Ухвала суду № 139024221, 17.08.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5055/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши у письмовому провадженні клопотання 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (надалі відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті позивачу за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяця підвищення посадових окладів січень 2008 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січня 2008 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

27.07.2026 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №340/5055/26. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

11.08.2026 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що позивач проходила службу цивільного захисту по 16.12.2024 та цього ж дня була знята з усіх видів забезпечення.

Відповідач вказує, що з наказом про звільнення позивач була ознайомлена особисто, 16.12.2024 їй вручено грошовий атестат, а під час проведення бесіди у зв`язку зі звільненням вона не висловлювала претензій чи побажань до керівництва Головного управління та підрозділу.

Наполягає, що з 16.12.2024 позивач знала або повинна була знати про розмір та складові належних їй виплат, а звернення у травні 2026 року за додатковою інформацією не змінює початку перебігу строку звернення до суду.

На підтвердження своєї позиції відповідач посилається, зокрема, на постанову Верховного Суду від 25.06.2026 у справі №520/25416/25, у якій грошовий атестат визначено як письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, у розумінні частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що питання дотримання ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду вже було предметом оцінки суду у справах №340/2380/26, №340/3071/26 та №340/3579/26, де позовні заяви були повернуті у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Розглянувши клопотання та перевіривши наведені у ньому доводи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції, чинній у період виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції, якою, зокрема, встановлено тримісячний строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, який обчислюється з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю та поширює свою дію, у тому числі, на осіб, які проходять публічну чи державну службу.

У постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 судова палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформувала підхід щодо застосування статті 233 КЗпП України у часі.

Верховний Суд зазначив, що якщо тривалі правовідносини виникли під час дії статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, та продовжувалися після цієї дати, то правовідносини, які мали місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню положеннями статті 233 КЗпП України у попередній редакції, а до правовідносин з 19.07.2022 застосовується редакція цієї статті після внесення змін Законом №2352-IX.

Судом установлено, що предметом спору у цій справі є правильність нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Отже, правовідносини щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, які є безпосереднім предметом спору, у повному обсязі мали місце до 19.07.2022, тобто під час дії частини другої статті 233 КЗпП України у редакції, яка передбачала право працівника на звернення до суду з вимогами про виплату належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Те, що позивач продовжувала проходити службу цивільного захисту після завершення спірного періоду та була звільнена зі служби лише 16.12.2024, не змінює моменту виникнення спірних правовідносин та норми закону, яка регулювала строк судового захисту права на відповідні виплати.

Право на індексацію грошового забезпечення виникало у позивача протягом того періоду, за який така виплата підлягала нарахуванню та виплаті, тобто у 2016 2018 роках.

Застосування до правовідносин, які мали місце до 19.07.2022, тримісячного строку, встановленого Законом №2352-IX лише з цієї дати, фактично означало б поширення нової редакції статті 233 КЗпП України на правовідносини, які виникли до набрання нею чинності, що не відповідає наведеному правовому висновку Верховного Суду щодо дії цієї норми у часі.

За таких обставин отримання позивачем у грудні 2024 року грошового атестата, ознайомлення з наказами про звільнення та відсутність претензій чи побажань, відображена у листах-бесідах, не є підставою для застосування до вимог щодо індексації грошового забезпечення за 2016 2018 роки тримісячного строку, який на час існування спірних правовідносин законом не був установлений.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 не спростовує такого висновку.

У вказаній справі позовні вимоги стосувалися перерахунку грошового забезпечення за період, який охоплював правовідносини як до, так і після 19.07.2022. При цьому питання дотримання тримісячного строку та значення грошового атестата як письмового повідомлення про нараховані і виплачені суми Верховний Суд оцінював саме щодо правовідносин, які мали місце після 19.07.2022 і до яких підлягала застосуванню стаття 233 КЗпП України у редакції Закону №2352-IX.

Наведена постанова не містить висновку про поширення тримісячного строку, встановленого з 19.07.2022, на вимоги щодо грошового забезпечення за періоди, які повністю передують цій даті.

Тому правова позиція, наведена відповідачем, не є підставою для обчислення щодо заявлених у цій справі вимог тримісячного строку з дня отримання позивачем грошового атестата.

Не змінює такого висновку і посилання відповідача на ухвали суду у справах №340/2380/26, №340/3071/26 та №340/3579/26.

Процесуальне питання щодо дотримання строку звернення до суду вирішується з огляду на предмет та підстави конкретного позову, характер відповідних виплат, період виникнення спірних правовідносин та редакцію матеріального закону, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким чином, заявлені ОСОБА_1 вимоги стосуються правовідносин щодо нарахування та виплати грошового забезпечення, які мали місце до 19.07.2022 та підлягають регулюванню статтею 233 КЗпП України у редакції, що передбачала право на звернення до суду з вимогами про виплату належної заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК