Ухвала суду № 139030773, 12.08.2026, Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа № 669/61/26

Провадження № 2/669/154/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вишневського В.О.,

з участю: секретаря судового засідання Юрчук А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Прядуна Р.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в с-щі Білогір`я заяву позивача ОСОБА_1 про зміну (доповнення) підстав позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Вільний селянин» про скасування наказів про скорочення і звільнення, поновлення на займаній посаді, стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2026 року позивач ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», звернувся до Білогірського районного суду Хмельницької області з позовом до Фермерського господарства «Вільний селянин» про скасування наказів про скорочення і звільнення, поновлення на займаній посаді, стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані накази голови Фермерського господарства «Вільний селянин» про скорочення штату та його звільнення з посади радника голови з юридичних питань на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України є незаконними, необґрунтованими та винесеними з порушенням встановленого законом порядку. Позивач вказує, що реальних змін в організації виробництва і праці на підприємстві не відбулося, а рішення про скорочення посад і затвердження нового штатного розпису приймалися одноособово головою ФГ з перевищенням повноважень, без належного волевиявлення загальних зборів та без врахування його прав як законного спадкоємця покійного засновника господарства.

Крім того, позивач стверджує про наявність тривалого конфлікту щодо розподілу спадщини батька, а оскаржувані рішення відповідача вважає формою протиправного морального тиску й мобінгу з боку керівництва підприємства (його матері та сестри) з метою змусити його відмовитися від своїх корпоративних та майнових прав. Позивач також наголошує на порушенні його трудових прав, оскільки його без відома та згоди було звільнено з попередньої посади тракториста-машиніста, а всі кадрові маніпуляції та переведення приховувалися службовими особами господарства, що позбавило його можливості своєчасно отримати копії наказів та інформацію про зміну істотних умов праці.

Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2026 року було відкрито провадження за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання.

12 серпня 2026 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву № 9 про зміну (доповнення) підстав позову (Вх. № 3052/26-вх), в якій позивач наголошує на порушенні ФГ «Вільний селянин» його переважного права на залишення на роботі, безпідставному скороченні посади юриста на користь позаштатного адвоката та дискримінації, пов`язаній із тиском та примусом до відмови від спадщини.

Крім того, у заяві вказується на протиправний доступ службових осіб відповідача до особистого електронного кабінету позивача на порталі Пенсійного фонду України з метою виправлення, перекручування й приховування відомостей про його кадрові переведення. ОСОБА_1 заперечує факт належного сповіщення про будь-які кадрові рішення, вважаючи надані відповідачем накази й поштові документи штучно створеними, підробленими та спрямованими на введення суду в оману.

З огляду на це, позивач просив суд приєднати надані докази, виключити з матеріалів справи недостовірні наказ голови ФГ № 47 від 10 жовтня 2022 року та наказ № 4 від 19 січня 2024 року, викликати й допитати як свідків працівників підприємства ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ), а також витребувати у відповідача документи про розподіл обов`язків службових осіб.

ОСОБА_1 в судовому засідання підтримав зазначену заяву з мотивів вказаних в ній.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив. Свою позицію обґрунтував тим, що наведені позивачем доводи у ній ґрунтуються на припущеннях і не стосуються предмета доказування у справі про поновлення трудових прав позивача. Крім того, зауважив, що всі істотні обставини підтверджуються письмовими доказами, а клопотання про виклик свідків є необґрунтованим та безпідставним, а тому не може бути задоволене.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За вимогами ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до положень статті 49 ЦПК України, право позивача на зміну предмета або підстав позову є інструментом процесуальної адаптації первісних вимог, який, проте, обмежений імперативними рамками недопустимості створення абсолютно нового спору в межах поточного судового провадження. Зміна підстав позову, за змістом процесуального закону, передбачає заміну або доповнення тих юридичних фактів, які обґрунтовують первісний предмет позову. Проте, вона не може слугувати процесуальною формою для штучного долучення до матеріалів справи автономних правовідносин, що мають іншу матеріально-правову природу та окремий предмет доказування.

Правова доктрина та стала судова практика виходять з того, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. У разі надходження заяви, яка за своїм змістом виходить за межі первісних фактичних обставин, суд має оцінювати її крізь призму тотожності та пов`язаності правовідносин. Наповнення позову про скасування наказів про звільнення та поновлення на роботі обставинами щодо спадкування бенефіціарних прав, легітимності формування статутного капіталу фермерського господарства, а також фактами кримінально-карних чи деліктних діянь (зокрема, ймовірного несанкціонованого втручання в електронні системи ПФУ), фактично трансформує трудовий спір у комплексний цивільно-правовий та корпоративний конфлікт.

У такий спосіб позивачем ОСОБА_1 під виглядом «зміни підстав позову» здійснюється спроба деформувати предмет доказування та залучити до процесу коло фактів, які не мають безпосереднього відношення до перевірки законності розірвання трудового договору. Самостійний характер зазначених обставин вказує на те, що вони складають основу для окремого, автономного позову, і їх розгляд у цьому провадженні призведе до порушення принципу процесуальної визначеності та диспозитивності.

Крім того, окремої процесуальної оцінки потребує вимога позивача про виклик та допит свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як убачається з матеріалів справи, предметом цього судового розгляду є правомірність припинення трудових відносин із позивачем за посадою радника голови з юридичних питань. Натомість, як слідує із суті заяви № 9 та пояснень сторін, зазначені особи ініціюються допиту як свідки для з`ясування обставин, що стосуються періоду виконання позивачем обов`язків за зовсім іншою професією (тракториста), а також щодо технічних аспектів авторизації у вебпорталі Пенсійного фонду України. Фактичні відомості про трудову діяльність за іншими (попередніми) посадами чи питання адміністрування електронного кабінету застрахованої особи не входять до предмета доказування у цьому провадженні, не здатні підтвердити чи спростувати законність оскаржуваних кадрових наказів щодо посади юрисконсульта, а тому є очевидно неналежними.

Зважаючи на те, що подана заява № 9 за своєю правовою суттю є не модифікацією підстав первісного позову, а спробою безпідставного розширення меж судового розгляду за рахунок сторонніх правовідносин, у її прийнятті та задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 49, 76, 77, 260, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви № 9 від 12 серпня 2026 року (Вх. № 3052/26-Вх) позивача ОСОБА_1 про зміну (доповнення) підстав позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Вільний селянин» про скасування наказів про скорочення і звільнення, поновлення на займаній посаді, стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 17 серпня 2026 року.

Суддя Василь ВИШНЕВСЬКИЙ