Ухвала суду № 139026139, 17.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/15640/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №440/15640/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2026 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача, у якій він просить зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №440/15640/23. /том 2 а.с. 1-6/.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №440/15640/23, що набрало законної сили, боржником не виконано, чим порушено вимоги Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року призначено заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №440/15640/23 до розгляду в порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №440/15640/23, суд дійшов таких висновків.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №440/15640/23, що набрало законної сили 04 березня 2025 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" збільшеної до 100000 гривень, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, з 15 липня 2022 року по 11 серпня 2022 року та з 22 серпня 2022 року по 02 вересня 2022 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100000 гривень, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, з 15 липня 2022 року по 11 серпня 2022 року та з 22 серпня 2022 року по 02 вересня 2022 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

У пункті 40 рішення Європейського Суду з прав людини по справі Горнсбі проти Греції суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,- за її межами.

Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено процесуальний механізм реалізації конституційного принципу обов`язковості судового рішення у формі встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання відповідачем-суб`єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення.

Відповідачем військовою частиною НОМЕР_1 не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження нарахування та виплати (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100000 гривень, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, з 15 липня 2022 року по 11 серпня 2022 року та з 22 серпня 2022 року по 02 вересня 2022 року.

Отже, рішення суду, що набрало законної сили 04 березня 2025 року, залишається невиконаним та у суду є об`єктивні підстави вважати, що за відсутності заходу судового контролю вказане рішення суду, що набрало законної сили, залишиться невиконаним.

Відповідно до положень частин 2, 3 статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №440/15640/23 та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №440/15640/23.

При цьому суд вважає достатнім строк для підготовки звіту - три місяці з дати отримання копії цієї ухвали.

Частиною 6 статті 382-1 КАС України передбачено, що ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

На підставі наведеного, керуючись статтями 229, 248, 256, 294, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №440/15640/23 - задовольнити.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати протягом трьох місяців з дати отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №440/15640/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.С. Сич