Постанова № 139025207, 17.08.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/1066/26 Провадження № 3/0187/440/26

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П., за відсутності особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в селищі Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження Дніпропетровська область, м. Дніпро; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання АДРЕСА_1 ; військовослужбовець; військовий квиток НОМЕР_1 , виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 15.04.2008; РНОКПП НОМЕР_2 ;

за порушення частини 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

Встановив:

До суду надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 . Згідно протоколу Т0460 № 35 від 30.05.2026 про адміністративне правопорушення встановлено, що 21.05.2026 року приблизно о 23:10 годині у пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_3 , який знаходиться в ( АДРЕСА_2 ), під час перевірки несення служби добового наряду було виявлено молодшого сержанта ОСОБА_1 , який перебував у складі добового наряду згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 №140-НР від 20.05.2026 року, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: вираженим психомоторним збудженням, підвищеною мовною та руховою активністю, а також проявами агресії щодо оточуючих. Молодший сержант ОСОБА_1 вчиняв неадекватні та нецілеспрямовані дії, які не відповідали поточній обстановці, зокрема безпідставно виконував хаотичні фізичні вправи, на зауваження реагував агресивно. Натомість виявляв дратівливість, мовлення було прискореним та незв`язним. ОСОБА_1 було запропоновано добровільно і за рахунок частини пройти медичне обстеження на предмет підтвердження чи спростування факту перебування у нетверезому стані, на що він дав згоду. 22.05.2026 у супроводі старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_2 , начальника медичного пункту (з ліжковим фондом на 5 ліжок) військової частини НОМЕР_3 , молодший сержант ОСОБА_1 був направлений на обстеження до КНП КМР «Міська лікарня № 9» м. Кам`янське Дніпропетровської області, де здав аналіз сечі на вміст наркотичних речовин. 29.05.2026, на адресу частини надійшов висновок КНП КМР «Міська лікарня № 9» № 191/1 від 26.05.2026, що на момент огляду молодший сержант ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння. Таким чином, уповноваженою особою, яка складала протокол зроблено висновок, що ОСОБА_1 своїми неправомірними діями вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

У судовому засіданні особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснено права та обов`язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що 22.05.2026 прибув до медичного закладу, де надав біологічний матеріал (сечу) для дослідження, пройшов тест на координацію рухів та візуальний огляд. Проте під час безпосереднього складення висновку медичного огляду 26.05.2026 він був відсутній, у зв`язку з чим у нього виникають сумніви щодо його достовірності. У зв`язку з цим просить закрити провадження у справі.

Зважаючи на клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про відкладення розгляду справи, розгляд справи неодноразово відкладався (судові засідання призначалися на 17.06.2026, 02.07.2026, 20.07.2026, 03.08.2026, 17.08.2026). У останнє судове засідання особа, яка притягається до відповідальності, не з`явилася, про причини неможливості прибуття суд не повідомила, відповідних доказів не надала. Ураховуючи, що суд отримав інформацію, яка витребовувалася за клопотанням особи, яка притягається до відповідальності, та раніше заслухав її пояснення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності цієї особи.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.

Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в умовах особливого періоду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП доказана повністю та підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом Т 0460 № 35 про військове адміністративне правопорушення від 30.05.2026 року, яким зафіксовано факт правопорушення; витягом із Наказу № 164 від 02.06.2025; військовим квитком Серія НОМЕР_1 ; поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №191 від 26.05.2026, згідно яким 22.05.2026 було відібрано сечу в якій за результатами лабораторних тестів виявлено метадон, висновок наркотичне сп`яніння.

Суд відхиляє доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо недопустимості висновку про перебування її у стані наркотичного сп`яніння з підстав того, що такий висновок був складений за її відсутності.

Як пояснила сама особа у судовому засіданні, вона дійсно прибула до медичного закладу, пройшла відповідний огляд та здала біологічний матеріал (сечу) для проведення лабораторного дослідження. Ці обставини нею не заперечувалися.

Суд враховує, що лабораторне дослідження біологічного матеріалу потребує певного часу та не проводиться одномоментно у момент його відібрання. Відтак сам по собі факт оформлення висновку після залишення особою медичного закладу є наслідком технологічного процесу проведення лабораторного дослідження та не свідчить про його недопустимість чи недостовірність.

При цьому суд звертає увагу, що належним доказом результатів проведеного медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння є саме відповідний медичний висновок, складений у встановленому законом порядку.

Також суд враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не надала жодних доказів на спростування зазначеного висновку, зокрема не зверталася до іншого закладу охорони здоров`я для проведення повторного медичного огляду чи лабораторного дослідження з метою підтвердження або спростування отриманого результату.

З огляду на викладене суд відмовив у задоволенні клопотань про виклик та допит лікаря, який склав зазначений висновок. Суд виходить із того, що КУпАП не ставить допустимість чи доказове значення медичного висновку в залежність від обов`язкового допиту лікаря, який його склав, а сам по собі допит лікаря не може спростувати результати лабораторного дослідження, проведеного на підставі наданого особою біологічного матеріалу. За відсутності будь-яких об`єктивних даних, які б ставили під сумнів правильність проведеного дослідження або достовірність висновку, підстав для задоволення зазначених клопотань суд не вбачає.

Таким чином, у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме - будучи військовослужбовцем, перебуваючи на території військової частини, в умовах особливого періоду, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу правопорушника, яка визнала свою вину, що відповідно до положень статті 33 КУпАП визнається обставиною, яка пом`якшує відповідальність. Також суд бере до уваги відсутність тяжких наслідків, спричинених вчиненим правопорушенням.

Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Суд вважає за можливе та доцільне застосувати до неї мінімальний розмір адміністративного стягнення у виді штрафу.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. Таким чином, підстави для накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності обов`язку сплати судового збору відсутні.

Керуючись статтями 40-1, 221, 280, 283-285, 289, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн на користь держави (реквізити: Отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/ТГсПетриків/21081100, р/р UA988999980313050106000004519, ЄДРПОУ 37988155, Банк отримувач: Казначейство України (ел.адм.податк.), код класифікації доходів бюджету 21081100 "00" Без деталізації за відомчою ознакою, протокол Т0460 №35 від 30.05.2026).

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше ніж через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через 15 (п`ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі добровільної сплати штрафу в зазначений строк правопорушник має подати до канцелярії суду відповідну квитанцію (платіжний документ) про оплату з зазначенням номера справи. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягуються: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про накладення штрафу, та витрати на облік зазначених правопорушень.

Роз`яснити, що у разі наявності обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання постанови (зокрема, тяжка хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження, стихійне лихо тощо), особа має право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про надання відстрочки або розстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Строк пред`явлення виконавчого документа становить три місяці з наступного дня після набрання постанови про накладення адміністративного стягнення законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Петриківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Суддя І.М. Соловйов