Ухвала суду № 139024157, 17.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

17 серпня 2026 року м. Київ Справа № 320/49345/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О. ознайомившись із матеріалами адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 до1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2. ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 3. Головного управління Національної поліції в Донецькій області третя особа1. ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 2. ІНФОРМАЦІЯ_3 провизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Михайлов Олександр Миколайович звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом, в інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просить суд:

- бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з неактуалізації - невнесення інформації/відомостей в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача та неприведення до відповідності/тотожності відомостям про відповідачем вчинений запис у довідці ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 (НОМЕР_3) від 10.11.2022 та тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 10.11.2022, зокрема, у реквізитах - "Категорія обліку: не військовозобов`язаний", "Підстава зняття\виключення: п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та за станом здоров`я", "ТЦК та СП: ІНФОРМАЦІЯ_5 ", "Дата ВЛК: 10.11.2022", "Постанова ВЛК: ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 " інформацію (дані/відомості) як вірні неокреслення ,- визнати протиправною.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 актуалізувати - внести інформацію/відомості в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача та привести до відповідності/тотожності відомостям про відповідачем вчинений запис у довідці ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 (НОМЕР_3) від 10.11.2022 та тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 10.11.2022: У реквізитах - "Категорія обліку: не військовозобов`язаний", "Підстава зняття\виключення: п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та за станом здоров`я", "ТЦК та СП: ІНФОРМАЦІЯ_5 ", "Дата ВЛК: 10.11.2022", "Постанова ВЛК: ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 " інформацію (дані/відомості) як вірні окреслити.

- бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 з неактуалізації - невнесення інформації/відомостей в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача та неприведення до відповідності/тотожності відомостям про відповідачем вчинений запис у довідці ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 (НОМЕР_3) від 10.11.2022 та тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 10.11.2022, зокрема, реквізитах - "Категорія обліку: військовозобов`язаний", "ТЦК та СП: ІНФОРМАЦІЯ_7 ", "Звання: рекрут" інформацію (дані/відомості) як невірної видалення. Не виключення інформації (даних/відомостей) про - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів як такого, що має статус "Вас розшукує ТЦК від 03.07.2025. Порушення правил військового обліку",- визнати протиправною.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 актуалізувати - внести інформацію/відомості в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача та привести до відповідності/тотожності відомостям про відповідачем вчинений запис у довідці ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 (НОМЕР_3) від 10.11.2022 та тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 10.11.2022: У реквізитах - "Категорія обліку: військовозобов`язаний", "ТЦК та СП: ІНФОРМАЦІЯ_7 ", "Звання: рекрут" інформацію (дані/відомості) як невірні видалити. Виключити інформацію (дані/відомості) про - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів як такого, що має статус "Вас розшукує ТЦК від 03.07.2025. Порушення правил військового обліку".

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області виключити інформацію (дані/відомості) про - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), з бази інформаційного ресурсу інформаційно - комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" як такого, що має статус "Вас розшукує ТЦК від 03.07.2025. Порушення правил військового обліку".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2025 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

28 жовтня 2025 року через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 відкрито провадження у справі, суд ухвалив розгляд справи здійснювати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення (виклику) учасників справи.

07 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від адвоката Михайлова Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді.

Обґрунтовуючи заяву представник зазначає - «суд безпідставно не вжив заходів щодо розгляду за нашими заявами у порядку ст. ст. 44, 166-167 КАС України (Додаток 1.-2., 8.-9.) у нерозривному зв`язку протягом строку, встановленого законом (строк розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження за ст. 258 КАС України - розумний строк, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі, сплив формально від 03.01.2026 та фактично від 05.01.2026), істотно порушив норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію позивачем наданого йому процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (несвоєчасне надання суддею копії судового рішення за заявами у порядку ст. ст. 44, 166-167 КАС України (Додаток 1.-2., 8.-9.) протягом строку, встановленого законом ст. 258 КАС України, що сплив формально від 03.01.2026 та фактично від 05.01.2026 для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень).».

Згідно з довідкою начальника відділу управління персоналом та інформаційного забезпечення суддя Київського окружного адміністративного суду ЖУКОВА Євгенія Олексіївна відповідно до наказу від 26 травня 2026 року № 98-ктм/гс з 15 липня 2026 року по 14 серпня 2026 року перебувала у щорічній відпустці.

Ознайомившись із заявою позивача про відвід судді, повно та всебічно оцінивши викладені в ній твердження, суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Відповідно до пунктів 1-5 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Також суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина 2 статті 36 КАС України).

Згідно з частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Отже, для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. При цьому, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

В свою чергу, особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Обставини, викладені в заяві про відвід судді фактично зводять до того, що розгляд адміністративної справи №320/49345/25 перевищив шістдесят днів із дня відкриття провадження у цій справі.

Як стверджує представник позивача, суд істотно порушив норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію позивачем наданого йому процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (несвоєчасне надання суддею копії судового рішення за заявами у порядку ст. ст. 44, 166-167 КАС України (Додаток 1.-2., 8.-9.) протягом строку, встановленого законом ст. 258 КАС України, що сплив формально від 03.01.2026 та фактично від 05.01.2026.

Надаючи оцінку твердження, викладеним в заяві про відвід, суд зазначає наступне.

Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.85 та 13.12.85), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в Конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

Суд зауважує, що метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У зв`язку із цим суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто наголосити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості Суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

"об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

"суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Надаючи оцінку об`єктивності судді (суддів) під час вчинення ним (ними) процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя (судді) під час виконання ним (ними) своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє поведінка судді (суддів) у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею (суддями) дії, які можуть стати приводом для позбавлення права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

Перед розглядом справи судді повинні утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Судді утримуються від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Водночас вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.

Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Водночас за сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду, наведеною, зокрема в ухвалах у справах №990/119/23, № 990/136/23, №990/20/23, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Суд вказує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 36 КАС України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Водночас, суд наголошує, що сам по собі факт тривалого розгляду справи не може свідчити про небезсторонність судді, оскільки прямо не передбачений законом як підстава для відводу, і в контексті аргументів представника позивача та відповідно до обставин справи не викликає сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді.

Разом з тим, суд звертає увагу, що розгляд судом адміністративної справи поза межами строків, визначених КАС України, зумовлений надмірною навантаженістю суддів Київського окружного адміністративного суду внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва. Так, після ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва виникла потреба у розподілі справ, які перебували у його провадженні, між суддями Київського окружного адміністративного суду. Цей процес призвів до значного збільшення навантаження на суддів, які вже й так мали у провадженні справи.

Крім того, поточне надходження нових позовів та матеріалів, у зв`язку зі зміною територіальної підсудності, збільшилося в декілька разів.

Згідно з інформацією про показники часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до місцевих адміністративних судів та орієнтовною нормативною чисельність суддів за даними звітності за І півріччя 2026, оприлюдненою Радою Судді України (https://rsu.gov.ua/oas-2026_2-maps), до Київського окружного адміністративного суду за І півріччя 2026 надійшло 31 254 справ, а нормативний час необхідний для розгляду справ і матеріалів становить 261 057 годин. При цьому, чисельність суддів в Київському окружному адміністративному суді за нормативами повинна становити 318 суддів, проте станом на 30.06.2026 чисельність суддів з повноваженнями становить 29 суддів.

Таким чином, судді Київського окружного адміністративного суду знаходяться в ситуації, в якій вони не можуть дотримуватися процесуальних строків розгляду справ (заяв/клопотань) з об`єктивних причин. Усі судді Київського окружного адміністративного суду докладають значних зусиль та роблять все можливе, щоб забезпечити справедливий, якісний і своєчасний розгляд справ (заяв/клопотань).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Бараона проти Португалії», 1987 рік; «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення «розумний строк» можна прослідкувати в рішенні суду в справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства», де він роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків (CASE OF BROGAN AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM (Application no. 11209/84; 11234/84; 11266/84; 11386/85).

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 9901/60/19.

Таким чином, обставини, якими заявник обґрунтовує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості, необ`єктивності та заінтересованості в результаті розгляду справи судді Жукової Є.О., оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію», яким керується Європейський суд з прав людини. Стверджувальні судження представника позивача є бездоказовими, а наведені аргументи не відповідають критерію «об`єктивно обґрунтований».

Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2018 року в адміністративній справі №800/592/17.

Відповідно до частини 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною 4 цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Отже, суд вважає за необхідне матеріали цієї справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 31, 36, 40, 236, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Жукової Є.О. в адміністративній справі №320/49345/25.

2. Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Копію ухвали надіслати позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Жукова Є.О.