Рішення № 139025177, 14.08.2026, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/2359/25

Номер провадження № 2/0186/369/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

14 серпня 2026 року м. Шахтарське.

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Демиденка С.М.,

при секретарі Фадєєвій Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 10.02.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №4374084 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який було укладено сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису у відповідності до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Сума кредиту складає 4000,00 грн., строк кредиту 350 днів (з 10.02.2024 по 25.01.2025), періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Кошти перераховано на банківську картку фізичної особи за реквізитами № НОМЕР_1 . ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання виконало та надало відповідачу кредит в сумі 4000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на вказану платіжну картку відповідача.

ТОВ «Лінеура Україна» не є банківською установою, тому зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через платіжні системи ТОВ «»Пейтек Україна». За інформацією в листі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», відповідно до зазначеного договору № 4374084 від 10.02.2024 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 4000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .

23.09.2024 на підставі договору факторингу №23/09/2024 ТОВ «Лінеура Україна» відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 28700,00 грн., з яких заборгованість з тіла кредиту 4000,00 грн., аборгованості за процентами 22700,00 грн. та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 2000 грн..

Станом на дату укладення договору факторингу №23/09/2024 від 23.09.2024 строк дії договору №4374084 від 10.02.2024 не закінчився, тому ТОВ «Українські фінансові операції» донарахувало відсотки за (123 календарних днів). 4000 грн * 2,5 % =100 грн* 123 календарних дні = 12300 грн. Вказані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Фактично загальний розмір заборгованості відповідача за договором №4374084 від 10.02.2024 становить 39000,00 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 4000,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 22700,00 грн. суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» 12300 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості у розмірі 39000,00 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн. Крім того, просить в порядку ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України, органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України, прочинаючи з дати набрання рішенням законної сили і до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3% річних.

Представник позивача ТОВ «Українські фінансові операції» у судове засідання не з`явився, у позовній заяві прохав суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст.128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Як встановлено судом, 10.02.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №4374084, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора 48583.

Відповідно до договору, сторони погодили істотні умови договору, зокрема, тип кредиту: кредит, суму кредиту: 4000,00 грн.; строк кредиту: 350 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів: кожні 25 днів; стандартна процентна ставка 2,5% в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою складає за весь строк користування за стандартною ставкою за весь строк користування: 133839,05 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за увесь строк користування кредитом: 39000,00 грн.

Згідно п. 2.1 Договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .

Згідно п. 3.1 Договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за цим договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.

Згідно п. 4.1 Договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення здійснюватимуться гідно з Графіком платежів.

Згідно п.5.4.1 Договору клієнт зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи (у разі їх наявності) та інші платежі, передбачені договором.

Додатком №1 до вказаного договору є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якої дата видачі кредиту/дата платежу 10.02.2024 - 25.01.2025 (розрахункових періодів по 25 днів), чиста сума кредиту 4000,00 грн., сума платежу за розрахунковий період усього 39000,00 грн., сума кредиту за договором/погашення суми кредиту: 4000,00 грн./4000,00 грн., проценти за користування кредитом, всього: 59718,75 грн., реальна річна процентна ставка 133 839,05 %, загальна вартість кредиту 39000,00 грн. Дана таблиця підписана від споживача електронним підписом одноразовим ідентифікатором 48583.

Відповідно до паспорту кредиту до додаткового договору №4374084, відповідач отримав кредит в сумі 4000,00 грн., загальна сума кредиту 39000,00 грн. Строк кредитування за договором №4374084 350 днів. Стандартам процентна ставка 2,50% в день. Тип процентної ставки фіксований. Орієнтовна загальна вартість кредиту 39000,00 грн. Реальна річна процентна ставка 133 839,05 % річних. Даний паспорт споживчого кредиту був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора 48583.

Перерахування коштів кредиту було здійснено на банківський рахунок клієнта ОСОБА_1 за реквізитами електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .

Згідно договору про організацію переказу грошових коштів №03012024-1 від 03.01.2024 його сторонами є ТОВ «Пейтек Україна» (фінансова компанія) та ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт). Згідно п. 1.1 Договору фінансова компанія за дорученням клієнта на підставі укладеного кредитного договору між клієнтом та споживачем за допомогою сервісу фінансової компанії здійснює переказ коштів в національній валюті України з метою видачі кредитів від клієнтів на картки Visa International та/або Mastercard та/або НПС Простір Отримувачів.

Згідно повідомлення ТОВ «Пейтек Україна» № 20241003-1477 від 03.10.2024 року, адресованого ТОВ «Лінеура Україна», було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 10.02.2024 18:20:11 на суму 4000,00 грн. Призначення платежу: зарахування 4000,00 грн. на картку НОМЕР_1 .

23.09.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» було укладено договір факторингу №23/09/2024, відповідно до якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату а клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» за Договором №4374084 від 10.02.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 14.11.2025, сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становить 28700,00 грн., з яких заборгованість з тіла кредиту 4000,00 грн., заборгованості за процентами 22700,00 грн. та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 2000 грн..

Станом на дату укладення договору факторингу №23/09/2024 від 23.09.2024 строк дії договору №4374084 від 10.02.2024 не закінчився, тому ТОВ «Українські фінансові операції» донарахувало відсотки за (123 календарних днів). 4000 грн * 2,5 % =100 грн* 123 календарних дні = 12300 грн. Вказані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Українські фінансові операції» відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за договором №4374084 від 10.02.2024, що становить 39000,00 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 4000,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 22700,00 грн. суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» 12300 грн.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України. Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Такі правові висновку викладені у постановах Верховного Суду України від 09.09.2020 у справі №732/670/19 та від 23.03.2020 у справі №404/502/18.

В статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначений цим Законом.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення такого Договору на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Статтею 629ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Українські фінансові операції» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .

За таких обставин справи, суд всебічно та повно з`ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн. суд зазначає наступне.

За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові ВС від 12.12.2019 року у справі №2040/6747/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У матеріалах справи міститься копія договору про надання правничої допомоги №01/08/2024-А від 01.08.2024, заявка № 4374084 на виконання доручення до договору №01/08/2024-А від 01.08.2024, акт виконаних робіт № 4374084 від 03.11.2025 на суму 10000,00 грн.

Суд вважає, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. є співмірними та обґрунтованими, та підтвердженими належними та допустимими доказами.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

Щодо нараховування трьох процентів річних та інфляційних втрат у порядку, передбаченому положеннями ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України, до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Правилами ч. 11 ст. 265 ЦПК України визначено, що остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Із аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавець наділив суд правом у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

Крім того, вище указана стаття є нормою процесуального права, що не містить імперативного характеру, тобто у суду не має обов`язку задовольняти вимогу щодо автоматичного нарахування відсотків або пені до моменту виконання судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 дійшла висновку, що норми процесуального права дають суду певний розсуд у вирішенні питання щодо задоволення або ж відмови в задоволенні відповідного клопотання позивача про продовження нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, оскільки визначають не обов`язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, а можливість. Відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як-от: майнового стану відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України (ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України).

Крім того, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що можливість нарахування пені або відсотків до моменту виконання рішення суду нерозривно пов`язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог). Тобто, якщо суд в рішенні по суті спору не стягував пеню або ж відсотки, то не може бути зазначено й про нарахування відсотків або пені до моменту виконання цього рішення суду. Нарахування пені або відсотків у порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України, ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України ґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є й підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання грошового зобов`язання. Тобто, це ті самі відсотки чи пеня, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов`язання не виконується. Зазначені правові норми не визначають якоїсь іншої особливої правової природи відсотків чи пені, які нараховуються до моменту виконання судового рішення.

При цьому, суд зазначає, що інфляційні втрати не відносяться до відсотків чи пені в розумінні ч. 10 ст. 265 ЦПК України.

Отже, враховуючи, що позивач не заявляв позовну вимогу про стягнення трьох процентів річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України та відповідно суд не задовольняв такої вимоги, у суду відсутні підстави для застосування положень ч. 10, 11 ст.265 ЦПК України.

Разом з тим, як роз`яснено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», що кореспондується із положенням п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6, суд не вправі зобов`язувати державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Таким чином, не підлягає задоволенню вимога позивача про надання вказівки/роз`яснення органу примусового виконання рішення суду на подальше нарахування на суму боргу 3% річних та інфляційних втрат, оскільки суд не наділено правом ухвалення рішення суду на майбутнє та правом на зобов`язання виконавчих органів на вчинення виконавчих дій.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться витрати, у тому числі, на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 273, 279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 651, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України, - суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (03045, місто Київ, вул.Набережно-Корчуватська, будинок №27, приміщення №2, ЄДРПОУ40966896), заборгованість за кредитним договором №4374084 від 10.02.2024 в сумі 39000 (тридцять дев`ять тисяч) гривень 00 копійок, яка складається з: заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) - 4000,00 грн., заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 22700,00 грн., заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» - 12300,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (03045, місто Київ, вул.Набережно-Корчуватська, будинок №27, приміщення №2, ЄДРПОУ40966896), понесені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, а всього стягнути 12422 (дванадцять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» місцезнаходження: 03045, місто Київ, вул.Набережно-Корчуватська, будинок №27, приміщення №2, ЄДРПОУ40966896.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: С.М. Демиденко