Рішення № 139021183, 17.08.2026, Новоодеський районний суд Миколаївської області

17.08.2026

Справа № 482/1391/26

Номер провадження 2/482/1305/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

17 серпня 2026 року місто Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Кічули В.М., за участю секретар судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.

На обґрунтування позову зазначив, що з 24.10.2023 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька ОСОБА_3 .

Вказав, що після народження дитини сімейні відносини між сторонами поступово погіршилися та фактично припинилися. На даний час сторони спільного господарства не ведуть, подружніх стосунків не підтримують, спільного бюджету не мають та не проживають однією сім`єю.

Відповідачка добровільно залишила малолітню дитину на утриманні та вихованні батька і виїхала за межі України до Республіки Польща. Після виїзду відповідачка фактично самоусунулася від безпосереднього догляду за дитиною та участі у її повсякденному вихованні.

Малолітня ОСОБА_3 постійно проживає разом із батьком ОСОБА_1 , який самостійно здійснює її виховання, забезпечує належні умови для проживання, догляду, фізичного та духовного розвитку, а також несе всі витрати, пов`язані з її утриманням.

Збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, фактичним сімейним відносинам сторін та не має жодних перспектив для відновлення сім`ї. Примирення між сторонами неможливе.

Водночас відповідачка, будучи матір`ю дитини, відповідно до вимог статті 180 Сімейного кодексу України зобов`язана брати участь у її матеріальному утриманні. Однак належної матеріальної допомоги на утримання дитини вона не надає, у зв`язку з чим виникла необхідність у судовому захисті прав та інтересів малолітньої дитини шляхом стягнення аліментів.

У зв`язку із викладеним позивач просив про задоволення позову, а саме про розірвання шлюбу та про стягнення з відповідачки на користь позивача аліментів в розмірі 1/4 усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, але надала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнала. Справу просила розглядати за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24.10.2023 року (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 934).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 206 від 10.02.2024 року).

Подружнє життя між сторонами не склалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Подружжя не бажають проживати разом, шлюбні відносини між ними припинено.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, що передбачено ч. 1 ст. 55 СК України.

Кожен з подружжя також має право припинити шлюбні відносини. Примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України).

Враховуючи вимоги позивача про розірвання шлюбу та відсутність заперечень проти нього зі сторони відповідача, суд, на підставі вищевикладеного, згідно зі ст. ст. 104, 110, 112 СК України, приходить до висновку, що подальше сумісне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим, суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, у зв`язку з чим заявлений позов підлягає задоволенню, а шлюб розірванню.

Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

У своїй заяві про визнання позовних вимог відповідачка просила суд після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».

Виходячи з викладеного суд вважає за необхідне задовільнити позовні вимоги в частині розірвання шлюбу між сторонами.

Статтею 51 Конституції України та статтями 180, 191 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Нормами ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи обов`язок батьків утримувати неповнолітніх дітей, суд визначає розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача на утримання дитини у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Враховуючи положення ст. 191 СК України, стягнення аліментів слід розпочати з часу пред`явлення позову, а саме з 11.06.2026 року.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 та ч. 1 ст. 142 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивача звільнено від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на підставі п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір за задоволення вимоги про стягнення аліментів підлягає стягненню з відповідачки на користь держави в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 141, 142, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 24 жовтня 2023 року Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса), актовий запис № 934, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище, що набуте у шлюбі « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від всіх видів її доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову (11 червня 2026 року) та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що складає 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) гривень.

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що складає 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Держави (Миколаїв.ГУК/тг м.Нова Одеса/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA508999980313101206000014468, Код класифікації доходів бюджету 22030101) 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий В.М. Кічула