Ухвала суду № 139026201, 17.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/16993/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Костенко Г.В. від 14.08.2026 (вх. №61817/26 від 14.08.2026) у справі №440/16993/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області по проведенню ОСОБА_1 перерахунку і виплату пенсії починаючи з 17.07.2025 із застосуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії починаючи з 17.07.2025 без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання рішення суду в місячний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 в задоволенні позову відмовлено.

Суддя з відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень та комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановив, що Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 в справі № 440/16993/25 скасовано. Ухвалено постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області по проведенню ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії, починаючи з 17.07.2025, із застосуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії, починаючи з 17.07.2025, без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

09.07.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання судового рішення по справі №440/16993/25.

06.08.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Костенко Г.В. у справі №440/16993/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 постановлено для вирішення питання про відвід судді Костенко Г.В. заяву ОСОБА_1 про відвід судді Костенко Г.В. у справі №440/16993/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2026 (суддя В.І. Бевза) відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Костенко Г.В. від 06.08.2026 у справі № 440/16993/25.

14.08.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Костенко Г.В. від 14.08.2026 (вх. №61817/26 від 14.08.2026) у справі №440/16993/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи заяву про відвід, заявник зазначив, що 09.07.2026 він з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подав до Полтавського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №440/16993/25, але дана заява до цього часу залишається не розглянутою суддею Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В. 22.07. 2026 позивач подав до Полтавського окружного адміністративного суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/16993/25 в порядку статті 383 КАС України, але дана заява до цього часу залишається не розглянутою суддею Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В. Під час розгляду судової справи №440/16993/25 суд першої інстанції в особі судді Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В. предметно не дослідив надані позивачем докази по справі, не надав належної правової оцінки доводам позовної заяви, проігнорував правові висновки Верховного Суду на які посилався позивач в обґрунтування позову, та не зазначив підстави для відступу від цих правових висновків.

Крім цього, після ухвали судді Полтавського окружного адміністративного суду Бевзи В.І. від 11 серпня 2026 року у справі №440/16993/25, якою відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Костенко Г.В., суддя Костенко Г.В. продовжує порушувати процесуальні строки розгляду поданих заяв передбачених статтями 382, 383 КАС України, що унеможливляє виконання рішення суду у справі №440/16993/25.

Надаючи оцінку обґрунтованості заявленого відводу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Заява ОСОБА_1 про відвід судді Костенко Г.В. у справі №440/16993/25 фактично обґрунтована незгодою позивача з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2026, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволені позовних вимог, та яке у подальшому скасовано Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026.

Разом з тим, частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, наведені заявником у заяві про відвід судді Костенко Г.В. обставини щодо незгоди з процесуальними рішеннями судді Костенко Г.В. за правилами частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть слугувати підставами для відводу судді Костенко Г.В.

Суд зазначає, що станом на дату розгляду заяви про відвід судді Костенко Г.В. матеріали адміністративної справи №440/16993/25 не повернулися з Другого апеляційного адміністративного суду, що позбавляє суд розглянути заяви ОСОБА_1 , що подані в порядку статей 382,383 КАС України.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко та Мартиненко проти України" у пунктах 66, 67 вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі "Бочан проти України" вказав, що Суд далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

У рішенні у справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

Отже, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Craxi v. Italy" від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.

У заяві ОСОБА_1 відсутні об`єктивні докази та доводи, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді Костенко Г.В., зокрема такі, які містять належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею Костенко Г.В., а обставини, які зазначає позивач в обґрунтування поданої заяви про відвід, не можна розцінювати як доказ сформованої упередженої позиції судді.

Крім того, суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І. в ухвалі від 11.08.2026 звернув увагу заявника, що в Україні діє правовий режим воєнного стану, в якому здійснюється правосуддя судами України, що у свою чергу впливає на строк розгляду справ судами. Полтавський окружний адміністративний суд займає дев`яте місце серед адміністративних судів в Україні за рівнем навантаження, а нормативна чисельність суддів, яка затверджена для суду - 26 суддей, проте фактично відправляє правосуддя станом на дату розгляду цієї заяви судом тільки 14 суддів, необхідна чисельність суддів для Полтавського окружного адміністративного суду за нормативами (за перше півріччя 2026 року) становить - 121 суддя.

У той же час Полтавський окружний адміністративний суд відправляє правосуддя та здійснює повноваження в умовах воєнного стану безперервно та постійно, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

За приписами частин 3, 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Зважаючи на приписи викладених норм права, для вирішення питання про відвід судді Костенко Г.В. заяву ОСОБА_1 слід передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підстави викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Для вирішення питання про відвід судді Костенко Г.В. заяву ОСОБА_1 про відвід судді Костенко Г.В. від 14.08.2026 (вх. №61817/26 від 14.08.2026) у справі №440/16993/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію цієї ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Г.В. Костенко