Рішення № 139025474, 12.08.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12796/26

Провадження № 2/344/6596/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретаря Гой Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «НОВА ТЕХНОЛОГІЯ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «НОВА ТЕХНОЛОГІЯ» про стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі, стягнення середнього заробітку, у якому покликався на те, що у період з 07 березня 2025 року по 20 квітня 2026 року перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-Інжинірингова компанія НОВА ТЕХНОЛОГІЯ», працював на посаді формувальника спеціальних виробів з полімерних композиційних матеріалів 3 розряду дільниці виготовлення композитів цеху № 2. Зазначене підтверджується записами у трудовій книжці. Наказом ТОВ «Інноваційно-Інжинірингова компанія НОВА ТЕХНОЛОГІЯ» № К-118 про припинення трудового договору (контракту) від 16 квітня 2026 року його було звільнено із займаної посади з 20.04.2026 року за угодою сторін на підставі п. 1 статті 36 КЗпП України. При звільненні з роботи відповідач не виплатив йому зароблені та належні при звільненні грошові кошти.

Позивач вказує, що за період роботи з лютого 2026 року по квітень 2026 року виникла заборгованість із виплати заробітної плати у сумі 71 613,12 грн, у тому числі: за січень 2026 року у сумі 18 041,10 грн, за лютий 2026 року - 13 465,47 грн, за березень 2026 року - 18 295,20 грн, за квітень 2026 року-21 811,35 грн, у тому числі компенсація за 17 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 01.04.2025 року по 01.04.2026 року у сумі 15 126,43 грн.

29.04.2026 року ТОВ «Інноваційно-Інжинірингова компанія НОВА ТЕХНОЛОГІЯ» здійснено виплату заборгованості по заробітній платі за один місяць, а саме січень 2026 року у сумі 18 041 грн. Згодом, 21.05.2026 року, відповідач здійснив розрахунок за лютий-березень 2026 року у сумі 31 760,67 грн.

Заборгованість по заробітній платі у сумі 21 811,35 грн за квітень 2026 року станом на день звернення до суду він так і не отримав. Згідно розрахунку сума нарахованої заробітної плати за березень 2026 року та квітень 2026 року становить 40 106,55 гривень за 29 робочих днів/224 год. За таких обставин, середньоденна заробітна плата складає 1328,98 грн (40106,55 : 29).

У зв`язку з тим, що ТОВ «Інноваційно-Інжинірингова компанія НОВА ТЕХНОЛОГІЯ» не проведено повний розрахунок при звільненні з роботи та враховуючи, що з моменту звільнення до моменту звернення до суду пройшло 54 робочі дні, з боржника підлягає стягненню середній заробіток за час затримки в розрахунку, який на момент звернення до суду складає 71 764, 92 грн ( 1328,98 гривень х 54 робочих днів).

Позивач зазначив, що на день звернення до суду заборгованість відповідача із виплати йому заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні становить 93 576,27 грн (дев`яносто три тисячі п`ятсот сімдесять шість гривень 27 коп). Остаточний розрахунок суми належного середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні буде подано на день винесення судового рішення.

Зазначає, що він неодноразово звертався до ТОВ «Інноваційно-Інжинірингова компанія НОВА ТЕХНОЛОГІЯ» з вимогами щодо виплати йому заборгованості по заробітній платі та середньому заробітку за час затримки розрахунку, але до сьогоднішнього дня належні йому грошові кошти відповідачем не виплачено.

Зважаючи на вище наведене, позивач просив стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-Інжинірингова компанія НОВА ТЕХНОЛОГІЯ» на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у сумі 21 811,35 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з роботи, виходячи з його середньоденної заробітної плати 1328,98 гривень, помноженої на кількість робочих днів за час затримки виплати заборгованості, станом на день винесення судового рішення.

23.07.2026 позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій покликався на те, що після подання ним позову відповідач здійснив повну виплату заборгованості із заробітної плати за квітень 2026 року у сумі 22 186,42 грн, що підтверджується, випискою по картці від 17.07.2026 року з онлайн банку АБ «УКРГАЗБАНК». Отже, предмет вимоги про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у сумі 21 811,35 грн втратив актуальність, у зв`язку з чим її розмір підлягає зменшенню до 0,00 грн.

Відтак, позивач просить зменшити розмір позовних вимог у частині вимоги про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та вважати цю вимогу такою, що становить 0,00 грн. Вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні виходячи із середньоденної заробітної плати 1 328,98 грн, помноженої на кількість робочих днів за час затримки виплати заборгованості підтримати та задовольнити, визначити період його нарахування по день фактичного повного розрахунку, а саме по 17.07.2026 року у сумі 82 396,76 грн.

Позивач не прибув у судове засідання, подавши заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. 12.08.2026 подав клопотання, у якому зазначив, що після відкриття провадження у справі, 17.07.2026, відповідачем здійснено виплату позивачу грошових коштів у розмірі 22 186,42 грн. Зазначена обставина підтверджується такими документами: 1. Зарплатною/платіжною відомістю № 144 від 17.07.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 здійснено зарахування 22 186,42 грн, вид нарахування - заробітна плата, рішення банку - «Виконаний», дата/час розгляду - 17.07.2026 о 17:05. 2. Розрахунковим листком ОСОБА_1 , відповідно до якого за квітень 2026 року належало до виплати 22 186,42 грн, а зазначена сума відображена як виплачена 17.07.2026. Таким чином, бухгалтерські дані щодо суми, належної до виплати, узгоджуються з банківським документом про фактичне виконання відповідного платежу. Крім того, за даними матеріалів справи 23.07.2026 за вхідним № 47113/26-Вх зареєстровано заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог. Наведені документи мають безпосереднє значення для встановлення фактичних обставин справи та актуального обсягу заявлених позивачем вимог. Відповідач звертає увагу, що подання цих доказів не є визнанням обґрунтованості, підстав або розміру інших заявлених позивачем вимог, у тому числі вимоги про стягнення середнього заробітку. Відповідач не наполягає на участі свого представника у судовому засіданні та просить здійснити розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у матеріалах справи документів та доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

У відповідності з положеннями частини другої статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно частини першої-другої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Як слідує з матеріалів справи, у період з 07 березня 2025 року по 20 квітня 2026 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-Інжинірингова компанія НОВА ТЕХНОЛОГІЯ», на посаді формувальника спеціальних виробів з полімерних композиційних матеріалів 3 розряду дільниці виготовлення композитів цеху № 2. Зазначене підтверджується записами у його трудовій книжці.

Наказом ТОВ «Інноваційно-Інжинірингова компанія НОВА ТЕХНОЛОГІЯ»» № К-118 про припинення трудового договору (контракту) від 16 квітня 2026 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади з 20.04.2026 року за угодою сторін на підставі п.1 статті 36 КЗпП України.

Згідно довідки ТОВ «Інноваційно-Інжинірингова компанія НОВА ТЕХНОЛОГІЯ» від 17.04.2026, ОСОБА_1 працював у ТОВ «ІННОВАЦІЙНО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «НОВА ТЕХНОЛОГІЯ» з 07.03.2025 по 20.04.2026 на посаді Формувальник спеціальних виробів з полімерних композиційних матеріалів 3-го розряду. Дохід за період з 01.01.2026 по 31.03.2026 склав 93 004,05 грн (а.с. 14).

Як вбачається з розрахункового листка за квітень 2026, за період роботи з лютого 2026 року по квітень 2026 року виникла заборгованість із виплати заробітної плати позивачу у сумі 71 613,12 грн (а.с. 15).

Відповідач здійснив виплату заборгованості по заробітній платі за січень 2026 року у сумі 18 041 грн.

Позивач вказує, що 21.05.2026 року відповідач здійснив розрахунок за лютий-березень 2026 року у сумі 31 760,67.

Заборгованість по заробітній платі у сумі 21 811,35 грн за квітень 2026 року станом на день звернення з позовом була не виплачена.

Після відкриття провадження у справі, 17.07.2026, відповідачем здійснено виплату позивачу грошових коштів у розмірі 22 186,42 грн. Зазначена обставина підтверджується Зарплатною/ платіжною відомістю № 144 від 17.07.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 здійснено зарахування 22 186,42 грн, вид нарахування - заробітна плата, рішення банку - «Виконаний», дата/час розгляду 17.07.2026 о 17:05; Розрахунковим листком ОСОБА_1 , відповідно до якого за квітень 2026 року належало до виплати 22 186,42 грн, а зазначена сума відображена як виплачена 17.07.2026 та письмовим підтвердженям позивача, висловленим у заяві про зменшення позовних вимог.

Частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (частина сьома статті 43 Конституції України).

Згідно зі статтею 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При розрахунку середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку суд керується п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», згідно якого при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (з наступними змінами і доповненнями).

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 № 100.

Відповідно до п. 2 вказаного Порядку середньомісячна заробітна плата визначається, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують дню звільнення працівника. При цьому згідно з п.5 Порядку основою для визначення загальної суми середнього заробітку є середньоденна заробітна плата.

А тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні виходячи із середньоденної заробітної плати з розрахунку 1 328,98 грн, помноженої на кількість робочих днів за час затримки виплати заборгованості по день фактичного повного розрахунку, а саме по 17.07.2026 року у сумі 82 396,76 грн.

Оскільки позивач при подачі даного позову був звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України належить стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1 331,20 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 89, 263-265, 268, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «НОВА ТЕХНОЛОГІЯ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-інжинірингова компанія «НОВА ТЕХНОЛОГІЯ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні виходячи у сумі 82 396 (вісімдесят дві тисячі триста дев`яносто шість) гривень 76 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-інжинірингова компанія «НОВА ТЕХНОЛОГІЯ» на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.08.2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-інжинірингова компанія «НОВА ТЕХНОЛОГІЯ» (КОД ЄДРПОУ 44556690, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 76002, Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, місто Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, будинок 11 літ. «Щ», офіс 15).

Суддя Антоняк Т.М.