Рішення № 139024796, 17.08.2026, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/1791/26

2-о/171/156/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2026 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кодрян Л.І.

за участю секретаря судових засідань Ровної Н.А.

розглянувши справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Апостолівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства,

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , звернулася до суду з заявою про встановлення факту батьківства.

Відповідно до поданої заяви та з урахуванням заяви про уточнення вимог від 16.06.2026, заявник просила встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Апостолівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, змінивши в графі «батько» « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_4 », громадянин України, місце народження с. Перше Травня, Апостолівський район, Дніпропетровської області. Просить змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_8 », та змінити по батькові дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_8 ».

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок отриманої вибухової травми загинув ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був цивільним чоловіком ОСОБА_1 протягом майже 12 років. Загиблий ОСОБА_4 проходив службу в Збройних Силах України на посаді навідника мінометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 . 12 грудня 2025 року сестра загиблого воїна ОСОБА_2 отримала сповіщення сім`ї про загибель брата.

Посилається на те, що від цивільного чоловіка заявниця народила сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки з загиблим ОСОБА_4 заявниця не була в офіційному шлюбі, то народження дитини зареєструвала відповідно до ч.1 ст.135 СК України та батьком дитини зазначила ОСОБА_6 . При цьому майже 12 років спільного життя з ОСОБА_1 однією родиною загиблий піклувався про сина, знав, що це його дитина і своє батьківство визнавав.

Зазначає, що згідно висновку експерта № 91-МГ від 16.03.2026 встановлено, що вірогідність того, що ОСОБА_4 є біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає 99,999 %.

Вказує, що в результаті встановленого факту батьківства дитина загиблого ОСОБА_4 буде мати право на оформлення статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця ЗСУ та на отримання в подальшому пільг та соціальних виплат.

Ухвалою суду від 26 червня 2026 року було відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами окремого провадження.

Ухвалою суду від 03 липня 2026 року залучено до участі в даній справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 14 липня 2026 року за клопотанням представника заявника залучено до участі в даній справі в якості заінтересованих осіб відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України.

Заявниця та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали вимоги заяви. Просили заяву задовольнити з підстав, зазначених у ній.

Заявниця ОСОБА_1 пояснила суду, що з ОСОБА_4 вона проживала у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народився син - ОСОБА_5 . Оскільки вона з ОСОБА_4 не перебувала у зареєстрованому шлюбі, то відомості у актовий запис про народження про батька ОСОБА_5 внесені відповідно до ч.1 ст.135 СК України. Пояснила, що під час проживання у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_4 вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство. ОСОБА_4 знав, що він є батьком дитини, визнавав своє батьківство щодо ОСОБА_5 . За час спільного проживання однією родиною ОСОБА_4 піклувався про сина. 17 серпня 2025 року ОСОБА_4 був мобілізований до Збройних Сил України. ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок отриманої травми ОСОБА_4 загинув, про що сповістили його сестру ОСОБА_2 .

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні 03.07.2026 не заперечила щодо задоволення заяви, надала суду показання як свідок. Пояснила, що загиблий ОСОБА_4 є її рідним братом. ОСОБА_5 є її племінником, оскільки її брат є біологічним батьком цієї дитини. В зареєстрованому шлюбі її брат- ОСОБА_4 з ОСОБА_1 не перебував, але вони проживали разом, вели спільне господарство. ОСОБА_4 визнавав своє батьківство, піклувався про сина, виховував його. Зазначила, що брат був мобілізований до Збройних Сил України у серпні 2025 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 загинув. Про загибель брата повідомили її, оскільки інших родичів у них немає.

Представники заінтересованих осіб Апостолівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України надав пояснення в справі та заяву про розгляд справи у відсутності їх представника.

Відповідно до поданих пояснень представник Міністерства оборони України, посилаючись на норми ЦПК України та судову практику зазначає, що найбільш достовірним доказом під час установлення батьківства є судово-генетична експертиза, основною метою якої є метод молекулярно-генетичної ідентифікації (ДНК-аналіз). Крім того, на підтвердження факту батьківства можуть братися інші докази, передбачені ст.76 ЦПК України. При цьому, висновки експертизи, в тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України згідно яких жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Вважає, що доводи ОСОБА_1 , що ОСОБА_4 є батьком дитини ОСОБА_5 є необґрунтованими, оскільки нею не надано суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_4 визнавав себе біологічним батьком дитини. За таких обставин, вважає, що заява ОСОБА_11 не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення заявника та її представника, показання заінтересованої особи ОСОБА_2 , допитаної у якості свідка, дослідивши письмові докази у справі, з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Апостолівським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, від 20.05.2016, актовий запис №15, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками зазначено: ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (а.с.23).

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00032572620 вбачається, що відомості про батька ОСОБА_5 записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України. Прізвище дитини зазначено, як « ОСОБА_6 », відомості про батька - « ОСОБА_6 » (а.с.15-16).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Першотравневою сільською радою Апостолівського району Дніпропетровської області, від 29.10.1983, актовий запис №35, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками є: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (а.с.24).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №3861 від 15.12.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у зоні військових дій, причиною смерті є ушкодження внаслідок військових дій, спричинених іншими видами вибухів та уламків, що також підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.13-14, 25).

Згідно довідки про причину смерті №3861 встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , причина смерті: вибухова травма внаслідок військових дій (а.с. 18).

Згідно висновку експерта державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Полотненко-Повстяної Н.В №91-МГ від 27.03.2026 року вірогідність, що ОСОБА_4 дійсно є біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,999% (а.с.7-12).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №86305699 від 11.08.2026 року виданої приватним нотаріусом Богомоловим В.І. інформація щодо ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , в реєстрі відсутня.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст.15, ч. 1 ст.16 ЦК України).

Відповідно до ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державною.

Частиною 2 ст. 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ч. 10 ст. 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (ч. 2 ст. 18 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Конвенції про права дитини - дитина має право знати своїх батьків.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення батьківства приймається судом, якщо запис про батька в Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, яка вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до ст. ст. 128, 129 СК України не вирішувалося за життя такої особи, не є перешкодою для застосування ст. 130 СК України.

Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 373/2257/18 та від 15.04.2021 у справі № 361/2653/15.

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

Закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України. Висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи може бути підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку. Разом з тим, підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України, які мають оцінюватися в їх сукупності (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 643/9245/18).

У постанові Верховного Суду від 26.11.2025 у справі № 694/2322/22 вказано про те, що обов`язок з доказування потрібно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд враховує, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За змістом ч. 1 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Вирішуючи заяву про встановлення факту батьківства, судом враховано висновок молекулярно-генетичного дослідження № 91-МГ від 27 березня 2026 року, проведений ДСУ «Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи», відповідно до якого встановлено, що вірогідність того, що ОСОБА_4 дійсно є біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зав`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,999%.

Висновок від 27.03.2026 було виконано судово-медичним експертом ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_14 , лікарем вищої кваліфікаційної категорії, 2-го кваліфікаційного класу судового експерта, яка має стаж роботи за фахом «судово-медична імунологія» 28 років. ОСОБА_14 попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта за ст. 384 КК України.

У своїх поясненнях представник Міністерства оборони України зазначив, що висновок молекулярно-генетичної експертизи у даній справі не може однозначно підтверджувати факт батьківства, оскільки ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_4 визнавав себе біологічним батьком дитини.

Суд не погоджується з такими доводами представника Міністерства оборони України, оскільки сумнівів у правильності висновку молекулярно-генетичного дослідження не встановлено, Міністерство оборони України не довело, що висновок є недостатньо обґрунтованим чи суперечить іншим матеріалам справи. Аргументи представника Міністерства оборони України щодо не визнання свого батьківства ОСОБА_4 є безпідставними, спростовуються показаннями ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою загиблого. Крім того, вказані доводи не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 , оскільки не спростовують її доведеність відповідно до положень ст.ст.76-78 ЦПК України.

Судом встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася. Дану обставину заінтересованими сторонами не спростовано, тому в даному випадку питання про встановлення факту батьківства повинно вирішуватися в порядку окремого провадження саме за відповідною заявою сторони.

Факт, який просить встановити заявниця, підтверджений. Встановлення факту батьківства має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне їй для захисту прав її неповнолітньої дитини.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що факт того, що ОСОБА_15 є батьком дитини ОСОБА_5 знайшов своє підтвердження під час судового провадження, підтверджується належними та допустимими доказами, тому суд вважає, що вимоги про встановлення факту батьківства підлягають задоволенню.

Що стосується вимог заяви щодо зміни прізвища дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_8 », та зміни по батькові дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_8 » слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.147 СК України по батькові дитини визначається за іменем батька. По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 148 СК України у разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років. У разі зміни прізвища обома батьками прізвище дитини, яка досягла семи років, змінюється за її згодою. У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років. За заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено.

Відповідно до ст. 134 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з п. 2.13.1 Розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Оскільки відповідно до ч.1 ст.147 СК України по батькові дитини визначається за іменем батька, то в цій частині вимог слід відмовити, оскільки підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану, зокрема «по батькові» є рішення суду про встановлення факту батьківства.

Разом з цим, слід зазначити, що прізвище дитини, яка досягла 14 років, з огляду на норми ст.148 СК України, змінюється за її згодою. Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на час ухвалення рішення досяг 14 річного віку, згоду на зміну прізвища дитини до суду не надано, тому в цій частині вимог заяви слід відмовити.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом. Отже, судові витрати слід залишити за заявником.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.234, 235, 256-259, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Апостолівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Перше Травня, Апостолівського району, Дніпропетровської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Велика Костромка, Апостолівського району, Дніпропетровської області.

Внести зміни до актового запису №15 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 03 вересня 2012 року виконавчим комітетом Великокостромської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, зазначивши у відомостях про батька дитини: « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с.Перше Травня, Апостолівського району, Дніпропетровської області».

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Заінтересована особа: Апостолівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місце знаходження 53802, Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Апостолове, вул. Центральна, б.63, код ЄДРПОУ 33557131.

Заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місце знаходження 50055, Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Магістральна, б.25, код ЄДРПОУ 33355895.

Заінтересована особа: Міністерство оборони України, місцезнаходження: 03168, м.Київ, проспек Повітрофлотський, буд.6, ЄДРПОУ 00034022.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5

СуддяЛ. І. Кодрян