Рішення № 139024606, 17.08.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 р. № 400/5975/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 49770,50 грн

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення з відповідача в рахунок погашення податкового боргу в сумі 49770,50 грн, а саме: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300), на користь місцевого бюджету Коблівської ОТГ.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі податкових повідомлень-рішень (далі ППР) контролюючого органу у відповідача виник податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2018-2021 роки та 2023 рік в загальному розмірі 49770,50 гривні. Зазначений податковий борг всупереч вимогам чинного законодавства відповідач не сплатив.

У відзиві на позовну заяву від 16.06.2026 відповідач заперечив проти позову і просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Відзив умотивовано тим, що в тексті позову і довідці-розрахунку податкової заборгованості станом на 17.04.2026 позивач зазначив 9 ППР, але додав до позову лише одне ППР. В якості доказів надсилання позивачу інших 8 ППР позивач надав суду їх корінці. Натомість корінець до ППР від 09.04.2024 № 0094442-2407-1403-UA48060090000097375 до позову доданий не був. Відповідач стверджує, що в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення за № 5400501356693 і повідомлення про вручення № 5405509548385 наявна розписка в одержанні « 1.05», але не його. Рекомендоване повідомленні про вручення поштового відправлення № 0600931315789 і повідомлення про вручення № 0690055863870 взагалі не місять відомості про його вручення і будь-якої розписки про одержання. Відповідач також наголосив на тому, що Податковим кодексом України (далі ПК України) встановлено граничний термін надсилання ППР 01 липня наступного року, який є присікальним строком. Однак, ППР про необхідність сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, він не отримував, а отримана ним податкова вимога не є підставою для сплати податку. Відповідні ППР не є узгодженими і строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 ПК України для стягнення податкового боргу за 2018-2021 роки сплив.

29.06.2026 позивач подав до суду першої інстанції відповідь на відзив, в якій підтримав свої позовні вимоги. Він закцентував увагу на тому, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку. На його переконання, добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання кореспонденції за своїм місцем проживання. У разі невиконання цього обов`язку, платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від сплати податкового боргу. Всі відповідні надіслані контролюючим органом ППР відповідно до пункту 42.2 статті 42, пункту 58.3 статті 58 ПК України вважаються належним чином врученими відповідачу.

03.08.2026 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшли заперечення відповідача від 31.07.2026, в якому він наголосив на неотриманні ним відповідних ППР.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

28.05.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та про відкриття провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву від 16.06.2026 відповідач заявив клопотання про витребування у позивача деяких доказів, про призначення почеркознавчої експертизи та про розгляд справи за правилами загального провадження, у задоволенні яких ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 відмовлено.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Позивач визначив відповідачу грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (місцевий бюджет Коблівської сільської ради), на підставі ППР (форма «Ф»):

1) від 27.03.2023 № 0021490-2408-1402 за 2021 рік у сумі 12822,00 грн;

від 27.03.2023 № 0021494-2408-1402 за 2021 рік у сумі 12822,00 грн;

від 28.03.2023 № 0021578-2408-1402 за 2020 рік у сумі 925,20 грн;

від 28.03.2023 № 0021579-2408-1402 за 2020 рік у сумі 925,20 грн;

від 28.03.2023 № 13-1429-2408-1405 за 2019 рік у сумі 6688,28 грн;

від 28.03.2023 № 14-1429-2408-1405 за 2019 рік у сумі 6688,28 грн;

від 28.03.2023 № 15-1429-2408-1405 за 2018 рік у сумі 5967,04 грн;

від 28.03.2023 № 16-1429-2408-1405 за 2018 рік у сумі 5967,04 грн;

відповідачу на адресу його місця проживання відповідно до Відповіді від 28.05.2026 № 2806184 з Єдиного державного демографічного реєстру було надіслано лист, в який було вкладено 8 ППР за 2018-2021 роки, і який був отриманий за довіреністю 01.05.2023 особою, яка підписалась як «Білоус», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф. 119) до поштового відправлення № 5400501356693;

2) від 09.04.2024 № 0094442-2407-1403-UA48060090000097375 за 2023 рік у сумі 7158,95 грн, яка була надіслана на вищевказану адресу місця його проживання, та не було ним отримана у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується Довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) від 05.07.2024 до поштового відправлення № 0600931315789;

3) від 24.10.2024 № 0854157-2407-1403-UA48060090000097375 за 2023 рік у сумі 7158,95 грн, яка була надіслана на вищевказану адресу місця його проживання, та було ним отримана під його особистий підпис 19.11.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф. 119) до поштового відправлення № 0600980892422.

Відповідно до витягів з інтегрованої картки платника та Довідки-розрахунку податкового заборгованості на 17 квітня 2026 року відповідач сплатив 4530,44 грн за грошовим зобов`язанням, визначеним у ППР від 27.03.2023 № 0021490-2408-1402 за 2021 рік, загальна сума несплаченого відповідного податкового зобов`язання 8291,56 гривні.

Позивач виставив відповідачу податкову вимогу від 01.07.2025 № 0016969-1305-1429 (форма «Ф») на суму 61189,01 грн, яку згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф. 119) до поштового відправлення № 0601171906117 він отримав 25.07.2025.

У матеріалах справи відсутні відомості про оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку.

Загальний розмір податкового боргу відповідача на день звернення позивача до суду становив 49770,50 грн, що підтверджується відповідним розрахунком позивача та витягами з інтегрованої картки платника. Визначені у ППР від 27.03.2023 № 0021494-2408-1402 за 2021 рік грошові зобов`язання в сумі 12822,00 грн не є предметом розгляду в цій справі.

З метою стягнення з відповідача вищенаведеного податкового боргу позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з підпунктом 266.7.1 ПК України обчислення податку з об`єкта/об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (абзац другий підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту «а» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов`язання за звітний період сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Усталеним є підхід Верховного Суду, викладений зокрема в постановах від 23.01.2025 у справі № 160/568/24, від 13.11.2025 у справі № 580/12926/24 і від 15.07.2026 у справі № 560/11510/24 згідно з яким винесення податкових повідомлень-рішень після 01 липня року базового податкового періоду є лише підставою для сплати податкового зобов`язання в більш пізній термін відповідно підпункту 266.10.1, пункту 266.10 статті 266 ПК України (протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення), не впливає на правомірність самого податкового повідомлення-рішення та не може бути підставою для його скасування.

Аналогічний правовий підхід також викладено в постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.06.2022 року у справі № 826/15940/18, в якій зазначено наступне:

«Водночас з аналізу наведених вище положень статей 54 та 267 ПК України випливає, що контролюючий орган дійсно зобов`язаний нарахувати платнику податків податкове зобов`язання з транспортного податку за відповідний рік та надіслати (вручити) таке податкове повідомлення-рішення до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Невиконання контролюючим органом такого обов`язку звільняє платника податків лише від відповідальності за несвоєчасність сплати податкового зобов`язання (аналогічно до приписів підпункту 266.10.2 статті 266, підпункту 287.9 статті 287 ПК України), проте не звільняє від обов`язку сплати такого податку за наявності відповідних правових підстав.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що пропуск податковим органом встановленого підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України строку надсилання податкового повідомлення-рішення до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року), не є тим порушенням, яке спростовує правомірність нарахування грошового зобов`язання податковим органом, та не може бути самостійною підставою для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.»

Таким чином, розрахунок сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, здійснюється контролюючим органом, який направляє такий розрахунок разом із ППР про сплату суми податку платнику податку.

Водночас ненаправлення контролюючим органом платнику податків до 1 липня року базового податкового року ППР про сплату обчисленого податку з об`єкта/об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, не звільняє від обов`язку сплати такого податку.

Згідно з абзацом першим пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 392, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (пункт 102.4 статті 102 ПК України).

Таким чином, стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки, безумовно вважається безнадійним.

У разі, коли контролюючий орган ініціював до стягнення податкового боргу до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного», що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом).

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 813/135/16 і від 13.12.2023 у справі № 804/3830/17.

Водночас на дату формування спірного податкового боргу перебіг строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, був зупинений.

Строк давності зупинявся в такі періоди:

з 18.03.2020 по 17.03.2022 відповідно до пункту 52 примітки 2 підрозділу 10 розділу XX ПК України для всіх платників податків;

з 07.03.2022 по 24.11.2022 відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України для всіх платників податків;

у періоді з 07.03.2022 по 17.03.2022 одночасно діяли пункт 52 примітки 2 і підпункт 69.9 пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України для всіх платників податків;

з 17.03.2022 по 01.08.2023 відповідно до пункту 102.9 статті 102 ПК України (з 17.03.2022 по 27.05.2022 норма діяла без виключень, а з 27.05.2022 по 01.08.2023 з виключеннями щодо випадків, передбачених ПК України);

у періоді з 17.03.2022 по 24.11.2022 одночасно діяли підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України і пункту 102.9 статті 102 ПК України;

з 24.11.2022 по 01.08.2023 відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України для платників податків, які не мають можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтям 59-60, 87-101 ПК України, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 ПК України;

у періоді з 27.05.2022 по 01.08.2023 пункту 102.9 статті 102 ПК України діяв із виключеннями, передбаченими підпунктом 69.9 пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України;

з 01.08.2023 для груп платників з податковим боргом, який виник до 24.02.2022, згідно з підпунктом 69.40 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Аналогічні правові висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 18.12.2024 у справі № 320/15639/23, від 23.04.2025 у справі № 240/9272/23 і від 14.07.2026 у справі № 420/37160/24.

З вищевикладеного слідує, що контролюючий орган правомірно визначив відповідачу грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2018-2021 роки і за 2023 рік у ППР від 27.03.2023 № 0021490-2408-1402, від 27.03.2023 № 0021494-2408-1402, від 28.03.2023 № 0021578-2408-1402, від 28.03.2023 № 0021579-2408-1402, від 28.03.2023 № 13-1429-2408-1405, від 28.03.2023 № 14-1429-2408-1405, від 28.03.2023 № 15-1429-2408-1405, від 28.03.2023 № 16-1429-2408-1405, від 09.04.2024 № 0094442-2407-1403-UA48060090000097375 і від 24.10.2024 № 0854157-2407-1403-UA48060090000097375, а також звернувся з цими позовом до адміністративного суду про стягнення відповідного податкового боргу.

Згідно з абзацом першим пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 57.2 статті 57 ПК України встановлено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до абзацу другого пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

У постанові від 23.05.2022 у справі № 810/3116/18 Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Обов`язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків кореспонденції у спосіб, визначений статтями 42, 58 ПК України, кореспондує також і обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають та відносини між ними регулюють Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі Правила № 270).

Відповідно до абзацу першого пункту 73 Правил № 270 (у редакції, чинній з 14.10.2023) інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв`язку шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв`язку.

За змістом пункту 99 Правил № 270 (у редакції, чинній до 13.10.2023) і пункту 81 Правил № 270 (у редакції, чинній з 14.10.2023) передбачено, що рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Пунктом 101 Правил № 270 (у редакції, чинній до 13.10.2023) і пунктом 86 Порядку № 270 (у редакції, чинній з 14.10.2023) встановлено, що у разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

Відповідно до пункту 116 Правил № 270 (у редакції, чинній до 13.10.2023) у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення «EMS» 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення.

Натомість згідно з пунктом 101 Порядку № 270 (у редакції, чинній з 14.10.2023) у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення «EMS» 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази відповідно до укладених угод. Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений.

Згідно з пунктом 2.4.54 Регламенту надання послуг з пересилання відправлень (https://www.ukrposhta.ua/doc/regulatory-framework/rehlament_z_nadannia_posluh_z_ peresylannia_vidpravlen_02032026.pdf) у разі неможливості вручення одержувачам, рекомендована письмова кореспонденція зберігається ОПЗ місця призначення протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня їх надходження (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка» або «Повістка ТЦК»).

Як передбачено пунктом 117 Правил № 270 (у редакції, чинній до 13.10.2023) і пунктом 102 (у редакції, чинній з 14.10.2023) після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Верховний Суд у постановах від 05.03.2026 у справі № 120/12990/25 і від 12.08.2026 у справі № 420/37587/25 звернув увагу на важливість дотримання операторами поштового зв`язку вимог Правил № 270 у контексті належного повідомлення особи про надходження поштових відправлень та оцінки обставин пропуску строку звернення до суду.

Суд встановив, що згідно з написами на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф. 119) до поштового відправлення № 5400501356693 це відправлення містило «нерух. 1402, 8 ППР 2018-2021 рр.», і воно було надіслано на адресу місця проживання відповідача і отримано за довіреністю 01.05.2023 особою, яка підписалась як «Білоус».

Тобто вказане поштове відправлення було отримано повнолітнім членом сім`ї відповідача, який проживає разом з ним, і ним було вручено ППР, якими визначено грошові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018-2021 роки, і номер яких містить число « 1402».

З вищевикладеного слідує, що вважаються належним чином врученими відповідачу такі ППР:

від 27.03.2023 № 0021490-2408-1402 за 2021 рік у сумі 12822,00 грн;

від 28.03.2023 № 0021578-2408-1402 за 2020 рік у сумі 925,20 грн;

від 28.03.2023 № 0021579-2408-1402 за 2020 рік у сумі 925,20 гривні.

Натомість у матеріалах справи відсутні достатні докази про вручення відповідачу ППР за 2018-2019 роки, номер яких містить число « 1402», на загальну суму 25310,64 грн (?6688,28 + ?6688,28 + ?5967,04 + ?5967,04 = ?25310,64), а саме:

від 28.03.2023 № 13-1429-2408-1405 за 2019 рік у сумі 6688,28 грн;

від 28.03.2023 № 14-1429-2408-1405 за 2019 рік у сумі 6688,28 грн;

від 28.03.2023 № 15-1429-2408-1405 за 2018 рік у сумі 5967,04 грн;

від 28.03.2023 № 16-1429-2408-1405 за 2018 рік у сумі 5967,04 гривні.

Враховуючи частину другу статті 77 КАС України і пункт 42.5 статті 42 ПК України, визначені контролюючим органом грошові зобов`язання в ППР від 28.03.2023 № 13-1429-2408-1405, від 28.03.2023 № 14-1429-2408-1405, від 28.03.2023 № 15-1429-2408-1405 і від 28.03.2023 № 16-1429-2408-1405 не є узгодженими, а отже не є податковим боргом.

Водночас ППР від 09.04.2024 № 0094442-2407-1403-UA48060090000097375 за 2023 рік у сумі 7158,95 грн була надіслана відповідачу адресу місця його проживання через АТ «УКРПОШТА», та не було ним отримана у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується Довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) від 05.07.2024 до поштового відправлення № 0600931315789.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф. 119) і Довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) до поштового відправлення № 0600931315789 вказане поштове відправлення було подано 17.06.2024 і зберігалось об`єктом поштового зв`язку місця призначення до 05.07.2024, тобто більше 14 календарних днів.

Відтак ППР від 09.04.2024 № 0094442-2407-1403-UA48060090000097375 вважається належним чином врученою відповідачу.

ППР від 24.10.2024 № 0854157-2407-1403-UA48060090000097375 за 2023 рік у сумі 7158,95 грн була надіслана відповідачу на адресу місця його проживання, та була ним отримана під його особистий підпис 19.11.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф. 119) до поштового відправлення № 0600980892422.

Грошові зобов`язання, визначені контролюючим органом у ППР від 27.03.2023 № 0021490-2408-1402, від 28.03.2023 № 0021578-2408-1402, від 28.03.2023 № 0021579-2408-1402, від 09.04.2024 № 0094442-2407-1403-UA48060090000097375 і від 24.10.2024 № 0854157-2407-1403-UA48060090000097375, відповідач на день звернення позивача до суду не сплатив на загальну суму 24459,86 грн (?12822,00 - ?4530,44 (сплачено відповідачем) + ?925,20 + ?925,20 + ?7158,95 + ?7158,95 = ?24459,86), що підтверджується відповідним розрахунком позивача та витягом з інтегрованої картки платника.

Отож відповідач не сплатив податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 24459,86 грн у строки встановлені підпунктом «а» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України, а тому відповідні суми грошового зобов`язання вважаються узгодженими.

У постанові від 18.04.2019 у справі № 813/2092/15 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є:

«… обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.»

У зв`язку з виникнення у відповідача податкового боргу позивач виставив йому податкову вимогу від 01.07.2025 № 0016969-1305-1429 (форма «Ф») на суму 61189,01 грн, яку згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф. 119) до поштового відправлення № 0601171906117 він отримав 25.07.2025.

Ця податкова вимога на цей час не відкликана. Відповідач не звертався до позивача із заявами про розстрочення або відстрочення податкового боргу, суму податкового боргу у визначені строки не сплатив.

Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості станом на день розгляду цієї справи до суду ні з боку відповідача, ні з боку позивача не надійшло.

Тому відповідні суми грошових зобов`язань відповідача вважаються узгодженими та є податковим боргом.

Податкову вимогу відповідач отримав 25.07.2025, а позов поданий позивачем 25.05.2026, тобто у строки, встановлені пунктом 95.2 статті 95 ПК України.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи в суді, а тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 24459 (Двадцять чотири тисячі чотириста п`ятдесят дев`ять) гривень 86 копійок у рахунок погашення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, на користь місцевого бюджету Коблівської сільської територіальної громади.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 25310 (Двадцять п`ять тисяч триста десять) гривень 64 копійки у рахунок погашення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, на користь місцевого бюджету Коблівської сільської територіальної громади.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

7. Учасники справи:

позивач: Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ 44104027);

відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

8. Повний текст рішення суду складений 17.08.2026.

Суддя В.Г.Ярощук