Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
17 серпня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/9616/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини
Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного включення ОСОБА_1 до Єдиного державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів в статусі військовозобов`язаного;
- визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.01.2026 № 231 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову на військову службу та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період;
- визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини від 15.01.2026 №15 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини;
- зобов`язання Військової частини виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини та звільнити з військової служби.
Ухвалою суду від 21 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху а позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: документа про сплату судового збору в сумі 798,72 грн (за реквізитами для сплати судового збору: отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; код ЄДРПОУ: 37959255; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA078999980313191206084016719; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд), Полтавський окружний адміністративний суд або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
13.08.2026 представником позивача подано квитанцію про сплату судового збору та заяву про усунення недоліків, у якій просить: визнати, що цей адміністративний позов подано у межах встановленого законом строку звернення до адміністративного суду 6 місяців; долучити до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору; прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 440/9616/26.
Заява обґрунтована посиланнями на те, що Законом України «Про державну службу» жодних функцій, які б були пов`язані з обороною Держави не передбачено. Військова служба не є публічною службою. По своїй правовій природі це не трудові чи адміністративні правовідносини, а правовідносини пов`язані з мобілізацією і обороною, де військовий, наприклад, не може залишити службу просто маючи бажання звільнитись. Згідно до роз`яснення в Листі Міноборони від 30.07.2024 N?434/90 вказано, що Закону України «Про державну службу» не поширюється на Збройні Сили України. А отже на ОСОБА_1 поширюється дія норми ч. 2 ст. 122 КАС України загальний строк звернення до суду за захистом порушеного права 6 місяців, який і було дотримано (карту руху документу додаю до заяви). У даному випадку реалізація гарантованого статтею 55 Конституції України права на судовий захист була об`єктивно ускладнена діями та бездіяльністю відповідачів, оскільки ОСОБА_1 не було вручено документів, що підтверджували його військово-правовий статус. Про повторне взяття на облік ОСОБА_1 він про це дізнався саме під час затримання - 15.01.2026 року. Мало того, попередні рази, коли його затримувало ТЦК то ОСОБА_1 відпускали так як він був дійсно виключений з обліку.
Розглянувши заяву про усунення недоліків, суд зазначає таке.
За приписами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У частині п`ятій статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.
У постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 9901/425/19 Велика Палата Верховного суду зазначила, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Спір між відповідачами та позивачем виник з приводу призову позивача на військову службу під час мобілізації та направлення позивача для проходження військової служби, зарахування до особового складу військової частини.
За приписами п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України в розумінні КАС України військова служба є публічною службою.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу").
Отже, військова служба як державна служба особливого характеру є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.
Із доданих до позовної заяви документів вбачається, що оскаржувані позивачем наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації виданий 15.01.2026 та наказ військової частини №15 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу виданий 15.01.2026.
Зазначене свідчить про те, що позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав ще 15.01.2026, тобто на момент його призову на військову службу та прийняття спірних наказів.
Суд звертає увагу, перебіг строку звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Водночас, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав (постанова Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 21.10.2025 у справі № 460/10097/24).
Як самостійно зазначено представником позивача в позовній заяві та заяві про усунення недоліків, позивачу про спірні накази стало відомо 15.01.2026, а отже і про порушення прав та інтересів, водночас звернення до суду із цим позовом відбулось поза межами місячного строку, встановленого ст. 122 КАС України
Крім того, судом встановлено, що представником позивача було складено та направлено на адресу відповідачів адвокатські запити, відповідь на які була надана 10.03.2026 та 23.05.2026.
Відтак про порушення своїх прав позивач був обізнаний ще з січня, березня, травня 2026 року, разом з тим позовна заява подана до суду лише 16.07.2026, тобто з пропуском встановленого законом строку звернення.
Наведені ж представником позивача обставини в заяві про усунення недоліків не свідчать про існування об`єктивних та непереборних причин, що зумовили несвоєчасне звернення позивача до суду із цим позовом.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Отже, позивачем не наведено поважних причин та не надано належних доказів на підтвердження тієї обставини, що мали місце непереборні обставини, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду із цим позовом в проміжок часу з 15.01.2026 по 16.07.2026.
З огляду на викладене, заява представника позивача про усунення недоліків є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так, частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки позовна заява подана з пропуском строку звернення до суду, належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами позивач не надав, тому слід дійти висновку про наявність правових підстав, передбачених частиною другою статті 123 КАС України, для повернення позовної заяви позивачеві.
Керуючись пунктом 9 частини четвертої, частинами п`ятою восьмою статті 169, статтею 248 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини
Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.
Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва
Судове рішення № 139026159, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 17.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 440/9616/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: