Ухвала суду № 139028455, 17.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 серпня 2026 р. Справа № 520/24410/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панов М.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Мереф`янської міської ради Харківської області (вул. Дніпровська, 213, м. Мерефа, Харківська обл., Харківський р-н, 62472, код ЄДРПОУ 04058692) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Мереф`янської міської ради Харківської області в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Мереф`янської міської ради щодо неналежного ставлення до розгляду звернень позивача і до неприйняття рішень або надати правову оцінку діям чи бездіяльності;

- зобов`язати міську раду розглянути заяву позивача про видачу рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки, яка розташовується за адресою: м. Мерефа, вул. Залізнична, 31/2 Дачна якнайшвидше і не чинити бюрократичні перешкоди щодо прийняття позитивного рішення; і про вжиття заходів щодо організації вивезення гумових відходів та приведення території до екологічно безпечного стану;

- зобов`язати Мереф`янську міську раду чи інші компетентні органи здійснити в межах своїх повноважень належний контроль за виконанням рішень щодо права ОСОБА_1 на безоплатну приватизацію земельної ділянки і право на безпечне життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що згідно з приписами ч.ч. 1, 4 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Згідно з ч. 10 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не визначено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

У відповідності до положень частин 1 та 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Таким чином, за результатами аналізу вказаних норм, позивач при зверненні до суду з позовом зобов`язаний надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у разі неможливості надання позивачем таких доказів, він зобов`язаний надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання таких доказів.

З позовної заяви вбачається, що позивач зокрема просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Мереф`янської міської ради щодо неналежного ставлення до розгляду звернень позивача і до неприйняття рішень або надати правову оцінку діям чи бездіяльності;

- зобов`язати міську раду розглянути заяву позивача про видачу рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки, яка розташовується за адресою: м. Мерефа, вул. Залізнична, 31/2 Дачна якнайшвидше і не чинити бюрократичні перешкоди щодо прийняття позитивного рішення; і про вжиття заходів щодо організації вивезення гумових відходів та приведення території до екологічно безпечного стану.

Проте, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем в порушення п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України не додано до позовної заяви звернення, з яким він звертався до Мереф`янської міської ради, тобто, не надано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

За таких обставин, позивачу необхідно надати до суду належним чином завірені копії звернень, з якими він звертався до Мереф`янської міської ради та уточнену позовну заяву із зазначенням у позовних вимогах реквізитів звернень (№ та дата).

Крім того, суд зазначає, що згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету щодо позивача, його представника та щодо відповідача.

Отже, позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету щодо позивача, його представника та щодо відповідача.

Крім того, суд зазначає, що підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

За правилами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328,00 грн.

Так, позивачем заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру.

Отже, ставка судового збору за подання даного адміністративного позову становить 5324,80 грн.

Судом встановлено, що позивачем не надано до суду документу про сплату судового збору або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору, оскільки він є пенсіонером, має захворювання та порушення функцій організму, скрутне матеріальне становище. До клопотання додано медичний висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та акт №206 від 03.06.2026 комісійного обстеження об`єкта пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені норми щодо відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру, а також звільнення від сплати судового збору закріплюють дискреційне право, а не обов`язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Реалізація права особи на вказане не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ`я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладену в постанові від 18 липня 2022 року у справі №161/18983/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

З огляду на викладене, суд має можливість вирішити у спосіб, визначений наведеними нормами, питання щодо сплати судового збору, в той же час наявність такого майнового стану сторони, який не надає можливості здійснити сплату судового збору на час звернення до суду, підлягає підтвердженню саме з боку цієї сторони.

При цьому, звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати с дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Вказана правова позиція суду викладена в ухвалі Верховного Суду у справі №442/5646/17 від 17.04.2018 року.

Особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).

У справі №215/5482/17 Верховний Суд відзначив, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 р. у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

Верховний Суд в ухвалі від 04 квітня 2023 року при розгляді справи № 9901/988/18 дійшов висновку, що для підтвердження наявності пільг щодо сплати судового збору, передбачених статтею 5 Закону №3674-VI, позивач повинен надати:

- довідку з Пенсійного фонду України про наявність/відсутність виплат за попередній календарний рік;

- довідку з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат за попередній календарний рік;

- довідку з Державного центру зайнятості про наявність/відсутність виплат за попередній календарний рік.

При дослідженні матеріалів адміністративного позову та доданих документів по справі, суд не має можливості достеменно переконатися в існуючому складному матеріальному становищі позивача.

Надані позивачем до позову документи не відображають всіх доходів позивача за попередній 2025 календарний рік, а також не можуть бути доказом відсутності інших доходів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем не надано достатніх доказів для підтвердження тяжкого майнового стану позивача, яким підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містять відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, довідка про склад сім`ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно, з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач має сплатити судовий збір за подання даного позову з чотирма позовними вимогами немайнового характеру у розмірі 5324,80.

Відповідно до абз. частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду належним чином завірені копії звернень, з якими він звертався до Мереф`янської міської ради та уточнену позовну заяву із зазначенням у позовних вимогах реквізитів звернень (№ та дата); уточнену позовну заяву із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету щодо позивача, його представника та щодо відповідача; квитанцію про сплату судового збору у розмірі 5324,80 грн.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Мереф`янської міської ради Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду належним чином завірених копій звернень, з якими позивач звертався до Мереф`янської міської ради та уточнену позовну заяву із зазначенням у позовних вимогах реквізитів таких звернень (№ та дата); уточненої позовної заяви із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету щодо позивача, його представника та щодо відповідача; квитанції про сплату судового збору у розмірі 5324,80 грн.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Панов М.М.