Рішення № 139024026, 17.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м. Київ № 320/4741/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянський комбікормовий завод»

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянський комбікормовий завод» в якому просить суд надати дозвіл Головного управління ДПС у Хмельницькій області на погашення суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянський комбікормовий завод» (код ЄДРПОУ 37800131, вул. Вокзальна, 222, смт. Рокитне, Рокитнянський район, Київська область, 09600) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, згідно акта опису майна № 106/04 від 21.06.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» обліковується податковий борг у загальному розмірі 698 294,76 грн, наявність якого підтверджена, зокрема, судовими рішеннями у справах № 810/4153/16 та №320/6226/19. З метою погашення податкового боргу контролюючим органом прийнято рішення про опис майна відповідача у податкову заставу, на підставі якого складено акт опису майна №106/04 від 21.06.2022 та зареєстровано відповідне обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Однак, вжиті заходи не призвели до надходження коштів до бюджету для погашення податкового боргу відповідачем.

Посилаючись на положення статей 88, 89 та пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, відповідно до яких у разі недостатності коштів платника податків погашення податкового боргу здійснюється шляхом продажу майна, що перебуває у податковій заставі, позивач просить суд надати дозвіл на погашення всієї суми податкового боргу ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно з актом опису майна №106/04 від 21.06.2022.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

Про відкриття провадження відповідач був проінформований шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі засобами поштового зв`язку Укрпошта, на адресу місцезнаходження відповідача (відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань): 09600, Київська обл., смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 222, що підтверджується реєстром згрупованих поштових відправлень від 21.03.2023 за номером відправлення № 0113302844363.

Відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є, серед іншого: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Приписами частини першої другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено про таке.

ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» (ідентифікаційний код 37800131, адреса: Київська обл., Рокитнянський район, смт Рокитне, вул. Вокзальна, буд. 222) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на податковому обліку.

Позивач зазначає про наявність у відповідача податкового боргу у загальному розмірі 698 294,76 грн.

Згідно з доводами позивача податковий борг виник у зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов`язань, визначених згідно з податковими деклараціями з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від 18.02.2016 та від 18.02.2017, а також податковим повідомленням-рішенням від 19.10.2017 № 0030881206. Крім того, позивачем нараховано пеню у розмірі 471,93 грн.

Наявність у відповідача податкового боргу та обов`язок щодо його погашення були предметом судового розгляду. Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2017 у справі №810/4153/16 задоволено позов контролюючого органу про стягнення з ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» податкового боргу у розмірі 107 005,49 грн. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 у справі №320/6226/19 задоволено позов контролюючого органу про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 591 289,27 грн.

Відповідачу була направлена податкова вимога від 04.05.2016 №142-25 щодо погашення наявного податкового боргу.

Оскільки податковий борг відповідачем у добровільному порядку погашений не був, контролюючим органом відповідно до положень статті 89 Податкового кодексу України прийнято рішення від 09.07.2019 про опис майна ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» у податкову заставу.

На виконання вказаного рішення контролюючим органом проведено опис майна відповідача у податкову заставу, зокрема комплексу виробничих будівель, розташованого за адресою: вул. Заводська, буд. 1/1, м. Волочиськ, Волочиський район, Хмельницька область, про що складено акт опису майна № 106/04 від 21.06.2022.

21.06.2022 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про обтяження № 47132913 на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 09.07.2019 та акта опису майна №106/04 від 21.06.2022, вид обтяження - податкова застава.

З метою погашення податкового боргу за рахунок коштів відповідача контролюючим органом вживалися заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банківських установах.

Зокрема, на виконання судових рішень про стягнення податкового боргу позивачем до АТ «Райффайзен Банк Аваль» направлялися інкасові доручення (розпорядження), у тому числі №214 від 04.08.2021, №313 від 22.11.2021, №2046 від 13.07.2022 та №3506 від 20.09.2022.

Вказані інкасові доручення банківською установою не виконані та повернуті без виконання у зв`язку з тим, що кошти, наявні на рахунках відповідача, забезпечували виконання постанов про арешт коштів боржника, які надійшли до банку раніше, а інших коштів на рахунках платника податків, достатніх для виконання інкасових доручень контролюючого органу, не було.

Оскільки вжиті контролюючим органом заходи щодо стягнення податкового боргу за рахунок коштів відповідача не призвели до його погашення, а за ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» продовжує обліковуватися податковий борг у розмірі 698 294,76 грн.

Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до суду з цим позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно з актом опису майна № 106/04 від 21.06.2022.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає про таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі по тексту також ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлюють, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нормами пункту 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Тобто, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є:

- наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів);

- сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;

- відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;

- наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Саме такий правовий висновок викладено у постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 440/11471/21, та підтримано у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 520/15977/2020, від 09.07.2025 у справі №160/11473/24 тощо.

Отже, положеннями ПК України встановлено черговість вжиття контролюючим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Суд зазначає, що до предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 15.11.2022 (справа №807/675/16), від 06.12.2022 (справа №813/4632/16) та від 24.02.2023 (справа №826/17041/14).

Позивач в адміністративному позові зазначає про наявність у відповідача податкового боргу на загальну суму 698 294,76 грн.

Наявність податкового боргу відповідача підтверджується, зокрема:

- рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2017 у справі №810/4153/16, яким задоволено вимоги контролюючого органу про стягнення з ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» податкового боргу у сумі 107 005,49 грн;

- рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 у справі №320/6226/19, яким задоволено вимоги контролюючого органу про стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 591 289,27 грн.

Як зазначає позивач, податковий борг виник у зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов`язань, визначених згідно з податковими деклараціями від 18.02.2016 та від 18.02.2017, а також податковим повідомленням-рішенням від 19.10.2017 №0030881206.

Крім того, на суму податкового боргу нараховано пеню у розмірі 471,93 грн.

Відповідачу була направлена податкова вимога від 04.05.2016 № 142-25 щодо сплати податкового боргу, на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: Київська обл., смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 222, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0960001739704 та вручено відповідачу за довіреністю.

Позивачем відповідно до статті 89 Податкового кодексу України прийнято рішення від 09.07.2019 про опис майна відповідача у податкову заставу.

На підставі вказаного рішення контролюючим органом проведено опис майна ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» у податкову заставу, зокрема комплексу виробничих будівель, розташованого за адресою: вул. Заводська, буд. 1/1, м. Волочиськ, Волочиський район, Хмельницька область, про що складено акт опису майна №106/04 від 21.06.2022.

21.06.2022 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про обтяження № 47132913 на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 09.07.2019 та акта опису майна № 106/04 від 21.06.2022.

Вид обтяження - податкова застава.

З метою погашення податкового боргу позивачем вживалися заходи щодо стягнення коштів з рахунків відповідача у банківських установах.

Так, на виконання рішень Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2017 у справі №810/4153/16 та від 18.03.2020 у справі № 320/6226/19 позивачем до АТ «Райффайзен Банк Аваль» направлялись інкасові доручення (розпорядження), а саме:

- інкасове доручення № 214 від 04.08.2021;

- інкасове доручення №313 від 22.11.2021;

- інкасове доручення №2046 від 13.07.2022;

- інкасове доручення №3506 від 20.09.2022.

Вказані інкасові доручення банківською установою не виконані у зв`язку з тим, що кошти, які обліковувалися на рахунках відповідача, забезпечували виконання постанов про арешт коштів боржника, що надійшли до банку раніше.

Інших коштів на рахунках платника податків, необхідних для виконання інкасових доручень контролюючого органу, не було.

Таким чином, вжиті контролюючим органом заходи щодо стягнення податкового боргу за рахунок коштів відповідача не призвели до його погашення.

Означені обставини, свідчать про вжиття контролюючим органом передбачених Податковим кодексом України заходів щодо стягнення з відповідача податкового боргу за рахунок коштів платника податків та наявність підстав для звернення до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 698 294,76 грн за рахунок майна ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод», що перебуває у податковій заставі згідно з актом опису майна № 106/04 від 21.06.2022.

Отже, контролюючим органом вжито всіх передбачених законодавством заходів, що передують зверненню стягнення на майно, однак у платника податків відсутні кошти для погашення податкового боргу, що свідчить про наявність законних підстав для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі.

Норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлюють, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Оскільки відповідач має податковий борг, факт наявності у позивача права податкової застави є безспірним.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нормами пункту 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 95.9 статті 95 ПК України, у разі якщо продажу підлягає майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

Дослідження вказаних норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Тобто, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28.03.2023 у справі №440/11471/22.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

З матеріалів справи вбачається, що майно платника податків передано у податкову заставу на підставі рішення контролюючого органу про опис майна у податкову заставу від 09.07.2019, на виконання якого складено акт опису майна № 106/04 від 21.06.2022.

Зокрема, до податкової застави передано належне ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» майно - комплекс виробничих будівель, розташований за адресою: вул. Заводська, буд. 1/1, м. Волочиськ, Волочиський район, Хмельницька область.

21.06.2022 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про обтяження № 47132913 на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 09.07.2019 та акта опису майна № 106/04 від 21.06.2022, вид обтяження - податкова застава.

Описане у податкову заставу майно належить ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» на праві приватної власності, а тому не належить до об`єктів державної чи комунальної власності та не перебуває у процесі приватизації, що, у свою чергу, виключає необхідність застосування спеціальних процедур погодження його відчуження з органами приватизації чи органами, уповноваженими управляти державним майном або державними корпоративними правами.

Згода будь-яких інших органів чи третіх осіб у спірних правовідносинах також не вимагається, оскільки предметом розгляду цієї справи є надання контролюючому органу дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі, а не безпосереднє здійснення процедури продажу такого майна, організація та проведення аукціону чи визначення порядку його реалізації.

Судом також встановлено, що контролюючим органом до звернення з цим позовом вживалися передбачені Податковим кодексом України заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок коштів платника податків.

Так, на виконання рішень Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2017 у справі №810/4153/16 та від 18.03.2020 у справі №320/6226/19 контролюючим органом направлялися до банківської установи інкасові доручення щодо стягнення коштів з рахунків відповідача.

Водночас такі платіжні документи не були виконані у зв`язку з відсутністю на рахунках відповідача коштів, вільних від раніше накладених арештів та достатніх для погашення податкового боргу.

Отже, вжиті контролюючим органом заходи щодо стягнення податкового боргу за рахунок коштів ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» не призвели до його погашення, тоді як за відповідачем продовжує обліковуватися податковий борг у загальному розмірі 698 294,76 грн.

Врахувуючи викладене, зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини справи та наведені норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та надання Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області дозволу на погашення всієї суми податкового боргу ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» у розмірі 698 294,76 грн за рахунок майна ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод», що перебуває у податковій заставі згідно з актом опису майна №106/04 від 21.06.2022.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Розглянувши подані до справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області (місцезнаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17; ЄДРПОУ: 44070171) на погашення суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянський комбікормовий завод» (ЄДРПОУ 37800131, вул. Вокзальна, 222, смт. Рокитне, Рокитнянський район, Київська область, 09600) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, згідно акта опису майна № 106/04 від 21.06.2022.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.