Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення зустрічної позовної заяви без руху
17 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/7893/26 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Сорока Ю.Ю., вивчивши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Волинській області звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг в сумі 348 578,36 гривень.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
10 серпня 2026 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , у якій заявлено зустрічні позовні вимоги про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 07.10.2025 №702696-2403-0316-UA07020130000036300 на 20803,38 грн, №702598-2403-0316-UA07020130000036300 на 101537,32 №702593-2403-0316-UA07020130000036300 на 106715,83 №702572-2403-0316-UA07020130000036300 на 119521,73 грн.
Згідно статті 178 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Відповідно до частини другої статті 178 КАС України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
За приписами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом першим пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік від 03.12.2025 №4695-IX установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328 гривень.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву майнового характеру в електронній формі, тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 2788,78 грн (3 485,78 грн х 0,8).
В порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, до зустрічної позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору в розмірі 2788,78 грн.
Крім того, Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому загальний строк звернення до суду становить шість місяців і перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, частиною четвертою статті 122 КАС України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, в разі подання позову з пропуском строку звернення до суду на позивача покладений обов`язок додати до позову заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для такого поновлення та надати докази наявності поважних причин його пропуску.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі №500/2276/24 виділила такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Отже, строк звернення до суду із заявленими в межах даної справи позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень становить шість місяців з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про винесення такого рішення.
Як встановлено з матеріалів зустрічної позовної заяв, предметом оскарження є Головного управління ДПС у Волинській області від 07.10.2025 №702696-2403-0316-UA07020130000036300 на 20803,38 грн, №702598-2403-0316-UA07020130000036300 на 101537,32 №702593-2403-0316-UA07020130000036300 на 106715,83 №702572-2403-0316-UA07020130000036300 на 119521,73 грн, при цьому, зустрічну позовну заяву подано до суду 10 серпня 2026 року.
Обґрунтовуючи дотримання строку звернення до суду, позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг, ним не отримувалися, а про їх існування він дізнався лише після ознайомлення з позовною заявою Головного управління ДПС у Волинській області у справі №140/7893/26.
На підтвердження зазначених обставин позивач посилається на проживання у м. Києві, надаючи договір оренди житлового приміщення від 21.12.2019, укладений його дружиною, а також довідки ОК-5 та ОК-7, з яких вбачається інформація про його трудову діяльність у роботодавців, місцем діяльності яких є м. Київ. Крім того, позивач зазначає, що ще у 2014 2015 роках повідомляв податковий орган у м. Нововолинську про своє проживання у м. Києві.
Разом з тим, наведені обставини не підтверджують належними та допустимими доказами факт неотримання позивачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та, відповідно, не дають можливості встановити момент, коли саме йому стало відомо або повинно було стати відомо про порушення його прав.
Зокрема, договір оренди житлового приміщення, укладений дружиною позивача, та відомості про його трудову діяльність у м. Києві самі по собі не підтверджують факту постійного проживання позивача за відповідною адресою на момент направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а також факту їх неотримання.
Так само посилання позивача на те, що у 2014 2015 роках ним повідомлявся податковий орган про проживання у м. Києві, не підтверджене належними та допустимими доказами такого повідомлення та не свідчить про те, що відповідні відомості були належним чином внесені до його облікових даних як платника податків на момент прийняття та направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
При цьому самі по собі посилання на положення статті 66 Податкового кодексу України та Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не підтверджують фактичних обставин щодо зміни позивачем місця проживання, повідомлення ним контролюючого органу про таку зміну та отримання або неотримання ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Отже, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним не було отримано оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а також належних доказів зміни ним місця проживання та повідомлення контролюючого органу про таку зміну. За таких обставин суд позбавлений можливості встановити, коли саме позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а наведені ним доводи не можуть самі по собі свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки зустрічна позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Позивачу у зазначений строк необхідно усунути зазначені недоліки зустрічної позовної заяви шляхом: 1) подання (надіслання) суду документу про сплату судового збору в розмірі 2788,78 грн за подання зустрічного позову; 2) подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами, у якій вказати підстави (поважні причини) пропуску такого строку, або ж надати належні та допустимі докази дотримання шестимісячного строку звернення до суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 178, 248 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу -залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.
Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків зустрічної позовної заяви у встановлений судом строк зустрічну позовну заяву буде повернуто заявнику.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із зустрічною позовною заявою, засобами інформаційної системи Електронний суд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ю.Ю. Сорока
Судове рішення № 139022539, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 17.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/7893/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: