Ухвала суду № 139026461, 14.08.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень

14 серпня 2026 р. Р і в н е№460/14049/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Д.П. Зозулі розглянувши в порядку письмового провадження звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2025 вказане рішення було скасовано та прийнято нове, яким позов ОСОБА_1 частково задоволено.

20.04.2026 на адресу суду надійшла заява позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання постанови суду від 22.08.2025 у даній справі.

Ухвалою суду від 21.04.2026 відповідача зобов`язано подати звіт про виконання рішення суду.

22.05.2026 на адресу суду надійшов звіт ГУ ПФУ в Рівненській області щодо виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у даній справі.

Ухвалою суду від 25.05.2026 прийнято поданий звіт та встановлено відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у даній справі.

На виконання даної ухвали на адресу суду надійшов звіт про виконання рішення суду у справі. Розгляд вказаної звіту здійснюється з урахуванням часу перебування головуючого судді у відпустці.

Судом встановлено, що звіт відповідає вимогам частин другої, третьої статті 382-2 КАС і поданий у встановлений судом строк.

За правилами ч.1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Розглянувши у встановлений строк в порядку письмового провадження поданий звіт та додані до нього на підтвердження відповідних обставин матеріали, суд встановив таке.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2025 вказане рішення було скасовано та прийнято нове, яким позов ОСОБА_1 частково задоволено. Зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 15 травня 2024 року.

Як свідчить звіту і поданих до нього документів, ГУ ПФУ в Рівненській області з 15.05.2024 проведено індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати 10846,37 грн. на коефіцієнт збільшення 1,197 та 1,0796.

Таким чином, збільшений на зазначені коефіцієнти показник заробітної плати становить 14016,56 грн., а середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 19900,99 грн (14016,56 грн х 1,41982 індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії), що підтверджується розрахунком заробітку та рішенням про перерахунок пенсії.

Станом на 16.07.2026 заборгованість за постановою суду у справі №460/14049/24 обліковується в Реєстрі судових рішень за №821-6142. Доплата, що нарахована на виконання рішення за період з 15.05.2024 по 31.07.2026 становить 40880,94 грн., виплату якої розпочато з урахуванням норм Порядку заявок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі - Порядок).

Так, на виконання постанови апеляційного суду проведено виплату заборгованості: в жовтні 2025 року - 28445,42 грн., в листопаді 2025 року - 1452,98 грн., в лютому 2026 року - 1452,98 грн., в березні 2026 року - 1452,98 грн., в квітні 2026 року - 1452,98 грн., в травні 2026 року - 1324,72 грн, в червні 2026 року - 1324,72 грн, що підтверджується витягами з електронних відомостей на виплату пенсій.

Тобто доплата, нарахована позивачу на виконання судового рішення суду досі виплачується позивачу не у повному розмірі.

Суд зауважує, що ст.1 Першого протоколу до Конвенції встановлено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Так, у рішеннях "Кечко проти України" (заява № 63134/00) і "Ромашов проти України" (заява № 67534/01) ЄСПЛ зазначив, що реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.

Зокрема, у справі "Кечко проти України" ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява № 70297/01) і у справі "Бакалов проти України" (заява № 14201/02) ЄСПЛ також зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, обмежене фінансування відповідача жодним чином не може впливати на право позивача на отримання пенсії у належному розмірі після проведеного на виконання судового рішення перерахунку.

У цій справі судом встановлено, що остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення, ухвалене на користь позивача, залишається невиконаним, що свідчить про порушення права позивача на виконання судового рішення без зайвих затримок та становить втручання у його право на мирне володіння присудженими грошовими коштами.

Наявність у позивача права на отримання відповідних виплат встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили. Вказане право не заперечується відповідачем. Тому це право не може бути скасоване з підстав відсутності фінансування такого виду виплат з державного бюджету.

Крім того, ігнорування судових рішень, які набрали законної сили, з боку органу Пенсійного фонду України у сфері функціональних правовідносин порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу та судову, що закріплено у ст. 6 Конституції України.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Як наслідок Постанова КМУ №821 від 14.07.2025 Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, не є законом, а тому як підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Окрім цього, пунктом 1 Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого вказаною вище Постановою КМУ, прямо передбачено, що цим Порядком визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Отже, такий Порядок не може ставити у залежність виплату в повному обсязі перерахованої пенсії після набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Більше того, судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 залишено без змін.

Суд наголошує, що за правилами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

При цьому, суд враховує, що згідно з ч.3 ст.382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ч.11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Враховуючи поданий звіт, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області вчиняються дії щодо виконання рішення суду, однак станом на час подання звіту воно залишається невиконаним в повному обсязі.

З огляду на встановлено, суд вважає за доцільне прийняти поданий відповідачем звіт та встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду - 60 днів з дня вручення цієї ухвали.

Керуючись статтями 248, 294, 295, 382-2, 382-3 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти поданий Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт про виконання рішення суду по справі №460/15445/25.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 23.09.2025 у справі №460/15445/25 - протягом 60 днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 17 серпня 2026 року

Суддя Д.П. Зозуля