Рішення № 139030967, 17.08.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року справа № 580/5453/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного провадження адміністративну справу №580/5453/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА / ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

25.05.2026 вх.№27925/26 представник Позивача ОСОБА_2 у позовній заяві просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 17.02.2026 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.02.2026 про призначення пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до загального страхового стажу період підприємницької діяльності з 01.09.2012 - 16.12.2012, з 02.02.2013 - 05.10.2014, з 01.05.2015 - 04.05.2015, з 01.07.2015 - 07.09.2015, з 01.11.2015 - 30.11.2015, з 07.07.2016 - 23.10.2016, 3 01.06.2017 - 30.09.2017, 24.10.2017 - 06.11.2017, з 01.01.2018 - 02.12.2018, 3 28.05.2019 - 06.10.2019, з 09.11.2019 - 19.11.2019, з 01.07.2020 - 31.08.2020, з 13.05.2021 - 31.08.2021, з 01.11.2021 - 22.11.2021, з 01.06.2022 - 31.01.2026, та період роботи згідно записів трудової книжки від 08.08.1986 з 26.10.1993 до 01.08.1994.

16.06.2026 згідно із ухвалою суду прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Відповідно до ч. 2. ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4 ст.229 КАС України).

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що ОСОБА_1 звернулася 04.02.2026 до органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058). Згідно із Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (матеріали справи не містять копії індивідуального акта) від 17.02.2026 Позивачу протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком, позаяк з позиції органу ПФУ відсутній страховий стаж, не зараховані періоди підприємницької діяльності з 01.09.2012 - 16.12.2012, з 02.02.2013 - 05.10.2014, з 01.05.2015 - 04.05.2015, з 01.07.2015 - 07.09.2015, з 01.11.2015 - 30.11.2015, з 07.07.2016 - 23.10.2016, 3 01.06.2017 - 30.09.2017, 24.10.2017 - 06.11.2017, з 01.01.2018 - 02.12.2018, 3 28.05.2019 - 06.10.2019, з 09.11.2019 - 19.11.2019, з 01.07.2020 - 31.08.2020, з 13.05.2021 - 31.08.2021, з 01.11.2021 - 22.11.2021, з 01.06.2022 - 31.01.2026, та період роботи згідно записів трудової книжки від 08.08.1986 з 26.10.1993 до 01.08.1994.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧІВ

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 29.06.2026 вх.№34979/26 подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що відсутні підстави для врахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів підприємницької діяльності з 01.09.2012 - 16.12.2012, з 02.02.2013 - 05.10.2014, з 01.05.2015 - 04.05.2015, з 01.07.2015 - 07.09.2015, з 01.11.2015 - 30.11.2015, з 07.07.2016 - 23.10.2016, 3 01.06.2017 - 30.09.2017, 24.10.2017 - 06.11.2017, з 01.01.2018 - 02.12.2018, 3 28.05.2019 - 06.10.2019, з 09.11.2019 - 19.11.2019, з 01.07.2020 - 31.08.2020, з 13.05.2021 - 31.08.2021, з 01.11.2021 - 22.11.2021, з 01.06.2022 - 31.01.2026, та період роботи згідно записів трудової книжки від 08.08.1986 з 26.10.1993 до 01.08.1994, оскільки з 26.10.1993 до 01.08.1994, відповідно до записів з трудовою книжкою від 05.08.1986 НОМЕР_2 наявне виправлення в даті про прийняття на роботу та в даті наказу про прийняття, відповідно до витягу з ЕРС для ФОП заявник здійснює підприємницьку діяльність з 16.04.2008. До страхового стажу не зараховано періоди підприємницької діяльності з 01.09.2012 до 16.12.2012, з 02.02.2013 до 05.10.2014, з 01.05.2015 до 04.05.2015, з 01.07.2015 до 07.09.2015, з 01.11.2015 до 30.11.2015, з 07.07.2016 до 23.10.2016, з 01.06.2017 до 03.09.2017, з 24.10.2017 до 06.11.2017, з 01.01.2018 до 02.12.2018, з 28.05.2019 до 06.10.2019, з 09.11.2019 до 19.11.2019, з 01.07.2020 до 31.08.2020, з 13.05.2021 до 31.08.2021, з 01.11.2021 до 22.11.2021, з 01.06.2022 до 31.01.2026, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків, що суперечить вимогам статті 24 Закону №1058, у задоволенні позову просив відмовити.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області правом на подачу відзиву не скористався.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

04.02.2026 ОСОБА_2 звернулася до органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Закон №1058).

Заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області екстериторіально за принципом єдиної черги, за результатами розгляду заяви прийняте рішення від 12.02.2026 №232850004202 (вимоги щодо скасування такого індивідуального акта Позивачем не сформовані) про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком за відсутності підтвердженого страхового стажу. За результатами розгляду заяви відповідач встановив, що страховий стаж позивача становить 31 рік 06 місяців 13 днів не зараховано: з 26.10.1993 до 01.08.1994, відповідно до записів з трудовою книжкою від 05.08.1986 НОМЕР_2 наявне виправлення в даті про прийняття на роботу та в даті наказу про прийняття, відповідно до витягу ФОП заявник здійснює підприємницьку діяльність з 16.04.2008. До страхового стажу не зараховано періоди підприємницької діяльності з 01.09.2012 до 16.12.2012, з 02.02.2013 до 05.10.2014, з 01.05.2015 до 04.05.2015, з 01.07.2015 до 07.09.2015, з 01.11.2015 до 30.11.2015, з 07.07.2016 до 23.10.2016, з 01.06.2017 до 03.09.2017, з 24.10.2017 до 06.11.2017, з 01.01.2018 до 02.12.2018, з 28.05.2019 до 06.10.2019, з 09.11.2019 до 19.11.2019, з 01.07.2020 до 31.08.2020, з 13.05.2021 до 31.08.2021, з 01.11.2021 до 22.11.2021, з 01.06.2022 до 31.01.2026, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків, що не узгоджується з вимогами статті 24 Закону №1058, у задоволенні позову просив відмовити.

Позивач звернувся до суду із позовом щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 17.02.2026 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , проте матеріали справи місять копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.02.2026 №232850004202 та лист-відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 17.02.2026 №2300-0212-8/12412, який не є індивідуальним актом.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 (ЄДРСР 83104634) зазначив, що листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Загальновідомо, що страховий стаж підприємця, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, дорівнює періоду сплати внесків (ЄСВ) до пенсійного фонду. Під час призначення пенсії стаж обчислюється на основі даних, отриманих з відділу персоніфікованого обліку Пенсійного фонду (https://taxer.ua/uk/kb/pensiinyi-stazh-fop). Страховий стаж це період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески (стаття 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування). Від моменту набрання чинності зазначеного Закону (з 01.01.2004) страховий стаж зараховується за умови сплати фізичною особою-підприємцем страхових внесків за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (https://www.pfu.gov.ua/2179613-pensiya-dlya-fop-yak-pidtverdyty-period-pidpryyemnytskoyi-diyalnosti/).

Матеріали справи не містять доказів сплати ЄСВ за спірні періоди.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем доводи/аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов не належить до задоволення з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Право на соціальний захист гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Конституції України). Згідно із п. 6 ч.1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788) та Законом №1058, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Відповідно до статті 1 Закону №1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Згідно із абзацом першим частини першої статті 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30.06.2000 незалежно від перерв. Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Згідно з частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій. Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, який підтверджує стаж роботи. Відповідно до статті 101 Закону №1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Рішення про відмову у призначенні пенсії за віком прийняте за екстериторіальним принципом відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Мін`юсті 16.03.2021 за № 359/35961.

Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1). Відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 30.06.2000 (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо здійснити перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Згідно із абзацами першим та другим пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала, зокрема, особа, яка звертається за пенсією. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 під час приймання документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Верховний Суд у справі № 560/764/21 ЄДРСР 114701403 вказав: за змістом частин першої та другої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом; п.31 відповідно до статті 1 Закону № 1058 страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Верховний Суд в постанові від 18.11.2022 за результатом розгляду справи №560/3734/22 зазначив: п.95 - основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, що законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, тобто суд не може підміняти (у зарахуванні стажу чи призначенні пенсії) орган ПФУ, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам, а належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846. Згідно з п. 1.8 Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі. Відповідно до п. 3.3 Порядку, орган, що призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2023 року яку залишено без змін Верховним Судом у постанові від 25 липня 2023 року у справі № 640/1873/22, відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України про визнання протиправними (такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили) та нечинними положення абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2 пункту 4.3 Розділу IV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 7 липня 2014 року) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. За змістом частин першої та другої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Відповідно до статті 1 Закону № 1058 страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Принцип належного врядування не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились внаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).

Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про адміністративну процедуру від 17 лютого 2022 року № 2073-IX). Письмовий адміністративний акт складається зі вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин. Мотивувальна частина пояснює, чому саме таке рішення прийнято (детальні вимоги є у ст. 72 Закону № 2073). У науково-практичному коментарі до Закону України Про адміністративну процедуру зазначено: принципи добросовісності та розсудливості корелюються насамперед з п.5 та п.6 частини 2 ст.2 КАС України як критеріями для оцінки правомірності рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, що викладені у постановах Верховного Суду. Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, що застосовують у діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України Про адміністративну процедуру висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Згідно із ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

04.02.2026 позивач звернулася із заявою щодо призначення пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняте рішення від 12.02.2026 №232850004202 про відмову у призначенні позивачу пенсії по інвалідності за поданою 04.02.2026 заявою у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, що позивачем не оскаржене.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Беручи до уваги, що позивач оскаржує відмову у формі інформаційного листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 17.02.2026, проте матеріали адміністративної справи містять індивідуальний акт Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.02.2026 №232850004202, що не оскаржується позивачем у справі №580/5453/26, але не надає докази на підтвердження сплати ЄСВ у спірні періоди у контексті дати встановлення інвалідності та власний розрахунок набутого страхового стажу, то порушене право не виявлене.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а. Позивач обрав не передбачений ст.5 КАС України спосіб захисту, не окреслив зміст і характер порушеного права.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За оцінених доказів і з`ясованих обставин справи суд не встановив незаконного втручання у яке саме право позивача яким саме із обраних чи кожним співвідповідачемс в контексті неправильно обраного способу захисту, тому суд дійшов висновку, про необгрунтованість позовних вимог і доходить висновку про наявні підстави для відмови у задоволенні адміністративного позову.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати не потребують розподілу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.

Копію рішення направити сторонам у справі:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538]; Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області [вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341].

Рішення суду складене 17.08.2026.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА