Рішення № 139029, 18.09.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.09.06 р. Справа № 32/274пн

Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.

за участю представників сторін

від позивача: Шавкун А.М. – довіреність від 28.08.2006р.

від відповідача: Слободенюк В.П. – довіреність від 22.08.06р.

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донбасводбуд” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Цитадель-Центр” м. Донецьк

про визнання права власності

в судовому засіданні оголошена

перерва з 08.09.-12.09.06р.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донбасводбуд” м. Донецьк, 28.08.06р. звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Цитадель-Центр” м. Донецьк про визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування вимог позивач посилався на договір купівлі-продажу від 09.07.99р., додаток № 1 до договору, акт прийому-передачі від 27.10.1999р., додаткову угоду до договору, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів) від 27.10.99р., рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 36/6 від 24.01.01р., договір оренди земельної ділянки від 04.09.2001р., інвентарну картку № 150.

18.09.06р. позивачем була надана заява про уточнення позовних вимог, в якій він уточнює підстави позову та просить визнати право власності на склад для зберігання фарби літ. Ф-1, загальною площею 14,6кв.м, розташованого в м. Донецьку, по вул. Молодих Шахтарів, 37в.

Відповідач позовні вимоги не визнає, заперечуючи проти позову вказував на те, що договір купівлі-продажу від 09.07.99р., на підставі якого позивачу належить спірне майно, незасвідчений нотаріально, право власності за ним в КП БТІ не зареєстроване. Крім того, вказував на те, що придбане спірне майно за договором було зруйноване, та збудоване нове без затвердженого належним чином проекту, тому, на підставі ст. 376 ЦК України є самочинним будівництвом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.

09.07.99р. між позивачем та ВАТ „Донецький ремонтно-механічний завод” був укладений договір купівлі-продажу, згідно з п. 1.1 якого продавець зобов’язується передати у власність, а покупець сплатити та прийняти майно за кількістю та цінами, вказаними в специфікації, яка є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до акту прийому-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів) від 27.10.99р. був переданий позивачу склад для зберігання фарби, який розташований за адресою: 83056 м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, 37.

Суд вважає, що позивач, відповідно до ст.128 ЦК УРСР з моменту передачі майна за актом від 29.10.1999р. набув право власності на будівлю складу для зберігання фарби, розташований за адресою: 83056 м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, 37.

Позивачу була зроблена відповідачем пропозиція щодо укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідач не заперечує проти укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна, але вважає, що позивач не має документів, які підтверджують його право власності на майно, оскільки договір купівлі-продажу від 09.07.99р. нотаріально не засвідчений, право власності на нежитлове приміщення за позивачем не зареєстроване в КП БТІ м. Донецька. Тим самим, відповідач оспорює право власності позивача на спірне майно.

Проте, така позиція відповідача є безпідставною з огляду на те, що договір купівлі-продажу від 09.07.99р., в силу ст. 204 ЦК України, є правомірним правочином, за яким до позивача перейшло право власності на майно.

Заперечення відповідача щодо відсутності у позивача права власності на спірне майно, внаслідок недотримання нотаріальної форми договору, не приймається до уваги судом, оскільки, відповідно до положень ЦК УРСР (який діяв на момент укладання договору), такий договір не підлягав нотаріальному посвідченню.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Окремо, суд зазначає, що факт нібито самочинного будівництва спірного об’єкту позивачем, не доведений матеріалами справи. Напроти, будівля складу для зберігання фарби є збудованою ще у 1960р., та відповідно позивач, як юридична особа створена у 1997р., не мала відношення до цього об’єкту до моменту укладання договору.

З урахуванням обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 128 ЦК УРСР, ст. ст. 204, 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донбасводбуд” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Цитадель-Центр” м. Донецьк про визнання права власності на нерухоме майно.

Визнати право власності за Відкритим акціонерним товариством „Донбасводбуд” м. Донецьк (83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, 102, ЄДРПОУ 01035756) на нерухоме майно, а саме: на склад для зберігання фарби літ. Ф-1, загальною площею 14,6кв.м, розташованого в м. Донецьку, по вул. Молодих Шахтарів, 37в.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Цитадель-Центр” м. Донецьк (83056, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, 37Б, ЄДРПОУ 34557400) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донбасводбуд” м. Донецьк (83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, 102, ЄДРПОУ 01035756) витрати з державного мита в сумі 85,00грн., 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повний текст рішення підписаний 21.09.06р.

Рішення набирає законної сили 02.10.2006р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Сковородіна О.М.