Рішення № 139025779, 17.08.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/641/26

Номер провадження №2/351/949/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м.Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі

головуючого судді Мартинюка В.І.,

за участю секретаря судового засідання Григоращук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 07.05.2026 надійшла позовна заява від ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову ТОВ «Діджи Фінанс» зазначено про те, що 28.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 47543-03/2024.

Первісний кредитор свої зобов`язання виконав та перерахував кредитні кошти в сумі 5 000,00 грн на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 .

14 серпня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений Договір факторингу №14082024., відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило право вимоги за кредитним Договором № 47543-03/2024 від 28.03.2024 на користь ТОВ «Діджи Фінанс».

Згідно Договору відступлення права вимоги, сума боргу перед новим кредитором є обгрунтованою, документально підтвердженою та становить 19 850,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5 000,00 грн, заборгованість за відсотками становить 14 850,00 грн та заборгованість за пенею становить 0,00 грн.

Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 19 850,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 5 000,00 грн та по відсотках у розмірі 14 850,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 14 850,00 грн заборгованості, судовий збір у розмірі 2 662,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» у судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, у прохальній частині позову клопотав про розгляд справи за відсутності представника позивача, вимоги заяви підтримав, у випадку неявки відповідача у судове засідання проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 11.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та витребувано у АТ «А- Банк» доказів по справі. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Формування та зберігання судової справи вирішено проводити в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Інші процесуальні дії по справі судом не здійснювалися.

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, із врахуванням позиції представника позивача, який не заперечував щодо проведення заочного розгляду справи, суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку провести заочний розгляд справи.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 28.03.2024 ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір № 47543-03/2024, за умовами якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору) (а.с. 17-27).

Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 28.03.2024. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 25.07.2024 ( п.1.2 Договору).

Клієнт має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або кінцевого строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування/строку договору відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача. ( п.1.3 Договору).

За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Денна процентна ставка становить 2,50 % та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору. ( п. п. 1.4,1.4.1 Договору).

Якщо Клієнт 21.04.2024 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку в розмірі 46,00% на перший платіж (розрахунковий період) відповідно до Графіку платежів. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) він зобов`язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі, відповідно до Графіку платежів. Якщо Клієнт вчасно здійснить оплату наступних платежів (починаючи з другого), визначених в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку в розмірі 28,00% на кожний платіж відповідно до Графіку платежів. Знижка надається на кожний платіж в останній день строку платежу. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) він зобов`язаний сплатити перший платіж та наступні платежі в розмірі відповідно до Графіку платежів ( п.1.4.2 Договору).

Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5169 - 15xx - xxxx - 1429 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами ( п.1.6 Договору).

28 березня 2024 року ТОВ «Аванс Кредит» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 5000,00 грн, Вказане підтверджується випискою АТ «А-Банк» щодо руху коштів за 28.03.2024 по картці 5169155110301429 про успішне перерахування коштів.

Натомість, відповідач в установлений кредитним договором строк не повернув грошові кошти в повному обсязі, не сплатив відсотки за користування ними.

Згідно із розрахунку заборгованості складеним первісним кредитором за кредитним Договором № 47543-03/2024 від 28.03.2024, розмір заборгованості ОСОБА_1 складає 19 850,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5 000,00 грн, заборгованість за відсотками становить 14 850,00 грн.

14 серпня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу №14082024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило право вимоги за кредитним Договором № 47543-03/2024 від 28.03.2024 на користь ТОВ «Діджи Фінанс».

ТОВ «Аванс Кредит» і ТОВ «Діджи Фінанс» підписали реєстр прав вимог, із якого слідує, що товариство набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору факторингу №14082024 від 14.08.2024 ТОВ «Діджи Фінанс» отримало право вимоги за кредитним договором № 47543-03/2024 від 28.03.2024 у розмірі 19 850,00 грн, що складається із заборгованості за основною сумою боргу - 5 000,00 грн, заборгованості за відсотками - 14 850,00 грн та заборгованості за пенею 0,00 грн.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 28.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 47543-03/2024 в електронній формі, за яким позичальник отримав кредитні кошти у сумі 5 000,00 грн, про що свідчить виписка АТ «А-Банк» щодо руху коштів за 28.03.2024 по картці 5169155110301429 про успішне перерахування коштів.

Згідно розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором за кредитним Договором № 47543-03/2024 від 28.03.2024, розмір заборгованості ОСОБА_1 складає 19 850,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5 000,00 грн, заборгованість за відсотками становить 14 850,00 грн, заборгованість за комісією 0,00 грн, заборгованість за пенею становить 0,00 грн.

Зі змісту розрахунку заборгованості за Договором № 47543-03/2024 від 28.03.2024 вбачається, що відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав, кредитні кошти не повернув позивачу та не сплатив погоджені проценти за користування ними.

Щодо вимог позивача, про стягнення заборгованості за процентами, суд зазначає таке.

Згідно з умовами укладеного між сторонами кредитного договору, строк кредитування становить 120 днів, зі стандартною відсотковою ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним Договором № 47543-03/2024 від 28.03.2024заборгованість за нарахованими процентами становить 14 850,00 грн.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ). Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже для договорів укладених до 24.12.2023 ставка має бути:

- з 24.12.2023 - не більше 2,5%,

- з 22.04.2024 - не більше 1,5%;

- з 20.08.2024 - не більше 1%.

А для договорів укладених після 24.12.2023 ставка має бути у розмірі 1%.

На підставі наведеного, умови кредитного договору у цій справі, щодо нарахування процентів у розмірі 2,5 % вдень у продовж 120 днів з 28.03.2024, не відповідають вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому за цей період слід застосовувати процентну ставку у розмірі 1% в день.

Відповідно розмір заборгованості за відсотками по даному кредитному договору становить 6 000,00 грн (5 000,00 грн х 1 % х 120 днів).

Суд враховує суму сплачених відповідачем коштів у розмірі 150,00 грн у рахунок погашення заборгованості за відсотками та зменшує її розмір. Отже, сума заборгованості за відсотками становить 5 850,00 грн.

Відтак, вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов кредитного договору від 28.03.2024 та обґрунтованості позовної вимоги про стягнення заборгованості за ним із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», суд надав об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами неналежного виконання умов договору з боку відповідача, та, як наслідок, наявність порушеного права, що є підставою для прийняття судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Із врахуванням указаних обставин справи, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, а також сталу судову практику із розгляду однотипних правовідносин, вважає, що поданий ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором № 47543-03/2024 від 28.03.2024у сумі 10 850,00 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту 5 850,00 грн заборгованість за процентами.

Розподіл судових витрат у справі.

Разом із позовною заявою позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» заявлено вимогу про стягнення з відповідачки на його користь судових витрат, понесених у справі, що складаються із витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн та судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1, 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3-5 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .

До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.

На підтвердження понесених витрат позивач надав договір № 42649746/01 про надання правової допомоги від 02.01.2026,Додаткова угода № 47543-03/2024 від 10.04.2026, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), детальний опис робіт (наданих послуг, виконаних адкокатом Лівак І.М. необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведених норм права, конкретних обставин справи, обґрунтованості та реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, розміру наданої правової допомоги та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про стягнення на його користь із відповідача понесених витрат на правову допомогу підлягає до часткового задоволення, та з відповідача на його користь слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «Діджи Фінанс» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 296 від 21.04.2026.

Оскільки позов ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 задоволено частково, з останнього на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1 455,26 грн із розрахунку 10 850,00 х 2 662,40 /19 850,00.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, заборгованість у сумі 10 850,00 грн.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, судовий збір у сумі 1 455,26 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місце знаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська обл.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 17.08.2026.

Суддя Василь МАРТИНЮК