать, що для його нейтралізації достатнім є найменш суворий запобіжний захід - особисте зобов`язання з відповідними процесуальними обов`язками.

Обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, - можливість незаконного впливу на потерпілого, свідків та іншого підозрюваного. ОСОБА_4 продовжує проходити військову службу у структурі ІНФОРМАЦІЯ_5 , де проходить службу інший підозрюваний ОСОБА_7 та де проходили або проходять службу більшість свідків події. У зв`язку зі службою в одному органі він особисто знайомий із цими особами, обізнаний з місцем їх служби, засобами зв`язку та порядком внутрішньої комунікації. Показання потерпілого і свідків мають істотне значення для встановлення ролі кожного співвиконавця, а їх безпосередній допит судом ще не проведено. За таких обставин існує реальна можливість схиляти зазначених осіб до зміни або узгодження показань, переконувати їх применшити роль підозрюваного, чинити психологічний тиск чи передавати прохання через інших військовослужбовців.

Обґрунтування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, - можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на посаду оператора системи електронного документообігу та тривале проходження служби в ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 обізнаний із внутрішнім порядком документообігу, службовими зв`язками та каналами комунікації. Перебуваючи без процесуальних обмежень, він може координувати позицію з ОСОБА_7 , організовувати надання узгоджених пояснень, створювати штучну версію події або використовувати службові та особисті контакти для ускладнення перевірки доказів. Покладення заборони на позапроцесуальне спілкування з потерпілим, іншим підозрюваним і ключовими свідками є необхідним та пропорційним засобом запобігання цьому ризику.

Усі дані ризики об`єктивно та беззаперечно підтверджується матеріалами кримінального провадження, зібраними під час досудового розслідування.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів;

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_11 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв`язків підозрюваного.

Аналізуючи обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, особу ОСОБА_4 його вік, стан здоров`я, сімейний та майновий стан, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри, враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст. 178 КПК України обставини в їх сукупності, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про те, що належну процесуальну поведінку підозрюваного зможе забезпечити запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на нього в межах строку досудового розслідування обов`язків, визначених ст. 194 КПК України.

Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 179, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 406 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із смт Віньківці Хмельницького району Хмельницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду, крім випадків виконання обов`язків військової служби за наказом командування, про що завчасно, а у невідкладних випадках - невідкладно повідомляти слідчого або прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання, місця проходження військової служби та засобів зв`язку;

- утримуватися від спілкування безпосередньо, телефоном, через месенджери, соціальні мережі або третіх осіб із потерпілим ОСОБА_6 , іншим підозрюваним ОСОБА_7 , свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , крім випадків участі у слідчих, процесуальних діях або судовому розгляді;

- здати на зберігання до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Ухвала в частині покладення на підозрюваного обов`язків діє по 27 вересня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя