Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 303/5942/26
Провадження № 1-кп/303/430/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2026 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_5 ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_9 про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_4 від посади у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025071010000037 від 23.09.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
У С Т А Н О В И В:
У провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025071010000037 від 23.09.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
12.08.2026 до суду надійшло клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_9 про відсторонення ОСОБА_4 від посади, яке мотивоване наступним.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, будучи особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, відповідно до Наказу N?276-о від 24.12.2024 КНІ «Обласна дитяча лікарня» Закарпатської обласної ради (далі КНП «ОДЛ» ЗОР, ЄДРПОУ 01992268) та контракту N?15 від 24.12.2024, укладеного із Закарпатською обласною радою, виконував обов`язки директора КНП «ОДЛ» 30Р, що відповідно до примітки до ст. 364 КК України є підставою для визнання його службовою особою.
Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_4 у період з 02.06.2025 року по 19.02.2026, будучи обізнаним з вимогами законодавства у сфері публічних закупівель та обігу медичних виробів, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в приміщенні КНП «ОДЛ» ЗОР за адресою: вул. Івана Франка, 39, м. Мукачево, Закарпатська область, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, за попередньою змовою з уповноваженою особою КНП «ОДЛ» ЗОР з публічних закупівель ОСОБА_5 та іншими невстановленими на цей час особами, з метою незаконного і безоплатного обертання бюджетних коштів та коштів грантової допомоги Європейського Союзу на користь ТОВ «Укрмедресурс» (ЄДРПОУ 31519691), вчинив такі дії:
у період з 02.06.2025 по 06.06.2025, перебуваючи у приміщенні КНП «ОДЛ» ЗОР, підписав від імені замовника три запити про надання цінових пропозицій, направлені наперед визначеним суб?єктам господарювання ТОВ «Укрмедресурс» (вих. N?1466/СК від 02.06.2025), ТОВ «БІО-ТЕХНОЛОГИИ» та ТОВ «МІОТ» (вих. N?1515/CК від 06.06.2025). Зазначені запити складено з порушенням вимог п. 3 розділу ІІ та розділу ІІІ Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (наказ Мінекономіки від 18.02.2020 N?275), оскільки в них не зазначено повну характеристику предмета закупівлі, кількість, графік поставки та умови оплати. Запит ТОВ «Укрмедресурс» підписано за чотири дні до направлення аналогічних запитів двом іншим учасникам і до затвердження технічних вимог до предмета закупівлі, що свідчить про наперед визначений характер переможця; затвердив 12.06.2025 без заперечень технічну специфікацію закупівлі, підготовлену ОСОБА_5 (протокол N?185/1), яка у розділі «Додаткове обладнання» (пп. 11.4, 11.5) містила обмежувальні вимоги щодо медичного термографічного принтера та автоматичного двоколбового інжектора для введення контрастної речовини - медичних виробів, відмінних від комп?ютерного томографа, без зазначення їх окремих кодів НК 024:2023, чим порушено п. 13 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі (наказ Мінекономіки від 11.06.2020 N?1082). Зазначена специфікація затверджена того самого дня, коли й розпочато фіктивний аналіз ринку, тобто після надсилання запитів цінових пропозицій; підписав 24.09.2025 договір N?236 з ТОВ «Укрмедресурс» в особі директора ОСОБА_11 про постачання багатозрізового спірального комп`ютерного томографа «Phillips Incisive CT Plus» кат. N?728144 на загальну суму 31 820 000,00 грн., у тому числі за рахунок грантових коштів ЄС у сумі 21 164 000,00 грн. (Грантовий договір N?PLUA.02.01-IP.01-0026/23-00) та коштів місцевого бюджету Закарпатської обласної ради у сумі 10 656 000,00 грн.; підписав 04.11.2025 акт прийому-передачі за договором N?236, відповідно до якого прийнято 12 позицій обладнання (пп. 1.1-1.12), у тому числі DICOM-сумісний медичний термографічний принтер Drystar 5302 (придбаний через ФОП ОСОБА_12 , м. Харків) та автоматичний двоколбовий інжектор для введення контрастної речовини Salient Dual (придбаний у Scanmed, м. Форхайм, Федеративна Республіка Німеччина) у відсутності сертифікатів відповідності та декларацій про можливість введення цих виробів в обіг, чим порушено п. 14 Технічного регламенту щодо медичних виробів (Постанова КМУ від 02.10.2013 N?753) та умови п. 2.2 самого договору N?236; підписав 30.12.2025 акт вводу в експлуатацію виключно на 2 позиції комп?ютерний томограф Incisive CT Plus (кат. N?728144) та рентгенівська трубка (серійний номер 401244), без внесення до акта термографічного принтера та інжектора, які не можуть бути законно введені в обіг та в експлуатацію через відсутність документів відповідності; підписав платіжні інструкції N?6934 від 27.11.2025 та N?7394 від 19.02.2026, якими з рахунків КНП «ОДЛ» ЗОР на рахунки ТОВ «Укрмедресурс» перераховано грошові кошти на загальну суму 31 820 000,00 грн. як оплату за договором N?236 від 24.09.2025.
Внаслідок зазначених дій ОСОБА_4 , вчинених за попередньою змовою зі ОСОБА_5 , ТОВ «Укрмедресурс» отримало на 4 823 362,90 грн. більше, ніж становить ринкова вартість поставленого обладнання, визначена висновком судової товарознавчої експертизи N?2511/02 від 30.12.2025 та висновком судово-економічної експертизи N?CE-19/107-26/3248-ЕК від 06.04.2026 (ринкова вартість 26 996 673,10 грн.). Вказана різниця у розмірі 4 823 362,90 грн. становить майнову шкоду, заподіяну державним та громадським інтересам.
Таким чином, ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.
Відповідно до ст. 12 КК України зазначений злочин належить до категорії особливо тяжких; санкцією передбачено позбавлення волі від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади до 3 років та конфіскацію майна.
Прокурор звертається до суду з клопотанням про відсторонення ОСОБА_4 від посади відповідно до ч. 1 ст. 154 КПК України, яка передбачає застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження судом під час судового провадження, та ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», яка встановлює обов?язкове відсторонення від виконання повноважень особи, якій повідомлено про підозру у злочині у сфері службової діяльності.
Відповідно до наказу N?276-0 від 24.12.2024 та контракту N?15 від 24.12.2024, укладеного із Закарпатською обласною радою, ОСОБА_4 виконує обов?язки директора КНП «Обласна дитяча лікарня» Закарпатської обласної ради (далі КНІ «ОДЛ» ЗОР). На момент подання цього клопотання ОСОБА_4 продовжує виконувати функції керівника підприємства та зберігає: необмежений доступ до приміщень КНП «ОДЛ» ЗОР, де зберігаються оригінали первинних документів закупівлі N?UA-2025-06-13-011749-а (листування, акти прийому-передачі, видаткові накладні, акти вводу в експлуатацію, платіжні документи); право видавати накази та розпорядження, обов?язкові для всіх підрозділів і працівників підприємства, у тому числі тих, хто є потенційними свідками у справі; організаційний та адміністративний вплив на співобвинувачену ОСОБА_5 , яка перебуває у безпосередньому службовому підпорядкуванні директора підприємства; повноваження діяти від імені підприємства та підписувати документи що вже реалізовано після повідомлення про підозру у спосіб, що свідчить про тривання зловживання службовим становищем (детально у п. 3 цього клопотання); доступ до коштів та майна КНП «ОДЛ» ЗОР, яке є реципієнтом грантових коштів Європейського Союзу в рамках програми «Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027».
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2026 року (справа N?304/13/26, провадження N?1-кс/304/468/2026, суддя ОСОБА_14 ) при обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 суд визнав доведеними два самостійні ризики за ст. 177 КПК України: ризик знищення, приховування або спотворення документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення суд прямо зазначив, що «оригінали документів... зберігаються у приміщеннях КНП «Обласна дитяча лікарня» Закарпатської обласної ради, де ОСОБА_4 як керівник має необмежений доступ»; ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, де суд прямо назвав конкретних осіб: співобвинувачену ОСОБА_5 , а також учасників робочої групи з розроблення медико-технічних характеристик ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та керівника проєкту ОСОБА_18 .
Ці ризики є актуальними і навіть стали ще більш актуальними на стадії судового провадження, де показання свідків набувають вирішального доказового значення та заслуховуються безпосередньо у судовому засіданні відповідно до ст. 23 КПК України (принцип безпосередності). Будь-який вплив на свідків до їх допиту судом є особливо небезпечним саме зараз.
ОСОБА_4 02.07.2026 підписав офіційний лист КНП «ОДЛ» 30Р N?1366/14, адресований Територіальному управлінню БЕБ у Закарпатській області, в якому від імені підприємства: заперечив наявність будь-якої майнової шкоди від вчинених ним же дій; відмовив у визнанні КНП потерпілим у кримінальному провадженні; правову позицію обґрунтував тезою, що «КНП отримало томограф, що відповідає запиту» тобто особисто відстоював аргументи, спрямовані на спростування обвинувачення, використовуючи директорський підпис і офіційний бланк підприємства.
Цей факт є яскравим прикладом того, яким чином ОСОБА_4 використовує посаду директора в особистих інтересах захисту від кримінальної відповідальності. Підпис підсудного директора під листом підприємства це не воля юридичної особи (ст. 92 ЦК України), а особиста позиція обвинуваченого, прикрита службовими повноваженнями. Це і є та форма зловживання службовим становищем, яка безперервно тривала з червня 2025 року і не припинилась навіть після направлення обвинувального акта до суду.
Наслідком цього листа стало, зокрема, те, що цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Закарпатської обласної ради був залишений без руху, тобто дії ОСОБА_4 , який використовує свої службові повноваження, вже фактично вплинули на перебіг судового провадження.
Обов?язковість відсторонення за ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції.
Відповідно до ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Злочин вчинено безпосередньо з використанням тих самих директорських повноважень, які ОСОБА_4 продовжує здійснювати й дотепер. Відсторонення є не лише доцільним, а й прямо обов`язковим за Законом.
Чинний запобіжний захід у вигляді застави (266 240,00 грн.) з покладеними обов`язками (зокрема, утримуватися від спілкування «зі свідками у кримінальному провадженні» без конкретизації переліку осіб) не усуває ризики, безпосередньо пов?язані з посадою: застава є фінансовим, а не фізичним обмежувачем і не перешкоджає щоденному перебуванню ОСОБА_4 у тому ж приміщенні, де зберігаються докази та де працюють потенційні свідки; обов?язок «не спілкуватись зі свідками» без зазначення конкретних імен фактично неможливо контролювати в умовах, коли ОСОБА_4 щодня присутній на робочому місці разом із тими самими людьми; жоден із покладених обов`язків не обмежує доступу ОСОБА_4 до оригінальних документів закупівлі та до прийняття управлінських рішень від імені КНП «ОДЛ» ЗОР.
Відсторонення від посади є єдиним заходом забезпечення кримінального провадження (п. 3 ч. 2 ст. 131 КПК України), що фізично усуває обвинуваченого від джерел ризику директорського доступу до документів, персоналу та майна установи. Захід є пропорційним тяжкості обвинувачення та конкретним, судом встановленим ризикам.
Враховуючи вищезазначене прокурор просив відсторонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади виконувача обов?язків директора комунального некомерційного підприємства «Обласна дитяча лікарня» Закарпатської обласної ради на строк 2 (два) місяці.
13.08.2026 до суду надійшли заперечення захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 , у яких зазначено наступне.
Підставою для застосування будь-якого заходу забезпечення є наявність обґрунтованої підозри.
Відсторонення від посади допускається лише тоді, коли сторона обвинувачення доведе, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді має доступ до джерел доказів та відповідно може вдатися до знищення, зміни чи приховування, речей і документів, що можуть бути використані як докази для доведення його винуватості, а також може впливати на свідків та обвинувачену ОСОБА_5 .
При цьому, наявність ризику впливу на свідків мотивується прокурором тим, що триває судовий розгляд і свідки не допитані, а наявність ризику знищення, приховування або спотворення документів взагалі не мотивує.
Таке твердження сторони обвинувачення вважає сумнівним, оскільки фактично сторона обвинувачення, не наводячи жодних об`єктивних обставин на підтвердження свого припущення про наявність цих ризиків, намагається перекласти необхідність його спростування на сторону захисту.
Всі свідки у кримінальному провадженні допитані на стадії досудового розслідування та попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та за відмову від дачі показань, адміністративна посада ОСОБА_4 жодним чином не може створити вплив на свідків.
Захисник обвинуваченого просив у задоволенні клопотання про відсторонення ОСОБА_4 від посади відмовити.
Прокурор у судовому засідання клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, що викладені у ньомую
ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечили щодо поданого клопотання про відсторонення від посади, посилаючись на мотиви, викладені у поданому письмовому запереченні на клопотання.
Інші учасники судового провадження також висловили заперечення щодо клопотання прокурора про відсторонення від посади обвинуваченого ОСОБА_4 .
Дослідивши клопотання прокурора, додані до нього матеріали, матеріали кримінального провадження в частині, необхідній для вирішення порушеного питання, заслухавши думку учасників судового провадження та оцінивши наведені сторонами доводи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України відсторонення від посади є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 157 КПК України при вирішенні питання про відсторонення від посади суд зобов`язаний врахувати, зокрема, правову підставу для відсторонення від посади, наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Відповідно дол ч. 1 ст. 157 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Отже, вирішуючи питання про відсторонення особи від посади, суд має встановити не лише формальну наявність у неї службових повноважень, а й конкретні обставини, які свідчать про те, що перебування на посаді створює реальну можливість використання цих повноважень для перешкоджання кримінальному провадженню, а також перевірити, чи є відсторонення необхідним та пропорційним поставленій меті.
При цьому суд виходить із того, що обмеження прав особи у кримінальному провадженні не може ґрунтуватися виключно на припущеннях. Наведені стороною обвинувачення ризики повинні мати конкретний, актуальний та об`єктивний характер, а необхідність застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження повинна бути доведена саме на час розгляду клопотання.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Разом з тим сама по собі тяжкість пред`явленого обвинувачення не є достатньою правовою підставою для відсторонення особи від посади. Необхідність такого заходу повинна бути обумовлена конкретними фактичними обставинами, які свідчать про те, що саме перебування обвинуваченого на відповідній посаді створює реальну загрозу знищення, приховування чи підроблення доказів, незаконного впливу на свідків або іншого перешкоджання кримінальному провадженню.
Обґрунтовуючи необхідність відсторонення ОСОБА_4 від посади директора КНП «Обласна дитяча лікарня» Закарпатської обласної ради, прокурор посилається, зокрема, на збереження за обвинуваченим службових повноважень, доступу до приміщень підприємства, документів та працівників установи, які можуть бути свідками у кримінальному провадженні.
Однак суд звертає увагу, що частина наведених прокурором доводів щодо можливості незаконного впливу на свідків уже була предметом судової оцінки при застосуванні щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Так, ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2026 року щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та одночасно покладено, зокрема, обов`язок утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні щодо його обставин.
Крім того, ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 13.08.2026 продовжено строк дії обов`язків, покладених ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2026 року (справа № 304/13/26, провадження №1кс/304/468/26) на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на строк два місяці, починаючи з 13.08.2026 по 13.10.2026, включно, а саме:
- прибувати до суду та прокурора за кожною вимогою;
- утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинувачення у кримінальному провадженні №72025071010000037 щодо обставин вказаного кримінального провадження, а саме: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;
- не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.
Таким чином, ризик можливого незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків, у тому числі працівників КНП «Обласна дитяча лікарня» Закарпатської обласної ради, вже врахований судом та щодо нього застосовано конкретний процесуальний запобіжник.
За таких обставин прокурор повинен був навести конкретні дані, які б свідчили про недостатність уже покладеного на ОСОБА_4 обов`язку не спілкуватися зі свідками та необхідність застосування додаткового, більш обтяжливого заходу у вигляді відсторонення від посади.
Проте таких обставин судом не встановлено.
Прокурором не наведено конкретних відомостей про те, що після постановлення ухвали від 22 червня 2026 року ОСОБА_4 порушував покладений на нього обов`язок, контактував із визначеними свідками з приводу обставин кримінального провадження, здійснював на них психологічний чи інший вплив, погрожував їм, схиляв до зміни показань або іншим чином використовував своє службове становище з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
Отже, сам факт того, що ОСОБА_4 продовжує обіймати посаду директора та має можливість контактувати з працівниками лікарні, не може автоматично свідчити про реальність ризику незаконного впливу на них.
Більше того, такий ризик уже охоплений встановленим судом обов`язком не спілкуватися з відповідними свідками, а тому застосування додаткового заходу у вигляді відсторонення від посади потребує окремого та більш переконливого обґрунтування.
Суд також враховує значний проміжок часу, який минув з моменту подій, що є предметом обвинувачення, а також те, що досудове розслідування кримінального провадження завершено та обвинувальний акт переданий на розгляд суду.
Протягом досудового розслідування сторона обвинувачення мала можливість звернутися до слідчого судді з клопотанням про відсторонення ОСОБА_4 від займаної посади, якщо вважала, що його службове становище створює реальну та безпосередню загрозу для збереження доказів, впливу на свідків чи іншого перешкоджання кримінальному провадженню.
Разом з тим на стадії досудового розслідування ОСОБА_4 від займаної посади не відсторонювався.
Зазначена обставина сама по собі не виключає можливості застосування відсторонення від посади на стадії судового розгляду, однак має істотне значення для оцінки актуальності та реальності заявлених прокурором ризиків.
Зокрема, прокурором не наведено конкретних нових обставин, які виникли після завершення досудового розслідування та свідчили б про істотне посилення ризиків або про те, що саме на теперішній час перебування ОСОБА_4 на посаді директора створює таку загрозу кримінальному провадженню, яку неможливо усунути іншими процесуальними засобами.
Суд також бере до уваги, що ризик впливу на свідків має оцінюватися з урахуванням положень ст. 23 КПК України, відповідно до яких суд безпосередньо досліджує докази та отримує показання учасників кримінального провадження усно та безпосередньо в судовому засіданні.
У зв`язку з цим до моменту допиту свідків судом необхідність запобігання можливому впливу на них дійсно зберігається. Однак на даний час для досягнення цієї мети достатнім є вже покладений на ОСОБА_4 обов`язок утримуватися від спілкування з відповідними свідками.
Застосування відсторонення від посади за таких обставин фактично означало б використання більш обтяжливого заходу за наявності менш обтяжливого процесуального засобу, який уже застосований та спрямований безпосередньо на усунення відповідного ризику.
При цьому суд враховує і наслідки можливого відсторонення ОСОБА_4 для інших осіб та суспільних інтересів.
Як вбачається з листа Закарпатської обласної ради 12.08.2026 №01.1-30/426, КНП «Обласна дитяча лікарня» Закарпатської обласної ради є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області та забезпечує надання медичної допомоги дитячому населенню області. У вказаному листі зазначено, що діяльність підприємства значною мірою залежить від діяльності його керівника, який здійснює стратегічне планування діяльності підприємства, забезпечує залучення коштів, у тому числі від НСЗУ, здійснює поточне керівництво закладом, організовує його господарську та іншу діяльність, забезпечує виконання покладених на підприємство завдань та належну організацію надання медичної допомоги. Також Закарпатська обласна рада звертає увагу на особливе значення діяльності керівника підприємства в період підготовки закладу до опалювального сезону та зазначає, що відсторонення ОСОБА_4 може мати негативні наслідки для стабільного функціонування підприємства.
Зокрема, у листі зазначено про можливість виникнення негативних наслідків публічного характеру, пов`язаних із належним функціонуванням лікарні, виконанням договорів із Національною службою здоров`я України, рівнем надання медичних послуг дітям області та підготовкою підприємства до опалювального сезону.
Суд не залишає поза увагою зазначені обставини, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 157 КПК України наслідки відсторонення від посади для інших осіб та суспільних інтересів є одними з обставин, які підлягають обов`язковому врахуванню при вирішенні цього питання.
При цьому суд виходить із того, що йдеться не лише про трудові права самого ОСОБА_4 , а й про потенційний вплив його відсторонення на функціонування медичного закладу, який забезпечує надання медичної допомоги дітям області.
Водночас зазначені обставини не можуть самі по собі бути підставою для відмови у відстороненні особи, якщо прокурором буде доведено наявність передбачених ст. 157 КПК України ризиків. Проте у сукупності з відсутністю конкретних даних про використання ОСОБА_4 службового становища для перешкоджання кримінальному провадженню на етапі судового розгляду, тривалим періодом його перебування на посаді під час досудового розслідування, відсутністю його відсторонення на цій стадії та наявністю вже застосованих обмежень, ці обставини мають істотне значення для оцінки пропорційності заявленого заходу.
Суд також враховує, що відсторонення від посади є фактичним припиненням виконання особою своїх службових повноважень на визначений судом строк, а тому його застосування повинно бути виправданим реальною необхідністю та не може використовуватися лише як додатковий захід без доведення недостатності вже існуючих обмежень.
У цьому випадку прокурором не доведено, що встановлені щодо ОСОБА_4 обов`язки зокрема, обов`язок утримуватися від спілкування з визначеними свідками є недостатніми для запобігання ризику незаконного впливу на них.
Також не доведено, що без відсторонення ОСОБА_4 від посади існує реальна та безпосередня загроза знищення чи підроблення документів або іншого перешкоджання кримінальному провадженню на стадії судового розгляду.
Сам факт наявності у керівника доступу до приміщень, працівників чи службових документів не може бути ототожнений із доведеністю наміру чи реальної можливості використати ці повноваження на шкоду кримінальному провадженню.
Суд враховує також процесуальну поведінку ОСОБА_4 після застосування до нього запобіжного заходу та покладення процесуальних обов`язків. Даних про порушення ним визначених судом обов`язків або про використання службового становища для впливу на учасників кримінального провадження прокурором не наведено.
Вирішуючи питання про пропорційність застосування такого заходу, суд виходить із необхідності забезпечення балансу між завданнями кримінального провадження, з одного боку, та правами обвинуваченого, а також суспільними інтересами з іншого.
У даному випадку цей баланс може бути забезпечений шляхом збереження вже застосованих до ОСОБА_4 процесуальних обмежень, зокрема заборони спілкування з визначеними свідками, без необхідності додаткового відсторонення його від займаної посади.
При цьому суд звертає увагу, що відмова у відстороненні від посади не означає встановлення судом повної відсутності будь-яких ризиків у кримінальному провадженні. Вона означає лише те, що прокурором не доведено такого ступеня реальності та актуальності цих ризиків, який відповідно до вимог ст. 157 КПК України виправдовував би застосування саме такого, більш істотного заходу забезпечення кримінального провадження.
З огляду на викладене, враховуючи стадію судового розгляду, значний проміжок часу, що минув, завершення досудового розслідування, відсутність встановлених фактів порушення ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, те, що на стадії досудового розслідування він від посади не відсторонювався, відсутність конкретних даних про використання ним службових повноважень для перешкоджання кримінальному провадженню, а також те, що ризик впливу на свідків уже охоплюється чинним обов`язком не спілкуватися з ними, суд доходить до висновку про недоведеність необхідності застосування щодо ОСОБА_4 такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади.
За таких обставин у задоволенні клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури про відсторонення ОСОБА_4 від посади директора КНП «Обласна дитяча лікарня» Закарпатської обласної ради слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 131, 154, 155, 156, 157, 369372 КПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_9 про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_4 від посади відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 17.08.2026.
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду ОСОБА_19
Судове рішення № 139028885, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 13.08.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 303/5942/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: