Рішення № 139030292, 10.08.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/51/26

Провадження № 2-о/456/84/2026

РІШЕННЯ

іменем України

10 серпня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Яніва Н. М.

присяжних Ковалишин А.З.

Дмитришин Р.В.

з участю секретаря судового засідання Сунак Н.М.

розглянувши у закритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні суду за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованих осіб органу опіки та піклування виконавчого комітету Стрийської міської ради та ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Стрийського міськрайонного суду Львівської області із заявою, в якій просить ухвалитирішення, яким визнати недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її опікуном.

В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , яка є особою з івалідністю І групи. Внаслідок тривалого головокружіння, запаморочення, надмірної тривоги, затерпання кінцівок, зниження пам?яті та погіршення сну, яке триває з 2023 року як наслідок в 2025 році був поставлений діагноз церебральний атеросклероз (астено-вестибулярний та невротичний стан. Когнітивні розлади). Протягом останнього періоду дезорінтована в часі, під час розмови втомлюється, скаржиться на погане самопочуття, плаксива, супроводжує постійна тривога. Захворювання набуло несприятливого перебігу. Покращення не відмічалось. За станом здоров?я потребує постійного стороннього нагляду, спонукань, допомоги, контролю та опіки. Заявник зазначає, що має можливість дбати про матір, створювати необхідні побутові умови, забезпечувати її доглядом та лікуванням. В нього добрий стан здоров`я, спиртними напоями або наркотичними засобами не зловживає і на обліку у психоневрологічному або наркологічному диспансері не перебуває. Відтак, заявник ОСОБА_1 просить визнати ОСОБА_3 недієздатною та встановити над останньою опіку та призначити його її опіком.

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Зелик Б.З. у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив такі задовольнити.

Представник заінтересованої особи органу опіки та піклування Стрийської міської ради у судовому засіданні підтримала поданий висновок про доцільність призначення заявника ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_3 , спираючись на його законність та обґрунтованість.

Представник заінтересованої особи, щодо якої розглядається заява про визнання її недієздатною ОСОБА_3 адвокат Крючков І.М. також не заперечив щодо задоволення заявлених вимог.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07.01.2026 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, визначено суддю Яніва Н.М..

Протоколом автоматичного визнання присяжних від 07.01.2026 року, визначено двох присяжних: Рочинь М.О. та Ковалишин А.З..

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 08.01.2026 року вищевказану заяву про визнання особи недієздатною та призначення опікуна прийнято до розгляду. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами окремого провадження з повідомленням (викликом) її учасників.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 03.02.2026 року, оформленою без постановлення окремого документа, розгляд справи відкладено.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.02.2026 року доручено Західному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначитиОСОБА_2 захисника для здійснення представництва інтересів за призначенням.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 12.03.2026 року, оформленою без постановлення окремого документа, розгляд справи відкладено.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.04.2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованих осіб органу опіки та піклування виконавчого комітету Стрийської міської ради та ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною та призначення опікуна призначено судово-психіатричну експертизу.

05.06.2026 року на адресу суду згідно супровідного листа Львівської філії судових експертиз державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» надійшов висновок експерта про проведення вказаної експертизи.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 20.07.2026 року провадження у справі відновлено. Судове засідання призначено на 10.08.2026 року о 11:00 год.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20.07.2026 рокузамінено присяжного Рочинь Михайла Олеговича, у зв`язку із закінченням повноважень.

Протоколом автоматичного визнання присяжних від 20.07.2026 року, визначено присяжних: Ковалишин А.З. та Дмитришин Р.В..

Розгляд справи по суті відбувся 10.08.2026 року.

Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Фактичні обставини справи та зміст правовідносин із оцінкою відповідних доказів.

Судом встановлено, що із свідоцтва про народження заявника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Стрий, Стрийського району Львівської області, а його батьками значаться ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ..

Згідно витягів з реєстру територіальної громади заявник ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Поряд з цим, як вбачається з виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1394 від 27.03.2025 року ОСОБА_2 діагностовано астено-вестибулярний та невротичний синдром.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №760 від 10.08.2025 року основним діагноз ОСОБА_2 визначено: емоційно-лабільні (астенічні) розлади органічного ґенезу з стійкою тривожно-депресивною симптоматикою, мне стичним зниженням, інсомнвєю.

Відповідно до виписного епікризу від 29.09.2025 року, основне захворювання ОСОБА_2 деменція при хворобі Альцгеймера з пізнім початком.

В свою чергу висновком судово-психіатричного експерта Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» № 805 від 25.05.2026 року, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час страждає стійким хронічним психічним розладом у формі деменції внаслідок хвороби Альцгеймера, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 06.08.2026 року за № 298 «Про надання згоди на призначення опікуна, особі з інвалідністю першої групи загального захворювання, в разі визнання судом її недієздатною», вирішено надати згоду на призначення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особі з інвалідністю першої групи загального захворювання, в разі визнання судом її недієздатною, опікуна в особі сина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом з нею АДРЕСА_1 і зобов?язати ОСОБА_1 сумлінно виконувати обов?язки опікуна.

Так, відповідно до подання про можливість призначення опікуном ОСОБА_1 від 07.08.2026 року №03-12/607 виконавчий комітет Стрийської міської ради вважає доцільним призначення ОСОБА_1 , опікуном матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вносить на розгляд суду відповідне подання.

Поряд з цим судом встанволено, що батько заявника ОСОБА_1 та чоловік ОСОБА_2 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 08.01.2014 року.

Також вставовлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася донька ОСОБА_5 (сестра заявника), яка після реєстрації шлюбу (копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 міститьсяу матеріалах справи) змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

З витягу з реєстру територіальної громади вбачається, що ОСОБА_7 (сестра заявника та донька ОСОБА_2 ) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, у матеріалах справи наявна копія нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_7 , згідно якої остання стверджує, що не має можливості здійснювати опіку над своєю матір`ю ОСОБА_2 , оскільки постійно проживає разом із сім?єю в місті Київ, де і працює офіційно, додатково повідомляє, що на її утриманні перебуває троє дітей. Також повідомляє, що не заперечує проти здійснення постійного догляду за матір?ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , її рідним сином ОСОБА_1 .

При цьому, відповідно до довідки з військової частини НОМЕР_5 Національної гвардії України від 06.03.2026 року №1819, заявник ОСОБА_1 проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_5 Національної гвардії України з 18.04.2025 року наказ №118 по теперішній час.

Норми та джерела права, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення.

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. рішення Європейського Суду з прав людини від 21.02.1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, заява № 4451/70, § 36).

За загальним правилом, наведеним у ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Чинним ЦПК України передбачено можливість захисту цивільного права чи інтересу шляхом встановлення фактів, що мають юридичне значення, а також наведено перелік фактів, які можуть бути встановлені судом.

Згідно із ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (пункт 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

В силу частин 1, 2 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Згідно ч. 1 ст. 296 ЦПК Укрїани заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім`ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Згідно ч. 1 ст. 297 ЦПК України у заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім`ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов`язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Так, відповідно до ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цивільним кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Законодавство України встановлює презумпцію психічного здоров`я людини, якщо інше не буде встановлено у законному порядку. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України. Стаття 1 зазначеного Закону визначає психічний розлад як розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку. При цьому діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов`язаних зі станом її психічного здоров`я (ч. 1 ст. 7 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

За змістом ст. 63 ЦК України опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа : 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені ; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування (ст. 64 ЦК України).

У постанові від 24 липня 2019 року, винесеній за результатом розгляду цивільної справи за єдиним унікальним номером 545/3835/16-ц Верховний Суд зазначив, що при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

У § 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal v. the United Kingdom» (заява № 22414/93) Європейський Суд з прав людини зазначив, що норма права щодо способу захисту гарантують на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Крім того, Європейський Суд з прав людини вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом. У свою чергу, у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за цією Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі (§ 75 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Мотиви, з яких виходив суд та висновки за результатами розгляду заяви.

Зібрані у даній цивільній справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, оскільки наявними доказами підтверджено, що в силу свого психічного захворювання вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Поряд з цим, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Зазначені висновки викладені Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Пунктом 3.1 вищевказаних правил визначено, що при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №336/5652/18 зазначив, що відповідно до ч.1 ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону, щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Вирішуючи питання про призначення повнолітній особі опікуна або піклувальника, суд не діє самостійно. Орган опіки та піклування зобов`язаний подати до суду висновок про необхідність встановлення опіки та піклування щодо повнолітньої особи.

Документами, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, є довідки про стан здоров`я майбутнього опікуна, довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку, акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки, довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.

У постанові Верховного Суду від 27 листопада 2024 року (справа №341/1526/23) зроблено висновок про те, що можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов`язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування. Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Поряд з цим, згідно із п. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається опікунам осіб, визнаних судом недієздатними.

Відповідно до абз. 15 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, зокрема, під час дії воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.

Тобто вказаний Закон зобов`язує досліджувати обставини наявності в недієздатної особи іншого опікуна, крім військовослужбовця.

У постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

Тобто, на орган опіки та піклування покладається обов`язок не формального, а всебічного і повного дослідження обставин, які можуть свідчити про реальну необхідність встановлення опіки, а також виключення можливих зловживань правом з метою уникнення виконання військового обов`язку.

При цьому, суд бере до уваги те, що на даний час заявник ОСОБА_1 мобілізований та проходить військову службу.

Водночас, у поданні органу опіки та піклування про доцільність призначення заявника опікуном жодним чином не зазначено, чи досліджено обставину проходження ОСОБА_1 військової служби, яка суттєво ускладнює його можливість здійснювати опіку за недієздатною особою. Ігнорування таких обставин позбавляє суд можливості належним чином оцінити добросовісність намірів заявника та перевірити відсутність зловживання правом.

Крім того, у поданні відсутнє належне правове та фактичне обґрунтування доцільності призначення заявника опікуном саме за умов дії воєнного стану, коли на громадян України покладено конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності держави. Орган опіки та піклування не навів переконливих доводів щодо того, яким чином заявник, перебуваючи на військовій службі, зможе забезпечити належне виконання обов`язків опікуна, а також не оцінив ризики можливого невиконання або неналежного виконання таких обов`язків.

При цьому, на переконання суду, конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України має перевагу над бажанням заявника бути опікуном недієздатної особи за обставин існування в останньої інших членів сім`ї, які також можуть бути опікунами.

Також, суд звертає увагу на те, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17.

З огляду на те, що заявник призваний на військову службу за мобілізацією та на даний час проходить службу у складі Збройних Сил України, він фактично вибув з місця свого постійного проживання та перебуває у розпорядженні військового командування, виконуючи обов`язки, пов`язані із захистом держави.

За таких обставин заявник обмежений у можливості самостійно розпоряджатися своїм часом, вільно пересуватися та забезпечувати належний щоденний догляд, нагляд і виконання інших покладених на нього обов`язків як опікуна. Зокрема, він позбавлений можливості належним чином здійснювати захист прав та інтересів підопічної, забезпечувати її побутові, соціальні та медичні потреби, а також виконувати інші дії, що є необхідними в межах опікунських правовідносин.

Аналогічні правові позицій викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2024 року у справі № 716/662/24, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2024 року у справі № 742/887/23, у яких зазначено. Що оскільки особа призвана за мобілізацією та проходить військову службу, вказана обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов`язків як опікуна, а реалізація права бути опікуном недієздатної особи можлива лише за умови звільнення з військової служби.

Відтак, за відсутності належних доказів та мотивованих висновків, які б підтверджували можливість заявника виконувати функції опікуна в умовах проходження військової служби, подання органу опіки та піклування не відповідає вимогам повноти, обґрунтованості та достатності.

У постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 545/1691/16-ц (провадження № 61-4475св18) Верховним Судом сформульовано висновок про те, що законодавством не передбачено обов`язку суду визнання особи недієздатною і призначення опікуна в єдиному судовому процесі.

Даючи оцінку змісту подання органу опіки та піклування, суд вважає, що подання органу опіки не містить достатньої аргументації такого висновку.

Як зазначено Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 496/4271/16-а (провадження № 11-606апп18) рішення виконавчого комітету як органу опіки та піклування є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у осіб, яких рекомендовано призначити опікунами, таке рішення не порушує прав та обов`язків інших опікунів та підопічного. Правові наслідки для інших опікунів, підопічного виникають виключно в результаті постановлення рішення судом, в процесі чого саме і відбувається оцінка усіх доказів у сукупності, зокрема й оскаржуваного рішення органу опіки та піклування, яке не має наперед встановленої сили для суду, який розглядає справу і вирішує правове питання призначення опікуна недієздатній особі.

При призначенні особи опікуном необхідно враховувати можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника, і насамперед необхідно керуватися інтересами недієздатного.

Відтак, судом встановлено правові підстави для визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та встановлення над нею опіки, а в задоволені заяви про призначення останній опікуна слід відмовити.

За змістом ст. 65 ЦК України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне тимчасово покласти обов`язки зі здійснення опіки над недієздатною ОСОБА_2 на орган опіки та піклування виконавчого комітету Стрийської міської ради.

На думку суду, рішення суду щодо призначення опіки над ОСОБА_2 відповідає приписам закону, носить тимчасовий характер і може бути в подальшому змінено після усунення усіх недоліків органом опіки і піклування свого подання, щодо призначення опікуна ОСОБА_1 ..

Керуючись статтями 5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 209-211, 247, 258-259, 263, 265, 268, 293-294, 354,355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованих осіб органу опіки та піклування виконавчого комітету Стрийської міської ради та ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною та призначення опікуна задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 - недієздатною.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово покласти обов`язки зі здійснення над нею опіки на орган опіки та піклування виконавчого комітету Стрийської міської ради.

Встановити строк дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною - два роки, з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ; місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Стрийської міської ради, ЄДРПОУ 35424148; місцезнаходження юридичної особи: вул.. Шевченка, 71, м. Стрий, Стрийський район, Львівська область.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ; місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 .

Суддя Назар ЯНІВ Присяжні Андрій КОВАЛИШИН Романа ДМИТРИШИН