Ухвала суду № 139023225, 17.08.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/27267/26

категорія 106030200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 в частині невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку під час виплати на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі №240/8953/25 невиплачених сум грошового забезпечення у розмірі середньомісячного грошового забезпечення за весь час прострочення за період з 27 березня 2025 року по 29 липня 2026 року, але не більш як за шість місяців;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 середній заробіток у розмірі середньомісячного грошового забезпечення за весь час прострочення виплати грошового забезпечення за період з 27 березня 2025 року по 29 липня 2026 року, але не більш як за шість місяців.

Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви, у тому числі, з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до адміністративного позову не надано доказів сплати судового збору, мотивуючи тим, що його звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI та частини другої статті 22 Закону №3551-XII та додав посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_2 .

Вирішуючи щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, суддя зазначає таке.

Відповідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

При цьому, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір кореспондується із положеннями ст. 22 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст.12 цього Закону.

Конструкція п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, у якому йдеться про справи, пов`язані з порушенням їхніх прав, вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасник бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Поряд з цим, суддя наголошує, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

У цій справі позивач оскаржує бездіяльність військової частини, у якій він проходив військову службу, щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку затримки повного розрахунку при звільненні.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.

Таким чином, в розрізі норм статті 12 Закону № 3551-XII, виходячи зі змісту та підстав його позовних вимог відсутні підстави для звільнення позивач від сплати судового збору у цій справі на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, від 18.12.2019 у справі №ЗП/9901/4/19, від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 та постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №805/3967/17-а.

Також, у постанові від 12.12.2023 у справі № 600/1927/23-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виснував, що за змістом частини другої статті 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Суд погоджується, що спір стосується соціальних прав позивача. Втім, у цій справі позивач не оскаржує установлення доплати як УБД та/або виплату до 5 травня чи до Дня Незалежності щодо реалізації статусу з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII чи виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 р. № 656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ. Відтак, спір не стосується соціальних прав позивача як учасника бойових дій.

Отже, судовий збір має бути сплачено на загальних засадах.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328 грн.

Відтак, враховуючи викладене, позивач має сплатити за звернення із цим позовом судовий збір в сумі 1311,20 грн. за такими реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA048999980313181206084006797; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Суд зазначає, що предметом позовних вимог є стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виплати остаточного розрахунку при звільненні. Позивач зазначає, що середній заробіток обраховується у відповідності до положень Порядку №100, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 та надає власний розрахунок сум середнього заробітку.

Разом з тим, суд зазначає, що розрахунок середнього заробітку для виплати позивачу за час вимушеного прогулу має бути здійснений на підставі довідки про розмір середньої заробітної плати, обчисленої згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" №100 від 08.02.1995.

Пунктом 2 Розділу ІІ Постанови №100 від 08.02.1995 визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Таким чином, середній заробіток має бути обрахований з урахуванням розміру середньої заробітної плати (грошового забезпечення) позивача за останні два календарні місяці роботи, що передують його звільненню з військової служби.

При цьому, до матеріалів справи не надано довідку військової частини НОМЕР_1 про розмір грошового забезпечення позивача за два останні календарні місяці роботи, що передують його звільненню з військової служби.

Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

доказів сплати судового збору у розмірі 1331 грн. 20 коп. або інших документів, які надають позивачу право на звільнення від сплати судового збору (документ на підтвердження сплати судового збору подається в оригіналі);

довідку в/ч НОМЕР_1 про розмір грошового забезпечення позивача за два останні календарні місяці роботи, що передують його звільненню з військової служби.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Г.В. Чернова