Ухвала суду № 139022253, 17.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

17 серпня 2026 р. Справа № 120/11814/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пронівої Наталії Романівни до Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пронівої Наталії Романівни до Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою суду від 31.07.2026 року позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пронівої Наталії Романівни залишено без руху та надано десятиденний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:

- надання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку;

- зазначення вірного ідентифікаційний коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та/або уточнення складу відповідачів за даним адміністративним позовом.

На виконання ухвали суду представником позивача подано заяву про поновлення процесуального строку в якій зазначено, що позивач не була обізнана про існування постанови від 26.02.2019 року про стягнення з неї виконавчого збору у розмірі 21956,70 грн., копію якої її представник отримав лише листом від 25.06.2026 року.

Після цього позивач звернулася до начальника органу державної виконавчої служби із заявою про скасування вказаної постанови, а після отримання листа від 20.07.2026 року про відмову в її задоволенні у десятиденний строк звернулася до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд виходить із наступного.

Положеннями частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначенні статтею 287 КАС України.

Згідно із частиною 1 статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

У змісті позовних вимог позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 26 лютого 2019 року про стягнення виконавчого збору по виконавчому провадженню ВП№ 58469703.

Однак, до суду позивач звернулась 30.07.2026 року, тобто з пропуском десятиденного строку визначеного пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

Водночас, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Крім того, установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень (постанова Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19).

При цьому, варто зазначити, що поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача зазначив, що позивач не була обізнана про існування постанови від 26.02.2019 року про стягнення з неї виконавчого збору у розмірі 21956,70 грн., копію якої її представник отримав лише 25.06.2026 року.

В подальшому позивач звернулась до виконавчої служби із заявою про скасування вказаної постанови, а після отримання 20.07.2026 року відмови у її скасуванні у десятиденний строк звернулася до суду з цим позовом.

На переконання суду, наведені представником позивача обставини не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Суд зауважує, що факт отримання представником позивача копії оскаржуваної постанови лише 25.06.2026 року не є безумовною підставою для висновку, що саме з цієї дати позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Так, оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору прийнята державним виконавцем 26.02.2019 року у межах виконавчого провадження №58469703.

Водночас, у заяві про поновлення строку представником позивача не наведено обставин щодо перебігу цього виконавчого провадження, участі позивача у ньому, вчинення державним виконавцем виконавчих дій та не обґрунтовано, з яких об`єктивних і незалежних від позивача причин упродовж більш ніж семи років вона не могла дізнатися про існування оскаржуваної постанови.

Також матеріали заяви не містять відомостей та доказів того, що протягом зазначеного періоду позивач вживала заходів з метою з`ясування стану виконавчого провадження та наявності прийнятих у ньому процесуальних рішень.

При цьому, отримання копії оскаржуваної постанови у відповідь на звернення представника позивача свідчить лише про момент, коли позивач фактично розпочала вчиняти активні дії щодо з`ясування відповідних обставин, однак саме по собі не підтверджує неможливості дізнатися про існування такої постанови раніше.

Суд також критично оцінює посилання представника позивача на звернення після 25.06.2026 року до начальника органу державної виконавчої служби із заявою про скасування спірної постанови та подальше звернення до суду протягом десяти днів після отримання відповіді від 20.07.2026 року.

Звернення до органу державної виконавчої служби із заявою про скасування постанови не змінює встановленого пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України порядку обчислення строку звернення до адміністративного суду та не зумовлює початку перебігу нового десятиденного строку з моменту отримання відповіді на таке звернення.

На переконання суду, наведені представником позивача обставини не є об`єктивними, тобто такими, що не залежали від волі позивача, обставинами, які б доводили поважність причин пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Інших доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до адміністративного суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, представником позивача суду не наведено.

Відтак, суд визнає неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, враховуючи те, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними, вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

При цьому слід зазначити, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Крім того, вимоги ухвали суду від 31.07.2026 року в частині зазначення вірного ідентифікаційний коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та/або уточнення складу відповідачів за даним адміністративним позовом залишились невиконаними.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, невиконання вимог ухвали суду від 31.07.2026 року в цій частині також є самостійною підставою для повернення позовної заяви особі, яка її подала.

Згідно частини 6 статті 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 122, 123, 169, 248, 256, 293, 294 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пронівої Наталії Романівни до Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 293 КАС України, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Свентух Віталій Михайлович