Ухвала суду № 139029197, 13.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9607/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого-судді Фазикош О.В., за участю секретаря Теляєва К.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, заяву ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа 308/9607/15-ц, відповідач: ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.6 ст.259 та ч.6 ст.268 ЦПК України 13.08.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17.08.2026.

Заявник - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулось до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, із заявою про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа 308/9607/15-ц, відповідач: ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Так, заява обґрунтована тим, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі ПАТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_1 (далі відповідач) був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останній було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконувала, у зв`язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позовом ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист № 308/9607/15 від 28.10.2018 р., про стягнення з Відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором (далі виконавчий лист).

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (далі - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір Відповідача на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

Також заявник вказує на те, що: на провадження примусовому №57743127 вищевказаного Виконавчого листа. виконанні (далі - перебувало ВП) з примусового виконавче виконання 28.02.2020 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного Виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного Виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. У зв`язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувана, що гарантовані законодавством України.

Заявник щодо строків пред`явлення виконавчого листа: зазначає, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлено 3-ри роки, але у перехідних положеннях ЗУ «Про виконавче провадження» вказано про те, що - тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ - визначені ЗУ «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, тому строк на пред`явлення вищевказаного виконавчого документу пропущеним не вважається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ЦК України, ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження», заявник просить: намінити стягувана у виконавчому листі № 308/9607/15 від 28.10.2018 р., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС»; видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 308/9607/15 від 28.10.2018р., про стягнення боргу з ОСОБА_2 .

Представник заявника в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, згідно прохальної частини заяви просить суд: провести розгляд заяви без участі представника.

Представник стягувача (третьої особи) у судове засідання не заявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином заяв та клопотань не подавав.

Представник (третя особа) Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у судове засідання не заявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином заяв та клопотань не подавав.

Боржник (відповідач) про час та місце розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого провадження повідомлений належним чином, поте у судове засідання не з`явився, заяв та клопотань не подавав.

Неявка учасників провадження, в силу ч. 3 ст. 442 ЦПК України не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони у виконавчому листі.

Суд, дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи №308/9607/15-ц, приходить до наступних висновків.

Під час розгляду заяви судом встановлено, що 26.04.2016 року заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області стягнуто з ОСОБА_1 , (мешканки АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ) на користь ПАТ КБ «Приват Банк»: заборгованість 22 463,23 грн., яка складається з наступного: 14961.72 грн. - заборгованість за кредитом; 6881.51 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 620.00 грн. - заборгованiсть за пенею та комiсiєю та судові витрати в розмірі 243 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою суду від 24.06.2016 року заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайоннного суду по справі №308/9607/15-ц від 26.04.2016 року за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишено без задоволення.

28.10.16 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчий лист на виконання вказаного рішення, який пред`явлено до виконання.

Згідно наявної в матеріалах справи копії постанови старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боднар Мариною Юріївною, ВП № 57743127 від 28.02.2020, керуючись п.2 частини першої статті 37 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження», виконавчий документ: назва документу: Виконавчий лист № 308/9607/15 виданий 28.10.2018 документ видав: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області про: Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приват Банк" заборгованість в сумі 22706,23грн. повернуто стягувачу. Постановлено, копію постанови направити стягувачу.

Згідно матеріалів заяви: 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (далі - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача, що підтверджується: копією договору факторингу 8-22-08/2025 від 22.08.2025, актом приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань №5 від 10.09.2025 за договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025, витягом з Реєстру боргових зобов`язань.

Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір Відповідача на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга статті 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва. Кредитор не може бути змінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про зміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В даному випадку, суд на основі наданих йому доказів приходить до висновку, що відбулось вибуття стягувача у зв`язку з відступленням права вимоги.

Відповідно до ч.5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особи мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Згідно з позицією Верховного суду України в справі № 6-122цс13 виходячи зі змісту статей 512,514 ЦК України,ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження»(в чинній редакції на момент постановлення Верховним Судом України вказаної постанови) заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 25 квітня 2018 в справі № 2-н-148/09, в якій також зазначив, що по своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). З наведеного слідує, що заміна сторони виконавчого провадження можлива як на стадії відкритого виконавчого провадження, так і за відсутності такого.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статі 15 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду. Але реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, шляхом заміни сторони у виконавчому листі, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у виконавчому листі, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Таких висновків при застосуванні наведених норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 03 травня 2018 року, прийнятій у справі № 409/559/15-ц.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»,статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512,514 ЦК України,статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18).

Суд вважає, доведеним той факт, що заявник є правонаступником кредитора, зокрема вказане підтверджується доказами, а саме договорами про відступлення права вимоги доданими до матеріалів справи.

Поряд із цим судом встановлено, що заявник просить «Замінити стягувача у виконавчому листі № 308/9607/15 від 28.10.2018 р., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС».

Судом встановлено, що 28.10.16 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчий лист на виконання вказаного рішення, який пред`явлено до виконання.

У відповідь на звернення позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про видачу рішення та виконавчого листа у вказаній справі судом надано відповідь про те, що оригінал виконавчого листа від 24.04.2016 р. по цивільній справі №308/9607/15-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості одержано представником ПАТ КБ "Приватбанк" Баблюк О.Б. - 31.10.2016 року, що підтверджується журналом видачі виконавчих листів 2016 року та довідкою листа до справи №308/9607/15-ц .

Вказане свідчить про те, що у даній справі видавався виконавчий лист 28.10.2016, відомостей про видачу виконавчого листа від 28.10.2018 матеріали справи не містять.

Звернувшись до суду з заявою про заміну стягувача просить замінити такого саме у виконавчому листі № 308/9607/15 від 28.10.2018 р., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС»

Отже, надавши докази матеріального правонаступництва у спірних правовідносинах, заявником не доведені підстави для процесуального правонаступництва, а саме заміни стягувача у виконавчому листі, оскільки судом встановлено що виконавчий лист № 308/9607/15 від 28.10.2018 р. судом не видався, а про заміну стягувача у виконавчому листі виданому Ужгородським міськрайонним судом від 28.10.2016 (за рішенням суду від 26.04.2016 у справі №308/9607/15-ц) заявник не просить.

Водночас здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до змісту частини п`ятоїстатті 442 ЦПК України, частини шостої статті12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті26, частини п`ятої статті37 Закону України «Про виконавче провадження»поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу особа, на користь якої ухвалено рішення (стягувач) користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

В той же час, і за відсутності відкритого виконавчого провадження або в ситуації, коли ще не видавався виконавчий лист, у особи, яка хоч і не була учасником справи, проте є правонаступником сторони у матеріальних правовідносинах, є мета - отримати виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Правонаступник стягувача у матеріальних правовідносинах має право на виконання судового рішення, зокрема, і внаслідок примусового виконання судового рішення відповідно до положеньЗакону України «Про виконавче провадження». Без заміни стягувача його правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про отримання виконавчого листа, відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно ізЗаконом України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора у зобов`язанні (позивача) із заявою про надання йому статусу стягувача є законним та обґрунтованим.

Таким чином, у даному випадку можливе правонаступництво на стадії виконання рішення, відповідно до якого здійснюється перехід процесуальних прав та обов`язків від сторони, яка вибула, до правонаступника в силу правонаступництва у матеріальних правовідносинах, які виступають предметом виконання.

З огляду на викладене, суд вбачає за можливе задовольнити заяву шляхом заміни стягувача її правонаступником.

З огляду на те, що первісним кредитором ПАТ КБ «ПриватБанк» було відступлено право вимоги до боржника ОСОБА_3 за договором позики, яке в подальшому перейшло до заявника, суд вбачає за можливе задовольнити заяву частково, шляхом заміни стягувача його правонаступником, а в задоволенні в іншій частині вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчих листах необхідно відмовити.

Щодо вимог про видачу дублікату виконавчого листа суд доходить наступних висновків:

Згідно матеріалів вказаної цивільної справи вбачається, що 28.10.2016 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області видано оригінал виконавчого листа за рішенням суду від 24.04.2016 р. по цивільній справі №308/9607/15-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, який одержано представником ПАТ КБ "Приватбанк" Баблюк О.Б. - 31.10.2016 року, що підтверджується журналом видачі виконавчих листів 2016 року та довідкою листа до справи №308/9607/15-ц.

Поряд із цим відомостей про те, що судом видано виконавчий лист № 308/9607/15 від 28.10.2018р матеріали справи не містять.

Згідно відкритих відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження наявні відомості про ВП: 57743127 Дата відкриття: 21.11.2018, боржник: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягувач: ПАТ КБ "Приват Банк" ЄДРПОУ: 14360570, стан ВП:

Завершено.

Згідно наданої заявником копії постанови виконавця, про що судом вказано вище - повернуто стягувачу назва документу: Виконавчий лист № 308/9607/15 виданий 28.10.2018.

Щодо наданого заявником витягу АСВП то боржником вказано ОСОБА_5 , та стягувачем ПАТ ПриватБанк, однак у даній справі що розглядається боржником є ОСОБА_1 Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Відповідно до п. 17.4 розділу XIII ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Згідно діючого законодавства, дублікатом є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.

У Постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №6/275-08 зазначено, що законодавство України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати виконавчого листа. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дублікату виконавчого листа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий документ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність виконавчого листа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наразі, звернувшись із поданням про видачу дубліката виконавчого листа, заявник не надав суду жодного належного та достатнього доказу втрати отриманого оригіналу виконавчого документа, не надав доказів того, що рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист не виконано; не доведено, що не проведено стягнення з боржника за виконавчим листом, дублікат якого заявник просить видати.

Враховуючи, що відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, викладеного уст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення подання про видачу дубліката виконавчого листа.

У даному випадку заявником не доведено факт видачі виконавчого листа, а тому дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у частині про видачу дублікату виконавчого листа не підлягає задоволенню.

За змістом вимог Закону України «Про виконавче провадження» звернення до примусового виконання рішення суду у вказаній справі здійснюється самим стягувачем.

На підставі вищенаведеного, ст.ст.11, 510, 512, 514 ЦК України, ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.55, 260, 442, 433, п. 17.4 п.17 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа 308/9607/15-ц, відповідач: ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, задовольнити частково.

Замінити первісного стягувача ПАТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступником Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» по справі №308/9607/15-ц за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості № б/н від 17.10.2007 року.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В.Фазикош