Рішення № 139026051, 17.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/8452/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській областіпро визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у застосуванні при обчислені пенсії показника середньої заробітної плати /доходу/ в Україні, з якої сплачено внески за 2016, 2017 та 2018 роки;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 01.01.2026 здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсі, тобто за 2016, 2017, 2018 роки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено в обчисленні пенсії, виходячи із середніх показників за 2016, 2017, 2018 роки. Позивач зауважувала, що з 2006 року отримувала пенсію по вислузі років, відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993, котрий передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, відтак призначення їй пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV вперше відбулося у 2019 році, у зв`язку з чим відповідач зобов`язаний був нарахувати пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, тобто 2016, 2017, 2018 роки.

Ухвалою суду від 29.06.2026 позовну заяву залишено без руху.

14.07.2026 позивачем надано до суду уточнену позовну заяву.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

02.07.2026 до суду від ГУ ПФУ в Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу тривалістю 33 роки 11 місяців 17 днів (враховано по 30.09.2021). Коефіцієнт стажу - 0,33917. Заробітна плата врахована за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 на підставі наявної в матеріалах пенсійної справи довідки про заробітну плату, та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.11.2006. Індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітної плати - 1,18188. З 01.03.2026 розмір пенсії склав 4550,35 грн, в тому числі: - 4005,54 грн - основний розмір пенсії (9992,40х1,18188 (Кзп) х 0,33917(Кст)); - 337,35 грн - доплата за 13 рік понаднормового стажу (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, 2595 грн х 13%); - 207,46 грн - доплата 65-річним до 4213 грн. Оскільки право на призначення пенсії використано у 2006 році - для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки немає правових підстав.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУПФ в Полтавській області, з 12.12.2006 отримувала пенсію по вислузі років, відповідно до Закону України "Про державну службу".

З 01.03.2019 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003.

Листом від 09.10.2025 № 18036-16469/К-02/8-1600/25 відповідач на звернення позивача повідомив, що ОСОБА_1 перебувала на обліку як отримувач пенсії призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі Закон №3723-ХІІ). З 01.03.2019 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV. Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV визначено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку). Оскільки право на призначення пенсії було використано раніше - для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки немає правових підстав.

Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у застосуванні при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, які мають значення для вирішення справи, суд виходить з такого.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, які мають значення для вирішення справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Згідно зі статтею 8 Закону №1058-IV громадяни України мають право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За змістом статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Отже, вказана норма передбачає врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Згідно з статтею 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Зазначені висновки щодо здійснення призначення пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17.

З матеріалів справи вбачається, що з 2009 року позивачу призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". При цьому, призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV з 27.01.2025 відбулося вперше.

Статтею 7 Закону №1788, передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідно з пунктом 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки.

Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону №1058 за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №3723-ХІІ (який був чинний на момент виходу позивача на пенсію по вислузі років).

При цьому, статтею 9 Закону №1058 не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, частина 3 статті 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №3723-ХІІ (який був чинний на момент виходу позивача на пенсію по вислузі років), до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV.

За таких обставин, є підстави стверджувати, що дії відповідача щодо незастосування при призначенні позивачу пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2016-2018 роки, є протиправними.

Отже, відмовляючи у перерахунку позивачу пенсії, призначеної вперше згідно з частиною другою статті 40 Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки, відповідач помилково ототожнює поняття "переведення на інший вид пенсії" та "призначення пенсії".

Таким чином, призначення пенсії позивачеві відповідно до Закону №1058-IV 01.03.2019 відбулося вперше, тому частина третя статті 45 Закону №1058-IV не регулює спірні правовідносини.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що ГУ ПФУ в Полтавській області безпідставно відмовив позивачу у застосуванні при обчисленні пенсії згідно із Законом №1058-IV середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки, тобто показника середньої заробітної плати, який має враховуватися за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за Законом №1058-IV.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у застосуванні при обчисленні пенсії ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки за 2016-2018 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 01.01.2026 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.01.2026 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки за 2016-2018 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивач навів законні й обґрунтовані підстави, а тому наявні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у застосуванні при обчисленні пенсії ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки за 2016-2018 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 01.01.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.01.2026 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки за 2016-2018 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва