Ухвала суду № 139024098, 17.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

17 серпня 2026 року №320/32681/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТДВ СК «Альфа-Гарант» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011; 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), у якому просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві щодо примусового стягнення коштів з рахунків ТДВ СК «Альфа-Гарант» (ЄДРПОУ 32382598) понад суму 73 999,00 грн., визначену Рішенням від 29.06.2026 № 2056/4-26-15-13-03-21, а саме стягнення за платіжними інструкціями: № ЕПІ-2615-1303-004862823 від 02.07.2026, № ЕПІ-2615-1303-005088190 від 09.07.2026, № ЕПІ-2615-1303-005100823 від 10.07.2026, № ЕПІ-2615-1303-005173012 від 13.07.2026, № ЕШ-2615-1303-005211871 від 14.07.2026, № ЕПІ-2615-1303-005253201 від 15.07.2026, № ЕПІ-2615-1303-005376965 від 20.07.2026, № ЕПІ-2615-1303-005417961 від 21.07.2026, № ЕПІ-2615-1303-005459572 від 22.07.2026, № ЕПІ-2615-1303-005497635 від 23.07.2026, № ЕПІ-2615-1303-005585981 від 27.07.2026, № ЕПІ-2615-1303-005754869 від 31.07.2026, № ЕП1-2615-1305-005795718 від 03.08.2026, № ПІ 315891848 від 07.08.2026, № ПІ 324447370 від 11.08.2026 на загальну суму 175 679,04 грн;

- зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві повернути ТДВ СК «Альфа-Гарант» надміру стягнуті кошти у розмірі 175 679,04 у строк, встановлений ст. 43 ПКУ;

- зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві нарахувати та виплатити ТДВ СК «Альфа-Гарант» проценти у розмірі 120% облікової ставки НБУ, нараховані на суму 175 679, 04 грн. за кожен день прострочення їх повернення починаючи з 01.07.2026 до дня фактичного повернення (пп. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд заборонити Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011) здійснювати примусове стягнення коштів з рахунків Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (ЄДРГІОУ 32382598) на підставі Рішення про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках від 29.06.2026 № 2056/4-26-15-13-03-21 понад стягнуту суму 73 999,00 грн до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив, що у разі подальшого стягнення коштів до вирішення спору у даній справі виникне новий спір щодо їх правомірності, що фактично нівелює ефективність судового захисту у цьому провадженні.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову призведе до фактичної реалізації спірних дій контролюючого органу ще до їх судової оцінки та до вирішення справи по суті, що суперечить завданню адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав особи від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши заяву ТДВ СК «Альфа-Гарант» про забезпечення позову, суд виходить із такого.

Інститут забезпечення позову є процесуальним засобом попереднього судового захисту, спрямованим на недопущення ситуації, за якої до ухвалення рішення у справі може настати істотна шкода правам чи інтересам позивача або виконання майбутнього судового рішення буде істотно ускладнене чи неможливе.

Водночас застосування заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися лише на припущеннях заявника, його незгоді з рішеннями чи діями суб`єкта владних повноважень або самому факті звернення до суду. Особа, яка звертається із відповідною заявою, повинна обґрунтувати існування конкретної та реальної загрози порушення її прав, свобод чи інтересів до вирішення спору по суті, а також довести необхідність застосування саме того заходу забезпечення, про який вона просить.

При цьому суд має оцінити не лише наявність передбачених законом підстав для забезпечення позову, а й співвідношення заявленого заходу з предметом позову, його адекватність та співмірність, можливий вплив такого заходу на права та інтереси інших осіб, а також його здатність забезпечити ефективність майбутнього судового рішення.

У цій справі предметом позову є, зокрема, оскарження дій ГУ ДПС у м. Києві щодо стягнення з рахунків ТДВ СК «Альфа-Гарант» коштів понад суму 73 999,00 грн, визначену рішенням від 29.06.2026 № 2056/4-26-15-13-03-21, а також вимоги про повернення надміру стягнутих коштів та нарахування процентів.

Водночас заявлений позивачем захід забезпечення позову полягає у забороні ГУ ДПС у м. Києві здійснювати подальше примусове стягнення коштів з рахунків товариства на підставі зазначеного рішення понад суму 73 999,00 грн до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Оцінюючи наведені доводи, суд враховує, що саме по собі існування спірних правовідносин між сторонами та продовження здійснення контролюючим органом повноважень, які позивач вважає протиправними, не свідчить автоматично про наявність підстав для забезпечення позову. Необхідним є встановлення саме такої загрози, яка за своїм характером є реальною, безпосередньою та істотною і яка може перешкодити ефективному захисту порушених прав позивача або виконанню майбутнього судового рішення.

Суд також бере до уваги, що звернення платника податків до суду саме по собі не припиняє реалізацію контролюючим органом передбачених законом повноважень, якщо інше прямо не встановлено законом або не визначено судом у порядку забезпечення позову.

Разом із тим із матеріалів справи не вбачається, що подальше стягнення спірних коштів створює таку небезпеку, за якої ефективний захист прав позивача стане неможливим або вимагатиме надмірних зусиль та витрат. Позивачем не наведено конкретних обставин, які б свідчили про неможливість відновлення його майнових прав у разі задоволення позову та повернення надміру стягнутих коштів.

Посилання заявника на те, що подальше стягнення коштів може призвести до виникнення нових спорів щодо правомірності таких дій, саме по собі не є достатнім обґрунтуванням необхідності застосування заходів забезпечення позову. Наявність або можливість виникнення спірних правовідносин не може підміняти встановлення судом реальної загрози невиконання майбутнього рішення чи істотного ускладнення ефективного судового захисту.

Крім того, заявлений спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов`язаний із предметом спору та спрямований на забезпечення можливості виконання майбутнього судового рішення, а не на фактичне вирішення спору до завершення його розгляду.

У цьому випадку позивач фактично просить тимчасово обмежити контролюючий орган у здійсненні передбачених законом повноважень щодо стягнення податкового боргу. При цьому питання правомірності дій ГУ ДПС у м. Києві щодо стягнення коштів є безпосереднім предметом розгляду по суті заявленого позову.

Отже, задоволення заяви у запропонований позивачем спосіб фактично означало б попередню оцінку правомірності дій контролюючого органу та створювало б ризик фактичного вирішення частини спору до встановлення всіх обставин справи та їх оцінки за результатами розгляду справи по суті.

Суд при цьому не надає оцінки правомірності оскаржуваних дій відповідача по суті, оскільки така оцінка є предметом розгляду адміністративної справи. На стадії вирішення питання про забезпечення позову суд має встановити лише наявність передбачених процесуальним законом підстав для застосування відповідного заходу, а не вирішувати спір про право.

Також суд враховує положення статті 151 КАС України щодо допустимих способів забезпечення позову та встановлених законом обмежень щодо їх застосування. Заходи забезпечення не можуть використовуватися для встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, які виходять за межі предмета спору чи фактично спрямовані на припинення реалізації суб`єктом владних повноважень його компетенції без встановлення передбачених законом підстав для такого обмеження.

У цьому контексті суд зауважує, що забезпечення позову має тимчасовий та превентивний характер і не повинно перетворюватися на інструмент фактичного задоволення позовних вимог до ухвалення рішення у справі.

З огляду на наведене суд не встановив належно обґрунтованої реальної загрози заподіяння шкоди правам чи інтересам ТДВ СК «Альфа-Гарант» до ухвалення рішення у справі, яка б зумовлювала необхідність застосування заявленого заходу забезпечення позову.

Позивач також не довів, що невжиття такого заходу істотно ускладнить чи унеможливить виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також не обґрунтував, чому поновлення його майнових прав у разі задоволення позовних вимог буде неможливим без попереднього обмеження повноважень контролюючого органу.

Крім того, матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження наявності саме очевидних, а не таких, що потребують додаткового дослідження, ознак протиправності оскаржуваних дій відповідача. Питання щодо законності стягнення коштів, правильності визначення контролюючим органом обсягу грошового зобов`язання та відповідності вчинених ним дій вимогам податкового законодавства потребують повного та всебічного дослідження доказів під час розгляду справи по суті.

При цьому суд враховує, що забезпечення позову не може ґрунтуватися виключно на припущенні про можливе порушення прав позивача. Заявник повинен довести обставини, які свідчать про необхідність невідкладного застосування відповідного процесуального заходу саме на цій стадії судового провадження.

Таким чином, з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета заявлених позовних вимог, змісту заяви про забезпечення позову та наданих доказів суд дійшов висновку, що передбачених статтею 150 КАС України підстав для застосування заходів забезпечення позову не встановлено.

Заявлений захід не є необхідним для забезпечення ефективного захисту прав позивача, його застосування не обумовлене доведеною реальною загрозою невиконання чи істотного ускладнення виконання можливого судового рішення, а наведені позивачем обставини не свідчать про існування очевидних ознак протиправності оскаржуваних дій відповідача.

За таких обставин суд вважає заяву ТДВ СК «Альфа-Гарант» про забезпечення позову необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) заявнику (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.