Рішення № 139026043, 17.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/9107/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2026 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком (встановленого Законом України «про Державний бюджет України на 2026 рік») відповідно до ст. 51 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 2-ї категорії і як пенсіонер відповідно до вимог ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на доплату та підвищення до пенсії. На своє звернення щодо доплати та підвищення до пенсії позивач отримав протиправну відмову, викладену в листі від 28.04.2026.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 набув право на державне пенсійне забезпечення та отримує пенсію за віком відповідно до норм ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 ІІ категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 20.01.1993.

Позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області із заявою про нарахування та виплату йому додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач за результатами розгляду заяви листом від 28.04.2026 повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку його пенсії.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відмови в нарахуванні та виплаті додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі Закон №796-XII).

Статтею 49 зазначеного Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 01.07.1992) було передбачено, що особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI були внесені зміни до положень статті 51 Закону №796-ХІІ, відповідно до яких розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії ІІ, призначається у розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, вказані зміни до положень статті 51 Закону №796-ХІІ, внесені підпунктом 13 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008).

Тобто, з набуття чинності Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 поновлюється редакція статті 51 Закону №796-ХІІ, відповідно до якої розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії ІІ, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №796-ІІІ), що набрав чинність з 01.01.2015, внесено зміни до Закону України №796-ХІІ.

Зокрема, текст статі 51 Закону №796-ХІІ викладено у такій редакції: "особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Таким чином, Законом №76-VIII статтю 51 Закону №796-ХІІ викладено в новій редакції, згідно з якою особам, віднесеним до категорії 2, особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Питання конституційності змін, внесених Законом №76-796-ІІІ до статі 51 Закону №796-ХІІ, у рішенні від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 не ставилось і Конституційним Судом не вирішувалось.

Отже, вказаним рішенням стаття 51 Закону №796-XII неконституційною не визнавались, а тому зазначена стаття продовжують діяти у редакції Закону №796-III, і за їх змістом щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначаються саме у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки Конституційного Суду, викладені у рішенні від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, не стосуються правовідносин щодо нарахування та виплати додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону №796-XII, у період з 03.08.2014.

Крім того, 28.12.2014 прийнято Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", пунктом 9 Прикінцевих положень якого встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З огляду на викладені положення законодавства, з 01.01.2015 визначення розмірів пенсій особам, постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

Згідно з бюджетними призначеннями Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами) (далі - Постанова №1210) затверджено порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким чітко врегульовані розміри виплат вказаній категорії осіб.

Розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було встановлено в п.13 Постанови №1210 для осіб які належать до 2 категорії з 01.01.2012 р. - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.07.2012 р. - 18% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 24.04.2014 р. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 112 в розмірі 170,82 гривні.

В свою чергу матеріали справи свідчать, що виплата позивачу додаткової пенсії, як особі віднесеній до 2 категорії з числа ліквідаторів здійснюється у розмірі 170,82 грн.

Таким чином, в період з 03.12.2014 у відповідача відсутні правові підстави для виплати додаткової пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.07.2020 у справі №182/3773/15-а.

Таким чином, позивач помилково вважає, що з врахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині донарахування та виплати додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є необґрунтованими та безпідставними.

Частиною 1 та 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва