Рішення № 139023533, 17.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 серпня 2026 року м. Ужгород№ 260/1383/26 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу про стягнення податкового боргу у розмірі16348,00 грн по платежу:

18050400 "Єдиний податок з фізичних осіб" у розмірі 11 923,00 грн;

14040200 "Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" у розмірі 4425 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Вказана ухвала суду рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення надіслана на адресу відповідач, та 24.03.2026 року вручена.

Частиною 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - Відповідачка), ІНФОРМАЦІЯ_1 , має реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку в податковому органі як фізична особа - підприємець.

Як вбачається із матеріалів справи, за відповідачкою рахується податковий борг у сумі 16348,00 грн за платежами:

18050400 "Єдиний податок з фізичних осіб" у розмірі 11 923,00 грн;

14040200 "Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" у розмірі 4425 грн.

Так, відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПКУ, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Як встановлено судом, відповідачкою до податкового органу було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №1157 від 12.09.2019 року, з обраною ставкою 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати (а.с. 16).

Згідно з п. 299.1 ст. 299 ПКУ реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПКУ, ставки єдиного податку для платників 1 групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, ідо створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пп. 293.2.2 п. 293.2 ст. 293 ПКУ).

Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПКУ нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється контролюючим органом на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідачка у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування від обрала ставку податку у розмірі 20% до розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, ставка єдиного податку становить 20% до розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2020 року - 944,60 грн, станом на 01.01.2021 року - 1200,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, Відповідачці проведено нарахування єдиного податку:

за серпень - грудень 2020 року у розмірі 4723,00 грн.

за січень - червень 2021 року у розмірі 7200,00 грн;

Всього на загальну суму 11923,00 грн.

Згідно п. 295.1. ст. 295 ГІКУ, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до пункту 300.1 статті 300 ПКУ, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Водночас, відповідачкою до податкового органу самостійно подано:

декларацію акцизного податку за вересень 2021 року №43526858 від 19.10.2021 року із самостійно задекларованою сумою акцизного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 710грн;

декларацію акцизного податку за серпень 2022 року №28012390 від 20.09.2022 року із самостійно задекларованою сумою акцизного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 110 грн;

декларацію акцизного податку за вересень 2022 року №31637218 від 18.10.2022 року із самостійно задекларованою сумою акцизного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 264 грн;

декларацію акцизного податку за жовтень 2022 року №36512690 від 18.11.2022 року із самостійно задекларованою сумою акцизного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 265 грн;

декларацію акцизного податку за листопад 2022 року №37942691 від 20.12.2022 року із самостійно задекларованою сумою акцизного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 207 грн;

декларацію акцизного податку за грудень 2022 року №1101092 від 20.01.2023 року із самостійно задекларованою сумою акцизного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 207 грн;

декларацію акцизного податку за січень 2023 року №5656400 від 18.02.2023 року із самостійно задекларованою сумою акцизного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 133 грн;

декларацію акцизного податку за лютий 2023 року №7723648 від 17.03.2023 року із самостійно задекларованою сумою акцизного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 148 грн;

декларацію акцизного податку за березень 2023 року №10793231 від 19.04.2023 року із самостійно задекларованою сумою акцизного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 94 грн;

декларацію акцизного податку за квітень 2023 року №15687518 від 22.05.2023 року самостійно задекларованою сумою акцизного податку, яка підлягає сплаті бюджету у розмірі 274 грн;

декларацію акцизного податку за травень 2023 року №18654240 від 20.06.2023 року самостійно задекларованою сумою акцизного податку, яка підлягає сплаті бюджету у розмірі 414 грн;

декларацію акцизного податку за червень 2023 року №22659733 від 19.07.2023 року самостійно задекларованою сумою акцизного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 279 грн;

декларацію акцизного податку за липень 2023 року №28098270 від 21.08.2023 року із самостійно задекларованою сумою акцизного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 232 грн;

декларацію акцизного податку за серпень 2023 року №31328788 від 20.09.2023 року із самостійно задекларованою сумою акцизного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 196 грн;

декларацію акцизного податку за вересень 2023 року №36031342 від 20.10.2023 року із самостійно задекларованою сумою акцизного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 223 грн;

декларацію акцизного податку за жовтень 2023 року №42088234 від 20.11.2023 року із самостійно задекларованою сумою акцизного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 124 грн;

декларацію акцизного податку за листопад 2023 року №46189334 від 20.12.2023 із самостійно задекларованою сумою акцизного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 12 грн;

декларацію акцизного податку за грудень 2023 року №3626125 від 21.01.2024 року із самостійно задекларованою сумою акцизного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 58 грн;

декларацію акцизного податку за травень 2024 року №9168651195 від 20.06.2024 року із самостійно задекларованою сумою акцизного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 135 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем податкові зобов`язання по зазначеному акцизному податку не сплачено.

У відповідності до п.49.2-1 ст.49 ПК України платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПК України, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов`язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.223.2. ст. 223 ПК України платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 ПК України (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52,215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 ПК України), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 ПК України. Відповідно до п.п.222.3.1. п.222.3 ст.222 ПКУкраїни суми податку перераховуються до бюджету суб`єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Так, на підставі акту камеральної перевірки від 06.12.2022 року №6579/07-16-09- 04/3418604920 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 30.03.2023 року №000/6579/0904 про застосування штрафних санкцій за платежем "Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" у розмірі 340,00 грн, яке було надіслане засобами поштового зв`язку та вручено 07.04.2023 року.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 16 ПКУ передбачено, що одним із обов`язків платника податків є обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У зв`язку з несплатою узгоджених сум, Відповідачу на підставі п.59.1 ст.59 ПКУ, надіслано податкову вимогу №2467-13 від 07.10.2020 року про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак повернута на адресу податкового органу відповідно до довідки Ф.20.

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПКУ орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивачем доведено та наявними в матеріалах справи підтверджено податковий борг відповідача у сумі 16348,00 грн та правомірність звернення до суду з зазначеним позовом, у зв`язку з чим вимоги позовної заяви є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані (відзив проти позову відповідач до суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 податковий борг у розмірі 16348,00 грн (шістнадцять тисяч триста сорок вісім копійок) за платежами:

18050400 "Єдиний податок з фізичних осіб" у розмірі 11 923,00 грн;

14040200 "Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" у розмірі 4425 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяС.А. Гебеш