Рішення № 139029480, 17.08.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/6237/25

Провадження №: 2/332/868/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Марченко Н.В.,

при секретарі судового засідання : Волкові Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з управління багатоквартирним будинком,

ВСТАНОВИВ:

КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком.

В обґрунтування позову зазначено, що з 01.11.2017 рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 520 від 01.09.2017 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків Запоріжжя» КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради визначено управителем багатоквартирних будинків м. Запоріжжя у т.ч. будинку АДРЕСА_1 . 06.09.2017 між КП «Запоріжремсервіс» та від імені та інтересах співвласників будинку АДРЕСА_1 виконавчим комітетом Запорізької міської ради було укладено договір № 313-УБ. Згідно умов договору, на кожного співвласника покладено обов`язок оплачувати за надані управителем послуги з управління багатоквартирним будинком. Відповідачу, яка є власником квартири АДРЕСА_2 , було надано послугу з управління багатоквартирним будинком в період з 01.11.2017 до 01.11.2025, натомість відповідачем за цей період за надані послуги з управління будинком не сплачувались, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 25390,02 грн. Позивач просить стягнути вказану заборгованість, а також стягнути судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви до суду.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання.

30.07.2026 відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому вона зазначає, відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності двом особам: ОСОБА_1 частки та ОСОБА_2 ( померла) частка, а отже вимоги щодо стягнення з неї суми у розмірі 6347,51 грн., що складає частки у праві власності, є протиправною. Крім того, просить суд застосувати позовну давність за період вересня 2016 року по березень 2017 року включно та зменшити розмір заборгованості за останні три роки, у звязку з фактичним не проживанням відповідача за адресою нарахування.

05.08.2026 представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що КП «Запоріжремсервіс» не погоджується з обставинами, викладеними у відзиві та правовою оцінкою обставин, викладених в ньому. Зазначає, що як вбачається з інформації з ДРПП та не оспорюється відповідачем, ОСОБА_1 є власником 3/4 частини квартири АДРЕСА_2 . Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов`язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. За нормами ст. 68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Разом із тим, відповідач посилається на те, що вона проживає за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_3 . Однак, ОСОБА_1 ніколи про це не повідомляла позивача, а просто не сплачувала комунальні послуги будучи власником житла. Разом із цим, за весь спірний період та по теперішній час, ОСОБА_1 жодного разу не викликала управителя для складання акту претензії про ненадання або надання не у повному обсязі комунальних послуг. Тобто, не виказувала незгоди із отриманням послуг наданих КП «Запоріжремсервіс». Щодо строків позовної давності зазначаємо, що вони були продовжені спочатку через карантин, а в подальшому через введення в Україні воєнного стану. (більш детально розписано у позовній заяві). Відтак, доводи відповідача про застосування строків позовної давності є неспроможними. Крім того, списання заборгованості за оплату комунальних послуг не передбачено чинним законодавством, не встановлено процедури та не визначено механізму списання заборгованості. До такого висновку прийшла колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по справі №6-3986св14.Листом Міністерства з питань ЖКГ України №12/1-64 від 17.05.2007 року зазначено, що «списання боргів за спожиті житлово-комунальні послуги чинним законодавством не передбачено».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В судове засідання відповідач не з`явилася, у відзиві на позовну заяву просила розгляд справи проводити за її відсутності.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до Статуту Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, затвердженого розпорядженням міського голови від 06.12.2016 №582р, метою діяльності товариства (п. 2.1) є, зокрема, здійснення виробничо-господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб споживачів у житлово-комунальних послугах, та виконання замовлень населення, підприємств, установ та організацій; забезпечення мешканців житлових будинків та гуртожитків, підприємств, установ та організацій різних форм власності житлово-комунальними послугами шляхом забезпечення справного технічного стану мереж холодного та гарячого водопостачання, опалення каналізації, електропостачання, а також забезпечення функціонування технічного обладнання будівель (конструктивних елементів, бойлерів, елеваторних вузлів, водомірних рамок і т інше), виконання поточних та капітальних ремонтів. Відповідно до п. 2.2 Статуту в межах своєї компетенції, відповідно до чинного законодавства, Підприємство має право здійснювати всі необхідні заходи, спрямовані на реалізацію мети і предмета діяльності, що передбачені Статутом. Пунктом 2.3 Статуту передбачено, що для досягнення статутних цілей і одержання прибутку Підприємство здійснює такі види діяльності, зокрема управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.

06.09.2017 між співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , від імені яких діяв Заступник голови Запорізької міської ради з питань діяльності виконавчих органів ради Бородай О.М. та Комунальним підприємством «Запоріжремсервіс» ЗМР було укладено договір № 313-УБ про надання послуг з управління багатоквартирним будинком .. Даний договір було укладено на виконання Рішення Запорізької міської ради від 01.09.2017 №520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя», яким Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» призначено управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжя за об`єктом конкурсу (група будинків) №3. Зазначену інформацію було доведено до відома співвласників будинку шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Запорізької міської ради та на інформаційному стенді будинку (інформація про повне найменування управителя, контактні телефони, номер та дату укладення договору, ціну послуги).

В силу вимог ч. ч. 1, 5ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Згідно п.18 цього Договору, він набирає чинності з моменту підписання і діє до 05.09.2018. Відповідно до п. 6 ст. 11 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», договір вважається продовженим на наступний однорічний строк, якщо за один місяць до закінчення строку дії жодна зі сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору.

Надання послуг в рамках дії зазначеного Договору було розпочато з 01.11.2017 року.

Згідно умов вказаного Договору, управитель КП «Запоріжремсервіс» ЗМР зобов`язалося надавати послуги з управління будинком та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях для забезпечення їх сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження їх споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників співвласників, орендарів, наймачів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості, а замовник, в свою чергу, надав право Управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом.

Відповідно до п. 5 Договору, сторони домовилися, що замовник сплачує за надані управителем послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги для житлових на нежитлових приміщень на першому поверсі: 6,34 гривень на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у Об`єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги 5,76 грн./м.кв; 2) винагорода Управителеві 0,58 грн./м.кв. Для житлових на нежитлових приміщень, розташованих на 2 та вище поверхах: 6,34 гривень на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у Об`єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги - 5,76 грн./м.кв; 2) винагорода Управителеві 0,58 грн./м.кв.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 1 цього Закону визначено, що послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Згідно із ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

За відомостями позивача, розмір оплати за послуги з управління багатоквартирним будинком, яку відповідач зобов`язана сплатити на користь управителя (КП «Запоріжремсервіс»), згідно розрахунку заборгованості, за період з вересня 2016 по листопад 2025 року становить 25390,20 грн. Відповідач зобов`язання з оплати послуг не виконувала взагалі, у зв`язку з чим вказана заборгованість залишилась непогашеною.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд визнає його правильним, а також враховує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.

Таким чином, судом встановлено і підтверджено наданими позивачем достатніми письмовими доказами той факт, що відповідач дійсно отримав послугу з постачання теплової енергії у період з вересня 2016 по листопад 2025 року, але належним чином не виконав свої зобов`язання за укладеним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість і у позивача виникло право вимагати задоволення своїх вимог, шляхом пред`явлення позову про стягнення суми заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст.319, ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати належне йому майно та нести витрати, необхідні для збереження майна, вживати всіх заходів, пов`язаних із забезпеченням належного стану майна.

Вказані норми встановлюють презумпцію обов`язку власника нести всі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому як абсолютному володарю правомочностей володіння, користування та розпорядження майном.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 на праві приватної власності знаходиться частини квартири АДРЕСА_2 .

Між тим, з огляду на положення ст. 360 ЦК України, відповідно до яких співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Як вже встановлено судом, Відповідач є власником 3/4 частки квартири, отримує послуги з управління будинком, які надаються КП «Запоріжремсервіс».

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи зазначені положення закону, суд приходить до висновку, що Відповідач повинен відповідно до своєї частки нести відповідальність, у зв`язку з чим розмір оплати за послуги з управління багатоквартирним будинком, яку відповідач зобов`язана сплатити на користь управителя (КП «Запоріжремсервіс») за період з вересня 2016 року по листопад 2025 року становить 19042,52 грн., що відповідає рівню відповідальності відповідно до його частки власності.

Вирішуючи питання про застосування наслідків спливу позовної давності, про що заявлено відповідачем, суд дійшов наступного висновку.

За ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

У вказаній справі відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, про що зазначено у відзиві на позовну заяву.

З позовом про стягнення вказаної суми заборгованості позивач звернувся до суду 20.11.2025 (згідно штампу з відміткою суду).

З розрахунку, долученого КП «Запоріжремсервіс» ЗМР до позовної заяви, встановлено, що за період заборгованості з вересня 2016 по листопад 2025 року відповідачем не здійснювалось жодного платежу в рахунок оплати за надані послуги.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Вона обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків.

Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Метою встановлення в законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, можна зробити висновок, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

За ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Споживач згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону.

Пунктом 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину. Вказаний закон набрав чинності з 02 квітня 2020 року.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено на всій території України карантин з 12.03.2020.

З позовом до суду КП «Запоріжремсервіс» ЗМР звернувся 20.11.2025. Строк позовної давності продовжено з дня набрання чинності змін у Розділі «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо продовження строку позовної давності, з 02.04.2020.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 ЦК України). В даному випадку перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Отже, до вимог КП «Запоріжремсервіс» ЗМР, строк позовної давності, до яких не сплив на час початку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, тобто станом на березень 2020 року, не можуть бути застосовані наслідки пропуску строку позовної давності.

Враховуючи викладені обставини, суд доходить до висновку, що позивач пропустив строк позовної давності за вимогами, які виникли з вересня 2016 року по березень 2017 року включно.

Позивачем не зазначено поважних причин пропуску строку позовної давності за період з листопада 2016 року по лютий 2017 року включно, а також не заявлено клопотання про поновлення цього строку.

Щодо посилання позивача на факт відсутності її за місцем надання послуг, а саме за адресою: АДРЕСА_4 суд дійшов наступного висновку.

На момент виникнення спірних правовідносин, відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулювалися: Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII, Житлового кодексу України та ЦК України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення. управління побутовими відходами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Власники / наймачі квартир мають оплачувати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються споживачам незалежно від їх присутності у будинку (ст. 322 ЦК України, ст. 151 ЖК України).

Відповідно до роз`яснення Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, положення ст. 7 Закону «Про житлово-комунальні послуги» № 2189, не стосується послуги з управління багатоквартирним будинком, оскільки оплачуючи дану послугу власники (співвласники) беруть участь в утриманні спільного майна, що їм належить, та зобов`язанні згідно із законодавством відшкодовувати витрати, пов`язані з утриманням багатоквартирного будинку. Споживачі послуг з управління багатоквартирними будинками мають оплачувати ці послуги, якщо вони фактично надаються управителем для відповідного будинку.

Згідно ст.ст. 67, 68 ЖК України наймачі (власники) квартир зобов`язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з управління багатоквартирним будинком.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що послуга з управління багатоквартирним будинком, є послугою, яка повинна сплачуватись незалежно від місцезнаходження власника житлового приміщення.

Згідно зі ст. ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення у сумі 18524,10 грн.

При розподілі судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

Враховуючи, що позовні вимоги були задоволені частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2209,17 грн.

Керуючись ст.ст.4,12,13,141,261,264,265,354ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з управління багатоквартирним будинком - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 на користь Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (ЄДРПОУ: 22144952, р/р № НОМЕР_2 у банку Запорізьке РУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399) заборгованість по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_4 за період з квітня 2017 року по листопад 2025 року у сумі 18524,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 на користь Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (ЄДРПОУ: 22144952, р/р № НОМЕР_2 у банку Запорізьке РУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399) витрати по сплаті судового збору у сумі 2209,17 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 17.08.2026.

Суддя Н.В. Марченко