Рішення № 139028812, 17.08.2026, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/913/26

Провадження № 2/936/331/2026

17.08.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., з участю секретаря судового засідання Пензештадлер І.І., прокурора Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури Свириденко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство "Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення),

В С Т А Н О В И В:

25.06.2026 заступник керівника Мукачівської окружної прокуратури Костовський С. звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство "Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення).

В обґрунтування позовних вимог стверджує, що відповідно до вироку Воловецького районного суду від 01.10.2025 (справа №936/809/25), який набрав законної сили 03.11.2025, ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України. Вищевказаним судовим рішенням встановлено винуватість ОСОБА_1 у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні та підтверджено, що потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження саме внаслідок неправомірних дій останньої. У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради» у відділені анестезіології та інтенсивної терапії закладу охорони здоров`я з 21.04.2025 по 23.04.2025 (2 ліжко-дні). Вартість лікування потерпілого ОСОБА_2 за весь період перебування в лікарні з 21.04.2025 по 23.04.2025 (2 ліжко-дні) становить 13 553,00 гривень. Цивільний позов про стягнення коштів на користь держави в особі НСЗУ, витрачених на лікування потерпілого, в межах кримінального провадження не заявлявся. Станом на момент предявлення позовної заяви до суду шкода, спричинена відповідачем не відшкодована, що призвело до втрат державного бюджету та негативно впливає на фінансування медичних послуг, які надаються іншим хворим, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій. Таким чином, кошти у розмірі 13553,00 грн, витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КК України, підлягають стягненню з відповідача, оскільки, надання медичних послуг здійснювалося за програмою медичних гарантій пацієнтам та оплачено Національною службою здоров`я України, що підтверджено листами КНП «Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради» та Національної служби здоров`я України. Враховуючи наведене, прокурор в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача КНП "Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради" звернувся в суд з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 та просив стягнути з неї відшкодування шкоди в судовому порядку.

26.06.2026 ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

04.08.2026 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Представник особи, в інтересах якої подано позов - Національної служби здоров`я України, у судове засідання не з`явився, проте надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача КНП "Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради", будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з`явився, про причини неявки не повідомив, позицію по справі не висловив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, проте надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов не визнає. Правом на подання відзиву не скористалася.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, надала заяву про слухання справи без її участі, отже, суд розглядає справу за її відсутності.

Заслухавши позицію прокурора, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.ст.13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що вироком Воловецького районного суду від 01.10.2025 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначено їй покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням і визначенням іспитового строку один рік та покладено обов`язки визначені п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, а також відповідно до п.1 ч.1 ст. 91-1 КК України застосовано до ОСОБА_1 обмежувальний захід строком на два місяці (судова справа №936/809/25, провадження №1-кп/936/111/2025).

Вирок суду набрав законної сили 03.11.2025.

Згідно з вироком суду, обвинувачена ОСОБА_1 20.04.2025 близько 21:00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, умисно, на ґрунті ревнощів, під час суперечки, по місцю проживання за адресою село Кічерний, 7 Мукачівського району, взявши із господарської будівлі полімерну пляшку з-під напою «Coca Cola» ємністю 2 л., в якій знаходився бензин, зайшла в будинок і вилила бензин із пляшки на тіло та одежу свого співмешканця ОСОБА_2 , який в цей час знаходився в коридорі будинку в положенні стоячи, вдягнений у футболку та спортивні штани, після чого підпалила бензин сірниками і відбулося займання одежі в яку був одягнутий ОСОБА_2 , внаслідок чого ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді опіків із залученням 30-39% поверхні тіла, опіки дихальних шляхів I-II ступеня, опіки поверхонь голови, обличчя, шиї, тулуба, передньої поверхні грудної клітки, живота, обох плечових суглобів та верхніх кінцівок I-IIА-IIБ ступеня.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Факт завдання тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 відповідачем ОСОБА_1 протиправними діями останньої, беззаперечно підтверджується вироком суду, який набрав законної сили 03.11.2025.

Із матеріалів справи вбачається, що лікування потерпілого ОСОБА_2 здійснювалося у КНП «Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради» за рахунок коштів Державного бюджету України на підставі договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Так, у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у вищевказаній центральній лікарні у відділені анестезіології та інтенсивної терапії закладу охорони здоров`я з 21.04.2025 по 23.04.2025 (2 ліжко-дні).

Згідно листа КНП «Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради» №111/01.10 від 08.06.2026, розрахунок вартості лікування потерпілого ОСОБА_2 за весь період перебування в лікарні з 21.04.2025 по 23.04.2025 (2 ліжко-дні) становить 13 553,00 (тринадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят три) гривні.

За змістом п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Пунктом 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993, визначено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Відповідно до п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Також, у відповідності до листа КНП «Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради» №111/01.10 від 08.06.2026, вбачається, що джерелом фінансування лікарні є Національна служба здоров`я України.

Положеннями п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», передбачено, що однією з основних функцій НСЗУ, як Уповноваженого органу передбачено укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» закладом охорони здоров`я є юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

Згідно пункту 1 статуту КНП «Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради» є комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги будь-яким способом в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом.

Пунктом 3.1 статуту, визначено, що основною метою діяльності Підприємства є забезпечення медичного обслуговування населення шляхом надання йому медичних послуг в порядку та обсязі, встановлених законодавством.

Таким чином, зі змісту викладеного вбачається, що КНП «Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради» є закладом охорони здоров`я та надавала медичні послуги потерпілому від кримінального правопорушення ОСОБА_2 за рахунок коштів НСЗУ відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Вирішуючи питання правомочності Мукачівської окружної прокуратури на звернення до суду в інтересах позивача, суд виходить з такого.

У відповідності до п.3 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ст. 128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави щодо відшкодування шкоди заподіяної злочином пред`являється прокурором. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

З матеріалів справи, встановлено, що Мукачівською окружною прокуратурою повідомлено Національну службу здоров`я України про те, що кошти, витрачені КНП «Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради» на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , з винної особи ОСОБА_1 не стягнуто. Тим самим уповноваженому органу державної влади надано можливість відреагувати на порушення інтересів держави.

Разом з тим, Національна служба здоров`я України повідомила окружну прокуратуру про те, що з урахуванням Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101, НСЗУ не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину, а відтак заходи претензійно-позовного характеру, спрямовані на стягнення витрат на лікування, НСЗУ не вживались. Одночасно, НСЗУ не заперечує щодо звернення до суду в інтересах держави прокуратурою з позовом щодо відшкодування витрат на лікування потерпілих від кримінальних правопорушень.

З огляду на викладене, прокурором доведено наявність підстав для представництва інтересів держави Мукачівською окружною прокуратурою в особі Національної служби здоров`я України, у звязку з нездійсненням захисту інтересів держави останної, шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Згідно з приписами ст.4 ЦПК України, захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Порядок відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, встановлений в § 2 Глави 82 ЦК України

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Нормами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» визначено, що держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій. Тобто, послуги КНП «Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради», пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачені НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з положеннями ст. 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.

Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері. Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров`я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

Відповідно до підпункту «ж» пункту 8 частини 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 671 цього Кодексу), належать, зокрема, видатки на програму державних гарантій медичного обслуговування населення.

Положеннями ст. ст. 7, 13, 142, 143 Конституції України, ст. ст. 7, 64, 71 Бюджетного кодексу України встановлено основні принципи регулювання бюджетних відносин в Україні щодо джерел наповнення бюджету для забезпечення потреб суспільства та держави.

Бюджетна система України, згідно ст.7 Бюджетного кодексу України, ґрунтується на таких принципах: збалансованості, повноти, обґрунтованості, цільового використання бюджетних коштів, відповідальності учасників бюджетного процесу тощо. Одним із принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України, є принцип цільового використання бюджетних коштів, який полягає в тому, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

За змістом ч. 2 ст. 49 Конституції України охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально- економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що неправомірна поведінка відповідача ОСОБА_1 , внаслідок якої завдано шкоду в розмірі 13553,00 гривень, доводиться вироком Воловецького районного суду Закарпатської області №936/809/25 від 01.10.2025, який набрав законної сили. Зокрема, судом встановлено наявність заподіяної шкоди потерпілому, наявність вини відповідача у вчиненому, причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, що настала, що є обов`язковою умовою відповідальності відповідача ОСОБА_1 .

Невідшкодування витрат, здійснених НСЗУ за рахунок державного бюджету на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в КНП «Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради», призвело до втрат державного бюджету та негативно впливає на фінансування медичних послуг, які надаються іншим хворим, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій.

Позивачем НСЗУ виплачено кошти з державного бюджету при наданні медичних послуг, а саме лікування потерпілого ОСОБА_2 , який перебував на стаціонарному лікуванні у вищевказаному закладі охорони здоров`я з вини ОСОБА_1 , позаяк ці кошти підлягають стягненню з останньої з подальшим їх зарахуванням до Державного бюджету України.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, із огляду на встановлення вироком суду вини відповідача у вчиненому кримінальному правопорушенні, протиправними діями якої було завдано шкоду потерпілому на загальну суму 13553,00 грн., та небажання відповідача в добровільному порядку відшкодувати таку, суд приходить висновку, що позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору, який підлягав сплаті (3328,00 грн.) на підставі п.6 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, враховуючи те, що позивача звільнено від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 3328,00 грн.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство "Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення) - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь держави в особі Національної служби здоров`я України (просп. Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 42032422) кошти, витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , в сумі 13 553,00 (тринадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят три) гривень, які перерахувати в дохід Державного бюджету України (одержувач ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300, код одержувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок UA 978999980313080115000026011).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач: Мукачівська окружна прокуратура, місцезнаходження: 89603, Закарпатська область, м.Мукачево, вул. А.Літуна, 15;

позивач: Національна служба здоров`я України місцезнаходження: просп. Степана Бандери, 19, місто Київ, 04073, код ЄДРПОУ42032422;

третя особа: Комунальне некомерційне підприємство "Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради" вул. Карпатська, 23, селище Воловець, Мукачівський район,Закарпатська область, 89100, код ЄДРПОУ 01992529;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 17.08.2026.

Суддя Софілканич О.А.