Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
13 серпня 2026 рокум. Ужгород№ 260/9370/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ващиліна Р.О.
за участю:
секретаря судового засідання Фозекош В.В.,
позивача: представник - Євсеєнко В.В.,
відповідача: представник - Самойленко К.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегівське Хлібоприймальне Підприємство» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Берегівське Хлібоприймальне Підприємство» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 02.09.2025 №000/12658/07-16-07-03/39253619 форми «П», яким встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, пп. 140.5.4, 140.5.11, ст. 140 ПКУ, п. 5 та 8 П(C)БО №15 «Дохід», п. 6, 7 та 20 П(С)БО 16 «Витрати», п. 3 та 18 П(С)БО 17 «Податок на прибуток», в результаті чого встановлено завищення від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2024 рік на загальну суму 2 737 425,00 грн; 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 02.09.2025 №000/12659/07-16-07-03/39253619 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) в розмірі 147 160,00 грн та нараховано штрафну санкцію у сумі 14 716,00грн; 3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 02.09.2025 №000/12661/07-16-07-03/39253619 форми «В4», яким встановлено порушення п. 192.1 ст. 192, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ в результаті чого зменшене від`ємне значення на загальну суму 2 487 976,00 грн.
Заявлені позовні вимоги аргументує протиправністю оскаржених податкових повідомлень-рішень. Так, вважає надуманим висновок посадових осіб контролюючого органу щодо виключення із вибірки зіставних компаній ТОВ «Лихачовський елеватор» та ТОВ «Заворичі», оскільки відсутні умови, передбачені пп. 39.3.2.9, пп. 39.3.2, п. 39.3 ст. 39 ПК України. ТОВ «Лихачовський елеватор» протягом 2023 року не мало дочірніх компаній, тобто не володіло прямо та/або опосередковано корпоративними правами іншої юридичної особи з часткою такої участі у розмірі 25 і більше відсотків, а також не мало як учасника (акціонера) юридичну особу з часткою прямої (опосередкованої) участі у розмірі 25 і більше відсотків. Також вважає безпідставним врахуванням контролюючим органом відомостей веб-ресурс elevatorist.com, оскільки такий не має статусу офіційного, а його адміністратором не є відповідні державні органи. В свою чергу за інформацією, яка міститься на сайті Міністерства юстиції України, кінцевим бенефіціарним власником компанії ТОВ «Заворичі» є фізична особа ОСОБА_1 із часткою володіння 100%. При відсутності будь-якого посилання на належність компанії до агрохолдингу «Агро-регіон». Звертає увагу суду на те, що витрати, понесені товариством в межах операції з Gebr.Ruberg CmbH&Co KG Maschinenfabrik, були відображені у складі витрат за 2023 податковий (звітний) період й, відповідно, мали прямий вплив на фінансовий результат діяльності останнього за 2023 рік. Також зазначає, що у періоді з 11.11.2022 по 01.07.2023 операції з постачання на митній території України товарів за кодами УКТЗЕД (8502) були звільнені від оподаткування податком на додану вартість. У вересні 2022 року товариство придбало дизельний генератор (УКТЗЕТ 8502). Таким чином, на дату оформлення податкової накладної придбаний позивачем генератор не входив у перелік товарів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №224 від 20.03.2020. Тому вважає правомірним віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту. Стосовно заниження доходу від реалізації товару по укладеним з COFCO RESOURCES S.A. зовнішньоекономічним контрактам зазначає, що контролюючий орган безпідставно не взяв до уваги той факт, що кількість кукурудзи та насіння ріпаку внаслідок природних змін біологічного або фізико-хімічного характеру може зменшитися, що називається природний убуток. Окрім того, можливі втрати товару в процесі доставки, при перезавантаженні з місць зберігання.
04 грудня 2025 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Зазначив, що за результатами проведеної перевірки виявлено допущені позивачем порушення податкового законодавства, внаслідок чого було правомірно прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення. Зокрема, перевіркою встановлено розбіжності щодо ваги та вартості (у валюті контракту) експортованих ТОВ «Берегівське Хлібоприймальне Підприємство» зернових культур, при цьому не надано жодних розрахунків природного убутку кукурудзи по таким поставкам, а пред`явлені акти приймання-передачі оформлені з порушенням чинного законодавства. Окрім того, зазначає, що перевіркою встановлено завищення платником інших операційних витрат на загальну суму 144 233,00 грн з огляду на те, що суми податку на прибуток не є іншими операційними витратами та не враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування з метою визначення податку на прибуток до сплати в бюджет. Також за результатами перевірки проведено збільшення фінансового результату на суму визнаних та відображених у складі витрат штрафних санкцій за порушення податкового законодавства в загальній сумі 51 304,86 грн. Окрім того, під час перевірки встановлено завищення позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2024 рік на загальну суму 2737425,00 грн, що виникло внаслідок завищення витрат підприємства на загальну суму 571 311,00 грн. При цьому відповідач наголосив, що у позовній заяві не наведено жодних аргументів та не надано доказів стосовно протиправності вищевказаних висновків контролюючого органу. Стосовно виявленого заниження фінансового результату зазначає, що в ході перевірки встановлено факт не збільшення фінансового результату за 2023 рік на суму 30 % вартості ТМЦ, придбаних у нерезидента Gebr. Ruberg GmbH & Co. KG Maschinenfabrik (Німеччина). При цьому стверджує про неможливість застосування наданих позивачем відомостей про трансферне ціноутворення, оскільки такі є неспівставними з показниками ТОВ «Берегівське Хлібоприймальне Підприємство». Більше того, здійснені в 2023 році витрати на придбання від нерезидента обладнання не є витратами періоду та не впливають на фінансовий результат до оподаткування, оскільки таке обладнання було введено в експлуатацію в 2024 році. Стосовно виявленого порушення в частині безпідставного формування податкового кредиту по ПДВ на загальну суму 2 487 976,00 грн по придбаним дизельним генераторам зазначає, що позивачем не подавались скарги на постачальників таких товарів у зв`язку із допущенням ними помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та не складалися розрахунки коригування до податкових накладних у зв`язку із виправлення таких помилок.
29 травня 2026 року представник позивача подав додаткові пояснення у справі, в яких вважає, що оформлення актів приймання-передачі у правовідносинах з «COFCO RESOURCES S.A.» відповідає усталеній господарській практиці, а контролюючий орган не вправі визначати порядок оформлення господарських операцій. Також вважає, що відповідач свідомо перекручує факти та безпідставно виключає з вибірки підприємства, що унеможливлює застосування правила «витягнутої руки». Повторно наголошує на тому, що операції з придбання дизельних генераторів (код УКТ ЗЕД 8502) почали підпадати під звільнення від оподаткування ПДВ, починаючи з 11 листопада 2022 року.
13 липня 2026 року представник позивача подав додаткові пояснення, в яких вважає, що зменшення права вимоги на підставі визнаної позивачем правомірної кредит-ноти щодо ваги поставленого товару є класичною господарською операцією в розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також зазначив, що юридична фіксація розбіжностей ваги поставленого компанії «COFCO RESOURCES S.A.» товару на рівні фактичного приймання в порту Констанца та проведення фінальних розрахунків за реальною масою вантажу була єдиним економічно виправданим, раціональним та ефективним управлінським рішенням керівництва позивача. Відмова від збиткового та завідомо дорожчого лондонського арбітражу дозволила позивачу повністю мінімізувати операційні збитки, уникнути безпідставного вимивання обігових коштів та зберегти стратегічні партнерські відносини з найбільшим міжнародним зернотрейдером.
24 липня 2026 року представник відповідача подав додаткові пояснення, в яких просив суд не брати до уваги надані позивачем реєстри терміналу, оскільки такі не були представлені до перевірки, що є порушенням норм Податкового кодексу України та позбавляє контролюючий орган можливості перевірити реальність та фактичні обсяги розвантаженого зерна кукурудзи в Румунії.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві й додаткових поясненнях, та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в засіданні суду проти позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі наказу № 212-п від 04.03.2025 у період з 27 березня по 14 липня 2025 року посадовими особами Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі ГУ ДПС у Закарпатській області) було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегівське Хлібоприймальне Підприємство» (далі ТОВ «Берегівське ХПП») з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.04.2018 по 31.12.2024, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2018 по 31.12.2024, за результатами чого складено акт № 12397/07-16-07-03/39253619 від 24.07.2025.
Наказами № 368-п від 05.05.2025, № 507-п від 27.05.2025 термін проведення перевірки було продовжено. Наказом № 513-п від 30.05.2025 було зупинено термін проведення перевірки з 02.06.2025. Наказом № 622-п від 10.07.2025 проведення перевірки було поновлено з 14 липня 2025 року.
Згідно з висновками акта перевірки, контролюючим органом виявлено допущення ТОВ «Берегівське ХПП», в тому числі, наступних порушень:
1) пп. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 , п. 140.5.11 ст. 140 Податкового кодексу України, п. 5 та 8 П (С)БО 15 «Дохід», п. 6, 7, 20 П (С)БО 15 «Витрати», п.3 та 18 П(С)БО 17 «Податок на прибуток», в результаті чого встановлено заниження підприємством податку на прибуток до сплати в бюджет на загальну суму 147 160,00 грн., у тому числі: - за 3 квартал 2022 року на суму 115734,00 грн; - за 4 квартал 2022 року на суму 31 426,00 грн; та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2024 рік на загальну суму 2 737 425,00 грн;
2) п. 192.1 ст. 192, п. 198.3 ст. 198, п.201.10 ст. 201, п.71 Підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення платником значення рядка 21 Декларації по ПДВ за грудень 2024 року на загальну суму 2 487 976,00 грн;
3) п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, на загальну суму ПДВ 28751,49 грн., у тому числі: - з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів на суму ПДВ 26 321,19 грн; - з порушенням терміну реєстрації від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 2430,3 грн; порушення термінів реєстрації податкових накладних, які складені на обсяги постачання, які оподатковуються ПДВ за ставкою 0% на загальну суму 6 552 405,53 грн.
За результатами проведеної податкової перевірки, у зв`язку з виявленими порушеннями, ГУ ДПС у Закарпатській області прийняло наступні податкові повідомлення-рішення:
- від 02.09.2025 № 000/12658/07-16-07-03/39253619, яким у зв`язку з порушенням п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, пп. 140.5.4, 140.5.11, ст. 140 ПКУ, п. 5 та 8 П(C)БО №15 «Дохід», п. 6, 7 та 20 П(С)БО 16 «Витрати», п. 3 та 18 П(С)БО 17 «Податок на прибуток», встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2024 рік на загальну суму 2 737 425,00 грн;
- від 02.09.2025 № 000/12659/07-16-07-03/39253619, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 147 160,00 грн та нараховано штрафну санкцію у сумі 14 716,00 грн;
- від 02.09.2025 № 000/12661/07-16-07-03/39253619, яким за порушення п. 192.1 ст. 192, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на загальну суму 2 487 976,00 грн.
07 серпня 2025 року ТОВ «Берегівське ХПП» скерувало на адресу ГУ ДПС у Закарпатській області заперечення до акта перевірки, які висновком № 59/07-16-07-01 від 29.08.2025 залишені без врахування з огляду на те, що викладені в них обставини не спростовують описані порушення.
Не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом рішеннями, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, в тому числі, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно зі ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Вказане кореспондується з положенням ст. 67 Конституції України.
Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення № 000/12658/07-16-07-03/39253619 від 02.09.2025 суд зазначає наступне.
В ході податкової перевірки встановлено, що згідно з даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» в 2023 році по контрагенту Oleificio San Giorgio (Італія) підприємством здійснено бухгалтерське проведення ДТ 949 «Інші витрати» КТ362 «Розрахунки з іноземними покупцями» на загальну суму 571 310,61 грн. (15 109,48 Євро). Відповідно до такого бухгалтерського проведення ТОВ «Берегівське ХПП» в І кварталі 2023 року сформувало інші операційні витрати на суму 571 310,61 грн.
Згідно з наданими платником податку на запит письмовими поясненнями, дана операція проведена на основі виставленої Кредит-ноти покупцю за контрактами № BGCC2021-1-S/1 від 01.02.2022 та № BGCC2021-3-S від 03.05.2022 у зв`язку з втратою ваги поставленого товару сої.
Так, відповідно до відомостей кредит-ноти №1 від 01.01.2023 по контракту № BGCC2021-3-8 від 03.05.2022, Продавець ТОВ «Берегівське ХПП» надало знижку покупцю - Oleificio San Giorgio (Італія) за втрату ваги сої, ціна за 1 тонну 700,00 Євро, кількість тон - 11,26, вартість Євро 7882,00 Євро.
Згідно з відомостями кредит-ноти № 1 від 01.01.2023 по контракту № BGCC2021-1-S/1 від 01.02.2022, Продавець ТОВ «Берегівське ХПП» надало знижку покупцю - Oleificio San Giorgio (Італія) за втрату ваги сої, ціна за 1 тонну - 672,95 Євро, кількість тон - 10,74, вартість Євро - 7227,48 Євро.
В свою чергу посадові особи контролюючого органу врахували умови контрактів № BGCC2021-3-S від 03.05.2022 та № BGCC2021-1-5/1 від 01.02.2022, зокрема п. 2.2, 2.6 та 3.7, відповідно до яких вага товару, яка вказана у вантажній митній декларації на експорт товару, є фактичною вагою відвантаженого товару продавцем ТОВ «Берегівське ХПП» в адресу покупця - Oleificio San Giorgio (Італія). З моменту перетину кордону товар вважається поставленим продавцем на адресу покупця, а до покупця переходить право власності на товар, отже і всі ризики, пов`язані з таким товаром.
Разом з тим, умовами вищевказаних контрактів не встановлено жодних умов прийому-передачі товару, який би передбачав визначення фактичної ваги товару у місці поставки. Окрім того, в контрактах не передбачено механізму для застосування кредит-нот у зв`язку із зміною компенсації вартості поставленого товару у зв`язку із втратою ваги.
Перевіркою також встановлено, що дохід від реалізації товару (Дт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» Кт 702 «Дохід від реалізації товарів») згідно з контрактами № BGCC2021-3-8 від 03.05.2022 та № BGCC2021-1-S/1 від 01.02.2022 підприємством визначався по даті переходу права власності на товар відповідно до ваги товару, вказаній у вантажній митній декларації на експорт, а у витратах відображалася собівартість такого реалізованого товару (Дт 902 «Собівартість реалізованого товару» Кк 28 «Товари») відповідно до ваги, зазначеної у вантажній митній декларації.
З огляду на зазначене контролюючий орган дійшов висновку про порушення товариством вимог п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України в частині завищення витрат.
Оцінюючи такий висновок ГУ ДПС у Закарпатській області, суд враховує наступне.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 статті 44 ПК України).
Відповідно до пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПК України.
Прибуток в розумінні Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (далі П (С) БО 1), - сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати.
В свою чергу витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 (далі Положення № 88), згідно з яким первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Згідно з пп. 1.3. п. 1 Положення № 88, записи в регістрах бухгалтерського обліку провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Так, суд встановив, що ТОВ «Берегівське ХПП» віднесло до складу «Інших операційних витрат» надану Oleificio San Giorgio (Італія) знижку за кредит-нотами в загальній сумі 571 310,61 грн.
Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318 затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (далі П (С) БО 16), яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.
Норми цього Національного положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).
До інших операційних витрат в розумінні п. 20 П (С) БО 16 відносяться: витрати на дослідження та розробки відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»; собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов`язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства); втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об`єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності.
Згідно з пп. 9.4 п. 9 П (С) БО 16, не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Національного положення (стандарту).
Перелік видів зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, які можуть бути віднесені до витрат в бухгалтерському обліку чітко регулюється, оскільки сума нарахованих підприємством витрат безпосередньо впливає на його прибуток та, відповідно, розмір податку, що підлягає сплаті.
01 лютого 2022 року ТОВ «Берегівське ХПП» (Продавець) уклало з Oleificio San Giorgio (Італія) (Покупець) контракту № BGCC2021-1-S/1, відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти і оплатити товар Соя українського походження врожаю 2021 року, насипом (арк. спр. 143 145, т. 2).
Згідно з п. 2.1 контракту, кількість товару становить 1000,00 метричних тон +/- 5 % на вибір продавця і за ціною контракту.
Кількість поставленого товару є остаточною згідно з вагою, зазначеною у вантажній митній декларації/ як оформленої/их на товар (п. 2.2 контракту).
Пунктом 2.6 контракту передбачено, що кінцева кількість поставленого товару є остаточною згідно з вагою, зазначеною у вантажній митній декларації та кінцева якість товару визначається згідно з сертифікатом незалежного сюрвеєра за рахунок продавця.
Відповідно до п. 3.7 контракту, датою поставки та переходу права власності на товар (партії товару) є дата перетину кордону, що зазначена в повідомленні про фактичне вивезення товарів до оформленої електронної митної декларації.
Загальна вартість контракту складає 672 950,00 дол. +/-5 % (п. 4.2 контракту).
Згідно з наявною в матеріалах справи електронною вантажною митною декларацією № UA305050/2022/000563 від 05.07.2022, вага товару соєві боби, що ТОВ «Берегівське ХПП» (Продавець) поставило Oleificio San Giorgio (Італія), становить 999 900 кг; ціна товару 672882,71 дол (акр. спр. 146, т.2).
03 травня 2022 року ТОВ «Берегівське ХПП» (Продавець) уклало з Oleificio San Giorgio (Італія) (Покупець) контракт №BGCC2021-3-S, відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти і оплатити товар Соя українського походження врожаю 2021 року, насипом (арк. спр. 149 151, т. 2).
Згідно з п. 2.1 контракту, кількість товару становить 1700,00 метричних тон +/- 5 % на вибір продавця і за ціною контракту.
Кількість поставленого товару є остаточною згідно з вагою, зазначеною у вантажній митній декларації/ як оформленої/их на товар (п. 2.2 контракту).
Пунктом 2.6 контракту передбачено, що кінцева кількість поставленого товару є остаточною згідно з вагою, зазначеною у вантажній митній декларації та кінцева якість товару визначається згідно з сертифікатом незалежного сюрвеєра за рахунок продавця.
Відповідно до п. 3.7 контракту, датою поставки та переходу права власності на товар (партії товару) є дата перетину кордону, що зазначена в повідомленні про фактичне вивезення товарів до оформленої електронної митної декларації.
Пунктом 4.1 контракту передбачено, що ціна товару за цим контрактом складає 700,00 євро за одну метричну тону.
Загальна вартість контракту складає 1 190 000,00 євро +/-5 % (п. 4.2 контракту).
Згідно з наявною в матеріалах справи електронною вантажною митною декларацією № UA305050/2022/000327 від 14.05.2022, вага товару соєві боби, що ТОВ «Берегівське ХПП» (Продавець) поставило Oleificio San Giorgio (Італія) становить 528150 кг; ціна товару 369705,00 євро (акр. спр. 153, т.2).
Отже, враховуючи вищезазначені умови контракту, суд вважає, що в момент перетину кордону Oleificio San Giorgio (Італія) набуло право власності на соєві боби в обсязі 999900 кг та 528150 кг, а також відповідні зобов`язання перед ТОВ «Берегівське ХПП» з оплати вартості отриманого товару в сумі 672 882,71 дол. і 369 705,00 євро., що відповідає відомостям електронних вантажних митних декларацій.
Незважаючи на це, 01 січня 2023 року ТОВ «Берегівське ХПП» склало кредит-ноти за контактами № BGCC2021-1-S/1 та № BGCC2021-3-S, в яких зазначило, що кількість завантаженого товару становить 989,16 т та 1687,89 т відповідно. З огляду на що ТОВ «Берегівське ХПП» розрахувало вартість наданої Oleificio San Giorgio (Італія) знижки у сумі 7227,48 євро та 7882,00 євро відповідно.
Суд зазначає, що кредит-нота є розрахунковим документом, у якому міститься повідомлення, що направляється постачальником покупцеві товару, про запис у кредит рахунку певної суми. Порядок відображення кредит-ноти в обліку залежить від умов, передбачених сторонами договору постачання. Разом з тим, укладеними контактами № BGCC2021-1-S/1 та № BGCC2021-3-S не передбачена можливість надання покупцю знижки на підставі кредит-нот.
Суд зазначає, що обсяг поставленого товару був зафіксований в товаро-транспортних документах, складених під час транспортування товару. Будь-яких належних доказів поставки товару у меншому, аніж передбачено електронними вантажними митними деклараціями, обсязі позивач не надав.
Отже, пред`явлені до перевірки кредит-ноти №1 від 01.01.2023 по контракту № BGCC2021-3-S від 03.05.2022 та № 1 від 01.01.2023 по контракту № BGCC2021-1-5/1 від 01.02.2022 не фіксують та не підтверджують господарські операції, а отже не є первинними документами, та відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України не можуть бути враховані при визначенні показників фінансової звітності.
З огляду на вищенаведене суд вважає правомірним зменшення контролюючим органом витрат підприємства на загальну суму 571 311,00 грн.
Щодо висновку контролюючого органу про заниження позивачем фінансового результату по операції з придбання обладнання для зволоження зерна та комплектуючих елементів до нього від Gebr. Ruberg CmbH&Co KG Maschinenfabrik (Німеччина) суд зазначає наступне.
Перевіркою встановлено фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Берегівське ХПП» та нерезидентом Gebr. Ruberg GmbH & Co. KG Maschinenfabrik (Німеччина) щодо придбання у 2023 році ТМЦ (обладнання для зволоження зерна та комплектуючі елементи до нього) загальною обліковою вартістю 7 220 380,19 грн.
В бухгалтерському обліку оприбуткування товаро-матеріальних цінностей, придбаних від нерезидента Gebr. Ruberg GmbH & Co. KG Maschinenfabrik (Німеччина), відображено бухгалтерським проведенням Дт 1521 «Придбання основних засобів» Кт 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» в загальній суму 7 220 380,19 грн.
Разом з тим, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Берегівське ХПІ» за 2023 рік не збільшено фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30 % вартості товаро-матеріальних цінностей, придбаних у нерезидента Gebr. Ruberg GmbH & Co. KG Maschinenfabrik (Німеччина).
У відповідь на надісланий контролюючим органом запит позивач надав «Документацію з трансфертного ціноутворення за 2023 рік, контрагент - Gebr. Ruberg GmbH & Co. KG Maschinenfabrik (Німеччина), зміст операції - Придбання (імпорт) обладнання від непов`язаної особи-резидента Німеччини».
Поряд з цим, контролюючий орган за результатами аналізу такої документації встановив, що вибірка потенційно зіставних компаній до діяльності ТОВ «Берегівське ХПП» не відповідає вимогам, встановленим ст. 39 ПК України, тому з такої виключено ТОВ «Лихачовський елеватор» та ТОВ «Заворичі».
Окрім того, встановлено, що показник чистої рентабельності ТОВ «Берегівське ХПП» (1,32 %) є меншим, за показники потенційно зіставних компаній, що залишилися у вибірці: ТОВ «Північно-українська експортно-імпортна компанія» (показник чистої рентабельності 8,55 %) та ТОВ «Мирівський елеватор № 1» (показник чистої рентабельності 11,39 %).
З огляду на вищенаведене, ГУ ДПС у Закарпатській області дійшло висновку про не доведення позивачем дотримання принципу «витягнутої руки» по операції з придбання обладнання для зволоження зерна та комплектуючі елементи до нього від Gebr. Ruberg CmbH&Co KG Maschinenfabrik (Німеччина) та необхідність збільшення фінансового результату до оподаткування на суму 30 % вартості придбаних товарів.
Оцінюючи таке рішення відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у: нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.
Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки» (пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України).
Оскільки вимоги зазначеного підпункту п. 140.5 ст. 140 ПК України не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат/доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, обставина відповідності вартості товару цінам, визначеним за принципом «витягнутої руки», становить предмет доказування для цілей вирішення питання про необхідність збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів.
Питання трансферного ціноутворення регулюється нормами ст. 39 ПК України.
Контрольованими операціями, в розумінні пп. 39.2.1.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України, є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України (пп. «г» пп. 39.2.1.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» від 04.07.2017 №480 (в редакції чинній в 2023 році), до такого переліку щодо резидентів Федеративної Республіки Німеччини додано організаційно-правову форму GmbH & Co. KG.
В свою чергу, неконтрольовані операції - будь-які господарські операції, не передбачені підпунктами 39.2.1.1 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, що здійснюються між непов`язаними особами (пп. 39.2.1.6 п. п. 39.2 ст. 39 ПК України).
Згідно з пп. 39.2.1.7 п.39.2.1, п. 39.2 ст. 39 ПК України, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Берегівське ХПП» з нерезидентом «Gebr. Ruberg GmbH & Co. KG Maschinenfabrik» (Німеччина) щодо придбання у 2023 році обладнання для зволоження зерна та комплектуючі елементи до нього (загальна вартість 7 220 380,19 грн) не підпадають під ознаки контрольованої операції.
Верховний Суд у постанові від 03.04.2020 у справі № 820/821/17 зазначив, що залежно від того чи є операція контрольованою або неконтрольованою, платник податків зобов`язаний або подати звіт про контрольовані операції (зі складанням документації з трансфертного ціноутворення), або в будь-якій іншій формі підтвердити відповідність цін рівню звичайних, у тому числі шляхом складання документації як єдиного документа, так і сукупності документів, але за процедурою, встановленою ст. 39 ПК України.
Згідно з пп. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПК України, встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» здійснюється за одним із таких методів: 39.3.1.1. порівняльної неконтрольованої ціни; 39.3.1.2. ціни перепродажу; 39.3.1.3. «витрати плюс»; 39.3.1.4. чистого прибутку; 39.3.1.5. розподілення прибутку.
Відповідно до пп. 39.3.2.1 пп. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПК України, відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції, крім випадків, коли цим Кодексом визначені вимоги щодо обов`язковості застосування конкретного методу встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» для контрольованих операцій певного виду.
Платник податку з урахуванням зазначених критеріїв використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, якщо існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.
Якщо платник податків використав метод, що відповідає положенням цієї статті, встановлення контролюючим органом відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу «витягнутої руки» базується на тому методі трансфертного ціноутворення, який застосовується платником податків, за винятком випадків, якщо контролюючий орган обґрунтує, що метод, який застосовується платником податків, не є найбільш доцільним.
З метою підтвердження відповідності вказаної операції принципу «витягнутої руки», ТОВ «Берегівське ХПП» 24.04.2025 надало до перевірки «Документацію з трансфертного ціноутворення за 2023 рік, контрагент - Gebr. Ruberg GmbH & Co. KG Maschinenfabrik (Німеччина), зміст операції Придбання (імпорт) обладнання від непов`язаної особи-резидента Німеччини» (далі Документація з ТЦУ) (акр. спр. 51 73, т. 1). Відповідно до такої документації, ТОВ «Берегівське ХПП» застосувало метод чистого прибутку, як найбільш прийнятний до фактів та обставин, за відстуності необхідної інформації для застосування інших методів.
Згідно з пп. 39.3.6 п. 39.3 ст. 39 ПК України, метод чистого прибутку полягає у порівнянні відповідного фінансового показника рентабельності у контрольованій операції (чистого прибутку на основі відповідної бази (витрати, продаж, активи) або показника рентабельності операційних витрат) з відповідним показником рентабельності у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях).
Метод чистого прибутку використовується, зокрема, у разі відсутності або недостатності інформації, на підставі якої можна обґрунтовано зробити висновок про достатній рівень зіставності умов контрольованої операції з умовами зіставної (зіставних) неконтрольованої (неконтрольованих) операції (операцій) під час використання методів, визначених підпунктами 39.3.3-39.3.5 пункту 39.3 цієї статті (пп. 39.3.6.2 п. 39.3 ст. 39 ПК України).
Підпунктом 39.3.2.7 п. 39.3 ст. 39 ПК України передбачено, що у разі застосування методів, зазначених у підпунктах 39.3.1.2-39.3.1.4 підпункту 39.3.1 пункту 39.3 цієї статті, здійснюється вибір сторони, для якої перевіряється показник відповідно до обраного методу трансфертного ціноутворення (далі - сторона, що досліджується).
Так, в спірних правовідносинах в якості сторони, що досліджується, обрано безпосередньо платника податку. Окрім того, згідно з пп. 39.3.2.4 п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПК України, в якості аналізованого показника застосовано показник чистої рентабельності.
Відповідно до пп. 39.3.2.9 п. 39.3 ст. 39 ПК України, інформація про зіставних юридичних осіб для розрахунку фінансових показників, зазначених у підпункті 39.3.2.5 цього підпункту, використовується у разі одночасного дотримання таких умов:
1) якщо зіставна юридична особа проводить діяльність, зіставну з діяльністю сторони контрольованої операції, що досліджується, та виконує зіставні функції, пов`язані з такою діяльністю. Зіставлення діяльності визначається, зокрема, але не виключно, з урахуванням видів економічної діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, а також міжнародними класифікаторами;
2) якщо зіставна юридична особа не має збитків за даними бухгалтерської (фінансової) звітності більш ніж в одному звітному періоді у періодах, які використовуються для розрахунку відповідних фінансових показників;
3) якщо зіставна юридична особа не володіє прямо та/або опосередковано корпоративними правами іншої юридичної особи з часткою такої участі у розмірі 25 і більше відсотків та/або не має як учасника (акціонера) юридичну особу з часткою прямої (опосередкованої) участі у розмірі 25 і більше відсотків.
Так, в результаті застосованого дедуктивного підходу в вибірку потрапили 4 зіставні компанії: ТОВ «Лихачовський елеватор» (чиста рентабельність -1,44 %), ТОВ «Північно-українська експортно-імпортна компанія» (чиста рентабельність +8,55 %), ТОВ «Заворичі» (чиста рентабельність -7,61 %), ТОВ «Мирівський елеватор № 1» (чиста рентабельність +11,39 %).
Якщо під час застосування методів трансфертного ціноутворення порівняння ціни або рентабельності в контрольованій операції проводиться з цінами або показниками рентабельності кількох зіставних неконтрольованих операцій або юридичних осіб, які не здійснюють операції з пов`язаними особами, обов`язково використовується діапазон цін (рентабельності) (пп. 39.3.2.2 п. 39.3 ст. 39 ПК України).
Розрахований діапазон чистої рентабельності зіставних компаній в даному випадку наступний: мінімальне значення - 4,53 %, медіальна + 3,56 %, максимальне значення + 9,97%.
Згідно з пп. 39.3.2.3 п. 39.3 ст. 39 ПК України, якщо ціна в контрольованій операції або відповідний показник рентабельності контрольованої операції перебуває:
- в межах діапазону, вважається, що умови контрольованої операції відповідають принципу «витягнутої руки»;
- поза межами діапазону цін (рентабельності), розрахунок податкових зобов`язань платника податків у контрольованій операції проводиться відповідно до ціни (показника рентабельності), яка (який) дорівнює значенню медіани такого діапазону (крім випадків проведення платниками податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 цієї статті).
Розрахований ТОВ «Берегівське ХПП» показник чистої рентабельності становить + 1,32%, що відповідно до наданої контролюючому органу документації з трансферного ціноутворення, знаходиться в межах діапазону рентабельності.
Разом з тим, за результатами проведеної Відділом трансферного ціноутворення ГУ ДПС у Закарпатській області перевірки наданої Документації ТЦУ встановлено, що діяльність двох з чотирьох компаній («Лихачовський елеватор» та «Заворичі») не є зіставною, оскільки не відпадає вимогам пп. 39.3.2.9 п. 39.3 ст. 39 ПК України, а саме через критичні розбіжності у масштабах діяльності, фінансових показниках, наявності власних активів та приналежність до холдингів. Зокрема, відповідно до відкритого джерела, а саме вебpecypсу opendatabot.ua, власником компанії ТОВ «Лихачовський елеватор» код ЄДРПОУ 41527117 є ОСОБА_2 , який в свою чергу є засновником ТОВ КВФ «Рома» код ЄДРПОУ 23325414 (50% володіння), ТОВ «Лихачовський комбінат хлібопродуктів» код ЄДРПОУ 31691649 (50% володіння). Згідно з відомостями із загальнодоступних джерел інформації вебресурс elevatorist.com TOB «Заворичі» код ЄДРПОУ 32099894 входить до групи компаній агрохолдингу «Агро-регіон». Окрім того, встановлено, що доходи та чисельність працівників в таких підприємства значно відрізняється з аналогічними показниками ТОВ «Берегівське ХПП».
Суд погоджується з такими висновками контролюючого органу та вважає, що ТОВ «Лихачовський елеватор» та «Заворичі» не можуть вважатися співставними з ТОВ «Берегівське ХПП».
Враховуючи вищенаведене та відомості про решту підприємств, що залишилися у вибірці, а саме: ТОВ «Північно-українська експортно-імпортна компанія» (показник чистої рентабельності 8,55 %) та ТОВ «Мирівський елеватор № 1» (показник чистої рентабельності 11,39 %), показник чистої рентабельності ТОВ «Берегівське ХПП» (1,32 %) є меншим за показники потенційно зіставних компаній.
Таким чином, надані до перевірки документи та пояснення ТОВ «Берегівське ХПП», не підтверджують відповідність суми витрат по операціях з нерезидентом Gebr. Ruberg GmbH & Co. KG Maschinenfabrik (Німеччина) за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПК України, а отже, відповідно до вимог п. 140.5.4 пп. 140.5 ст. 140 ПК України, ТОВ «Берегівське ХПП» повинно збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму 30 % вартості придбаних товарів у нерезидента Gebr. Ruberg GmbH & Co. KG Maschinenfabrik (Німеччина).
При цьому суд відхиляє посилання представника позивача на безпідставність застосування контролюючим органом відомостей вeбpecypc elevatorist.com, оскільки вказаний ресурс застосовувався також і позивачем при складанні Документації ТЦУ, що підтверджується Розділом «Джерела інформації» (зворот акр. спр. 73, т. 1).
Згідно з пп. 39.5.3.1 п. 39.5 ст. 39 ПК України, платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з підпунктом 39.2.2 пункту 39.2 цієї статті, зокрема: будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб.
З огляду на вищенаведене суд вважає правомірним збільшення за наслідками документальної перевірки різниці фінансового результату ТОВ «Берегівське ХПП» на загальну суму 2 166 114,00 грн (7 220 380,19 грн х 30 %).
У зв`язку із зазначеним податкове повідомлення-рішення № 000/12658/07-16-07-03/39253619 від 02.09.2025 є правомірним та скасуванню не підлягає.
Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення № 000/12659/07-16-07-03/39253619 від 02.09.2025 суд зазначає наступне.
В ході проведеної податкової перевірки посадові особи ГУ ДПС у Закарпатській області співставили дані, зазначені у митних деклараціях по експорту зернових культур, із даними картки рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» по контрагенту «COFCO RESOURCES S.A.» (в розрізі контрактів) та даними актів приймання-передачі товару між покупцем та продавцем, за наслідками чого встановили розбіжності щодо ваги та вартості (у валюті контракту) експортованих ТОВ «Берегівське ХПП» зернових культур. Зокрема, виявлено, що вага прийнятого товару покупцем відповідно до актів приймання-передачі товару є меншою, ніж вага товару, зазначена у експортних митних деклараціях. При цьому, перевіркою встановлено, що дохід від реалізації товару на експорт згідно з митними деклараціями підприємством визначався по даті переходу права власності на товар відповідно до ваги товару, вказаній у акті приймання-передачі товару, тобто по меншій вазі.
У наданих контролюючому органу поясненнях ТОВ «Берегівське ХПП» вищевказану розбіжність у вазі експортованого (вивезеного) товару обґрунтувало втратами внаслідок «природного убутку» сипучих вантажів при їх транспортуванні та розвантаженні. Однак реєстри Терміналу, які відповідно до п.2.3 Контрактів фіксують фактичну вагу поставленого товару, інвойси до експортних митних декларацій та залізнодорожні накладні на перевезення вантажу, аналізом яких встановлено відповідність ваги, підприємство при перевірці не пред`явило.
З огляду на вищезазначене посадові особи ГУ ДПС у Закарпатській області дійшли висновку, що ТОВ «Берегівське ХПП» не підтвердило відповідними первинними документами (відсутні реєстри Терміналу, приймання передачі товару складені в м. Берегові та підписані не ідентифікованими особами продавця та покупця) фактичну вагу вантажу, прийняту покупцем, а вага вантажу, відображена у митних деклараціях, відповідає вазі зазначеній у інвойсах (рахунках-фактурах) та залізнодорожних накладних на перевезення такого вантажу. Тому перевіркою проведено розрахунок доходу від реалізації товару по вказаним митним деклараціям, виходячи із ваги товару, зазначеного у відповідних первинних документах (митні декларації, інвойси (рахунки-фактури), залізнодорожні накладні на перевезення такого вантажу), та ціни за 1 тону вантажу згідно з інвойсами по курсу НБУ на дату переходу права власності. Внаслідок чого донараховано дохід від реалізації товарів на загальну суму 622 015,00 грн.
Оцінюючи таке рішення відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПК України.
Пунктами 5 та 8 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі П(С)БО 15 «Дохід»), передбачено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:
- покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
- сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
- є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Вказане кореспондується також з нормами пп. 1.2. п. 1 Положення № 88, відповідно до яких записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.
Первинними документами, в розумінні п. 2.1 Положення № 88, є документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Згідно з п. 2.4 Положення № 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 2.5 Положення № 88 передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм (п. 2.7 Положення № 88).
Суд встановив, що у період з 22 квітня по 21 червня 2022 року між компанією «COFCO RESOURCES S.A.» (Покупець) та ТОВ «Берегівське ХПП» (Продавець) було укладено 5 контрактів (№№ РС-6308-СН, РС-6486-СН, РС-6883-СН, РС-6799-СН, РС-7052-СН), відповідно до умов яких продавець бажає продати покупцеві, а покупець зобов`язується придбати у продавця товар (українську кукурудзу для кормових цілей 3 класу насипом, врожаю 2021 року, а також насіння ріпаку продовольчого, вищого та/або 1-го класів 2022 року) (акр. спр. 118 164, 195 201, т. 1).
Пунктом 2.3 контрактів передбачено, що вага поставленого товару остаточно визначається за результатами зважування по прибуттю на зерновий термінал Constanta port, silo USA dana 32, Constanta port, zona A (Румунія), що зазначатиметься терміналом у реєстрі (відомості) залізничного транспорту, який буде остаточним та обов`язковим для сторін.
Згідно з п. 2.4 контракту, продавець має право призначити власних представників за власний рахунок для контролю за кількістю товару під час розвантаження. Якщо продавець не забезпечив своєчасну присутність своїх представників на терміналі, розвантаження вагонів буде здійснено без них, а дані, визначені вагами терміналу про кількість розвантаженого товару визнаються сторонами контракту.
Про будь-яку розбіжність більше 300 кг необхідно відразу повідомляти продавця електронною поштою та слідувати його подальшим інструкціям по вивантаженню (п. 2.5 контракту).
Відповідно до п. 6.1 контракту, покупець зобов`язаний сплатити 100% вартості (+/- 5 %) товару, завантаженого на внутрішніх елеваторах у зазначені вагони згідно з надісланим покупцем реєстром терміналу (якщо продавець залишить такий реєстр без коментарів до 17:00 дня надсилання реєстру терміналу на електронну адресу продавця, то він вважається узгодженим) безпосередньо на рахунок продавця, що зазначений у цьому контракті, банківським переказом протягом 2 банківських днів за умови вивантаження усієї кількості товару на терміналі.
Пунктом 7.1 контракту передбачено, що право власності на товар переходить від продавця до Покупця з дати розвантаження товару, що підтверджується реєстром терміналу на 08:00 ранку кожного дня.
Отже, згідно з умовами укладених між сторонами контрактів належним документальним засвідченням реальної ваги отриманого покупцем товару є реєстр терміналу.
На виконання умов контракту № РС-6308-СН від 22.04.2022 відповідно до даних вантажної митної декларації № UA305050/2022/000284 ТОВ «Берегівське ХПП» поставило «COFCO RESOURCES S.A.» кукурудзу для кормових цілей в кількості 1 476 850,00 кг вартістю 468 752,19 дол. США (акр. спр. 144, т. 1). Разом з тим, відповідно до відомостей акту приймання-передачі товару від 13.05.2022, загальна кількість прийнятого «COFCO RESOURCES S.A.» товару становить 1 467 050,00 кг вартістю 465 641,67 дол. США (акр. спр. 145 146, т. 1).
На виконання умов контракту № РС-6486-СН від 04.05.2022 відповідно до даних вантажних митних декларацій № UA305050/2022/000390 та №UA 305050/2022/000391 ТОВ «Берегівське ХПП» поставило «COFCO RESOURCES S.A.» кукурудзу для кормових цілей в кількості 1 481 500,00 кг вартістю 484 450,50 дол. США (акр. спр. 154, 155, т. 1). Разом з тим, відповідно до відомостей акту приймання-передачі товару від 07.06.2022, загальна кількість прийнятого «COFCO RESOURCES S.A.» товару становить 1 472 550,00 кг вартістю 481 523,85 дол. США (акр. спр. 145 146, т. 1).
На виконання умов контракту № РС-6883-СН від 06.06.2022 відповідно до даних вантажної митної декларації № UA305050/2022/000442 ТОВ «Берегівське ХПП» поставило «COFCO RESOURCES S.A.» кукурудзу для кормових цілей в кількості 1 485 150,00 кг вартістю 497 525,25 дол. США (акр. спр. 202, т. 1). Разом з тим, відповідно до відомостей акту приймання-передачі товару від 19.06.2022, загальна кількість прийнятого «COFCO RESOURCES S.A.» товару становить 1 478 700,00 кг вартістю 495 364,50 дол. США (акр. спр. 203 204, т. 1).
На виконання умов контракту № РС-6977-СН від 15.06.2022 відповідно до даних вантажних митних декларацій № UA305050/2022/000472 та № UA305050/2022/000482 ТОВ «Берегівське ХПП» поставило «COFCO RESOURCES S.A.» кукурудзу для кормових цілей в кількості 1 485 400,00 кг вартістю 497609,00 дол. США та в кількості 1 488 400,00 кг вартістю 498 614,00 дол. США відповідно (акр. спр. 165, 167, т. 1). Разом з тим, відповідно до відомостей актів приймання-передачі товару від 09.07.2022, загальна кількість прийнятого «COFCO RESOURCES S.A.» товару становить 1 480 350,00 кг вартістю 495 917,25 дол. США (акр. спр. 166, т. 1). Відповідно до відомостей актів приймання-передачі товару від 05.07.2022, загальна кількість прийнятого «COFCO RESOURCES S.A.» товару становить 1478 800,00 кг вартістю 495 398,00 дол. США (акр. спр. 168 169, т. 1).
На виконання умов контракту № РС-7052-СН від 21.06.2022 ТОВ «Берегівське ХПП» поставило «COFCO RESOURCES S.A.» насіння ріпаку продовольчого:
- відповідно до даних вантажної митної декларації № UA305050/2022/000861 в кількості 1 380 450,00 кг вартістю 1 000 826,25 дол. США (зворот акр. спр. 134, т. 1); разом з тим, відповідно до відомостей акта приймання-передачі товару від 16.09.2022, загальна кількість прийнятого «COFCO RESOURCES S.A.» товару становить 1 376 100,00 кг вартістю 997 672,50 дол. США (зворот акр. спр. 135 136, т. 1);
- відповідно до даних вантажної митної декларації № UA305050/2022/000916 в кількості 1 402 450,00 кг вартістю 1 016 776,25 дол. США (акр. спр. 130, т. 1); разом з тим, відповідно до відомостей акта приймання-передачі товару від 05.10.2022, загальна кількість прийнятого «COFCO RESOURCES S.A.» товару становить 1 401 950,00 кг вартістю 1016413,75 дол. США (акр. спр. 131 132, т. 1);
- відповідно до даних вантажної митної декларації № UA305050/2022/000921 в кількості 1397850,00 кг вартістю 1013441,25 дол. США (зворот акр. спр. 132, т. 1); разом з тим, відповідно до відомостей акта приймання-передачі товару від 10.10.2022, загальна кількість прийнятого «COFCO RESOURCES S.A.» товару становить 1 394 300,00 кг вартістю 1 010 867,50 дол. США (зворот акр. спр. 133 134, т. 1);
- відповідно до даних вантажної митної декларації № UA305050/2022/000963 в кількості 1 396 450,00 кг вартістю 1 012 426,25 дол. США (акр. спр. 128, т. 1); разом з тим, відповідно до відомостей акта приймання-передачі товару від 03.10.2022, загальна кількість прийнятого «COFCO RESOURCES S.A.» товару становить 1 395 850,00 кг вартістю 1011991,25 дол. США (акр. спр. 129, т. 1).
Отже, розбіжності у вазі товару згідно з вантажними митними деклараціями та актами приймання-передачі товару в кожному випадку становлять більше, ніж 300 кг. Про вказану обставину відповідно до вимог п. 2.5 контрактів «COFCO RESOURCES S.A.» повинно було одразу повідомити ТОВ «Берегівське ХПП». Однак доказів повідомлення позивача про виявлені розбіжності суду надано не було.
На письмовий запит контролюючого органу від 22.05.2025 (акр. спр. 254, т. 1) позивач не надав до перевірки реєстрів терміналу Константа порт (Румунія), які згідно з п. 2.3 контрактів є єдиним обов`язковим для сторін документом щодо фіксації остаточної ваги. Вказана обставина представником позивача визнається.
Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Пункт 44.7 ст. 44 ПК України встановлює, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу. У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
Верховний Суд неодноразово аналізував положення статей 44, 85 ПК України у їх взаємозв`язку і сформовані ним підходи щодо застосування означених норм податкового законодавства є усталеними. Так, зокрема, в постановах від 29 травня 2020 року у справі № 826/27811/15, від 06 серпня 2019 року у справі № 160/8441/18, від 31 січня 2020 року у справі № 826/15328/18, від 02 липня 2024 року у справі № 320/14330/23, від 21 жовтня 2021 року у справі № 802/1464/17-а, від 23 травня 2024 року у справі № 380/5557/22, від 16 вересня 2025 року у справі № 380/8798/21 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності.
За відсутності доказів надання під час перевірки реєстрів терміналів, враховуючи вищезазначені законодавчі норми та правову позицію Верховного Суду з цього питання, суд вважає, що такі документи у ТОВ «Берегівське ХПП» були відсутні.
Стосовно долучених позивачем до матеріалів справи документів під назвою «Звіт про діяльність зі зберігання та приймання» суд зазначає, що такі не можуть вважатися належним доказом, оскільки не завірені ані підписами уповноважених сторін контракту, ані печатками підприємств. Отже, такі документи не містяться всіх необхідних реквізитів, обов`язкових для первинних документів. Окрім того, як вже було зазначено вище, вони не надавалися контролюючому органу під час перевірки.
В свою чергу акти приймання-передачі складені у м. Берегово (Україна). В судовому засіданні представник позивача визнав, що ТОВ «Берегівське ХПП» не призначило власних представників для здійснення передбаченого п. 2.4 контракту контролю за кількістю товару під час розвантаження в порту Константа. Встановлену в актах розбіжність представник позивача пояснив отриманою від контрагента інформацією засобами телекомунікаційного зв`язку.
З огляду на зазначене суд погоджується з твердженням відповідача, що не перебуваючи у порту Константа та не маючи реєстрів терміналу, посадові особи у м. Берегово фізично не могли зафіксувати фактичну вагу прийнятого в Румунії товару. Більше того, складання актів приймання-передачі товару (в м. Берегові) замість реєстрів терміналу (в порту Константа) умовами укладених між сторонами контрактів не передбачено. Тому долучені до матеріалів справи акти приймання-передачі не можуть вважатися належними первинними документами, на підставі яких здійснюється бухгалтерський та податковий облік.
Таким чином, оскільки ТОВ «Берегівське ХПП» не підтверджено відповідними первинними документами фактичну вагу прийнятого покупцем вантажу, суд вважає правомірним проведений посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області розрахунок доходу від реалізації товару по наданим митним деклараціям, виходячи із ваги товару, зазначеного у відповідних первинних документах, та ціни за 1 тону вантажу згідно з інвойсами по курсу НБУ на дату переходу права власності, в загальній сумі 622 015,18 грн.
Щодо висновку контролюючого органу про завищення позивачем інших операційних витрат на загальну суму 144 233,00 грн та заниження податкових різниць, які збільшують фінансових результат до оподаткування на загальну суму 51 305,00 грн, суд зазначає наступне.
Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Берегівське ХПП» у 3 кварталі 2018 року згідно з бухгалтерським проведенням ДТ 948 «Визнані штрафи, пені неустойки» КТ 311 «Поточні рахунки в національній валюті» відображено у складі інших операційних витрат періоду суму 144 233,00 грн.
Детальним аналізом банківських виписок ТОВ «Берегівське ХПІ» за 23.07.2018 встановлено, що відповідно до вищевказаного бухгалтерського проведення та платіжного доручення від 23.07.2021 № 1282 підприємством відображено в обліку сплату грошових зобов`язань по акту перевірки від 04.07.2018 № 477/07-16-14-02/39253619 в загальній сумі 180 291,25 грн, у тому числі суму встановленого перевіркою заниження платником податку на прибуток за 2017 рік в розмірі 144 233,00 грн.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу II ПК України.
Пунктом 20 П(С)БО 16 передбачено, що «до інших операційних витрат» включаються визнані штрафи, пеня, неустойка.
В розумінні пп. 14.1.265 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Тобто, суми податку на прибуток (основний платіж), донараховані за результатами перевірок не є штрафом, пенею чи неустойкою.
В свою чергу п. 18 Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, визначено, що витрати (дохід) з податку на прибуток відображаються у статті «Витрати (дохід) з податку на прибуток» Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід).
Таким чином, суми податку на прибуток не є іншими операційними витратами, та не враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування з метою визначення податку на прибуток до сплати в бюджет.
Отже, в результаті порушення платником вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК, п.п.6, 7, 20 П(С)БО 16 «Витрати», п.3 та 18 П(С) БО 17 «Податок на прибуток», перевіркою встановлено завищення платником інших операційних витрат на загальну суму 144 233,00 грн.
Окрім того, проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Берегівське ХПП» в складі інших операційних витрат (рядок 2150 Звіту про фінансові результати) згідно з бухгалтерським проведенням ДТ 948 «Визнані пені, штрафи, неустойки» КТ311 «Поточний рахунок» та платіжною інструкцією від 08.12.2022 № 305 відобразило визнані та сплачені штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних згідно з актом перевірки від 03.11.2022 № 5283/07-16-04-06/718/39253619 в сумі 51 304,86 грн.
Разом з тим, перевіркою встановлено, що ТОВ «Берегівське ХПП» в порушення вимог пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПК України не провело збільшення фінансового результату на вищевказану суму визнаних та відображених у складі витрат штрафних санкцій за порушення податкового законодавства в загальній сумі 51 304,86 грн.
Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 розділу III ПК України визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні Положення» цього Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.
Таким чином, перевіркою встановлено заниження підприємством податкових різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 51 305,00 грн.
Принцип змагальності сторін є основним принципом будь-якого судочинства, за яким сторони процесу мають рівні процесуальні права та обов`язки для доведення своїх вимог і заперечень у суді. Це означає, що кожна сторона самостійно представляє докази, аргументи та контраргументи, тоді як суд виступає неупередженим арбітром, створюючи умови для реалізації цих прав і оцінюючи подані докази.
Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З метою безумовного дотримання цього конституційного принципу в ч. 3 ст. 2 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.
В адміністративному судочинстві цей принцип відображається також в положеннях ч. 1 ст. 9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Отже, в адміністративному судочинстві за загальним правилом обов`язок доказування пропорційно розподілений між сторонами, які заявляють свої вимоги та подають заперечення. При цьому суб`єктами доказування в адміністративному судочинстві є усі учасники розгляду справи, які відіграють ключову роль у доказуванні.
Вказане підтверджується також положеннями ч. 5 ст. 160 КАС України, які регламентують вимоги до змісту позовної заяви. Так, зокрема, п. 4, 5 зазначеної процесуальної норми передбачено, що в позовній заяві зазначаються, серед іншого зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини.
Хоча особливістю адміністративного судочинства у порівнянні з іншими є презумпція винуватості суб`єкта владних повноважень, однак така не може виключати обов`язок позивача, як учасника адміністративного процесу, наводити свої аргументи та надавати наявні в нього докази на обґрунтування заявлених позовних вимог.
В розумінні ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Положення ст. 79 КАС України передбачають, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч. 1 ст. 80 КАС України).
На виконання встановленого нормами ч. 2 ст. 77 КАС України процесуального обов`язку відповідач в якості доказу посилається на акт проведеної перевірки № 12397/07-16-07-03/39253619 від 24.07.2025 та додатки до нього, якими зафіксовано виявлені порушення податкового законодавства.
В розумінні Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727 (далі Порядок), акт документальної перевірки - документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки та відображає її результати.
В свою чергу матеріали перевірки це акт (довідка) документальної перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною.
Згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку, акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків (п. 5 розділу ІІ Порядку).
Отже, з вищенаведених положень вбачається, що акт документальної перевірки з додатками, в розумінні норм КАС України, може розглядатися в якості доказу на підтвердження факту виявлених під час проведення перевірки порушень податкового законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Так, наявний в матеріалах справи акт № 12397/07-16-07-03/39253619 від 24.07.2025 за своєю формою відповідає вимогам Порядку, містить відомості щодо виявлених в діяльності ТОВ «Берегівське ХПП» порушень податкового законодавства з посиланням на бухгалтерські та первинні документи, зведенням даних щодо відхилень повноти декларування фінансових показників.
Ні в тексті позовної заяви, ані в інших письмових заявах, що подавались до суду в ході розгляду цієї справи, позивач жодних аргументів протиправності податкового повідомлення-рішення в цій частині не наводить. Більше того, в судовому засіданні представник позивача допущення ТОВ «Берегівське ХПП» вказаних вище порушень податкового законодавства визнав.
З огляду на вищенаведене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та доводи сторін, суд вважає, що висновки контролюючого органу в цій частині є правомірними.
У зв`язку з вищенаведеним податкове повідомлення-рішення № 000/12659/07-16-07-03/39253619 від 02.09.2025 є правомірним та скасуванню не підлягає.
Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення № 000/12661/07-16-07-03/39253619 від 02.09.2025 суд зазначає наступне.
Проведеною податковою перевіркою встановлено, що ТОВ «Берегівське ХПП» сформувало податковий кредит з податку на додану вартість по придбаним (авансові оплати) дизельним генераторам (код УКТЗЕД 8502134090) в загальній сумі 2 487 976,00 грн згідно з наступними податковими накладними: № 9 від 08.09.2022 (арк. спр. 87, т. 2) та №25 від 16.01.2023 (арк. спр. 88, т. 2).
Разом з тим, оскільки у період з 10.12.2020 по 01.07.2023 операції з постачання на митній території України товарів за кодами УКТЗЕД 8501, 8502 звільнялися від оподаткування податком на додану вартість, контролюючий орган дійшов висновку про безпідставне формування позивачем податкового кредиту по ПДВ на загальну суму 2487976,00 грн., у тому числі: - за 09.2022 року на суму 1 209 375,00 грн та за 07.2023 року на суму 1 278 601,00 грн.
Оцінюючи правомірність такого висновку ГУ ДПС у Закарпатській області, суд враховує наступне.
02 вересня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юейчем Україна» (продавець) та ТОВ «Берегівське ХПП» (покупець) укладено договір про купівлю-продаж обладнання № 2022/09-02-1, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця обладнання Дизельний генератор QWS 1000MD 50HZ 400V3PH PRP в кожусі, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму (арк. спр. 81 84, т. 2).
Вартість товару згідно з додатком №1 до договору становить 8 062 500,00 грн, в тому числі ПДВ 1 343 750,00 грн.
Відповідно до пп. 2.1.1 розділу 2 договору, покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату товару в розмірі 90 % його вартості, зазначеної у додатку 1 (Специфікації) до цього договору, впродовж 3 днів з дня виписки рахунку.
Покупець здійснює остаточний розрахунок за товар в розмірі 10 % його вартості, зазначеної у додатку 1 (Специфікації) до цього договору, впродовж 3 днів після доставки товару та введення товару в експлуатацію.
Відповідно до платіжної інструкції № 1816, 08 вересня 2022 року ТОВ «Берегівське ХПП» здійснило часткову оплату вартості товару за вищевказаним договором на суму 7256250,00 грн, в тому числі ПДВ 1 209 375,00 грн.
За фактом здійснення часткової оплати Товариство з обмеженою відповідальністю «Юейчем Україна» склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 9 від 08.09.2022, в якій зазначено наступний код товару, що постачається, 8502134090.
25 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прома Плюс» (постачальник) та ТОВ «Берегівське ХПП» (покупець) укладено договір поставки № 15-05-2023, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця обладнання Дизельний генератор Cummins C1100 1132 кВА/906 кВт в кожусі з панеллю синхронізації, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його згідно з умовами даного договору (арк. спр. 90 93, т. 2).
Вартість товару згідно з додатком №1 до договору становить 17 048 016,00 грн, в тому числі ПДВ 2 841 336,00 грн.
Відповідно до п. 4 Специфікації №1, покупець здійснює 45% передоплату від вартості товару згідно з п. 1 Специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, що становить 190836,00 євро з ПДВ, та по курсу становить 7 671 607,20 грн з ПДВ протягом 2 банківських днів з дня підписання цієї специфікації.
Покупець здійснює 50 % передоплату від вартості товару згідно з п. 1 Специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, що становить еквівалент 212 040,00 євро з ПДВ, та по курсу становить 8 524 008,00 грн з ПДВ протягом 2 банківських днів з дня отримання покупцем повідомлення постачальника про готовність товару до відвантаження.
Остаточні 5 % вартості товару, що становить еквівалент 21 204,00 євро з ПДВ, та по курсу становить 852 400,80 грн з ПДВ, протягом 3 банківських днів з дати підписання сторонами акту про пусконаладку та успішне випробування товару.
Відповідно до платіжної інструкції № 2367, 29 травня 2023 року ТОВ «Берегівське ХПП» здійснило часткову оплату вартості товару за вищевказаним договором на суму 7671607,20 грн, в тому числі ПДВ 1 278 601,20 грн (акр. спр. 96, т. 2).
За фактом здійснення часткової оплати Товариство з обмеженою відповідальністю «Прома Плюс» склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 29 від 29.05.2023, в якій зазначено наступний код товару, що постачається, 8502134090.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п. 71 Підрозділ 2 розділу ХХ ПК України тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» від 20 березня 2020 року № 224 (далі Постанова № 224) визначено перелік товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1201 «Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 і 225», перелік товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита доповнено наступними найменуваннями: код згідно з УКТЗЕД 8501, 8502 «Система безперебійного електроживлення».
Постанова Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1201 «Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 і 225» набрала чинності 10 грудня 2020 року.
Однак в примітках до Постанови № 224 зазначено, що для віднесення товарів, зазначених у розділі «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути:
- подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. №753, Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. №754, Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. №755, Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. №761; або
- подано повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.
Вказане спростовує твердження ГУ ДПС у Закарпатській області, що всі товари з УКТ ЗЕД 8502 з 10 грудня 2020 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
В подальшому Постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2022 № 1260 «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» у підрозділі «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» доповнено підрозділ такими позиціями, зокрема, 8502 Електрогенераторні установки.
При цьому були внесені зміни також і до приміток, відповідно до яких вимоги щодо подання декларації про відповідність або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів відносяться до всього розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», окрім товарів, включених до підрозділу «Інше», за винятком системи безперебійного електроживлення.
Вищевказана постанова Кабінету Міністрів України набула чинності 11.11.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2.
Таким чином, враховуючи вищенаведене в період з 11.11.2022 по 01.07.2023 операції з постачання на митній території України товарів за кодами УКТЗЕД 8502 «Електрогенераторні установки» звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Суд встановив, що 08 вересня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юейчем Україна» за фактом здійснення часткової оплати склало та податкову накладну №9, в якій зазначило відомості про суму ПДВ у розмірі 1 209 375,00 грн. Тобто, така подія відбулася до внесених до Постанови № 224 змін.
Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком (п. 201.3 ст. 201 ПК України).
Відповідно до норм п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлений обов`язок продавця товарів/послуг при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Доказів відмови у реєстрації такої податкової накладної відповідач суду не надав. З огляду на що суд вважає помилковими висновки контролюючого органу про неможливість віднесення до суми податкового кредиту податку на додатку вартість, сплаченого у складі вартості придбаного генератора на підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юейчем Україна» договору.
Поряд з цим часткова оплата товару за договором, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Прома Плюс» відбулася в період дії Постанови №224, а саме 29 травня 2023 року. За фактом здійснення часткової оплати Товариство з обмеженою відповідальністю «Прома Плюс» склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №29 від 29.05.2023. У зв`язку з наведеним, враховуючи вимоги п. 187.1 ст. 187 ПК України та те, що дата виникнення податкових зобов`язань припала на період звільнення такої операції від оподаткування податком на додану вартість, суд вважає правомірним висновок контролюючого органу про безпідставне включення до складу податкового кредиту суми часткової оплати за договором поставки № 15-05-2023 від 25.05.2023 на суму 1 278 601,00 грн
З огляду на вищенаведене податкове повідомлення-рішення від 02.09.2025 № 000/12661/07-16-07-03/39253619 є протиправним та підлягає скасуванню в частині зменшення від`ємного значення рядка 21 Податкової декларації з податку на додану вартість на суму 1 209 375,00 грн.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року).
Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюються спірні правовідносини, крізь призму встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підставу для часткового задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегівське Хлібоприймальне Підприємство» (місцезнаходження: вул. Промислова, буд. 3, м. Берегове, Закарпатська область, 90202, код ЄДРПОУ - 39253619) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. А. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 02.09.2025 №000/12661/07-16-07-03/39253619 в частині зменшення від`ємного значення рядка 21 Податкової декларації з податку на додану вартість на суму 1209375,00 грн.
3. В решті позову відмовити.
4. Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегівське Хлібоприймальне Підприємство» (місцезнаходження: вул. Промислова, буд. 3, м. Берегове, Закарпатська область, 90202, код ЄДРПОУ - 39253619) 6797,47 грн. (Шість тисяч сімсот дев`ятносто сім гривень 47 коп.) судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 14 серпня 2026 року.
СуддяР.О. Ващилін
Судове рішення № 139023586, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 13.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 260/9370/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: