Ухвала суду № 139026984, 10.08.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/3648/26 № 1-кс/610/320/2026м. Балаклія10 серпня 2026 року

Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1

за участю

прокурора: ОСОБА_2 ,

підозрюваного: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 (відеоконференція),

секретаря: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12026221080000508 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Варва Варвинського району Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; громадянина України; з повною загальною середньою освітою; військовослужбовця; розлученого; в силу ст. 89 КК України судимості не має,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України,

в с т а н о в и в:

Погоджене з прокурором клопотання обґрунтовано повідомленням про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Саме цей вид запобіжного заходу необхідний для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

oпереховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

oнезаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні;

oвчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор клопотання підтримав із наведених у ньому підстав.

Підозрюваний свою вину не визнав, з підозрою не погоджується. Проти задоволення клопотання заперечував. Пояснив, що у тому ж під`їзді робить ремонт квартири, в якій це трапилось. Він познайомився з потерпілою, яка попросилася до нього у квартиру подивитися, зайшла на пару хвилин, він показав їй квартиру, після чого їй зателефонував батько і вона пішла. Потім прийшла її мати та запитувала чи заходила її донька до нього, чи пригощав він її чимось, а ввечері прийшли працівники поліції і затримали його. Вважає, що його оговорюють, але з якою метою не знає. Повідомив, що був судимий у 2016 році за ч. 1 ст. 309 КК України. Щодо застави зазначив, що на мінімальний розмір застави у нього не вистачає коштів, може внести лише 30000 грн.

Захисник заперечувала проти задоволення клопотання, просила застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою особисте зобов`язання. Зазначила, що підозрюваний хоч і не визнає своєї вини, але буде виконувати покладені на нього обов`язки. Якщо суд призначить арешт, то просила застосувати мінімальний розмір застави.

Судом встановлено, що слідчим відділенням ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026221080000508 від 09.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

09.08.2026 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України - вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи (розбещення малолітніх).

Він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин:

«08 серпня 2026 року близько 10.00 години, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у подвір`ї будинку, який розташований по АДРЕСА_2 , маючи злочинний умисел, направлений на вчинення відносно малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення своєї статевої пристрасті, заманив останню до квартири АДРЕСА_3 , де, перебуваючи разом з малолітньою в спальній кімнаті вказаної квартири, реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел на вчинення розпусних дій відносно останньої, ОСОБА_3 умисно, протиправно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, направлених на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку малолітньої особи, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 є малолітньою особою, користуючись її безпорадним станом в силу її малолітнього віку, стану здоров`я, відсутності специфічного життєвого досвіду (зокрема в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, у зв`язку з чим остання не могла чинити йому активний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу, зняв з неї весь одяг та почав здійснювати дії сексуального характеру, які виразились в дотиках однією рукою малолітньої потерпілої ОСОБА_7 по оголених сідницях, в той же час іншою рукою дотиків по оголених статевих органах малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , а також сидячі на дивані поряд з малолітньою, ОСОБА_3 , оголивши власний статевий орган, привертав до себе увагу останньої, у її присутності здійснював непристойні доторкання до свого статевого органу та пропонував останній торкатися статевого органу, чим викликав своє статеве збудження».

Надана стороною обвинувачення сукупність матеріалів кримінального провадження на даному етапі кримінального провадження, до моменту вирішення обвинувачення по суті, є достатньою для обґрунтованості повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, що підтверджується:

1)Даними протоколу огляду від 09.08.2026, проведеного за адресою: АДРЕСА_4 в ході якого було виявлено та вилучено: слід на поверхні підлоги загальною довжиною близько 240 мм шириною близько 80 мм, рельєфний малюнок у вигляді хвилястих смуг, змив на ватну паличку з поверхні правого бильця дивану з кімнати № 2, змив на ватну паличку з поверхні лівого бильця дивану з кімнати № 2, покривало червоно-білого кольору з дивану в кімнаті № 2, покривало жовто-білого кольору з ліжка в кімнаті № 3, покривало різнокольорове в клітинку з ліжка в кімнаті № 3, покривало червоно-сірого кольору з ліжка в кімнаті № 3, мобільний телефон "Black view".

2)Даними протоколу огляду від 09.08.2026, проведеного за адресою: АДРЕСА_5 вході якого виявлено та вилучено: кофту леопардового кольору "George", шорти синьо-білого кольору "Papaya", труси синього кольору, пару гумових капців блакитного кольору.

3)Даними протоколу затримання особи у порядку ст. 208 КПК України 09.08.2026 о 01.44 год (фактичне затримання).

4)Даними протоколу допиту представника потерпілої ОСОБА_8 , яка повідомила, що у неї є донька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка з дитинства страждає на захворювання у вигляді феохромоцитоми правого наднирника. 08.08.2026 приблизно о 10.00 год вона поїхала до міста разом зі своїм свекром ОСОБА_9 та сестрою її чоловіка - ОСОБА_10 . Вдома при цьому залишилися її донька ОСОБА_7 , чоловік ОСОБА_11 , мати чоловіка - ОСОБА_12 та малолітній син ОСОБА_13 . Приблизно о 10.45 год на телефон ОСОБА_10 зателефонувала ОСОБА_12 та повідомила їй, що ОСОБА_14 перебувала у квартирі невідомого чоловіка з бородою. Після отримання вказаної інформації вони одразу поїхали додому, де побачила, що її донька ОСОБА_7 , син ОСОБА_13 та чоловік ОСОБА_11 перебувають у квартирі. Чоловік розповів їй, що приблизно о 10.20 год він разом із донькою ОСОБА_14 гуляв на подвір`ї. Після прогулянки вони почали повертатися до квартири, але ОСОБА_14 повернулася до гойдалки, щоб забрати свій мобільний телефон, який вона там забула. Через декілька хвилин ОСОБА_14 до квартири не повернулася, у зв`язку з чим ОСОБА_11 направив сина ОСОБА_15 перевірити, де вона знаходиться. ОСОБА_15 повернувся та повідомив, що на гойдалці ОСОБА_14 немає. Після цього ОСОБА_11 почав телефонувати ОСОБА_14 за номером телефону, яким вона користується. Спочатку телефон перебував у зоні досяжності, однак ОСОБА_14 на дзвінки не відповідала. Під час одного з наступних дзвінків ОСОБА_14 взяла слухавку та сказала: «Я с дядей на горке», після чого телефонний зв`язок припинився та надалі додзвонитися до неї не вдалося. Після цього ОСОБА_11 сів у свій автомобіль та почав їздити по району, де вони проживають, з метою пошуку доньки. Через деякий час йому вдалося додзвонитися до ОСОБА_14 . Під час телефонної розмови вона повідомила, що вже знаходиться на подвір`ї. Після цього ОСОБА_11 одразу повернувся додому. Після приїзду додому ОСОБА_11 дізнався від сина ОСОБА_15 , що той бачив, як ОСОБА_14 спускалася з другого поверху будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_12 . Також ОСОБА_15 повідомив, що одяг на ОСОБА_14 був неправильно одягнений, а саме шорти були перекручені. Після цього вона поговорила зі своєю донькою ОСОБА_7 , яка під час розмови повідомила, що була у невідомого чоловіка, інших подробиць події на той момент не повідомила. Після проведення розмови з донькою вона пішла до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , до квартири АДРЕСА_6 , щоб з`ясувати обставини того, що сталося з її донькою. У вказаній квартирі їй відчинив невідомий чоловік, який мав бороду, у якого вона запитала чи була у нього в квартирі маленька дівчинка. Чоловік відповів, що була. Після цього вона запитала його, яким чином її донька опинилася у нього в квартирі. На це чоловік пояснив, що йшов вулицею поблизу дитячого майданчика, коли ОСОБА_14 запитала його, хто він такий і що він тут робить. У відповідь чоловік сказав їй: «Ходім, я тобі покажу». Вона сказала чоловікові, що більше так робити не потрібно та не слід нікуди кликати її доньку. Того ж дня, приблизно о 17.00 год, коли всі члени сім`ї перебували вдома та сиділи за вечірнім столом, вона звернула увагу на те, що спідня білизна її доньки ОСОБА_14 була неправильно одягнута. На той момент вона не надала цьому значної уваги, після чого доньці перевдягнули спідню білизну та продовжили займатися своїми справами. Того ж дня, приблизно о 20.40 год ОСОБА_7 розмовляла зі своїм батьком, якому повідомила, що, перебуваючи у квартирі невідомого чоловіка, останній торкався її статевих органів, а також вчиняв щодо неї інші дії сексуального характеру. При цьому вказала, що чоловік робив їй боляче та описувала його дії словами «колупався та сильно тикав». Після цього вони одразу повідомили про вказані обставини працівників поліції.

5)Даними протоколу допиту свідка ОСОБА_12 , яка повідомила, що проживає разом із чоловіком ОСОБА_9 та матір`ю ОСОБА_16 08.08.2026 приблизно о 09.00 год за адресою її проживання приїхав її син ОСОБА_11 разом із дружиною та дітьми. Приблизно о 10.00 год ОСОБА_8 разом із чоловіком свідка поїхала у власних справах. У цей час вона залишилася разом із сином та його дітьми у дворі будинку та продовжила за ними наглядати. Приблизно через 10 хвилин вирішила зайти до квартири, а приблизно через 15 хвилин її син також разом із дітьми зайшов до квартири. Однак, ОСОБА_7 повідомила, що у дворі, біля гойдалки, вона забула свій павербанк разом із мобільним телефоном, тому повернулась до двору забрати їх. Приблизно через 5 хвилин ОСОБА_11 попросив свого сина вийти у двір та подивитися, де знаходиться ОСОБА_14 , але через хвилину він повернувся та повідомив, що ОСОБА_14 у дворі немає. Після цього вона разом із сином вийшла у двір та почала телефонувати на мобільний телефон ОСОБА_7 . ОСОБА_11 телефонував доньці приблизно три рази, однак спочатку вона слухавку не піднімала. Під час останнього телефонного дзвінка ОСОБА_14 все ж таки підняла слухавку та повідомила ОСОБА_17 , що перебуває з якимось чоловіком. Остання частина її повідомлення була нерозбірливою. На той момент ОСОБА_17 здалося, що вона сказала, що перебуває «на горці». Під час розмови телефонний дзвінок раптово припинився. Після цього ОСОБА_11 неодноразово намагався повторно зателефонувати ОСОБА_14 , однак слухавку вона більше не піднімала. Після цього ОСОБА_11 сів у свій автомобіль та поїхав до території колишнього ліцею № 6, де знаходився дитячий майданчик, а вона залишилася на лавці біля під`їзду. Приблизно через 5-10 хвилин після того, як ОСОБА_11 поїхав, з під`їзду вийшла ОСОБА_7 . Свідок одразу звернула увагу на те, що шорти, які були на одягнені на дівчинці, були зміщені у центральній частині в правий бік та забруднені біло-блакитною речовиною, схожою на пил. Вона почала сварити дитину за те, що та пішла без дозволу. При цьому, ОСОБА_14 перебувала у зляканому стані, її поведінка була пригніченою. У цей момент до будинку під`їхав ОСОБА_11 , який одразу почав сварити ОСОБА_14 та повідомив їй, щоб вона сідала до його автомобіля для того, щоб їхати за адресою проживання. У подальшому їй стало відомо, що під час розмови з ОСОБА_14 остання повідомила ОСОБА_11 , що її покликав раніше незнайомий їй чоловік до себе у квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , зайшовши до якої, чоловік зачинив за собою вхідні двері та, перебуваючи у коридорі, почав знімати з ОСОБА_14 шорти, а після цього труси. Після цього чоловік власними пальцями здійснював проникнення до статевих органів ОСОБА_14 та до її сідниць. Скільки саме разів відбувалося таке проникнення їй невідомо. Далі, чоловік зняв із себе шорти та труси, оголивши статеві органи, після чого продовжив торкатися статевих органів ОСОБА_14 . Про вказані факти вони повідомили поліцію.

6)Даними протоколу допиту свідка свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що проживає за вищевказаною адресою разом із дружиною ОСОБА_8 , сином ОСОБА_13 та донькою ОСОБА_7 08.08.2026 приблизно о 09.00 год він разом із дружиною та дітьми приїхав до своїх батьків за адресою: АДРЕСА_7 . Вони залишилися у дворі будинку, де діти гралися на дитячому майданчику. Приблизно о 10.00 год дружина разом із його батьком поїхала у власних справах, а він залишився з дітьми. Через деякий час вони зайшли до квартири. ОСОБА_14 повідомила, що забула у дворі мобільний телефон та павербанк, після чого вийшла їх забрати. Приблизно через 5 хвилин він попросив сина ОСОБА_15 перевірити, де знаходиться ОСОБА_14 . ОСОБА_15 повернувся та повідомив, що її у дворі немає. Після цього він почав телефонувати ОСОБА_14 та шукати її. Під час телефонної розмови ОСОБА_14 повідомила, що перебуває з якимось чоловіком, після чого зв`язок припинився. Він розшукувати доньку, а через деякий час ОСОБА_14 повідомила телефоном, що перебуває біля будинку його батьків. Повернувшись за вказаною адресою, він побачив ОСОБА_14 біля під`їзду та разом із нею повернувся додому. Під час поїздки він запитував ОСОБА_14 , чи не ображав її хтось та чи не сталося з нею чогось. ОСОБА_14 повідомила, що почувається добре та що ніхто її не ображав. Приблизно о 21.00 год того ж дня під час розмови з ОСОБА_14 остання повідомила, що раніше не знайомий їй чоловік покликав її до квартири за адресою: АДРЕСА_4 . Перебуваючи у квартирі, чоловік зачинив двері, після чого у спальні зняв із неї шорти та труси. Надалі, зі слів ОСОБА_14 , чоловік пальцями здійснював проникнення до її статевих органів та сідниць, а також оголив свої статеві органи та продовжив торкатися її статевих органів. Також ОСОБА_14 повідомила, що чоловік погрожував їй вбивством її батьків у разі, якщо вона розповість їм про те, що сталося. Після того, як вони про це дізналися вони повідомили про вказану подію поліцію. Свідок зазначив, що його донька ОСОБА_14 має інтелектуальні порушення та інвалідність з дитинства.

7)Даними протоколу допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , яку було допитано у присутності її законного представника ОСОБА_8 та психолога, яка пояснила, що зранку вона разом із матір`ю, батьком та молодшим братом ОСОБА_15 перебувала на річці, після чого разом поїхали в гості до її бабусі ОСОБА_12 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_7 . Перебуваючи у бабусі, вона разом із братом та батьком гуляла на подвір`ї біля під`їзду, їла окрошку та користувалася мобільним телефоном. При собі також мала павербанк рожевого кольору. Коли вона разом із батьком зайшла до квартири приблизно о 09.45 год, то згадала, що залишила свій мобільний телефон на гойдалці, у зв`язку з чим вийшла з квартири, щоб забрати телефон та павербанк. Вона забрала телефон та, повертаючись до під`їзду, побачила незнайомого їй чоловіка, який приїхав на автомобілі чорного кольору. Чоловік підійшов до лавки біля під`їзду та запропонував їй піти до нього в гості, пообіцявши купити фанту. На вигляд він був старого віку, мав світлу (сиву) бороду, сиве волосся та чорну шапку. Вона погодилася піти з чоловіком, після чого він показав їй квартиру, де проживає, яка, за її словами, розташована у цьому ж будинку, але поверхом вище квартири її бабусі. Коли вони підійшли до квартири, чоловік відкрив двері, вона зайшла до квартири першою, після чого чоловік зайшов за нею та зачинив двері, при цьому зробив рухи, наче замикає їх на замок. Після цього чоловік сказав їй: « ОСОБА_18 здесь, и не нужно ничего говорить ни папе ни маме». Далі чоловік разом із потерпілою пройшов до кімнати та сказав їй лягти на диван, пояснивши, що хоче подивитися на її статеві органи та сідниці. Після того, як вона лягла на диван, чоловік сам зняв із неї шорти та трусики, які поклав на підлогу. У цей момент на її мобільний телефон зателефонував батько, якому вона повідомила, що перебуває у чоловіка на верхньому поверсі, після чого чоловік вимкнув її мобільний телефон та припинив розмову. Після цього чоловік почав торкатися її статевих органів та сідниць пальцями, при цьому намагався завдати їй болю, сильно стискав сідниці та натискав на статеві органи і сідниці, від чого їй було боляче. Під час цього чоловік погрожував їй, сказавши, щоб вона нікому про це не розповідала, інакше він уб`є її матір та батька. Після цього чоловік зняв із себе штани та показував потерпілій свої статеві органи. Він також казав їй торкатися його статевого органу, однак вона цього не робила. Крім того, чоловік казав їй залишатися у нього та жити разом із ним. З метою припинення його дій та щоб чоловік перестав завдавати їй болю, вона смикнула його за бороду. Після цього чоловік встав із дивана, а вона одразу піднялася, взяла зі підлоги свої трусики та шорти, одягнула їх, відчинила двері квартири та вибігла з неї, після чого побігла до свого батька. В цей момент була налякана. Зустрівши батька, вона спочатку лише повідомила йому, що була в гостях у незнайомого чоловіка, у зв`язку з чим батько її насварив. Одразу розповісти батькові про те, що насправді відбулося у квартирі чоловіка, вона боялася, оскільки чоловік погрожував їй та сказав нікому не розповідати про те, що він із нею робив, інакше вб`є її батька та матір. Лише ввечері, перебуваючи вдома, вона розповіла батькові про дії чоловіка щодо її статевих органів та сідниць, оскільки вважала, що вдома чоловік її не почує та не зможе завдати їй шкоди.

8)Даними протоколу допиту малолітнього свідка ОСОБА_13 , якого було допитано у присутності його законного представника ОСОБА_8 та психолога, який пояснив, що 08.08.2026 разом із матір`ю, батьком та сестрою ОСОБА_14 близько о 08.00 год поїхали на річку, після чого поїхали в гості до бабусі, яка проживає в районі «поселка ОСОБА_19 » у м. Балаклія. Приїхавши до бабусі близько 09.15 год, він разом із сестрою ОСОБА_14 та батьком гуляли у дворі будинку. Бабуся перебувала у квартирі, а мати разом із дідусем та тіткою поїхала до міста. Він близько 10 хвилин перебував у дворі, після чого йому стало нудно та він пішов до квартири бабусі малювати в альбомі. ОСОБА_14 залишилася гуляти з батьком, при цьому при ній були мобільний телефон та павербанк рожевого кольору. Приблизно через п`ять хвилин батько разом із ОСОБА_14 зайшли до квартири, при цьому ОСОБА_14 повідомила, що забула надворі мобільний телефон та павербанк і пішла їх забрати. Через декілька хвилин після того, як ОСОБА_14 вийшла, він почув, що вона з кимось розмовляє, але про що саме не розібрав. Через декілька хвилин батько попросив його вийти на подвір`я та подивитися, де ОСОБА_14 , але у дворі він її не побачив, після чого одразу повернувся до квартири та повідомив про це батькові. На іншому дитячому майданчику сестри також не було. За місцем проживання, ні біля магазину він її не знайшов. Після повернення він залишився з бабусею, а батько почав телефонувати ОСОБА_14 на її мобільний телефон та, коли додзвонився, ОСОБА_14 повідомила, що перебуває в гостях у якогось чоловіка, після чого телефонний зв`язок перервався. Після цієї розмови батько сів до автомобіля та поїхав шукати ОСОБА_14 неподалік 4-го ліцею. У цей час він перебував разом із бабусею на подвір`ї біля під`їзду, де вони сиділи на лавці. Через деякий час він почув кроки у під`їзді, після чого побачив, як ОСОБА_14 вийшла з нього. На вигляд вона була переляканою та схвильованою. Бабуся почала сварити ОСОБА_14 , оскільки сильно переживала за неї. ОСОБА_14 лише попросила не кричати на неї та більше нічого не повідомила. У цей час повернувся батько, який почав запитувати ОСОБА_14 , де вона була та у якого чоловіка перебувала, а також сварив її за те, що вона пішла з невідомим чоловіком, та повідомив, що вона буде покарана. Після цього всі пішли додому. ОСОБА_14 зайшла до кімнати та протягом усього вечора з неї не виходила, доки додому не повернулася мати. Вже ввечері він почув, як ОСОБА_14 розповідала батькові, що її покликав до квартири невідомий чоловік, який мав бороду та був у капелюсі. Перебуваючи у нього у квартирі, невідомий чоловік почав торкатися її статевих органів та сідниць. Після цього батько повідомив матері про те, що розповіла ОСОБА_14 та вони викликала працівників поліції.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі "Феррарі-Браво проти Італії" від 14 березня 1984 року № 9627/81 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 23 жовтня 1994 року № 14310/88 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

До того ж у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини ("Нечипорук, Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року № 42310/04, "Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року № 12244/86, 12245/86, 12383/86 "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року № 14310/88 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа "Чеботарь проти Молдови" від 13 листопада 2007 року № 35615/06).

Встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування ("Бекчиєв проти Молдови" §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти ("Ідалов проти Росії", "Гарицьки проти Польщі", "Храїді проти Німеччини", "Ілійков проти Болгарії").

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

У розумінні Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі "Ілійков проти Болгарії" від 26 липня 2001 року № 33977/96 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суттєвим є той фактор, що про підозру ОСОБА_3 повідомлено 09.08.2026, що стало початком притягнення його до кримінальної відповідальності, тому ризик втечі фактично виник лише з цієї дати і в подальшому лише збільшується внаслідок наближення моменту можливого призначення передбаченого суворого покарання.

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань у кримінальному провадженні - спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань тощо.

Підозрюваний в силу ст. 89 КК України судимості не має, має повною загальною середньою освітою; розлучений; військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Підозрюваний ОСОБА_3 вже має кримінальний досвід внаслідок притягнення до кримінальної відповідальності 24.02.2016 за ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 309 КК України, що може свідчити про його виняткову зухвалість, стійку злочинну, антисоціальну спрямованість, вперте небажання безповоротно відмовитись від злочинного способу життя і стати на шлях виправлення та перевиховання, тому є обґрунтований підвищений ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Переконання про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам ґрунтується на: тяжкості кримінального правопорушення і тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а це тяжкий злочин, проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, вчинений військовим щодо малолітньої особи, в умовах воєнного стану, у тяжкий для держави та людей час, є надзвичайно небезпечним, адже людина, її життя, здоров`я, честь і гідність та безпека належать до найвищих соціальних цінностей, що може свідчити про підвищену суспільну небезпеку останнього.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Із урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, слідчий суддя вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Це рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини ("Ілійков проти Болгарії", "Летельє проти Франції", "Москаленко проти України"), згідно з якою суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тому обставини, на яких ґрунтуються заперечення сторони захисту проти клопотання, не є достатніми для запобігання зазначеним ризикам, які є підвищеними.

Інші позитивні дані про особу підозрюваного цього висновку не спростовують. Підозрюваний не є інвалідом, неповнолітніх дітей не має, догляд ні за ким не здійснює. Даних, про те, що підозрюваний за станом здоров`я не може утримуватися під вартою матеріали справи не містять.

Факт проходження військової служби в сукупності з іншими обставинами не знижує суттєво суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , і його особи, та не зменшують встановлених слідчим суддею ризиків, а суспільний інтерес тримання підозрюваного під вартою в цьому випадку переважає його особистий інтерес.

Застосування запобіжного заходу необхідно для забезпечення здійснення досудового розслідування, яке з об`єктивних причин не закінчено на даний час.

Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, натепер не встановлено.

На цьому етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, остаточної правовій кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення тощо.

За приписами п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Проте ОСОБА_3 не інкримінують застосування насильства або погрозу його застосування, у формулюванні підозри такі відомості також відсутні.

Тому, відповідно до вимог ст. 182-183 КПК України, із урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, виключних обставин, майнового і сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає можливим визначити для забезпечення виконання підозрюваним його обов`язків заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 166400 гривень із розрахунку (3328 грн х 50). Суд також вважає, що саме такий розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірним для нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-201 КПК України,

п о с т а н о в и в:

1)Клопотання задовольнити повністю.

2)Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування - до 01.44 години 07 жовтня 2026 року.

3)Визначити розмір застави 166400 гривень.

При внесенні вказаної застави ОСОБА_3 звільнити з-під варти.

У разі внесення застави у визначеному розмірі вважається, що до підозрюваного застосований запобіжний захід у виді застави.

Заставу можливо внести в межах строку дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки:

1)за кожною вимогою прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)утримуватися від спілкування із потерпілою, свідками у цьому кримінальному провадженні;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що у випадку внесення застави оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення.

4)Заставодавець зобов`язаний: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного до слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про причини неявки підозрюваного. Попередити заставодавця, що у разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

5)Строк дії ухвали до 01.44 години 07 жовтня 2026 року.

6)Зобов`язати слідчих, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_3 про тримання під вартою останнього.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1

(отримувач коштів: ТУ ДСА України у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; код банку отримувача (МФО): 820172; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; рахунок отримувача: UA208201720355299002000006674; призначення платежу: (застава, справа № __, підозрюваний ___ (прізв., ініціали), платник ___ (прізв., ініціали) (Балаклійський районний суд Харківської області).