Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 718/1953/26
Провадження 2/718/851/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" серпня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді Скорейка В.В., за участю секретаря судового засідання Безушко М.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду із вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що 19.06.2025 між ОСОБА_1 та ТзОВ «ФК « Кредіплюс» укладено кредитний договір № 188418, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (одноразовим ідентифікатором відповідача 32e76b4d).
Посилається на те, що відповідно до п 2.2.1. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 33735.00 грн. (тридцять три тисячі сімсот тридцять п`ять грн. 00 коп.) та надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 22 568,71 грн для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №176307 від 25.03.2025 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 5431,34 грн на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 5734,95 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно з п.2.5 індивідуальної частини.
Зазначає, що станом на день подання позову ОСОБА_1 заборгованість за сумою кредиту, процентами та іншими обов`язковими платежами не погасив, тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та вирішити питання розподілу судових витрат.
Ухвалою суду від 23.06.2026 визначено вказану справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, відповідно до вимог ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї. Також направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. Проте вказані документи повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Про час та місце розгляду справи відповідача повідомлено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відзиву на позов суду не надано.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити відповідне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та давши їм належну оцінку суд дійшов до наступного висновку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 стаття 2 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 стаття 4 ЦПК України).
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні правовідносини
19.06.2025 ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 уклали Договір про споживчий кредит № 188418.
Відповідно до умов цього кредитного договору відповідачу надано кредит на умовах строковості у розмірі 33735,00 грн, строком на 168 днів, зі сплатою відсотків за користування таким кредитом на умовах, визначених цим договором.
Так, відповідно до п. 2.2.1 Індивідуальної частини договору сума (загальний розмір) кредиту становить 33735,00 грн (тридцять три тисячі сімсот тридцять п`ять грн. 00 коп.) та надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 22 568,71 грн для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №176307 від 25.03.2025, укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 5431,34 грн на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 5734,95 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно з п.2.5 індивідуальної частини.
Відповідно до п. 2.3 Індивідуальної частини договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 300,00 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначеного в п. 2.6 цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.
Пунктом 2.4. договору передбачено, що знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.
В п.2.5. - комісія за надання кредиту складає 5 734,95 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 17,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.
Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 32e76b4d (одноразовим паролем).
Кредитні кошти надано шляхом зарахування на банківську карту № НОМЕР_1 у сумі 5 431,34 грн, що підтверджується витягом з довідки про перерахування грошових коштів, яка міститься в матеріалах справи. Факт переказу зазначених коштів підтверджується також банківською випискою, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, наданим первинним кредитором, загальний розмір боргу становить 60 301,10 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 36 693,31 грн, заборгованість за процентами 22 607,19 грн, комісія 1 000,00 грн та штраф 6 000,00 грн. Водночас вимога про стягнення штрафу Позивачем у даному позові не заявлялася.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд керується наступними нормами права.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватисяв такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що між ОСОБА_1 та ТзОВ «ФК «Кредіплюс» укладено кредитний договір № 188418, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (одноразовим ідентифікатором відповідача 32e76b4d).
Як вбачається з Договору факторингу № 10102025 року, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», та Витягу з Додатку №1 до Договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 року (Реєстру прав вимог №3), ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги щодо заборгованості ОСОБА_1 за договором № 188418 від 19.06.2025 в сумі 60 301,10 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 514 ЦК України.
Відповідно до положень ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, Позивачем належними та допустимими доказами доведено факт процесуального правонаступництва та наявність у нього права на звернення до суду з цим позовом
Водночас, дослідивши наданий розрахунок та матеріали справи, суд не погоджується з заявленим Позивачем розміром заборгованості з огляду на таке.
Так, згідно з п. 2.2.1 Договору кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у загальному розмірі 33 735,00 грн, з яких: 22 568,71 грн для погашення заборгованості за договором про споживчий кредит № 176307 від 25.03.2025; 5 431,34 грн шляхом перерахування на рахунок Позичальника № НОМЕР_1 ; 5 734,95 грн шляхом погашення комісії. Жодних доказів укладення та існування договору про споживчий кредит № 176307 від 25.03.2025, як і первинних бухгалтерських документів на підтвердження реального виконання зобов`язання з перерахування 22 568,71 грн на погашення такого договору та 5 734,95 грн комісії, Позивачем суду не надано, що є порушенням процесуального обов`язку доказування, передбаченого статтею 81 ЦПК України.
Зважаючи на те, що наданою банківською випискою підтверджено фактичне отримання Відповідачем кредиту лише в розмірі 5 431,34 грн, суд доходить висновку, що заборгованість за тілом кредиту підлягає стягненню саме в цьому розмірі. Відповідно, нараховані проценти також підлягають перерахунку, виходячи з фактично наданої суми кредиту (5 431,34 грн) за погодженою сторонами договором ставкою 300% річних.
Розмір процентів за користування кредитом за період з 20.06.2025 по 04.07.2025 включно (15 днів) складає 668,05 грн, який розраховується наступним чином:
?фактично отримане тіло кредиту: 5 431,34 грн;
?погоджена договором денна ставка: 0,82 % (що відповідає 300 % річних);
?сума процентів за 1 день користування: 5 431,34 грн ? 0,82 % = 44,54 грн;
?сума процентів за 15 днів користування: 44,54 грн ? 15 днів = 668,05 грн.
Керуючись приписами ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування» щодо черговості погашення вимог за договором про споживчий кредит, суд зараховує здійснений Відповідачем платіж від 04.07.2025 у сумі 5 400,00 грн першочергово в рахунок погашення тіла кредиту Відтак, залишок непогашеного тіла кредиту становить 31,34 грн (5 431,34 грн - 5 400,00 грн), а заборгованість за процентами, нарахованими за перші 15 днів користування кредитом (з 20.06.2025 по 04.07.2025), складає 668,05 грн.
За період з 05.07.2025 по 18.07.2025 включно (14 днів) на залишок тіла кредиту в розмірі 31,34 грн за ставкою 0,82 % на день нараховано проценти в сумі 3,60 грн. Відтак, станом на 18.07.2025 загальний розмір заборгованості Відповідача за тілом та процентами становив 702,99 грн (31,34 грн тіла + 668,05 грн процентів за перший період + 3,60 грн процентів за другий період).
Разом з тим, 18.07.2025 Відповідачем здійснено платіж у сумі 5 361,22 грн. Оскільки зазначена сума повністю перекриває розмір дійсного зобов`язання (702,99 грн), заборгованість Відповідача за тілом кредиту та процентами є повністю погашеною.
Відповідно до 2.4 договору, знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено. Як встановлено із розрахунку боргу позивач також щомісячно нараховував комісію за обслуговування кредиту по 100 грн кожні 2 тижні, а всього на суму 1 00 грн.
Втім, у рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
На спірні правовідносини за цим договором поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування», адже за договором позичальнику надано споживчий кредит.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року (справа №202/5330/19) у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які встановлено щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування".
Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг і їх погодження із споживачем при укладенні договору, обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Зазначені правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року (справа №755/11636/21) та від 16 листопада 2022 року (справа №755/9486/21).
Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення комісій.
Щодо стягнення штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Враховуючи описане, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 6 000 грн.
З огляду на відсутність у Відповідача будь-якої непогашеної заборгованості перед Позивачем на момент звернення до суду, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору та витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Судове рішення не проголошувалося відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф. 333, Код ЄДРПОУ: 43541163)
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .
Суддя Василь Скорейко
Судове рішення № 139028173, Кіцманський районний суд Чернівецької області було прийнято 17.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 718/1953/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: